ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

 

Давні чергу­вання голосних


Е — О

 

Е — І І — А

 

О — А

 

У — А

Е — И — нуль звука

 

И — У — О з нулем звука У — ОВ

И — І И — ОВ нести — носити, молотити — мелю, брести — бродити, везти — возити; летгти — лгтати, мести — вимгтати, текти — витгкати; лгзти — лазити, сгсти — садити; ломити — ламати, скочити — скакати, стояти — стати, гонити — ганяти; вузол — в'язати, трусити — трясти; заперти — запира­ти — запру, заперу — запирати — прати; засихати — сохну — сушити — сохнути; кувати — коваль, су­нути — совати; сито — сгяти; рити — рови

Чергу­вання [о] та  [е] з

нулем звука

 

Увага!


У коренях слів, якщо вони розвинулися з редукова­них [ь] і [ь] в сильній по­зиції, то, потрапляючи у слабку позицію при зміні слова, чергуються з нулем звука (випадні голосні). У коренях і суфіксах слів, де відбувається збіг шум­них із наступними сонор­ними (вставні). У деяких словах ново­утворені [о] та [е] не чер­гуються з нулем звука день — дня, сон — сну, вогонь — вогню, жнець — женця, овес — вгвса, квг-тень — квгтня, ста­вок — ставка, па­лець — пальця сестра — сестер, сос­на — сосон, вгкно — вг-кон, крапля — крапель, вгдро — вгдер вихор — вихору, мох — моху

 

Подпись: колоска, пеньЧергу­вання [о] та [е] з

[і]

 

Увага!


При словотворенні та сло­возміні на місці колишніх зредукованих голосних [ь] та [ь]. Спочатку давні [о] та [е] після занепаду наступних [ь] і [ь] по­довжилися, пізніше диф-тонгізувалися, і тільки пі­сля монофтонгізації диф­тонгів розвинувся голо­сний [і]: конь — коАонь — куАонь, куАень, куАинь, куАінь — кінь. Не чергуються [о], [е] з [і]:

у закритому складі, коли вони вставні або випадні; у звукосполученнях -оло-, -оро-, -еле-, -ере-;

 

у сполученнях звуків -ев-, -ов-, -ер-, -ор-; у суфіксах -енк-, -еньк-, -есеньк-, -оньк-, -ечк-, -очк-, -тель-;

слово — слгв, грому — гргм, Канева — Кангв, мого — мгй, на широ­кому — на широкгм, семи — сгм, нести — нгс, стерегти — сте-ргг, стгй — стояти; воля — вгльний, дгм — домашнгй, творити — твгр, робота — робгтник

 

веселка — веселок, сос­на — сосон, колосок — пня;

холод, мороз, шелест, берег,

але: поргг, обергг, збергг;

лев, повний, чорний, гордий, шерсть; Катренко, гарненький, малесенький, калинонь­ка, донечка, згрочка, служитель;

 

 

 

у дієслівному закінченні -еш;

у родовому відмінку мно­жини іменників середньо­го роду на -ення; у частинах складних слів -вод, -воз, -нос, -роб, -ход;

в абревіатурах типу

кажеш, читатимеш; запгзнень, вчень;

дгловод, молоковоз, водонос, винороб, скороход; юнкор, повпред

Чергу­вання [о] з [е] піс­ля шип­лячих та [й]

Тверді шиплячі, як і інші приголосні перед складом із голосними [е] та [и], що походять із давньоруських [е], [и], повністю ствер­діли.

Перед приголосними, що були   завжди твердими, особливо перед складами з голосними [а], [о], [у], [и], що розвинувся з дав­ньоруського [ы], звук [е] перейшов в [о]

пшениця, вечеря, шестеро, боєць

пшоно, вечора, шос­тий, бойовий, чого

Чергу­вання [и]

з [о]

У звукосполученнях [ри], [ли] відбувається чергу­вання [и] з давніх [ръ], [лъ] з [о] у звукосполу­ченнях [ро], [ло]. Сполучення    [ри], [ли] утворилися з давніх [ръ], [рь], [лъ], [ль]. У них зредуковані стояли у слабкій позиції. Потра­пляючи в сильну позицію, вони переходили в [о] або за аналогією в [и]

кривавий — кров, глитати — глотка, дривгтня — дрова

тривога, гримати, блищати, кришити, тримати, брингти

чорнобривий — брова, кривавий — кров,

блищати — блиск, кришити — крихта

 

 

 

Позицій­ні чергу­вання го­лосного [у] з при­голосним

[в]

 

Увага!

 

Позицій­ні чергу­вання го­лосного

[і]

з [й]

Увага!


Щоб уникнути збігу при­голосних, уживається [у] як прийменник і префікс. Щоб уникнути збігу голо­сних, уживається прийме­нник [в].

На початку абзацу, речен­ня (висловлення), після паузи перед приголосним уживається [у]. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними [в], [ф] та звукосполученнями [лв], [св], [тв], [хв] уживається

[у].

Тільки [в] уживається на початку речення перед голосними.

Чергування не відбува­ється, якщо слова вжива­ються тільки з [в], або тільки з [у],

або коли слова з [у] чи [в] мають різні значення. Не чергується [у] з [в] у власних назвах та в іншомовних словах

 

Задля милозвучності мови уникають збігів голосних і приголосних.

 

Не чергується [і] з [й]: при зіставленні понять; перед словами, що почи­наються на [й], [йа], [йе],

[йу], [йі], [йо] був у тебе, приїхав уве­чері, підняв угору, день у день, Андрій упізнав матгр

шелестгло в очеретг, ку­пили в Одесі були в однієї жінки, рука в руку Шанують предків. А зберуться разом—у них тут пам'ять замгсть вівтаря (Л. Костенко).

заглянула у вгкно, була у Львові побачила у філь-мг, взяли участь у святг, написано у творг

В Одесі ярмарок. В об-личчг затаїлась усмгшка.

влада, взаємини, власти-вгсть, власне, установа, уява, ударник, увага

вправа— управа, вдача — удача, вступ — уступ Удовенко, Владикавказ, Умань

унгфгкацгя, вуаль, варг-ант, вексель

степ г море, море й степ, дощ где, дощ не йде, вступив до гнсти-туту, брат г сестра, сестра й брат, вгн гшов, вона йшла легкг г важкг, палаци г хижки

Микола і Юля, Марина і Євген, Микита і Ио-сип, мати г я

 

 

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ

 

Перше пе­рехідне пом'якшен ня:

[г] — [ж] [к] — [ч] [X] — [ш]

Відбувалося перед го­лосним переднього ря-

луг — луже — лужок; козак — козаче — коза­ченько — козачий; горіх — горішина

Друге пе­рехідне пом'якшен ня:

[г] — [з]

[к] — [Ц]

[х] — [с]

Перед -і в давальному відмінку однини імен­ників жіночого роду та в місцевому відмі­нку однини всіх трьох родів, а також у нази­вному множини слова друг (друзі)

ріг — на розі; рука — руці; горох — у горосі

Чергування: [г] — [ж]

[к] — [ч]

[х] — [ш] [д] — [длж] [т] — [ч] [з] — [ж]

[с] — [ш]

[ЗД]            [ЖДЛЖ]

[ст] — [шч]

[Ц] — [ч]

У дієслівних формах між приголосними:

В однокореневих ін­фінітивах:

При творенні дієпри­кметників:

При творенні деяких іменників:

при творенні іменни­ків із суфіксами зме­ншеності:

лягати — ляжу; плакати — плачу; дихати — дишу; водити — воджу; платити — плачу; мазати — мажу; косити — кошу; їздити — їжджу; свистіти — свищу; загладити — загладжу­вати, запросити — за­прошувати, приїжджа­ти — приїздити; заросити — зарошений, нагородити — нагоро­джений;

родити — урожай, світити — свіча, пустиня — пуща; хлопець — хлопчик, криниця — криничка, сонце — сонечко

Чергування твердих пе-редньоязи-кових при­голосних [Д], [т], [з], [с], [Ц], [ДЛЗ], [л], [н], [р] з відповід­ними їм м'якими

В іменникових фор­мах:

У дієслівних:

У коренях деяких імен­ників, числівників, діє­слів:

При творенні іменни­ків із різними суфік­сами:

При творенні прикме­тників:

сода — у соді, хвіст — на хвості, перелаз — на перелазі, коса — на косі, серце — серця, кукуру­дза — кукурудзі, матір — матері; лазити — лазять, носити — носіть, голити — голять, варити — варіть; діл — долу, тік — току, зоря — зірка, семи — сім, кріп — кропу, брести — брів; водити — водій, колос — колосся, ціна — безцінь — цінність, село — селянин; чоло — чільний, молодь — молодий, вода — водянистий, пшоно — пшоняний

Чергуються губні приго­лосні з губ­ними + [л]:

[б]        — [бл]

[в]        — [вл]
[п] — [пл]
[м] — [мл]
[ф] — [фл]

 

губити — гублять; мовити — мовлять — мовлячи — мовлений; купити — куплю — куплений;

ломити — ломлять — ломлений;

графити — графлять — графлений

Чергування губних приголос­них з губ­ними + [й]:

[б] — [бй]

Відбувається   і при словозміні, і при сло­вотворенні:

бити — б'є, жаба — жаб'ячий;

 

 

 

[п] — [пй] [в] — [вй]

[м] — [мй]

[ф] — [фй]

[р] — [рй]


пити — п 'ють — п 'яний; вити — в'ють — в'юн, кров — кров'яний; споминати — пом 'я-нути — пам'ять; верф — верф'ю — верф'яний;

перо — пір'я, двір — по­двір'я