12.4. ЗАВДАННЯ З ПІДГОТОВКИ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (МССП 4410)

Мета завдання з підготовки фінансової інформації (МСА 4410) -надати обмежену допомогу замовникові по збиранню, класифікації та узагальненню фінансової інформації, використовуючи бухгалтерський, а не аудиторській досвід. Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов'язків бухгалтера при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який бухгалтер надає в зв'язку з такою підготовкою.

Як правило, це обмежує зменшення детальної інформації до форми, зручної для обробки та розуміння, без вимоги перевірки тверджень, на яких грунтується ця інформація. Застосовані процедури не призначені та не дають можливості бухгалтерові висловити будь-який рівень упевненості про фінансову інформацію. Однак користувачі підготовленої фінансової інформації одержують певну користь від залучення бухгалтера, оскільки послуги надаються з професійною компетентністю та сумлінністю.

МСА 4410 призначений для розв'язання завдань з підготовки фінансової інформації. Однак він може дати корисні рекомендації для підготовки нефінансової інформації, якщо бухгалтер має відповідні знання з предмета аудиторської перевірки. Завдання з надання обмеженої допомоги замовникові при складанні фінансових звітів (наприклад, при виборі відповідної облікової політики) не є завданням з підготовки фінансової інформації.

Завдання з підготовки інформації зазвичай включає підготовку фінансових звітів (які можуть бути повним пакетом фінансових звітів), але може включати також збирання, класифікацію та узагальнення іншої фінансової інформації.

Виконуючи завдання, бухгалтер повинен дотримуватися професійної етики. Проте незалежність не є обов'язковою вимогою для завдання з підготовки інформації. Однак якщо бухгалтер не є незалежним, твердження щодо впливу цього треба зазначити в бухгалтерському висновку.

Бухгалтеру слід переконатися, що між ним та замовником досягнуто чіткого порозуміння щодо умов завдання.

Порозуміння досягається з наступних питань:

характер   завдання   (це   не   аудит,   огляд   та   впевненість   не висловлюється);

на виконання завдання не слід покладатися для виявлення помилок або порушень, які можуть існувати;

характер інформації, яку надасть замовник;

відповідальність управлінського персоналу за точність, повноту на­даної бухгалтерської інформації;

інформація     надана    відповідно    до     концептуальної    основи бухгалтерського обліку та відомі відступи від такої основи;

інформація буде поширюватися після її підготовки;

форма звіту.

Під час досягнення домовленостей щодо підготовки фінансової інформації особливу увагу треба приділити чіткому визначенню умов завдання та отриманню підтверджень того, що замовник розуміє вигляд (формат) та обсяг роботи, виконаної бухгалтером. Ці домовленості обговорються у листі- зобов'язанні.

Відповідно до МССП 4410 планування роботи має бути спрямовано на ефективне виконання завдання з підготовки фінансової інформації, насамперед на забезпечення якості послуг, що надаються. Ще на етапі домовленостей з клієнтом слід приділити увагу плануванню строку виконання роботи (визначення строку отримання інформації від керівництва суб'єкта господарювання, час, необхідний для обробки та підготовки фінансової інформації, строк надання підготовленої фінансової інформації).

Бухгалтер повинен одержати загальні знання про бізнес та діяльність суб'єкта господарювання, характер господарських операцій суб'єкта господарювання, форми його облікових записів і основи бухгалтерського обліку, ознайомитися з принципами бухгалтерського обліку та практикою в тій галузі, в якій проводить діяльність суб'єкт господарювання, а також з формою і змістом фінансової інформації (відповідно до обставин). Зазвичай бухгалтер одержує знання стосовно цих питань, грунтуючись на досвіді роботи з суб'єктом господарювання або шляхом опитувань персоналу суб'єкта господарювання. Для цього використовуються процедури:

запити управлінському персоналу;

оцінка системи внутрішнього контролю;

перевірка будь-яких питань;

перевірка будь-яких пояснень.

За винятком вимог, зазначених у цьому МСА, від бухгалтера, як правило, не вимагається:

здійснення запитів управлінському персоналові з метою оцінки достовірності й повноти наданої інформації;

оцінки внутрішнього контролю;

перевірки будь-яких питань;

-           перевірки будь-яких пояснень.

Якщо бухгалтерові стає відомо, що інформація, надана управлінським персоналом, неправдива, або неповна, або така, шо не відповідає іншим вимогам, бухгалтер повинен розглянути питання про виконання процедур, зазначених вище, і просити управлінський персонал суб'єкта господарювання надати додаткову інформацію. Якщо управлінський персонал відмовляється надати таку інформацію, бухгалтер повинен відмовитися від виконання завдання, поінформувавши при цьому суб'єкта господарювання про причини відмови.

Бухгалтер повинен ознайомитися з підготовленою інформацією і розглянути, чи відповідає вона встановленій формі і чи не містить явних суттєвих викривлень. У цьому контексті викривлення включають:

помилки в застосуванні визначеної концептуальної основи фінансової звітності;

нерозкриття інформації щодо застосування концептуальної основи фінансової звітності, а також про будь-які відомі відступи від неї;

нерозкриття інформації про будь-які інші важливі питання, про які стало відомо бухгалтерові.

Визначена концептуальна основа фінансової звітності й будь-які відомі відхилення від неї слід розкрити у фінансовій інформації; при цьому немає потреби в кількісній оцінці їх впливу.

Якщо бухгалтерові стає відомо про будь-які суттєві викривлення інформації, йому слід спробувати узгодити з суб'єктом господарювання внесення відповідних змін. Якщо такі зміни не були зроблені й фінансова інформація вважається такою, що вводить в оману, бухгалтер повинен відмовитися віч завдання.

Бухгалтер повинен одержати від управлінського персоналу підтвердження ним відповідальності за відповідне подання фінансової інформації та її затвердження. Таке підтвердження може бути надане у формі пояснень управлінського персоналу, які б стосувалися точності й повноти бухгалтерських даних, на яких грунтуються ці пояснення, а також повноти розкриття бухгалтерові всієї суттєвої та відповідної інформації.

Виходячи з того, що при підготовці звітності враховується інформація надана керівництвом суб'єкта господарювання бухгалтер не здійснює процедур для отримання впевненості в достовірності тверджень керівництва. Тому, відповідно робота бухгалтера зазвичай спрямована на обробку наданої керівництвом інформації у звітні форми, які б відповідали концептуальним основам фінансової звітності, та належне розкриття інформації про важливі питання фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання. Отже, після завершення роботи одночасно з наданням фінансових звітів бухгалтер надає звіт щодо завдання з підготовки фінансової інформації. Зміст звіту наведено МССП 4410 і включає наступні елементи:

-           назву;

адресата;

твердження того, що завдання виконане згідно з МСА, які можна застосувати до завдань з підготовки інформації (або згідно з національними стандартами і практикою);

твердження того, що бухгалтер не є незалежним від суб'єкта господарювання (за погреби);

визначення фінансової інформації із зазначенням того, що вона грунтується на інформації, наданій управлінським персоналом;

твердження того, шо управлінський персонал несе відповідальність за фінансову інформацію, підготовлену бухгалтером;

твердження того, що не було проведено ні аудиторської перевірки, ні огляду і що у зв'язку з цим не можна висловити впевненості щодо фінансової інформації;

параграф, який привертає увагу до суттєвих відхилень про розкриття інформації від визначеної концептуальної основи фінансової звітності (за потреби);

дату звіту;

адресу бухгалтера;

підпис бухгалтера.

На кожній сторінці фінансової інформації (або на титульному сторінці пакету фінансових звітів) слід зробити таке посилання: "Підготовлено без проведення аудиту", "Підготовлено без проведення аудиту або огляду" або "Посилання на звіт з підготовки інформації". Слід зазаначити і наступне, що для проведення розмежування між аудиторською перевіркою і завданням з підготовки інформації використано термін "бухгалтер", а не "аудитор".