РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОМУ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ

 

кома


двокрапка


тире


крапка з комою

 

 

 

Коли однотипні частини виражають одночасність, сумісність або послідовність дії: Почалися

жнива, почалася в полі робота (І. Нечуй-Левицький).

Друга частина пояснює, доповнює першу чи розкриває її

зміст: І пригадалося йому дитинство: над

водами хиляться лози, лелека пливе в

висоті (М. Рильський).

Перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в

другій (перед

нею можна поставити сполучники якщо, коли):

Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне, вселюдське замовчиш — обчухраним

зростеш (П. Тичина).

Коли однотипні

частини повідомляють про події або явища, що не мають тісного зв'язку за змістом, або коли всередині є коми:

Білі акації будуть цвісти в

місячні ночі жагучі; промінь

морями заллє золотий річку, і верби, і кручі (В. Сосюра).

 

 

 

Друга частина містить причину або підставу того, про що говориться в першій: Тріпоче серце: я люблю

у спразі, в радості, в жалю (А. Малишко).

Якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говориться в першій (і який наслідок? І що це означає?): Танцюють зорі — на мороз чималий показують (М. Рильський).

 

 

 

У першій частині є дієслова знати, чути, бачити, розуміти, вирішувати, дивуватися, дивитися, а в другій — факт: Я знаю: завтра пізній потяг тебе додому знов позве.

Якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється (наче, а):

Пан гуляв у себе в замку — у ярмі стогнали люди (Л. Українка).

 

 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ

 

А: «П».

 

й ніби ~н£ «ірхчитЯ!»передав

(О. Гончар).

 

раптом якимось дивним голосом ні до кого (О. Гончар).