1.2. СКЛАД, ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ І ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЗГІДНО КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ СКЛАДАННЯ І ПОДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

МСФЗ розроблені відповідно до Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів.

Концептуальна основа корисна для різних зацікавлених сторін:

для тих, хто складає фінансову звітність - як у застосуванні МСФЗ, так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ

для аудиторів - при формуванні думки відносно того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСФЗ;

для користувачів фінансових звітів - при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСФЗ

Концептуальна основа не є МСФЗ і не визначає стандарти для певних випадків оцінки або розкриття інформації. В окремих випадках можливі суперечності між Концептуальною основою і вимогами МСФЗ. В разі наявності такої суперечності вимоги МСФЗ є домінуючими.

Концептуальна основа охоплює ряд важливих питань, зокрема:

мету фінансових звітів, складених згідно з вимогами МСФЗ;

основні припущення;

якісні характеристики, що визначають корисність інформації, яка міститься у фінансових звітах;

визначення елементів, з яких складаються фінансові звіти, а також способи їх визнання й оцінки;

концепції капіталу й збереження капіталу.

Метою фінансових звітів загального призначення є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Фінансові звіти є структурованим фінансовим відображенням фінансового стану підприємства і операцій, що здійснюються ним. Фінансові звіти також демонструють результати того, як керівництво підприємства розпоряджається довіреними йому ресурсами.

Основні припущення, що застосовуються при складанні фінансових звітів, подані на рис. 1.1.

Основні припущення


Нарахування

Вплив операцій та інших подій визначається, коли вони відбуваються (а не коли отримані або сплачені грошові кошти чи їх еквіваленти), і вони

відображаються в облікових реєстрах та у фінансових звітах того періоду, до якого вони відносяться

Безперервність

Підприємство, як правило, розглядається як безперервно діюче, тобто таке, що буде продовжувати свою діяльність в осяжному майбутньому. Це означає, що підприємство не має ані наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво скоротити масштаби своєї діяльності


 

Рис. 1.1. Основні припущення, що застосовуються при складанні фінансових звітів

Якісні характеристики є тими критеріями, які забезпечують корисну інформацію для користувачів

Основні якісні характеристики


Зміст фінансових звітів


Подання фінансових звітів


 


Доречність


Достовірність


Зіставність


Зрозумілість


Суттєвість


Правдиве

подання

Сутність над

формою

Нейтральність

Повнота

Обачність

Послідовність Розкриття облікової політики

Знання користувачів


Рис. 1.2. Якісні характеристики фінансових звітів


Зрозумілість.

Суттєвою якісною характеристикою інформації, що подається у фінансових звітах, є її зрозумілість для користувачів. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інформація про складні поняття, які мають бути включені до фінансових звітів у зв'язку з їхньою доречністю для прийняття економічних рішень користувачами, не повинна вилучатися лише на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зрозуміти.

Доречність

Щоб бути корисною, інформація має бути доречною, відповідати потребам користувачів під час прийняття рішень. Інформація є доречною, якщо вона впливає на економічні рішення користувачів шляхом надання допомоги в оцінці ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій або ж вона допомагає їм підтвердити чи виправити їхні минулі оцінки.

Передбачувана та підтверджувана ролі інформації пов'язані між собою. Наприклад, інформація стосовно поточного рівня та структури утримуваних активів має цінність для користувачів, коли вони намагаються спрогнозувати здатність підприємства вигідно користуватися можливостями та його здатність реагувати на несприятливі ситуації. Та сама інформація підтверджує минулі прогнози, наприклад, щодо структури підприємства або результату запланованих операцій.

Щоб мати прогнозну цінність, інформація не повинна носити форму чіткого прогнозу. Проте можливість робити прогнози на основі фінансових звітів посилюється завдяки способові викладу інформації стосовно минулих операцій та подій. Наприклад, передбачувана цінність звіту про прибуток або збиток підвищується, якщо окремо розкриваються незвичайні, ненормальні або нечасті статті доходу чи витрат.

Суттєвість

На доречність інформації впливають її характер та суттєвість. У деяких випадках достатньо самого характеру інформації для визначення її доречності. Наприклад, звітність нового сегмента може вплинути на оцінку ризиків і можливостей, що має підприємство незалежно від суттєвості результатів, досягнутих новим сегментом за звітний період. В інших випадках як характер, так і суттєвість є важливими, наприклад, коли йдеться про суми запасів, утримуваних у кожній з головних категорій, які відповідають даному бізнесу.

Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом або критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманною інформації, щоб вона стала корисною. Достовірність

Щоб бути корисною, інформація повинна бути достовірною. Інформація є достовірною, коли вона вільна від суттєвих помилок та упередженості і користувачі можуть покластися на неї тією мірою, якою вона відображає або, як очікується, відображатиме дійсний стан справ.

Інформація може бути доречною, але настільки недостовірною за своїм характером або внаслідок подання, що її визнання може стати потенційно помилковим. Наприклад, якщо триває судова справа щодо правомірності та суми претензій за збитки, може бути недоцільним для підприємства визнавати повну суму претензій у балансі, хоча буде доцільно розкрити цю суму й обставини висування претензії.

Щоб бути достовірною, інформація має правдиво відображати операції й інші події, які вона розкриває або, як очікується, зможе розкрити. Таким чином, звіт про фінансове становище (баланс), наприклад, має правдиво відображати всі операції та інші події, результатом яких є зміна активів, зобов'язань або капіталу підприємства на дату звітності, що відповідають критеріям визнання.

Для більшої частини фінансової інформації притаманний ризик неповного розкриття того, що вона має розкрити. В окремих випадках оцінка фінансового впливу статей може бути такою невизначеною, що підприємства, як правило, не визнаватимуть її у фінансових звітах; наприклад, хоча більшість підприємств із часом генерує внутрішній гудвіл, визначити або виміряти цей гудвіл надійним чином, як правило, досить важко.

Нейтральність

Щоб бути достовірною, інформація, яка міститься у фінансових звітах, має бути нейтральною, тобто вільною від упередженості. Фінансові звіти не є нейтральними, якщо в результаті відбору або викладу інформації вони впливають на прийняття рішення або на судження з метою досягнення заздалегідь визначеного результату.

Обачність

Особи, які складають фінансові звіти, повинні враховувати невизначеність, яка неминуче супроводжує багато подій та обставин, таких як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, ймовірний строк корисної експлуатації машин та обладнання і кількість можливих претензій щодо гарантії. Такі невизначеності визнаються шляхом розкриття їхнього характеру й масштабів, а також шляхом дотримання обачності при складанні фінансових звітів. Обачність - це дотримання певної обережності при формуванні судження, необхідного при оцінці за умов непевності, таким чином, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати -занижені.

Повнота

Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах має бути повною в межах суттєвості та витрат, пов'язаних з її отриманням. У результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а значить недостовірною та недостатньо доречною.

Зіставність

Користувачі повинні мати змогу порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди для того, щоб визначати тенденції у його фінансовому стані та результатах діяльності. Користувачі повинні мати також змогу порівнювати фінансові звіти різних підприємств, щоб оцінити їхній відносний фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані. Таким чином, вимір та відображення фінансового впливу подібних операцій та інших подій має виконуватися послідовно в межах підприємства в різні проміжки часу, а підхід повинен бути послідовним для різних підприємств.

Важливою передумовою забезпечення якісної характеристики зіставності є надання користувачам інформації щодо облікової політики, якою керується підприємство при складанні фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін.

Приклад 1.1.

Вказати, що з перерахованого відноситься до якісних характеристик фінансових звітів і основоположних припущень, передбачених концептуальною основою. Вибрати правильну відповідь, відмітивши її значком "+".

 

 

Якісні характеристики фінансових звітів

Осново­положні припу­щення

Не відносяться ні до характеристик, ні до припущень

1. Простота

 

 

+

2. Зрозумілість

+

 

 

3. Доступність

 

 

+

4. Достовірність

+

 

 

5. Безперервність

 

+

 

6. Зіставність

+

 

 

7. Єдиний грошовий вимірник

 

 

+

8. Історична собівартість

 

 

+

9. Нарахування

 

+

 

10. Автономність

 

 

+

Обмеження щодо доречності та достовірності інформації:

1)         своєчасність. У разі надмірної затримки з наданням звітної
інформації вона може втратити свою доречність. Можливо, керівництву буде
необхідно знайти оптимальне співвідношення між відносними перевагами
своєчасного надання звітності та забезпеченням достовірної інформації. Зі
своєчасним наданням інформації часто може виникати необхідність складати
звіт раніше, ніж стануть відомі всі аспекти операції або іншої події, що може
поставити під загрозу достовірність інформації. І навпаки, якщо затримати
звітність до моменту, коли будуть відомі всі аспекти, інформація може бути
абсолютно достовірною, але малокорисною для користувачів, які мали
прийняти рішення раніше. Для досягнення оптимального співвідношення між
доречністю та достовірністю передусім треба керуватися необхідністю
задовольняти потреби користувачів, які приймають економічні рішення.

2)         співвідношення вигоди і витрат

Співвідношення вигоди та витрат можна скоріше вважати поширеним обмеженням, аніж якісною характеристикою. Вигоди, отримані від інформації, мають перевищувати витрати на її надання. Але оцінка вигід та витрат значною мірою робиться на основі міркувань. Більше того, витрати необов'язково несуть ті, хто отримує вигоди. Вигоди можуть отримувати не тільки користувачі, для яких готується інформація; наприклад, надання подальшої інформації кредиторам може знизити витрати підприємства на позику. З цих причин важко використовувати тест вигоди-витрати у будь-якому конкретному випадку. Однак особи, які розробляють стандарти, а також особи, які складають фінансові звіти і користуються ними, мають усвідомлювати це обмеження.

3)         збалансованість якісних характеристик

На практиці збалансованість або компроміс між якісними характеристиками досить часто є необхідним. Загалом, мета полягає в досягненні відповідної збалансованості всіх характеристик для забезпечення мети фінансових звітів. Відносна важливість характеристик у різних випадках є справою професійних суджень.