1.4. ОЦІНКА ЕЛЕМЕНТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Оцінка - це процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів в звіті про фінансове становище (балансі) та у звіті про прибуток або збиток. Це передбачає вибір певної бази оцінки.

У фінансових звітах використовують кілька різних основ оцінки з різним ступенем та в різних комбінаціях. Вони включають:

а)         історичну собівартість. Активи відображаються за сумою
сплачених грошових коштів чи їхніх еквівалентів або за справедливою
вартістю компенсації, виданої, щоб придбати їх, на момент їх придбання.
Зобов'язання відображаються за сумою надходжень, отриманих в обмін на
зобов'язання, або, за деяких інших обставин (наприклад податків на.
прибуток), за сумами грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що, як
очікується, будуть сплачені з метою погашення зобов'язання під час
звичайної діяльності підприємства;

б)         поточну собівартість. Активи відображаються за сумою грошових
коштів або їхніх еквівалентів, яка була б сплачена в разі придбання такого ж
або еквівалентного активу на поточний момент. Зобов'язання
відображаються за недисконтованою сумою грошових коштів або їхніх
еквівалентів, яка була б необхідна для погашення зобов'язання на поточний
момент;

в)         вартість реалізації (погашення). Активи відображаються за сумою
грошових коштів або їхніх еквівалентів, яку можна було б отримати на
поточний момент шляхом продажу активу в ході звичайної реалізації.
Зобов'язання відображаються за вартістю їх погашення, тобто за
недисконтованою сумою грошових коштів або їхніх еквівалентів, яка, як
очікується, буде сплачена для погашення зобов'язань у ході звичайної
діяльності підприємства;

г)         теперішню вартість. Активи відображаються за теперішньою
дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів, що
їх, як очікується, має генерувати стаття під час звичайної діяльності
підприємства.

Зобов'язання відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутнього чистого вибуття грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

Основою оцінки, яка найчастіше приймається підприємствами для складання фінансових звітів, є історична собівартість. Вона, як правило, комбінується з іншими основами оцінки. Наприклад, запаси, як правило, відображаються за найнижчою з двох оцінок - собівартістю або чистою вартістю реалізації; ринкові цінні папери можуть відображатися за ринковою вартістю, а пенсійні зобов'язання відображаються за їхньою теперішньою вартістю. Більше того, деякі підприємства використовують як основу поточну собівартість у відповідь на нездатність облікової моделі історичної собівартості відображати вплив зміни цін на немонетарні активи.

Приклад 1.4.

Заповнити таблицю, використовуючи наведені нижче дані.

1.         Сума сплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедлива
вартість компенсації.

2.         Сума надходжень, отриманих в обмін на зобов'язання.

3.         Сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яка була б сплачена у
випадку, якщо аналогічний актив придбавався б тепер.

4.         Недисконтована сума, яка була б потрібна для погашення в теперішній

час.

5.         Сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яку можна було б отримати
тепер при продажу активу в нормальних умовах.

Недисконтована сума грошових коштів чи їх еквівалентів, яку передбачається витратити для погашення в ході звичайної діяльності.

Приведена вартість грошових потоків, які будуть генеруватися в нормальних умовах.

8.         Приведена вартість грошових потоків, яка необхідна для погашення.

 

Вид оцінки елементів фінансового звіту

Активи

Зобов'язання

Історична собівартість

1

2

Вартість реалізації (погашення)

5

6

Теперішня вартість

7

8

Поточна вартість

3

4