КУРС ЛЕКЦІЙ ТЕМА 1. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ, ЇХ СУТНІСТЬ, СКЛАД І РОЛЬ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ 1.1. Ідейні засади функціонування місцевих фінансів

Передумовою існування місцевих фінансів є функціонуван­ня інституту місцевого самоврядування, яке існує в країнах, де держава визнає право місцевих органів влади на автономію та са­мостійність у вирішенні ними місцевих проблем. За таких умов здійснюється певне розмежування функцій і завдань, які покла­даються на центральні органи влади і управління та на місцеве самоврядування.

Сучасне поняття «місцеві фінанси» ґрунтується на ідейно-теоретичних засадах, що формувалися протягом досить тривалого часу:

«Руська Правда» Ярослава Мудрого (978-1054 рр.). її го­ловним джерелом є місцеве звичаєве право, яке своїми початками сягало до родоплемінних часів.

Магдебурзьке право (виникло в XIII ст.). Воно регламенту­вало самоуправління міст, діяльність міської влади, суду, питання земельної власності в межах міст, торгівлі, ремесел, оподаткуван­ня та ін.

Статут Великого князівства Литовського (1529, 1566 та 1588 років). Він представляв собою збірник місцевих законів, що вміщував норми державного, земельного, кримінального, проце­суального та спадкового права.

Децентралізаційна теорія. Вона відстоювала міцний центра­лізований бюрократичний механізм влади. її головне положення - об­ґрунтувати поділ адміністративних справ на такі, які є наслідком са­моврядування і на справи державні, делеговані общинам.

Теорія «природного права». Це сукупність принципів, пра­вил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим са­мим незалежні від конкретних соціальних умов і держави.

6.         Теорія вольності общин. Вона обґрунтовувала такі твер-
дження:

-           община старша від держави, тобто історично виникла пер­шою;

общини не створені державою, а визнані нею;

община є інституцією, рівною державі;

держава існує для общин, а не общини для держави.

Громадська теорія місцевого самоврядування. Вона ви­значала, що общини не створені державою, а нею лише визнані, а тому володіють колом справ, які їм належали до появи держави. Такі справи держава не делегувала общинам, а визнала їх.

Державницька теорія місцевого самоврядування. Вона об­ґрунтовувала твердження стосовно того, що органи місцевого са­моврядування - це органи державного управління, які є складо­вою частиною держави і ніяких самостійних справ не можуть ма­ти, при цьому наділені певною правовою, організаційною та фі­нансовою самостійністю.

9.         Теорія муніципального соціалізму. Вона відвертала увагу
громадськості від глобальних проблем розвитку країн та зосере-
джувала її на місцевому рівні, вважаючи, що саме там можна до-
сягти соціального миру й гармонії шляхом поступових змін (наці-
оналізації земель, розширення комунальної власності, соціалізації
виробництва).

Становлення місцевого самоврядування у ХУІІІ-ХІХ ст. від­бувалося разом з розвитком буржуазних держав, яке проходило в умовах жорстокої боротьби абсолютизму з народною демократі­єю. Централізована державна влада виявилася неспроможною ефективно виконувати всі свої завдання, особливо соціального спрямування. Частину з них доцільно було передати в компетен­цію самостійної і незалежної місцевої влади.