1.4. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства

Власних понять, категорій релігієзнавство виробило мало, по­слуговуючись у своїх студіях як загальнофілософськими, конкрет­но-науковими (психологічними, правовими та ін.), так і спеціаль­ними теологічними категоріями.

До загальнофілософських належать категорії «буття», «свідо­мість», «пізнання», «відображення», «символ», «істина», «омана», «фантазія», «суспільство», «матеріальне і духовне виробництво», «культура», «відчуження». Часто вдається воно до понять із царини логіки, етики, естетики: «знак», «значення», «суть», «совість», «відповідальність», «милосердя», «співчуття», «краса». Із загаль-нонаукових найпоширенішими в релігієзнавстві є поняття «систе­ма», «структура», «функція», «роль», «закон».

З-поміж конкретно-наукових найчастіше використовуються по­няття «епоха», «право», «ілюзія», «віра», «почуття», «настрій», «страждання», «спілкування», «мова», «життя», «смерть».

Найуживаніші релігієзнавчі поняття «релігія», «теологія», «ре­лігійний культ», «церква», «конфесія», «храм», «молитва», «теїзм», «деїзм», «пантеїзм», «атеїзм», «скептицизм». Особливе місце посі­дають терміни «Бог», «ангел», «рай», «бодхисатва», «карма» та ін. Окремі поняття відображають динаміку релігійних процесів: «сак­ралізація»,»секуляризація», «церквоутворення», «розцерковлення», «сектоутворення», «детеологізація», «деміфологізація», «модерні­зація».