5.9. Маздакізм
Тоді ж, у III ст. н.е., в Ірані виникло вчення маздакізму. Мазда-кізм теж виходив із зороастрійського дуалізму добра і зла. У світовому розвитку відбувається невпинна боротьба добра і зла. Добро є розумне і закономірне, зло є хаос. Боротьба між ними буде завершена вже в цьому світі, переможе добро, тому треба негайно вставати на його бік. Починати боротьбу зі злом потрібно шляхом колективізму, солідарності, взаємодопомоги, знищення соціальної та майнової нерівності. Бог дарував людям рівність, її треба встановлювати як добрим словом, так і силою, ділом.
Таке перенесення зороастрійської ідеї про добро і зло в космічному плані в суто соціальний план зробило маздакізм певною політичною силою та ідейною основою руху селян та міської бідноти в кінці V — на початку VI ст. в державі Сасанідів, яке отримало назву маздакітського руху.
На той час в Ірані посилилася боротьба шахської влади з аристократією та зороастрійським жрецтвом, що перетворювалось у феодальну верхівку і домоглося децентралізації влади в державі. Шах Кавал І підтримав маздакітський рух, за що тимчасово був усунений від влади. З поверненням на трон він підніс керівника руху Маздака (за ім'ям якого було названо і рух, і вчення, хоча останнє виникло на 200 років раніше), навіть провів деякі реформи в ма-здакістському дусі. Але в 20-х роках VI ст. рух почав занепадати і був ліквідований.
Зв'язок царя Кавада з маздакітським рухом мав суто меркантильні інтереси, він розглядав його як засіб приборкання аристократичної знаті, яка намагалась обмежити царську владу, а водночас обмежити духовенство, яке було спільником феодальної аристократії. Про сумнівність його моральних поглядів свідчить той факт, що він без сумніву погодився на страту одного з відданих йому ма-здакитів Сіявуша, який допоміг йому втекти з в'язниці під час тимчасової перемоги аристократії над Кавадом, тоді як Сіявуш вступив у конфлікт з тією самою знаттю, до миру з якою йшов Кавад.
Про вчення, мужність і смерть мученика Маздака розповідає в поемі «Шахнаме» поет Фірдоусі. Коли Кавад зрікся вчення Маздака, він наказав своєму синові Хосрою знищити маздокитів. Той закопав три тисячі маздокитів у землю вниз головою, залишивши на поверхні землі їхні ноги. Коли цей ліс живих ніг побачив Маздак, він знепритомнів. Його повісили вниз головою і після тривалих мук убили стрілою. «Так скінчив Маздак свій неправедний шлях», — завершує розповідь поет.
Маздакізм був рухом народних мас, прикладом застосування релігійних ідей в інтересах трудящих.