Тести:

1. Дата фінансових звітів - це дата:

а)         оприлюднення звітності;

б)         підписання звітності бухгалтером;

в)         підписання звітності аудитором;

г)         останнього періоду, що описується фінансовою звітністю.

2.         Якщо аудитору стає відомо про події, що суттєво впливають на
фінансові звіти, йому слід розглянути:

а)         ризики викривлення на рівні тверджень звітності;

б)         суттєвість таких подій;

в)         свою відповідальність за висновок;

г)         адекватність розкриття таких подій у звітності.

3.         Якщо управлінській персонал не вносить, як вважає аудитор, необхід-
них змін до фінансової звітності, аудиторові слід:

а)         відмовитися від виконання завдання;

б)         надати відмову від виказування думки;

в)         висловити негативну думку;

г)         висловити умовно-позитивну або негативну думку.

4.         Доказом того, що управлінській персонал визнає свою
відповідальність за фінансові звіти, може бути:

а)         усна заява керівництва;

б)         посилання на свою відповідальність у листі-пропозиції на аудит;

в)         посилання на Статут або законодавство;

г)         підпис копій фінансових звітів.

5.         Якщо пояснення управлінського персоналу суперечать іншим
аудиторським доказам, аудитор повинен:

а)         відмовитися від виконання завдання;

б)         надати негативний висновок;

в)         змінити рівень суттєвості та обсяг вибірки;

г)         повторно    розглянути    достовірність    пояснень    управлінського
персоналу.

6.         У разі відмови управлінського персоналу надати пояснення,
аудиторові необхідно:

а)         надати негативний висновок;

б)         надати умовно-позитивний висновок;

в)         відмовитися від виконання завдання;

г)         надати відмову від висновку.

7.         Перевіряючи порівняльні дані, аудитор повинен:

а)         визначити їх реальність;

б)         визначитися з рівнем суттєвості невідповідностей у таких даних;

в)         визначитися з метою порівняння;

г)         визначитися з відповідністю даних концептуальній основі фінансової
звітності.

8.         Якщо аудитор вирішив зробити посилання на висновок іншого
аудитора (попередника), то в такому висновку йому слід зазначити про:

а)         дозвіл від замовника на спілкування з попередником;

б)         кваліфікацію попередника;

в)         конфіденційність попереднього висновку;

г)         дату висновку попередника.

9.         Якщо фінансові звіти за попередній період не перевірялися, то
аудитору слід зазначити, що він:

а)         не несе відповідальності за попередні періоди;

б)         не має на меті перевірку даних попередніх періодів;

в)         не отримав дозволу на аналіз даних попередніх періодів від замовника;

г)         безпосередньо не перевіряв звітність попередніх періодів.

10.       Суттєве протиріччя - це ситуація, коли:

а)         існує протиріччя в законодавчому регулюванні діяльності замовника;

б)         існують арифметичні помилки між регістрами обліку;

в)         виявлено невідповідності між положеннями облікової політики та
стандартами обліку;

г)         певна інформація за своєю суттю суперечить інформації фінансових
звітів.

11.       Судження аудитора про те, чи справедливо і достовірно відображено
інформацію в усіх суттєвих аспектах у фінансовій звітності, робиться в
контексті:

а)         критерію суттєвості;

б)         ризику викривлення на рівні тверджень звітності;

в)         ризику викривлень на рівні сальдо рахунків;

г)         концептуальної основи фінансової звітності, що застосовувалася.

12.       Вкажіть на необов'язковий елемент аудиторського висновку:

а)         вступний параграф;

б)         адресат;

в)         сертифікат аудитора;

г)         термін перебування аудиторської фірми на ринку аудиторських послуг.

13.       Аудитор повинен вказати у своєму висновку, що управлінський
персонал несе відповідальність за:

а)         шахрайство;

б)         помилки;

в)         легітимність діяльності;

г)         підготовку звітності.

14.       Щодо доказовості аудиторської думки, то в аудиторському висновку
необхідно вказати, що:

а)         аудит здійснено за програмою, узгодженою з замовником;

б)         перевірка проводилася із застосування вибірки;

в)         що при перевірці розраховувалися ризики та суттєвість;

г)         що отриманих доказів достатньо для висловлювання думки.

15.       Коли аудиторові стає відомо, що фінансові звіти будуть складовою
частиною документа, який буде вміщувати іншу інформацію, йому слід
розглянути питання про:

а)         доцільність надання висновку;

б)         ризики відповідальності за повний пакет документів;

в)         ідентифікацію користувачів документа;

г)         ідентифікацію номерів сторінок, на яких подано фінансові звіти.

16.       Невизначеність при складання аудиторського висновку - це
проблема:

а)         належного користувача висновку;

б)         конфіденційності висновку;

в)         існуючих судових позовів до відповідальної сторони;

г)         результат якої залежить від майбутніх дій третіх осіб.

17.       До умов "обмеження обсягу" в ході аудиту не відносять:

а)         аудитор не може спостерігати за інвентаризацією;

б)         коли облікові записи неадекватні;

в)         неможливо виконати необхідну процедуру перевірки;

г)         посадова особа персоналу відмовляється від пояснень.

18.       Аудитор може не погодитися з управлінськім персоналом і в
результаті надати або умовно-позитивну, або негативну думку, у
випадку, коли:

а)         він виявив суттєві факти шахрайства з боку персоналу;

б)         він   більше  двох  разів  змінював  рівень   суттєвості   (в   сторону
зменшення);

в)         керівництво наполягає на зменшенні обсягів перевірки;

г)         він не згоден з відповідністю розкриття інформації у звітності.

19.       При аудиті малих підприємств враховується їх харктеритика, що
проявляється у наступних моментах:

а)         концентрація власності і управління.

б)         невелика кількість джерел доходу.

в)         спрощена система ведення бухгалтерського обліку.

г)         обмежені заходи внутрішнього контролю.

20. При аудиті малих підприємств необхідно звернути увагу на наступні потенційні джерела ризиків:

а)         нерегулярність облікових записів;

б)         думка керівництва про те, що окрім аудиту може бути також проведене
відновлення обліку;

в)         недостатнє розділення повноважень і відповідальності;

г)         всі відповіді вірні