ТЕМА10. АУДИТ ТА ОГЛЯД ІСТОРИЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 10.1. МЕТА ТА ПРИНЦИПИ АУДИТУ ФІНАНСОВЇ ЗВІТНОСТІ

(МСА 200)

Згідно з МСА 200 " Загальні завдання незалежного аудитора та проведення аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту" мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.

Аудиторові слід проводити аудиторську перевірку згідно з Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики (МСА). У них містяться основні принципи і процедури, а також відповідні рекомендації у формі пояснювального та іншого матеріалу.

Етичними принципами, що керується аудитор, при проведенні перевірки, є:

а)         незалежність;

б)         чесність;

в)         об'єктивність;

г)         професійна компетентність та належна ретельність;

г)         конфіденційність;

д)         професійна поведінка;

є) дотримання технічних стандартів.

Згідно з МСА 300 "Планування аудиту фінансових звітів" аудитор повинен планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які є причиною суттєвого викривлення у фінансових звітах. Термін "обсяг аудиторської перевірки" стосується процедур аудиту, що за даних обставин вважають необхідними для досягнення мети аудиторської перевірки. Згідно з МСА процедури, необхідні для проведення аудиторської перевірки, повинні визначатись аудитором з урахуванням вимог МСА, відповідних професійних організацій, законодавства, нормативних актів та, за потреби, умов завдання з аудиторської перевірки та вимог до звітності.

Крім того, робота, що її виконує аудитор для формування думки, базується на його судженнях, зокрема, про:

а)         збирання аудиторських доказів (наприклад, у визначенні
характеру,

часу та обсягу аудиторських процедур);

б)         складання висновків на основі зібраних доказів (наприклад,
визначення обгрунтованості оцінок, зроблених управлінським персоналом під
час складання фінансових звітів).

Аудитор у кінцевому підсумку цікавиться лише ризиками, які можуть впливати на фінансові звіти. Аудиторові слід планувати та виконувати аудиторську перевірку для зменшення аудиторською ризику до прийнятно низького рівня, який відповідає меті перевірки. Аудиторський ризик - це функція ризику суттєвого викривлення фінансових звітів.

Термін "фінансові звіти" використовується при структуризації фінансової інформації суб'єкта господарювання, до складу якої зазвичай входять не лише 4 форми фінансвої звітності, але й примітки, зроблені на основі облікових записів, що надають додаткові пояснення щодо економічних ресурсів або зобов'язань суб'єкта господарювання на певну дату або щодо змін в них на протязі певного періоду у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності.

Цей термін може також стосуватись не лише повного пакету фінансових звітів, а й окремого фінансового звіту, наприклад, балансу, звіту про фінансові результати, відповідних пояснювальних приміток.

Вимоги концептуальної основи фінансової звітності визначають форму та зміст фінансових звітів, та склад повного пакету фінансової звітності

Аудитор має визначити, чи є прийнятною концептуальна основа фінансової звітності, яка була прийнята управлінським персоналом для підготовні фінансових звітів. При цьому у сферу діяльності та відповідальності управлінського персоналу входять не лише розробка, впровадження та використання внутрішнього контролю щодо підготовки та подання фінансових звітів, вільних від суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок; але й вибір та застосування відповідної облікової політики та розробка облікових оцінок, що відповідають певним обставинам.

Прикладами концептуальної основі фінансової звітності, що задовольняють потреби конкретних користувачів, є податковий облік та підготовлені на його основі звіти, що додаються до податкової декларації суб'єкта господарювання; правила складання звітів, встановлені державним регуляторним органом для задоволення інформаційних потреб цього органа; концептуальна основа фінансової звітності, обумовлена умовами договору, де вказується, які фінансові звіти слід підготувати.

На сьогоднішній день немає всесвітньо визнаної об'єктивної та офіційної бази для оцінки прийнятності концептуальних основ фінансової звітності для фінансових звітів загального призначення.

Прикладами таких концептуальних основ фінансової звітності є:

МСФЗ, розроблені Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності;

МСБОДС, розроблені Комітетом з міжнародних стандартів обліку держаному секторі Міжнародної федерації бухгалтерів; та

Загальноприйняті   принципи   обліку,   розроблені   організаціями   -визнаними розробниками стандартів в конкретній країні.

Застосовні концептуальні основи фінансової звітності для фінансових звітів загального призначення мають такі характеристики, що надають інформації у фінансових звітах корисність для користувачів:

а)         відповідність, тобто інформація, що надається фінансовими звітами,
відповідає характеру суб'єкта господарювання та цілям фінансових звітів
(так, наприклад, у випадку суб'єкта господарювання, що готує фінансові
звіти загального призначення, відповідність розглядається з точки зору
інформації, необхідної для задоволення потреб широкого кола користувачів
для прийняття економічних рішень). Зазвичай ці потреби задовольняються
достовірним відображенням фінансового стану, фінансових показників та
руху грошових коштів суб'єкта господарювання;

б)         повнота, тобто операції та події, залишки на рахунках та розкриття,
що впливають на достовірність подання фінансових звітів, не пропущені у
звітах;

в)         достовірність, тобто інформація, що надається фінансовими звітами:

відображає економічний зміст подій та операцій, а не лише їх офі­ційну форму;

приводить до прийнятної відтворюваності оцінки, вимірювання, подання та розкриття при використанні її в аналогічних обставинах;

г)         нейтральність, тобто інформація в фінансових звітах не містить
відхилень;

д)         зрозумілість, тобто інформація в фінансових звітах є ясною,
зрозумілою та не піддається суперечливим трактуванням.