15.5. Езотеричні об'єднання і течії

Езотеричні (таємний, внутрішній) об'єднання — це, зазвичай, позавіросповідні містичні течії, що виникли на межі XIX—XX ст. як опозиція офіційній ідеології традиційних релігій. Увібравши в себе езотеричні традиції різних епох, вчення сучасних езотериків включили в себе віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, магічні засоби спілкування з ним, підкорення його своїм інтересам. Усі засновники езотеричних течій перекона­ні, що тільки вони дають надзвичайно глибокі позитивні знання про світ, приховані від «непосвячених». Теософія — релігійно-філософське вчення про можливість містичного та інтуїтивного пі­знання Бога шляхом безпосередніх контактів із надприродними си­лами. Теософія базується на суб'єктивному містичному досвіді, внаслідок якого людина отримує об'явлення Боже, викладаючи йо­го як певну систему поглядів. Найвідомішим на сьогодні теософом була Олена Блаватська, родом з України, яка заснувала Світове теософське товариство (1875). Запропонована авторкою у багато­томній праці «Таємна доктрина» — специфічна езотерична (таєм­на) система — претендує на універсальну релігію, що, будучи син­тезом різних релігійних доктрин (езотеричного буддизму, тибетського ламаїзму, індійського містицизму, кабали, єгипетської і грецької міфології, спіритуалізму, масонства тощо), прагне роз­крити тотожність таємного змісту всіх релігійних символів. Спи­раючись на вчення Парацельса, Бьоме, Сен-Мартена, Сведенборга, В. Соловйова, який вважав теософію вищим синтезом пізнання (раціонального, емпіричного знання з містикою), О. Блаватська де­тально схематизує космологічні й антропологічні процеси, подаю­чи еволюцію Всесвіту і людства відповідно до східних езотеричних традицій, які постулюють існування семичленної ієрархії «планів» (рівнів). Вважається, що вчення Блаватської стало кардинальною концепцією, яка лежить в основі теоретичних концепцій переваж­ної більшості течій «ньюейджа». Так, голос, що його почула Жана Д'Арк, був настільки переконливим, що вплинув на її долю, зроби­вши з цієї селянки національну героїню.

У деяких, ще більш виняткових випадках надприродне менш приховане: воно виявляється одночасно для декількох людей або набуває видимих, помітних форм.

У літературі описані різноманітні видіння. Так, у Боснії, в селі Меджугор'ї, в районі поблизу великого хреста, поставленого у 1933 р. на честь 1900-ліття розп'яття Христа, з 1981 р. п'яти особам з'являється Богородиця. В певний час вони одночасно падають на коліна, і під час їхньої розмови з Богородицею у них рухаються гу­би, проте жоден звук не сприймається присутніми. Надприродне послання, передане таким чином, відповідає християнській тради­ції: спонукання до молитви та звертання до сердець вірних. За опи­сами свідків, Богородиця носить сіру осяяну сукню і білу вуаль. Понад 2 мільйони людей взяли участь у прощі до Меджугор'я.

Уперше в Африці спостерігалась ціла серія видінь, яка почалася 1981 р. Христос і Свята Діва з'являлися через однакові проміжки ча­су перед декількома дітьми села Кібехо, у південній частині Руанди. Десятки тисяч людей уже стали свідками цих незвичайних явищ.

На відміну від того, що спостерігалось у Меджугор'ї, в Кібехо молоді люди іноді після своїх видінь раптово падають на землю і декілька хвилин залишаються непритомними.

Зцілення і численні випадки навернення до християнської віри були зафіксовані після цих випадків.

873 р. у Парей-ле-Мон'яль, у Франції, був збудований монас­тир, який належав абатству Клюні, згодом у XII ст. — собор. Але саме в XVII ст. Парей-ле-Мон'яль став відомим: черниці Маргари-ті-Марії Алакок явилося близько 30 видінь Христа. Найважливі­шим із видінь було те, в якому їй рекомендувалось у червні 1675 року заснувати свято Святого Серця. Поклоніння Серцю Хри­стову існувало ще в Середні віки. Послання черниці, підтримане єзуїтом, було прийняте Церквою, і культ Святого Серця Христово­го одразу поширився. Сестра Маргарита-Марія Алакок була кано­нізована Католицькою церквою 1920 р.

У 1830 р. в Парижі монастир сестер ордена Милосердя став мі­сцем явлення Богородиці. Черниця Катерина Лябуре побачила Діву Марію у каплиці. Через чотири місяці Богородиця знову постала перед нею. Вона отримала наказ виготовити образок. Цей образок швидко набув популярності, був розмножений у декількох мільйо­нах копій і викликав ряд чудес.

Що стосується Катерини Лябуре, то вона, зберігаючи цю таєм­ницю про видіння, продовжувала своє життя як звичайна черниця. У момент беатифікації 1933 р. її могилу відкрили і з'ясували, що тіло її незмінне, немовби вона тільки-но померла. Вона була кано­нізована 1947 року.

Дозуле — маленьке село в Нормандії, стало місцем видінь у не­далекому минулому. 36 разів у період з 1972 по 1982 рр. Христос являвся матері п'яти дітей Мадлен Омон. Послання, передані Хри­стом, викладені латиною, є ніби продовженням Апокаліпсису. Во­ни пророкували великі страждання перед кінцем світу, появу знаку Хреста в небі, що чудом зупинить третю світову війну. Христос ні­би просив поставити у Дозуле хреста висотою 738 м, що відповідає висоті пагорбу з хрестом у Єрусалимі. Багато інших свідків з інших місць не раз бачили, як несподівано небеса утворювали хрест над місцями видінь.

Можна висунути гіпотезу, що видіння є лише видимою части­ною айсберга, який складається з «комплексу» надприродних ви­явів, призначених окремим особам. Серед різноманітних форм цих виявів, зазвичай персоналізованих, деякі охоплюють одразу групу осіб і включають феномени, які спостерігались і третіми особами.

Багато явищ природи випадають із нашого поля зору з тієї прос­тої причини, що наше сприйняття не є досконалим. Інакше кажучи, незважаючи на те, що деякі результати вже сьогодні досягнуті, а деякі фантастичні гіпотези відкинуті, можна твердити, що наука ще не вичерпала своїх можливостей.

Виходячи з цього зазначимо, що різні релігії відносять велику кількість таємничих фактів до розряду чудес. У чому полягають ці явищі і чи справді вони не піддаються науковому поясненню? Перелік чудес реальних і припустимих вражає, а саме: здатність висловлюватися невідомими мовами; левітація (здатність підніма­тися у повітря всупереч закону всесвітнього тяжіння); здатність жити, не приймаючи їжу; нетлінність деяких мощей; мироточіння (виділення приємних запахів); стигмати (кровоточиві рани, що з'являються на руках і ногах деяких святих на місці ран розп'ятого Христа); білокація (здатність появи одночасно у двох місцях); чудесні зцілення.

Теми рефератів

Езотеричні об'єднання.

Книга Р. Хаббарда»Діанетика: сучасна наука розумового здоров'я».

Основні тенденції виникнення і розвитку нетрадиційних релігій.

Неорелігії в Україні в контексті свободи віровизначення.

Аналіз релігійної свідомості тоталітарних сект.

Релігійний фанатизм: сутність та вияви.

Особливості релігійної свідомості тоталітарних сект.

Неорелігії в Україні у контексті свободи віровизнання.

Основні тенденції виникнення і розвитку нетрадиційних релігій.

Книга А. Швайцера «Культура та етика».

Особливості функціонування новітніх релігій у сучасному світі.

Соціально-політичні, психологічні корені секулярних учень релігій­ного спрямування.

Вплив секулярних учень релігійного спрямування на історичний розвиток людства.

Проблема закономірності й випадковості в секулярних ученнях релі­гійного спрямування.

Особистість у секулярних релігійних системах.

Проблема сенсу життя в секулярних ученнях релігійного спряму­вання.

Тоталітарні секти, їх природа і сутність.

Причини виникнення сучасних нетрадиційних культів.

Загальні риси нетрадиційних культів.

Класифікація нетрадиційних культів.

Дайте загальну характеристику неохристиянським об'єднанням («Цер­ква Єднання», «Діти Бога», «Церква Тіла Христа»).

Дайте загальну характеристику неорієнталістським культам («Това­риство Свідомості Кришни», «Місія Божественного Світла Махарай Джи») та ін.

24.       Дайте загальну характеристику сайєнтологічним об'єднанням —
(«Церква Сайєнтології», «Трансцендентальна медитація», «Космічні релі-
гії», «Спілка Астаріус» тощо).

Питання. Завдання

Назвіть основні принципи виникнення нетрадиційних культів.

У чому полягає основа віровчення Сахаджа-йога?

Хто і коли розробив основу медитативної техніки Руну Ошо?

Назвіть основні принципи виникнення синкретичних культів.

Хто є засновником Церкви Саєнтології?

Які основні групи нетрадиційних культів.

Назвіть загальні риси нетрадиційних культів.

Під впливом яких релігійно-філософських концепцій складалася теософія?

Дайте загальну класифікацію та характеристику сатанізму.

Які соціально-політичні, психологічні чинники навертають людей до нетрадиційних релігій, неорухів тощо?

Проаналізуйте спільні і відмінні риси таких феноменів, як нетради­ційні релігії, неорухи, релігії Нового віку.

Які спільні та відмінні риси втілені у трактуваннях постатей засно­вників монотеїстичних релігій і неорухів?

Охарактеризуйте спільні й відмінні риси неоязичницьких напрямів.

Як вплинув науково-технічний прогрес на релігійну картину сучас­ного світу?

Охарактеризуйте загальні особливості релігійних учень секулярного характеру.

Як різні секулярні вчення релігійного характеру розглядають про­блему людського буття, ролі особистості у пізнанні й удосконаленні світу?

Охарактеризуйте спільні риси індивідуалізму, ніцшеанства та імпе­ріалізму.

Наведіть приклади того, як окремі принципи конкретних віроспові-дальних систем секулярного характеру знаходили своє втілення в соціаль­но-політичній практиці різних народів і держав.

Які соціальні категорії населення найбільш схильні до сповідування секулярних учень релігійного характеру? Твердження обґрунтуйте.

Яка різниця між релігійною системою індуїзму і кришнаїзму?

Тести

1.         Наукові дослідники доводять, що дух «нових релігій» мо-
жна характеризувати як:

а)         сакральний;   в) істиний;

б)         релігійно-авантюрний;         г) своєрідно-фантастичний.

2.         Сучасні теорії секуляризації щодо майбутнього релігій
можна поділити на:

а)         слабкі; в) великі;

б)         сильні;            г) маленькі.

3.         Згідно з ученням філософа-гуманіста та теолога А. Шваіі-
цера, єдино глибоким світоглядом є:

а)         нетеїстичний містицизм;     в) розуміння вищого світла;

б)         етичний містицизм;  г) концепція вростання.

4.         Неохристиянство передусім відрізняється від історичного
християнства своїм розумінням:

а)         християнського віровчення;     в) християнських свят;

б)         християнських таїнств;        г) вакханалії.

5.         До неохристиянських рухів належать:

а)         «Армія спасіння»;     в) Католицизм;

б)         Православ'я;  г) «Нове життя».

6.         Новоапостольська церква як представник неохристиянс-
тва виникла в Англії в:

а)         1812 р.;           в) 1832 р.;

б)         1822 р.;           г) 1842 р.

7.         Релігії орієнтального напряму репрезентовані:

а)         неоіндуїзмом;            в) рухами синтоїстської орієнтації;

б)         течіями буддійського            г) іудаїзмом.
спрямування;

8.         У синтетичних релігіях розвинуто:

а)         культ лідера;  в) культ бога Ану;

б)         авторитет власного   г) культ богообраності

віровчення; послідовників.

9.         Неоязичництво в Україні представлено багатьма течіями,
такими як:

а)         Орантійці;      в) Рідна віра;

б)         Ягновіри;       г) Чужий подих.

10.       До сайєнтологічних рухів належать:

а)         діанетика;       в) брахманізм;

б)         наука розуму;            г) християнська наука.

Рекомендована література

1.         Балагушкин Е. Г. Критика современных нетрадиционных рели-
гий. — М.: Искусство, 1986. — 355 с.

Баркер Гарольд. Во что они верят. — М.: Республика, 1995. — 317 с.

Безант А. Древняя мудрость. — М.: Республика, 1992. — 423 с.


4.         Бог и мы. Учение преподобного Муна. — М.: Вариант, 2002. — 539 с.

Гуревич П. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религи­озные культы. — М.: Мысль, 1985. — 395 с.

Демъяненко С. П. Религиозно-философские аспекты современного дзэн-буддизма. — М.: Раритет, 1993. — 514 с.

Історія релігії в Україні: у 10-ти т. — К.: Український Центр духов­ної культури; Світ знань, 1996—1999. — Т. 1. — 389 с.; Т. 2. — 373 с.; Т. 3. — 559 с.; Т. 4. — 598 с.; Т. 5. — 428 с.

Історія релігії в Україні /за ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцько-го. — К.: Знання, 1999. — 735 с.

9.         Кеннет Боа. Лабиринт веры. — М.: Наследие, 1992. — 373 с.

10.       Книги Мормона. Новые свидетельства об Иисусе Христе. — Солт-

Лейк-Сити. Юта, США, 1988. — 491 с.

Лубсъкий В. I. Релігієзнавство: підручник для вузів. — К.: Вілбор, 1997. — 480 с.

Лубсъкий В. I., Лубсъка М. В. Історія релігій: підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 696 с.

Новітні релігійні течії і рухи в Україні. — К.: Наукова думка, 1997. — 464 с.

Нетрадиційні релігійні рухи та містичні культи України / Пет­рик В. М., Остроухов В. В. та ін. — К.: Академія, 2001. — 352 с.

Синнет А. П. Эзотерический буддизм. — М.: Искусство, 1992. —

427 с.

16.       Ткачева А. Новые религии Востока. — М.: ИМА-пресс, 1989. —

368 с.

17.       Успенский П. Новая модель Вселенной. — СПб.: Наука, 1993. —

411 с.