1.2. Формування теорії місцевих фінансів

Перші згадки про місцеві фінанси, зустрічаються в працях Ада­ма Сміта, Карла Штейна, Рудольфа Гнейста, Карла Рау, Адольфа Ва­гнера та ін. Вони досліджували господарство територіальних громад, відзначали необхідність надання їм автономії, в тому числі у сфері фінансів. Окремим напрямом їх досліджень було вивчення доходів і видатків місцевих спілок, місцевого оподаткування, його відповідно­сті критеріям ефективного оподаткування.

Протягом ХІХ-ХХ ст. розвиток поглядів на сутність місце­вих фінансів, їх склад та принципи організації проходив від пред­ставлення їх як:

Фінансового господарства територіальних одиниць - гос­подарства місцевих спілок.

Сукупності умов для задоволення потреб місцевих самов­рядних одиниць, матеріальних засобів місцевого самоврядування, доходів і видатків органів місцевого самоврядування.

Системи економічних відносин.

У Росії процес формування теорії місцевих фінансів розпо­чався після земської реформи 1864 р. Саме в цей час проходив процес остаточного організаційного оформлення інституту міс­цевого самоврядування - земств.

Після революції 1917 р. радянський уряд розробив заходи щодо подальшого розвитку місцевих фінансів, але зміни, що від­булися у сфері економіки і політики країни, призвели до змін у структурі власності на засоби виробництва, згортання демокра­тичних основ розбудови держави, скасування поділу бюджету на державний та місцевий (1920 р.), централізації фінансів і ліквіда­ції значної частини прав, якими були наділені органи місцевого самоврядування.

Відродження місцевих фінансів розпочалося в період пере­будови і переходу до ринкових відносин у 1990 р., коли в СРСР були відновлені основи демократичного будівництва держави та значно розширені права місцевих органів самоврядування.

В Україні процес становлення та розвитку місцевих фінансів почав формуватися під керівництвом Центральної Ради у 1917 -1918 рр., але після її ліквідації цей процес припинився.

Самостійний розвиток місцевих фінансів в Україні почав здійснюватися з проголошенням незалежності України та прийн­яттям перших законодавчих і нормативних актів Верховною Ра­дою України та її урядом.

Характерні особливості місцевих фінансів:

місцеві фінанси представлені системою економічних від­носин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом вартості валово­го внутрішнього продукту;

у процесі економічних відносин відбувається формування, розподіл і використання фінансових ресурсів;

цільова підпорядкованість цієї системи відносин пов'язана із забезпеченням органів місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функ­цій і завдань.

У ринкових умовах господарювання зміцнення місцевих фі­нансів пов'язане з розвитком форм власності. Так, поряд з держа­вною, колективною та приватною набула поширення комунальна форма власності. Розвиток комунальної форми власності потре­бує того, щоб її власник, тобто територіальна громада та її органи самоврядування, мали право вільно користуватися власними фо­ндами грошових коштів, які формуються на підприємствах кому­нальної форми власності.

Значення ролі місцевих фінансів виражається через реаліза­цію їхніх функцій - розподільчу, контрольну, стимулювальну.

Розподільча функція місцевих фінансів проявляється в по­рядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільо­вих фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій і завдань, покла­дених на місцеве самоврядування.

Контрольна функція місцевих фінансів реалізується в діяль­ності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів.

Стимулювальна функція місцевих фінансів полягає у ство­ренні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування ста­ють безпосередньо зацікавленими в збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, як загальнодержа­вних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які пос­тупають у їх розпорядження.


До складу місцевих фінансових інститутів входять:

місцеві бюджети;

місцеві податки і збори;

цільові фонди органів місцевого самоврядування;

місцеві запозичення, комунальний кредит;

об'єкти комунальної власності;

-           інші фінансові ресурси, які надходять у розпорядження ор­ганів місцевого самоврядування згідно чинного законодавства.