11.2. ПОДАЛЬШІ ПОДІЇ І ОЦІНКА ЇХ АУДИТОРОМ (МСА 560)

МСБО 10 "Події після дати балансу" встановлює порядок відображення у фінансовій звітності подій, що відбулися після балансової дати та їх розкриття в примітках до фінансової звітності. Згідно МСБО 10 виділяє два типи подій:

1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу (наприклад, після дати балансу урегульований позов поза судом, питання про який вирішувалося на дату складання фінансової звітності.). Цей тип наступних подій потребує корегувань фінансової звітності

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу (наприклад, продаж або купівля активів, пожежа, що знищила незастраховане складське приміщення). Даний тип наступних подій не вимагає корегувань фінансової звітності, але вимагає розкриття інформації в примітках до фінансової звітності.

Аудиторський підхід до подальших подій залежить від того, в який період відносно аудиторської перевірки вони сталися:

1)         від дати балансу до дати аудиторського висновку;

2)         від дати аудиторського висновку до подання його зборам акціонерів
(Раді директорів, оприлюдненню);

3)         після зборів акціонерів (розгляду Радою директорів, оприлюднення).
Стандарти перевірки, аудиторські процедури подій, що відбулися

після дати балансу та рекомендації щодо перевірки операцій, пов'язаних з настанням подальших подій, аудиторові надає МСА 560 "Подальші події", а також МСБО 10, що визначає критерії визначення й характерні ознаки подій, що. відбулися після дати балансу, а також правила обліку і подання у фінансовій звітності таких подій

МСА 560 розподіляє всі подальші події на події, що мають місце в межах трьох тимчасових періодів:

події, що відбуваються, починаючи з дати балансу (дати фінансової звітності) до дати підписання аудиторського висновком (дати фактичної видачі аудиторського висновку по фінансовій звітності) (§ 4 МСА 560);

факти, виявлені після дати підписання аудиторського висновку, але до дати опублікування фінансової звітності разом з аудиторським висновком (§ 8 МСА 560);

факти, виявлені після дати опублікування фінансової звітності (§ 13 МСА 560).

При проведення перевірки аудитор зобов'язаний отримати достатню впевненість щодо всіх суттєвих подій, які відбулися аж до дати складання висновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийнято до уваги або розкрито у фінансових звітах. У протилежному випадку аудитор розглядає питання про необхідність вираження думки із застереженнями. Незважаючи на відсутність у тексті МСА 560 словосполучення "відповідальність аудитора", аудитор несе відповідальність за невиявлення і, відповідно, невідображення та нерозкриття інформації відносно подальших подій, що відбулися до дати підписання аудиторського висновку (§ 4 МСА 560).

Якщо період від дати балансу до дати аудиторського висновку затягується, виконують перевірку подальших подій за станом на дату складання аудиторського висновку. Аудитор повинен виконати аудиторські процедури, визначені як "огляд наступних подій".

Завданням такого огляду є отримання достатньої впевненості в тому, що всі суттєві події були визначені, а там, де це потрібно, були розкриті або прийняті до уваги при складанні фінансової звітності. . Аудиторські процедури, призначені для визначення подальших подій, повинні виконуватися якомога ближче до дати аудиторського висновку. До таких процедур відносять:

огляд процедур і процесів, що проводить керівництво підприємства;

ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорів та інших виконавчих органів, проведених після закінчення періоду. Запити щодо проблем, протоколи обговорення яких ще не готові;

ознайомлення із останньою проміжною звітністю, а в разі потреби - з кошторисами, прогнозами, бюджетами й іншими звітами керівництва;

ознайомлення з оперативними звітами керівництва і персоналу;

огляд усіх бухгалтерських записів і облікових регістрів;

запити юристам щодо судових позовів і розгляду претензій;

запити керівництву відносно подій після дати балансу, що могли вплинути на фінансову звітність;

ознайомлення з переліком укладених і анульованих договорів, з листами банків і клієнтів;

вивчення фактичного виконання прогнозів, якщо такі були;

спілкування з внутрішнім аудитором (фінансовим контролером, ревізійною комісією).

За допомогою опитування відповідальних посадових осіб аудитор визначає, чи відбулися перелічені нижче події після дати складання звітності:

суттєві зміни в діяльності або фінансовому стані;

додаткова інформація щодо статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;

суттєві рішення, прийняті Радою директорів;

плани або наміри, що можуть вплинути на балансову вартість чи класифікацію активів або зобов'язань у фінансових звітах;

зміни стану правових питань, у тому числі питань, визначених на основі відповідей юристів, отриманих у відповідь на запит аудитора, або суттєві нові правові питання;

початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державного контролю і регулювання;

нове законодавство або постанова уряду, що впливає на діяльність компанії.

Практика аудиту фінансової звітності, складеної відповідно до вимог П(С)БО і МСФЗ показує, що розрив в часі між датою балансу (або датою фінансової звітності) та датою видачі аудиторського висновку практично завжди існує і становить кілька місяців. Тому аудитор, незалежно від величини розриву в часі між датою балансу і датою висновку, до моменту підписання аудиторського висновку зобов'язаний проводити аудиторські процедури, спрямовані на виявлення подій після дати балансу.

При виявленні:

подій, що мають місце на дату складання аудиторського висновку (дату закінчення роботи у клієнта), аудитор повинен виконати процедури, що дадуть змогу отримати достатні і доречні аудиторські докази того, що всі суттєві наступні події на дату складання аудиторського висновку, які можуть потребувати коригування або розкриття у фінансовій звітності, ідентифіковані.

подій, що мали місце між датою складання аудиторського висновку і датою передачі його клієнту, аудитор не повинен ігнорувати будь-яку інформацію, яку він отримав до дати затвердження звіту, йому потрібно розглянути необхідність внесення виправлення у фінансові звіти, обговорити це питання з керівництвом клієнта і вжити належних заходів.

Якщо керівництво клієнта не бажає вносити зміни у фінансові звіти тоді, коли аудитор вважає, що це необхідно зробити (і аудиторський висновок не було передано клієнту), аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, або надати новий висновок.

3)         подій, що мали місце після передачі аудиторського висновку
клієнту, аудитор переглядає фінансові звіти та обговорює це з керівництвом,
а також надає новий аудиторський висновок, що містить пояснювальний
параграф, у якому зазначено посилання на примітки до фінансових звітів, що
більш докладно висвітлюють причину перегляду раніше опублікованих
фінансової звітності й аудиторського висновку.

Повний набір процедур, що підлягають виконанню з метою виявлення подальших подій, визначається аудитором самостійно на основі власного професійного судження й аналізу інформації, отриманої та дослідженої ним у процесі планування і проведення аудиторської перевірки. Невиконання окремих аудиторських процедур, спрямованих на виявлення подальших подій, є порушенням вимог МСА 560 щодо проведення аудиторських перевірок фінансової звітності.