1.6. Мета і завдання курсу « Релігієзнавство»

Тривалий час у радянській літературі був відсутній термін «ре­лігієзнавство». Це було пов'язане з тим, що релігієзнавство виник­ло на тлі буржуазно-ідеалістичної філософії і його пов'язували з буржуазною ідеологією. Вперше про марксистсько-ленінське релі­гієзнавство в 70-ті роки заговорив Д. Угринович. Справді, релігієз­навство можна розуміти як дослідження релігії з позицій філософ­ського матеріалізму. Протягом багатьох років в атеїстичній літературі, зокрема в підручниках, штучно обмежували предмет дослідження лише позитивною стороною. Фактичний розгляд його в інших філософських дисциплінах (діалектичному матеріалізмі, етиці, естетиці) призводив до ліквідації його як самостійної дисци­пліни.

Погоджуючись із думкою про важливе значення в сучасних умовах позитивного боку атеїзму, не можна забувати, що його спе­цифічною особливістю як особливої галузі філософського знання є те, що він органічно поєднує критичну і позитивну сторони. Поза критикою релігійного світогляду на світ, людину і суспільство атеї­зму не існує.

У релігієзнавстві можна відокремити два основних розділи — теоретичний та історичний. Теоретичне релігієзнавство охоплює філософські, соціологічні й психологічні проблеми вивчення релі­гії. Воно виявляє загальне, суттєве, необхідне і абстрагується від одиничного, випадкового, історично конкретного. Історія релігії вивчає історію виникнення і еволюцію окремих релігій в усій різ­номанітності їхніх особливостей, у хронологічній послідовності.

Щоб підняти духовну культуру до загальнолюдського і світово­го рівня, потрібно знати історію і теорію релігії, а саме: виникнення релігії, де показані соціальні, економічні, гносеологічні причини; історію релігії, де розглядається генезис релігій від племінних до національно-державних, а від них до світових, розкриваються зага­льні риси і особливості національних релігій, дається характерис­тика світових релігій. Особливої уваги надається релігійним на­прямам, поширеним в Україні. Для підвищення духовної культури необхідно вивчати священні книги — Біблію, Веди, Коран та ін., що допоможе майбутньому фахівцю орієнтуватися в літературі і філософських творах, картинах та скульптурах, розумітися в духо­вній атмосфері тієї чи іншої епохи та країни.

Але для розуміння феномена релігії мало знати її історію, треба знати її філософію, філософські проблеми розвитку, особливості взаємодії філософії і релігії як форм суспільної свідомості, з одного боку, і як світогляду з іншого. Потрібно вивчати соціологію релігії, яка показує соціальні рухи та сили, що спонукають та розвивають її рушійні сили; дати характеристику психології релігії, де розкриті соціально-психологічні причини її відтворення, особливості функ­ціонування релігії в дитячій, віковій психології, специфіка відо­браження психології особи віруючого.

Теми рефератів

Розвиток релігієзнавства в Україні.

Розвиток релігієзнавства в Київському національному університеті ім.

Тараса Шевченка.

Яке місце посідає релігієзнавство в системі гуманітарних дисциплін?

Методи дослідження в релігієзнавстві.

У чому полягає суть соціологічного методу?

Загальна характеристика історичного методу в релігієзнавстві.

8.         Розкрийте основний зміст методологічних принципів в релігієзнав-
стві.

9.         Особливості академічного релігієзнавства.

Гуманістична спрямованість релігієзнавства.

Об'єкт і суб'єкт релігієзнавства як науки.

Структура релігієзнавства.

Релігієзнавство як наука про релігію.

Гуманістична спрямованість релігієзнавства.

Основні тенденції релігієзнавства в Україні.

Питання. Завдання

1.         Охарактеризуйте місце релігієзнавства у системі гуманітарних
знань.

Обгрунтуйте спільні ознаки й відмінності об'єкта і предмета релігіє­знавства.

Дайте загальну характеристику методологічним принципам релігієз­навства.

Чим був спричинений і в чому виявлявся спротив розвитку релігієз­навства у XX ст.?

У чому полягають особливості конфесійного й академічного релігіє­знавства?

6.         Охарактеризуйте структурні елементи релігієзнавства.

У чому полягають особливості методологічних принципів релігієз­навства?

Яке значення має вивчення релігієзнавства для вашої професійної орієнтації?

Які науки вплинули на виникнення релігієзнавства як самостійної науки?

Які особливості класичного релігієзнавства?

Що є спільного та особливого в академічній та конфесійній методо­логіях релігієзнавства?

Коли виникає релігієзнавство як самостійна дисципліна?

Тести

1.         Для збагачення національної культури необхідно знати:

а)         історію виникнення релігії      в) історію функціонування релігії

б)         історію становлення релігії     г) історію формування релігії

2.         При вивченні курсу «Релігієзнавство» необхідно звернути
увагу на такі категорії і поняття:

а)         релігія в) віра

б)         вільнодумство           г) ідеологія

3.         Складні соціально-історичні явища, як релігія і атеїзм,
упродовж усього історичного шляху суспільного розвитку як
антиподи вирішують завдання такого характеру:

а)         онтологічного           в) соціального

б)         гносеологічного        г) прикладного

4.         У релігієзнавстві можна виділити такі основні розділи:

а)         теоретичний  в) історичний

б)         фантастичний            г) умовний

5. Релігієзнавство об'єднує в собі такі структурні системи:


Подпись: а б
6.
філософія релігії        в) соціологія релігії

феноменологія релігія          г) фантасмагорія

„. У своїх дослідженнях релігієзнавство звертається до філо­софсько-світоглядних поглядів на:

а)         прогрес           в) світ

б)         людину           г) суспільство

7. Наукові пошуки та результати досліджень науки «Релігіє­знавство» активно використовують:

а)         культурологія            в) правознавство

б)         фізика г) психологія


8

чає і

а б


Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства вклю-себе такі категорії:

загально-філософські            в) теологічні

конкретно-наукові    г) космічні


9.         При дослідженні релігій у релігієзнавстві використовують
такі методи пізнання:

а)         каузальний     в) лінійного програмування

б)         структурно-функціональний    г) порівняльно-історичний

10.       У релігієзнавстві релігія як соціальний феномен само-
виражається через систему функцій, а саме:

а)         компенсаційну          в) будівельну

б)         світоглядну    г) регулятивну

Рекомендована література

Академічне релігієзнавство. — К.: Академія, 2000. — 467 с.

Аршин Е. И. Философия религии. Принципы сущностного анали­за. — М: Наследие, 1995. — 255 с.

Історія релігії в Україні: у 10-ти т. — К.: Український Центр духов­ної культури; «Світ знань», 1996—1999.

Історія релігії в Україні / за ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцько-го. — К.: Знання, 1999. — 735 с.

История религий: в 2 т. / под ред. проф. Д. П. Шантеты де ля Сос-се. — М.: Республика, 1997.

История религии: учебник: в 2 т. / под общей ред. И. Н. Яблокова. — М.: Вариант, 2002.

Классики мирового религиоведения. — М.: Республика, 1996. — 383 с.


Колодний А. М. Релігія і церква в контексті історії України // Історія релігії в Україні: у 10-ти т. — К.: Український Центр духовної культури, 1996.

Лубський В. І. Релігієзнавство: підручник для вузів. — К.: Вілбор, 1997. — 480 с.

10.       Митрохин Л. М. Философия религии. — М.: Раритет, 1995. — 513 с.

Радугин А. А. Введение в религиеведение: теория, история и совре­менные религии. — М.: Мысль, 1991. — 534 с.

Релігієзнавство: підручник / за ред. М. М.Заковича. — К.: Вища школа, 2000. — 495 с.

Релігієзнавчий словник / за ред. проф. А. Колодного і Б. Лобови-ка. — К.: Четверта хвиля, 1996. — 392 с.

Релігійно-філософська думка в Києво-Могилянській академії: євро­пейський контекст. — К.: Академія, 2002. — 312 с.

Релігія в духовному житті українського народу / Колодний А., Лобо-вик Б., Филипович Л. та ін. — К.: Наукова думка, 1994. — 203 с.

16.       Угринович Д. М. Психология религии. — М.: Прогресс, 1990. — 466 с.