«НАНИЗУВАННЯ» ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ

 

Однією з характерних ознак українського ділового мовлення є «нанизування» відмінкових форм іменників (переважно віддіє­слівних), тобто вживання кількох іменників підряд в одному від­мінку, напр.:

 

порушення терміну надання послуг; підбиття підсумків ви­конання зобов'язань; перевиховання засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, поважання правил співжиття.

У деяких офіційних документах спостерігаємо зловживання такими формами, напр.:

Конституційний Суд України має право зажадати від ор­ганів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження ви­конання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України (ст. 66 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Уникнути надмірного нанизування відмінкових форм можна, замінивши віддієслівні іменники формою інфінітива, напр.:

Покарання не має на меті завдання фізичних страждань і приниження людської гідності // Покарання не має на меті за­вдати фізичних страждань або принизити людську гідність.