3.3. НЕПОТОЧНІ АКТИВИ, УТРИМУВАНІ ДЛЯ ПРОДАЖУ, І ПРИПИНЕНА ДІЯЛЬНІСТЬ

МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність" визначає порядок обліку активів, утримуваних для продажу, а також подання та розкриття припиненої діяльності. Положення цього стандарту стосуються усіх непоточних активів (та усіх ліквідаційних груп), окрім положень щодо оцінки, які не поширюються на:

відстрочені податкові активи;

активи, що виникли від виплат працівникам;

фінансові  активи,  на які  поширюється  МСБО   39  "Фінансові інструменти: визнання та оцінка";

непоточні активи, які обліковують згідно з моделлю справедливої вартості, передбаченою МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість";

непоточні активи, які обліковують за справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж) згідно з МСБО 41 "Сільське господарство";

- контрактні права за контрактами страхування, які визначено у МСФЗ 4 "Страхові контракти".

Згідно з МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність", підприємство має класифікувати непоточний актив (або ліквідаційну групу) як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде відшкодована переважно через операцію продажу, а не через безперервне використання.

Ліквідаційною групою є сукупність активів, які плануються до продажу або відчуження в інший спосіб однією операцією, та зобов'язання, які прямо пов'язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції.

Така група може включати гудвіл унаслідок об'єднання бізнесу, якщо вона є одиницею, що генерує грошові кошти і на яку було розподілено цей гудвіл.

Непоточний актив (або ліквідаційну групу) класифікують як утримуваний для продажу, лише якщо він відповідає таким критеріям:

придатний до негайного продажу у його теперішньому стані лише на умовах, які є звичними та засновані на досвіді продажу таких активів (або ліквідаційних груп);

ймовірність його продажу є високою.

Висока ймовірність означає, що подія значно більш можлива, ніж ймовірна. Очікується, що ймовірність продажу є високою, якщо задо­вольняються такі критерії:

керівництво уклало зобов'язуючий план продажу;

розпочато активну програму визначення покупця;

продаж, за певним винятком, очікується упродовж дванадцяти місяців;

було здійснено активну ринкову пропозицію активу за прийнятною ціною;

дії, необхідні для завершення продажу, свідчать, що план не буде суттєво змінено або скасовано.

Згідно з МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність", не слід класифікувати як утримувані для продажу активи (або ліквідаційну групу), яких підприємство збирається позбутися. Але такі активи (ліквідаційна група) можуть бути класифіковані як припинена діяльність, коли підприємство позбулося їх, якщо на цю дату вони відповідають визначенню припиненої діяльності.

Припинена діяльність — це компонент підприємства, якого воно позбулося або який класифікований для продажу та є:

окремим значним напрямом або географічним регіоном діяльності;

частиною єдиного скоординованого плану відмови від окремого

значного напряму або географічного регіону діяльності; - дочірнім підприємством, придбаним виключно з метою перепродажу. Згідно з МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність", непоточні активи (або ліквідаційну групу), утримувані для продажу, слід оцінювати за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж). Водночас, це правило не застосовується на дату придбання активів (або ліквідаційної групи), класифікованих як утримувані для продажу, які є частиною об'єднання підприємств. Такі активи (ліквідаційні групи) на дату придбання слід оцінювати за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на продаж.

Якщо продаж очікується більше ніж через один рік, підприємство має оцінювати витрати на продаж за дисконтованою вартістю. Зростання дисконтованої вартості витрат слід відображати як фінансові витрати у звіті про прибуток або збиток.

Приклад 3.8.

Первісна вартість обладнання - 2500 грош. од., переоцінена - 3800 грош. од., накопичений знос - 600 грош. од., витрати на продаж - 200 грош. од., справедлива вартість - 3500 грош. од., дисконтова на вартість - 3467 грош. од.

Необхідно оцінити обладнання, призначене для продажу, в наступних ситуаціях:

а)         продаж не є частиною процесу об'єднання бізнесу;

б)         продаж є частиною процесу об'єднання бізнесу;

в)         продаж не зв'язаний з об'єднанням бізнесу. Справедлива вартість -
3250 грош. од. Продаж буде здійснено на протязі 2 років. Прийнятна ставка -
10 %.

Розв'язок.

Ситуація А.

Продаж не є частиною процесу об'єднання бізнесу. 3500 - 200 > 3800 - 600.

Відповідь: 3200 грош. од. Ситуація Б.

Продаж є частиною процесу об'єднання бізнесу. 3500 - 200 = 3300 грош. од.

Ситуація В.

Продаж не зв'язаний з об'єднанням бізнесу.

Теперішня вартість витрат на продаж: 200 • 0,82645 = 165,29

3250 - 165,29 < 3200

Відповідь: 3084,71   

Непоточний актив, який утримується для продажу або є складовою ліквідаційної групи, яку класифіковано як утримувану для продажу, не підлягає амортизації. Водночас, відсотки та інші витрати, пов'язані із зобов'язаннями ліквідаційної групи, утримуваної для продажу, продовжують визнаватися.

Якщо активи (або ліквідаційна група) далі не відповідають критеріям класифікації їх як утримуваних для продажу, підприємству слід припинити застосовувати до них таку класифікацію. Такий актив має оцінюватись за нижчою з оцінок:

балансовою вартістю активу (або ліквідаційної групи) до його класифікації як утримуваного для продажу, скоригованої на суми амортизації або переоцінок, які було б визнано у разі, коли цей актив не розглядається як утримуваний для продажу;

сумою очікуваного відшкодування на дату прийняття наступного рішення не продавати актив (ліквідаційну групу).

Якщо підприємство виключає окремий актив або зобов'язання з ліквідаційної групи, утримуваної для продажу, активи і зобов'язання, що залишаються, слід розглядати як групу, лише якщо вона відповідає критеріям, встановленим МСФЗ 5. В іншому випадку решту активів групи, які індивідуально відповідають критеріям класифікації як утримуваних для продажу, слід оцінювати за нижчою оцінкою: балансовою вартістю або справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж).