4.3. Фетишизм, його роль у первісному суспільстві

Як спосіб олюднення природи, фетишизм виник у ранньородо-вому суспільстві. Вперше він був виявлений у XV ст. португальсь­кими моряками в Західній Африці. А першим його описав францу­зький дослідник Шарль де Брос у праці «Культ богів-фетишів» (1760) на матеріалах вірувань африканських негрів, давніх єгиптян, греків, римлян. Елементи фетишизму присутні в релігіях усіх на­родів.

Фетишизм (порт. Гегісо — амулет, зачарована річ) — це віра в існування у матеріальних об'єктів надприродних властивостей. За­галом фетишизм можна охарактеризувати як поклоніння неодухот-вореним речам. Фетишами вважають предмети, яким віруючі при­писують надприродні властивості (здатність зцілювати, оберігати від невдач, забезпечувати успіх). Ними могли бути незвичайний камінь, шматок дерева, ювелірний виріб, будь-який предмет, що чимось привертав до себе увагу. Часто фетишами ставали випадко­ві предмети, якими людина володіла в момент досягнення успіху. За допомогу фетишам дякували, за створені перешкоди їх карали, піддаючи тортурам. Якщо людину з якихось причин спіткала не­вдача, ці предмети вона переставала вважати фетишами.

Порівняно з магією, фетишизм є складнішою формою релігії. Якщо магія посилювала вплив на природу, то фетишизм наділяв чудодійними властивостями матеріальні об'єкти. Завдяки цьому до реальної корисності предметів додавали надприродні властивості, пов'язані з допомогою й заступництвом щодо людей. Фетишам не поклонялися, їх шанували. Серед учених побутує думка, що у фе­тишизмі в зародковій формі з'являється ідея Бога.

У сучасних релігіях фетишизм зберігся у формі поклоніння священним предметам (хрести, ікони, мощі) та у вірі в талісмани й амулети. Талісман, на думку забобонних людей, приносить щастя, амулет оберігає від нещастя. Сучасними фетишами є, наприклад, іконки, ладанки, кулони, слоники, іграшки, «щасливі» квитки.