ПУНКТУАЦІЯ ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ ТА НА МІСЦІ ПРОПУЩЕНОГО ЧЛЕНА РЕЧЕННЯ

 

ставиться


ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ


не ставиться

 

 

 

Якщо головні члени речення виражені іменниками в Н.в., кількісним числівником, інфінітивом, а дієслово-зв'язка у теперішньому часі відсутня: Світ — веселка, що з річки до лісу простяглася по небу (М. Рильський).

Якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником: А він живий, дивись, живе! (А. Малишко).

 

 

 

Якщо перед присудком, вираженим іменником або інфінітивом, вживаються вказані частки це, то, ось, значить:

Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павличко).

Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, неначе, що:

Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

 

Якщо перед присудком стоїть зеперечна частка не: Не штука наука, а штука розум (народна творчість).

 

 

 

Для інтонаційного та стилістичного виділення присудка: Той день для нас — як музика крилата (В. Сосюра).

Якщо між головними членами речення стоїть власне слово,

прислівник або частка: Ялинка також дерево хвойне.

 

 

 

На місці іншого пропущеного члена

речення залежно від паузи: Від малих дітей болить голова, від серце (народна творчість).

Пропущений присудок встановлюється значенням обов'язкових другорядних членів речення, якщо немає спеціальної паузи: Не ясла до коней ходять, а коні до ясел (народна творчість).