ВСТУП

Соціокультурні та економічні зміни, які відбува­ються у державі, не можуть не торкатися системи спо­рту, яка в сучасних умовах також потребує трансфор­мації і повинна змінюватися, щоб відповідати новим суспільним вимогам. Вказані перетворення стосують­ся, зокрема, професійної діяльності психолога у галузі спорту, і передбачають якісні зміни у системі підгото­вки спортивних психологів, формування в них психо­логічної готовності до професійної діяльності з ураху­ванням її особливостей.

У сучасній практиці спорту залишаються невиріше-ними ті внутрішні суперечності, які стримують ефек­тивний розвиток професійної діяльності психолога та знижують його психологічну готовність до професій­ної діяльності. Аналіз наукових підходів до проблеми психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті дозволяють констатувати наявність таких суперечностей: між об'єктивною необхідністю підвищення ефективності професійної діяльності пси­хологів у спорті й переважанням низького рівня пси­хологічної готовності практичних психологів до відпо­відної діяльності; між посиленням уваги до результатів професійної діяльності психолога у спорті та недостат­ньою психологічною готовністю практичних психоло­гів. Вирішення зазначених суперечностей залежить не тільки від відповідно спланованого процесу підготовки спортивних психологів, а й від поточної корекції недо­статніх рівнів психологічної готовності психологів до професійної діяльності у спорті. Це передбачає розроб­ку і практичне впровадження в роботу сучасних спор­тивних закладів системи корекційної роботи з підвищен­ня рівня психологічної готовності психологів до про­фесійної діяльності. Але, як показує вивчення особли­востей професійної діяльності психологів у спорті, складна та багатогранна діяльність психолога у галузі спорту, особливості психологічної готовності психоло­гів до професійної діяльності враховуються недостат­ньо, що відображається на діяльності спортивної орга­нізації в цілому.

Багатогранна і складна професійна діяльність пси­холога у галузі спорту та психологічна готовність до неї психологів здебільшого недостатньо досліджена. Особливості спортивного психолога як професіонала, усвідомлення ним своїх прагнень, засобів саморегуля­ції та підвищення рівня професіоналізму залишаються без належної уваги. Соціальна значущість та недостат­нє вивчення окресленої проблеми й обумовили підго­товку навчального посібника «Психологія спорту».