ТЕМА 5. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ПЛАТІЖ НА ОСНОВІ АКЦІЇ 5.1. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Порядок визнання, оцінки, подання та розкриття інформації регулюється МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання" (переглянутий у 2005 році), МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" (набрав чинності з 01.01.2001 р.) та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (набрав чинності з 01.01.2007 р.)

Фінансовий інструмент — це будь-який контракт, який призводить до фінансового активу одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструменту капіталу іншого підприємства.

Фінансові інструменти з метою бухгалтерського обліку поділяються на (рис. 5.1):

фінансові активи;

фінансові зобов'язання;

інструменти власного капіталу;

похідні фінансові інструменти.

Фінансовий актив — це:

а)         грошові кошти;

б)         інструмент капіталу іншого підприємства;

в)         контрактне право:

отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого під­приємства;

обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за потенційно сприятливих умов;

г)         контракт, розрахунки за яким будуть або можуть бути здійснені
інструментами власного капіталу підприємства та який є:

непохідним інструментом, за яким підприємство є або може бути зобов'язане отримати змінну кількість інструментів власного капіталу підприємства;

похідним інструментом, розрахунки за яким будуть або можуть бути здійснені інакше, ніж шляхом обміну фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу для фіксованої кількості інструментів власного капіталу підприємства.


Рис. 5.1. Класифікація фінансових інструментів

З цією метою інструменти власного капіталу підприємства не включають інструменти, які самі є контрактами щодо майбутнього отримання або надання інструментів власного капіталу підприємства.

МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" поділяє фінансові активи на чотири категорії:

фінансові активи за справедливою вартістю (з відображенням переоцінки у складі прибутків і збитків);

інвестиції, утримувані до погашення;

позики та дебіторська заборгованість;

фінансові активи, доступні для продажу.

Приклади фінансових і нефінансових активів наведено у таблиці 5.1. Фінансовий актив або фінансове зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у складі прибутків або збитків - це фінансовий актив або фінансове зобов'язання, які:

утримувані для продажу;

визначені підприємством (під час первісного визнання) як такі, що обліковуються за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у складі прибутків або збитків.


Фінансовий актив або фінансове зобов'язання класифікують як утримувані для продажу, якщо вони:

придбані або створені переважно з метою продажу або їх викупу найближчим часом;

є частиною портфеля ідентифікованих фінансових інструментів під загальним управлінням, щодо якого існує свідчення останньої фактичної схеми отримання короткострокового прибутку;

є похідними фінансовими активами або похідними фінансовими зобов'язаннями (крім похідних фінансових інструментів, які є інструментами ефективного хеджування).

Інвестиції, утримувані до погашення, - це непохідні фінансові активи з фінансовими платежами, які підлягають визначенню, а також фіксованим терміном погашення, що їх підприємство має реальний намір та здатність утримувати до терміну погашення, інші, ніж позики та дебіторська заборгованість, або ті, що класифіковані підприємством як доступні для продажу або фінансові активи за справедливою вартістю (з відображенням переоцінки у складі прибутків або збитків).

Підприємству не слід класифікувати будь-який фінансовий актив як утримуваний до погашення, якщо воно впродовж поточного фінансового року або впродовж двох попередніх фінансових років продало або перекласифікувало більш ніж незначну суму (у загальній сумі таких інвестицій) інвестицій до терміну їх погашення, крім продажу і перекласифікації, які:

були так відкриті до погашення, що зміни в ринкових ставках відсотка не мали суттєвого впливу на справедливу вартість фінансового активу;

виникли після того, як підприємство отримало в основному всю первісну вартість фінансового активу шляхом спланованих платежів або попередніх платежів;

стосуються ізольованої події, яка є неконтрольованою підприємством і яку неможливо було передбачити.

Фінансові активи, доступні для продажу, - це непохідні фінансові активи, визначені підприємством як доступні для продажу або які не класифіковано як іншу категорію фінансових активів.

Приклад 5.1.

ПАТ "Бренд" має наступні інвестиції в цінні папери інших
підприємств станом на 31 грудня 2008 року:       

Назва і кількість цінних паперів

Собівартість, грош. од.

Справедлива вартість, грош. од.

5000 простих акцій ПАТ "ЬМ"

160000

140000

10000 простих акцій ПАТ "Ь№'

180000

185000

2000 привілейованих акцій ПАТ "ЬХ"

52000

52600

Всього

392000

377600

Всі цінні папери були придбані у 2008 році і розглядаються як призначені для продажу. У 2009 році були здійснені наступні операції з цінними паперами:

1 березня 2009 року: продано 5000 простих акцій ПАТ "ЬМ" по ціні 30 грош. од. за акцію, за вирахуванням комісійних у сумі 1500 грош. од. 1 квітня 2009 року: придбано 600 простих акцій ПАТ "ХЬ" за ціною 45

грош. од. за акцію плюс комісійні 550 грош. од. 1 липня 2009 р.:      привілейовані акції ПАТ "ІЛЧ" пере класифіковані в інвестиції, доступні для продажу, коли ці акції були продані по ціні 25 грош. од. На 31.10.2009 р. інвестиції в акції, призначені для продажу, були

 

Назва і кількість цінних паперів

Собівартість, грош. од.

Справедлива вартість, грош. од.

10000 акцій ПАТ "ЬМ"

180000

198000

600 акцій ПАТ "ХЬ"

27550

26000

Всього

207550

224000

Скласти бухгалтерські записи, пов'язані з придбанням, продажем і переоцінкою цінних паперів.


Розв 'язок

31.12.2008      р.

на суму уцінки інвестицій в цінні папери 392000 - 377600 = 14400 грош. од.: Дт "Збиток від уцінки інвестицій в цінні папери" Кт "Інвестиції в цінні папери"

01.03.2009      р.

на суму виручки від реалізації акцій ПАТ "ЬМ":

Дт "Грошові кошти"

Дт "Збиток від продажу інвестицій"

Кт "Інвестиції в цінні папери"


14400 14400

148500 11500 160000


01.04.2009 р.

на суму вартості придбаних акцій ПАТ "ХЬ "

[(600 шт. * 45 грош. од.) + 550 грош. од.] =27550 грош. од.:

Дт "Інвестиції в цінні папери"        27500

Кт "Грошові кошти" 27550

01.07.2009 р.

на суму виручки від реалізації акцій ПАТ "ЬМ":
[(2000 шт. * 25 грош. од.) + 2000 грош. од.] =52000 грош. од.:
Дт "Цінні папери, доступні для продажу" 50000

Дт "Збиток від уцінки інвестицій в цінні папери"            2000

Кт "Інвестиції в цінні папери"        52000

31.10.2009 р.

на суму дооцінки інвестицій в цінні папери 224000 - 207550 = 16450 грош. од.:

Дт "Інвестиції в цінні папери"        16450

Кт "Прибуток від дооцінки інвестицій в цінні папери"   16450

Фінансове зобов'язання - це будь-яке зобов'язання, яке є:

а)         контрактним зобов'язанням:

передавати грошові кошти чи інший фінансовий актив іншому підприємству;

обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за умов, які є потенційно несприятливими.

б)         контрактом, розрахунки за яким будуть або можуть бути здійснені
інструментами власного капіталу підприємства та який є:

необхідним інструментом, за яким підприємство є або може бути зобов'язане надати змінну кількість інструментів власного капіталу підприємства;

похідним інструментом, розрахунки за яким будуть або можуть бути здійснені інакше, ніж шляхом обміну фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу для фіксованої кількості інструментів власного капіталу підприємства.

З цією метою інструменти власного капіталу підприємства не включають інструменти, які самі є контрактами щодо майбутнього отримання або надання інструментів власного капіталу підприємства.

МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" визнає дві категорії фінансових зобов'язань:

фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням пере­оцінки у складі прибутків і збитків;

інші фінансові зобов'язання.

Приклад 5.2.

1 травня 2008 р. ПАТ "Денс" випустило 8 % облігацій номінальною вартістю 6 млн. грош. од., які були реалізовані за 5323577 грош. од. Відсотки по облігаціях виплачують 2 рази на рік: 1 травня і 1 листопада. Дата погашення облігації - 1 листопада 2016 р. Визначити балансову вартість зобов'язання по облігаціях на 1 листопада 2008 року і 1 травня 2009 року (ефективна ставка відсотка по облігаціях - 10 %). Розв'язок 01.11.2008 р.

Витрати на відсотки: 5323577 грош. од. * 10 % * 2/12 = 266179 грош. од. Нараховані відсотки: 6000000 грош. од. * 8 % * 2/12 = 240000 грош. од. Сума амортизації дисконту: 266179 - 240000 = 26179 грош. од. Балансова вартість облігацій: 5323577 + 26179 = 5349756 грош. од.

05.05.2009р р.

Витрати на відсотки: 5349756 грош. од. * 10 % * 2/12 = 267488 грош. од. Нараховані відсотки: 6000000 грош. од. * 8 % * 2/12 = 240000 грош. од. Сума амортизації дисконту: 267488 - 240000 = 27488 грош. од. Балансова вартість облігацій: 5349756 + 27488 = 5377244 грош. од.

 

Дата

Витрат на відсотки

Нараховані відсотки

Амортизація дисконту

Балансова вартість облігацій

01.05.08

 

 

 

5323577

01.11.08

266179

240000

26179

5349756

01.05.09

267488

240000

27488

5377244

 

Інструмент власного капіталу — це будь-який контракт, який засвідчує залишкову частку в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань.

Такі фінансові інструменти подаються як власний капітал лише за умови дотримання всіх наведених умов:

власник інструмента має право на пропорційну частку чистих активів підприємства при ліквідації;

інструмент належить до класу субординованих інструментів і всі інструменти цього класу мають ідентичні риси;

інструмент не має інших характеристик, які задовольняють визначення фінансового зобов'язання;

загальні очікувані грошові потоки, які належать до інструмента упродовж терміну його дії, Грунтуються переважно на прибутках і збитках, зміні у визнаних чистих активах або зміні справедливої вартості визнаних, невизнаних чистих активів підприємства (за винятком будь-якого впливу самого інструмента).

На додаток до наведених вище умов підприємство не повинне мати інших інструментів, які мають термін, еквівалентний тому, що наведено вище у п. 4, та суттєво обмежують або фіксують залишковий дохід для власників фінансових інструментів, що погашаються на вимогу.

Аналогічні критерії (крім наведених у п. 3 та п. 4) слід застосовувати для класифікації інструментів або їх компонентів, які зобов'язують підприємство передати іншій стороні пропорційну частку чистих активів підприємства лише при ліквідації.

Похідний інструмент — це фінансовий інструмент, який має три наступні характеристики:

його вартість змінюється у відповідь на зміни встановленої ставки відсотка, цін на цінні папери, цін на споживчі товари, валютних курсів, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи кредитного індексу або подібної змінної (іноді їх називають "основними");

він не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає незначних початкових чистих інвестицій щодо інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

погашається на майбутню дату.


Типові приклади похідних інструментів - це форвардні, ф'ючерсні контракти, контракти "своп" і опціони (табл. 5.2).

1

2

Опціон

Контракт, який надає його утримувачу право, але не зобов'язання, придбати (опціон "саП") або продати (опціон "put") визначену кількість одиниць за визначеною ціною впродовж визначеного періоду

Своп

Контракт на обмін одного набору грошових надходжень на інший, наприклад, відсоткові ставки валюти, базові ставки або будь-які комбінації з них (звичайно, не завжди фінансові за сутністю) на майбутню дату або дати. Наприклад, обмін довгостроковими кредитними зобов'язаннями в одній валюті на еквівалентні зобов'язання в іншій валюті (враховуються відсотки і основна сума, ставки фіксовані)

Вбудований похідний інструмент — це похідний інструмент, який є компонентом гібридного (комбінованого) фінансового інструменту, до складу якого також входить непохідний (основний) контракт. Вбудований похідний інструмент слід відокремлювати від основного контракту та обліковувати згідно з МСБО 39, якщо задовольняються такі вимоги:

а)         економічні характеристики та ризики вбудованого похідного
інструменту не пов'язані тісно з економічними характеристиками та
ризиками основного контракту;

б)         окремий інструмент із такими самими умовами, як і вбудований
похідний інструмент, відповідатиме визначенню похідного інструменту;

в)         гібридний (комбінований) інструмент не оцінюють за справедливою
вартістю, причому зміни справедливої вартості відображають у чистому
прибутку або збитку.

Приклади вбудованих похідних інструментів щодо їх зв'язку з основними контрактом представлені в таблиці 5.3.

Регулярне придбання або продаж - це покупка або продаж фінансового активу згідно з контрактом, умови якого вимагають надання активу в межах часу, встановлюваного зазвичай правилами або угодами на відповідному ринку.

Дата операції — це дата, коли підприємство зобов'язується придбати або продати актив. Облік за датою операції пов'язаний з: а) визнанням активу, який має бути отриманим, та зобов'язанням заплатити за нього на дату операції; б) перевищенням активу, що реалізований, і визнанням дебіторської заборгованості від покупця за платіж на дату операції.

Якщо підприємство визнає актив на дату укладання угоди, то відсотки на актив та за відповідним зобов'язанням нараховуються з дати переходу права власності.

Дата розрахунку — це дата, коли актив передається підприємству або підприємством. Облік за датою розрахунку пов'язаний з:

а) визнанням активу, починаючи з дати, коли він передається підприємству;

б) переміщенням активу на дату, коли він передається підприємством.


Таблиця 5.3. Приклади вбудованих

зв'язку з основними контрактом    

Не мають тісного зв'язку з основним контрактом

похідних інструментів щодо їх

Мають тісний зв'язок з основним контрактом


Право на конвертацію в інструменти капіталу або опціон "пут", вбудовані в борговий інструмент;

Опціон щодо боргу з фіксованою ставкою; Боргові цінні папери зі ставкою або основною сумою, які пов'язані з цінами товару або інструменту капіталу; Кредитні похідні інструменти, вбудовані в основний борговий інструмент; Угоди купівлі-продажу у валюті: однієї зі сторін;

в якій звичайно у міжнародній торгівлі
визначають ціни відповідних продуктів;
яку звичайно використовують в тому
економічному довкіллі, де здійснюється
операція.       

Відсотковий своп, вбудований в борговий інструмент;

Орендні угоди, що індексують на вплив інфляції;

Інструменти "кеп" і "флор", включені до угоди купівлі-продажу;

Форвардний валютний конт­ракт, платежі за яким здійсню­ють у валюті звітності однієї із сторін;

Облігації у двох валютах;

Борг, виражений в іноземній

валюті.


У разі визнання активу на дату розрахунків зміна справедливої вартості такого активу в період між укладанням угоди та датою розрахунків щодо: а) активів, які обліковуються за фактичною чи амортизованою собівартістю, - не відображається в обліку; б) інших активів - відноситься на витрати або доходи підприємств.

Припинення визнання - означає виключення активу або зобов'язання зі звіту про фінансове становище (балансу) (рис. 5.2).

Фінансові активи та фінансові зобов'язання первісно оцінюють та відображають у бухгалтерському обліку та звітності за їхньою справедливою вартістю, до якої додаються (крім фінансових активів, що обліковують за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у складі прибутків і збитків) витрати на операцію. Подальша оцінка фінансових активів і фінансових зобов'язань залежить від їх класифікації (табл. 5.4).

Інструмент хеджування - це призначений похідний або (за обмежених обставин) інший фінансовий актив чи зобов'язання, справедлива вартість якого або грошові потоки від нього, за очікуванням, згортатимуться зі змінами справедливої вартості об'єкта хеджування або грошових потоків від нього. Згідно з МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", непохідний фінансовий актив чи зобов'язання можуть визначатися інструментом хеджування з метою обліку хеджування, тільки якщо вони здійснюють хеджування ризику змін курсів обміну іноземних валют.


Етап 1

L

Консолідувати усі дочірні підприємства (зокрема, будь-які підприємства спеціального призначення)

Етап 2

Визначити, чи застосовані наведені далі принципи припинення визнання до частини або усього активу (або групи подібних активів)


Етап 3


Чи закінчився термін права на грошові потоки від


Так


 

Принципи визнання активу


Г


 

Ні




Етап 4

Етап 5


Так


Продовжувати визнавати актив тією мірою, якою підприємство продовжує бути залученим

Рис. 5.2. Модель аналізу щодо припинення визнання фінансового активу


Таблиця 5.4. Оцінка після первісного визнання Категорія


фінансових активів і фінансових зобов'язань

Оцінка

балансовій вартості

зменшення корисності (наявності, об'єктивності

Відображення | Перевірка на змін у


 

Фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у складі прибутків і збитків

Справедлива вартість

Прибутки та збитки

Ні

Позики та дебіторська заборгованість

Амортизована собівартість

Прибутки та збитки

Так

Інвестиції, утримувані до погашення

Амортизована собівартість

Прибутки та збитки

Так

Фінансові активи, доступні для продажу

Справедлива вартість

Власний капітал

Так

Фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з відображенням переоцінки у складі прибутків і збитків

Справедлива вартість

Прибутки та збитки

*

Інші фінансові зобов'язання

Амортизована собівартість

Прибутки та збитки

*

Придбані інструменти капіталу, які не котируються на біржі і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити, та похідні інструменти, індексовані щодо незареєстрованих на біржі інструментів капіталу, що погашаються під час їхньої передачі

Собівартість з урахуванням зменшення корисності

Прибутки та збитки

Так

Об'єкт хеджування - це актив, зобов'язання, тверда угода, високоймовірна прогнозована майбутня операція або чиста інвестиція в закордонне підприємство, що: а) піддають підприємство ризикові зміни вартості або зміни майбутніх грошових потоків, б) визначено як такі, що підлягають хеджуванню.

Прогнозована операція - це передбачувана майбутня операція, яка не оформлена угодою.

Об'єкт хеджування може бути:

визнаним активом, визнаним зобов'язанням, невизнаною твердою угодою, високоймовірною операцією або чистою інвестицією в закордонне підприємство;

групою активів, зобов'язань, твердих угод, високо ймовірних прогнозованих операцій або чистих інвестицій в закордонне підприємство з подібними характеристиками ризику;

інвестицією, утримуваною до погашення для валютного або кредитного ризику (але не для відсоткового ризику або ризику передплати);

частиною грошових потоків або справедливої вартості фінансового активу або фінансового зобов'язання;

нефінансовою статтею для валютного ризику або ризику змін у справедливій вартості всієї статті.

МСБО 39 розглядає три категорії хеджування: ^   справедливої вартості; ^   грошових потоків;

^ чистих інвестицій у закордонне підприємство. Хеджування справедливої вартості - хеджування доступності змінам справедливої вартості визнаного активу чи зобов'язання або раніше не визнаної твердої угоди щодо придбання або продажу активу за фіксованою ціною або ідентифікованої частини такого активу, зобов'язання чи твердої угоди, яка належить до конкретного ризику і впливатиме на чистий прибуток (збиток).

Прибуток або збиток від зміни справедливої вартості інструменту хеджування негайно визнається у складі прибутку або збитку. Водночас, балансову вартість об'єкта хеджування коригують для відображення пов'язаного прибутку або збитку щодо хеджування ризику, який також негайно визнається у складі прибутку або збитку.

Приклад 5.3.

Компанія використовує какао для виробництва шоколаду. Для хеджування ризику зміни ціни запасів какао 1 липня 2009 року. Компанія уклала форвардний контракт. 30 вересня 2009 р. справедлива вартість запасів какао зменшилась на 50000 євро, а справедлива вартість форвардного контракту зросла на 50000 євро. 31 грудня 2009 року справедлива вартість запасів знизилась на 50000 євро, справедлива вартість форвардного контракту зросла на 40000 євро.

Відобразити проведені операції в системі рахунків.

Розв'язок.

30 вересня 2009_р.

- на суму доходу від зміни справедливоївартості форвардного контракту:

Дт "Форвардний контракт" 50000

Кт "Дохід"      50000

-           на суму збитку від зменшення справедливої вартості запасів:

Дт "Збиток"    50000

Кт "Запаси"    50000

31 грудня 2009 р.

-           на суму доходу від зміни справедливоївартості форвардного контракту:

Дт "Форвардний контракт" 40000

Кт "Дохід"      40000

-           на суму збитку від зменшення справедливої вартості запасів:

Дт "Збиток"    50000

Кт "Запаси"    50000

Хеджування грошових потоків - хеджування доступності грошових потоків несталості, яка:

а)         може відноситися до конкретного ризику, пов'язаного з визнаним
активом чи зобов'язанням (наприклад, усі або деякі майбутні платежі
відсотка за боргом зі змінною ставкою відсотка) або з високо ймовірною
прогнозованою операцією;

б)         може впливати на прибуток або збиток.

Частина прибутку або збитку щодо інструменту хеджування, яке визначено ефективним, визнається безпосередньо в капіталі та переноситься до звіту про прибуток або збиток, коли хеджований прогнозний потік впливає на прибуток та збиток.

Приклад 5.4.

3 січня 2009 року компанія "Фокс" прогнозує продаж 1000 т вовни в кінці грудня 2009 року за 2,2 млн. євро. 3 січня компанія "Фокс" визначила грошові потоки від прогнозованої операції як об'єкт хеджування і уклала ф'ючерсний контракт на продаж 1000 т вовни 31 грудня 2009 р. 31 грудня ф'ючерсний контракт мав справедливу вартість 50000 євро і був виконаний. Компанія "Фокс" продала вовну за 2,15 млн. євро (собівартість реалізованої вовни 2 млн. євро).

Відобразити операції, зв'язані з хеджуванням і продажем вовни.

Розв'язок

31 грудня 2009р.

1.         Відображення справедливої вартості:

Дт "Ф'ючерсний контракт"  50000

Кт "Власний капітал"           50000

2.         Відображення виконання ф'ючерсного контракту:


Дт "Грошові кошти"

Кт "Ф'ючерсний контракт"


50000 50000


3. Продаж вовни:

Дт "Грошові кошти"

Кт "Дохід від продажу"

Дт "Собівартість реалізованої продукції"

Кт "Запаси"


 

2150000

2150000

2000000 2000000


4. Перекласифікація прибутку: Дт "Власний капітал" Кт "Дохід"


 

50000 50000


 

Інфляція може бути статтею, що хеджується лише у випадку, коли зміни в інфляції є встановленою контрактом частиною грошових потоків визнаного фінансового інструменту. Це може трапитися, якщо підприємство придбало або випустило борговий інструмент, пов'язаний з інфляцією. В таких випадках підприємство має грошовий потік, доступний впливу змін інфляції в майбутньому, який може бути грошовим потоком, що хеджується. Тому підприємству не дозволяється визнавати інфляційний компонент випущеного або придбаного інструменту з фіксованою ставкою у справедливій вартості хеджування, оскільки такий компонент неможливо окремо ідентифікувати і достовірно оцінити. Водночас, безризикову частку ставки відсотка справедливої вартості фінансового інструменту звичайно можна окремо ідентифікувати та достовірно оцінити, тому вона може бути хеджованою.

Підприємство може визнавати придбані опціони як інструмент хеджування фінансових і нефінансових статей.

Підприємство може визначити опціон для хеджування змін у грошових потоках або справедливій вартості статті, що хеджується, вище чи нижче за певну ціну або іншу змінну.

Внутрішня (а не часова) вартість опціону відображує односторонній ризик, тому опціон, визнаний повністю, не може бути достатньо ефективним.

Часова вартість придбаного опціону не є прогнозованою операцією, яка впливає на прибуток або збиток. Тому, якщо підприємство визнає опціон в цілому як хеджування одностороннього ризику, що виник від прогнозованої операції, таке хеджування буде неефективним. Як альтернативу підприємство може виключати часову вартість для підвищення ефективності хеджування. В результаті зміна часової вартості опціону одразу визнається у прибутках чи збитках.

Хеджування  чистих інвестицій у закордонне підприємство -

обліковують   аналогічно   хеджуванню   грошових   коштів.   Хеджування

валютного ризику щодо твердої угоди можна обліковувати як хеджування справедливої вартості або як хеджування грошового потоку.

Облік хеджування слід припиняти перспективно у разі будь-якої з наступних подій:

закінчується  термін   інструменту  хеджування  або  його   продають, ліквідують чи використовують право на нього;

хеджування далі не відповідає критеріям обліку хеджування (зокрема, не є далі ефективним);

у випадку хеджування грошових потоків - більше не очкується, що відбудеться прогнозована операція;

підприємство відміняє призначене хеджування.

МСФЗ вимагають розкриття інформації, яка дає можливість користувачам фінансової звітності оцінити масштаби ризику, пов'язаного з фінансовими інструментами.

Розглядають чотири види ризиків:

1)         ринковий ризик охоплює три типи ризику:

а)         валютний ризик - це ризик того, що вартість фінансового
інструмента коливатиметься внаслідок змін курсу обміну валют;

б)         відсотковий ризик справедливої вартості - це ризик того, що
вартість фінансового інструмента коливатиметься внаслідок змін
ринкової ставки відсотка;

в)         ціновий ризик - це ризик того, що вартість фінансового інструмента
коливатиметься внаслідок змін ринкових цін незалежно від того,
спричинені ці зміни факторами, які властиві окремому інструментові
або його емітенту, чи факторами, які впливають на всі інструменти, з
якими здійснюються операції на ринку. Ринковий ризик означає не
лише ймовірність збитків, а й імовірність прибутків;

кредитний ризик - це ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і цим завдасть фінансового збитку іншій стороні;

ризик ліквідності (який називають також ризиком фінансування) -це ризик того, що суб'єкт господарювання зустрінеться з труднощами при залученні коштів для виконання зобов'язань, пов'язаних із фінансовими інструментами. Ризик ліквідності може бути наслідком неможливості швидко продати фінансовий актив за ціною, близькою до його справедливої вартості;

4)         відсотковий ризик грошових потоків - це ризик того, що
майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться
внаслідок змін ринкової ставки відсотка. Наприклад, у випадку боргового
документа з плаваючою ставкою такі коливання приводять до зміни
ефективної ставки відсотка фінансового інструмента, як правило, без
відповідної зміни його справедливої вартості.

У фінансовій звітності має бути розкрита наступна інформація про фінансові інструменти:

а)         управління ризиком і хеджуванням;

б)         строки і умови фінансових інструментів;

в)         відсотковий ризик;

г)         кредитний ризик;

д)         справедливу вартість фінансових інструментів;

е)         припинення визнання фінансових інструментів;

ж)        отримані та надані забезпечення;

з)         складні фінансові інструменти;

и)         фінансові активи і фінансові зобов'язання за справедливою вартістю з
відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку;

к)         пере класифікацію фінансових інструментів;

л)         пов'язані статті звіту про всеохоплюючий прибуток;

м)        зменшення корисності;

н)         неплатіж і порушення.