ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автономія місцевого самоврядування (фінансова) - мож­ливість територіальних одиниць та їх органів забезпечувати здій­снення покладених на них законом функцій за рахунок власних фінансових джерел.

Активи - будь-яка одиниця, що має економічну вартість і є власністю організації. Одиниця може бути фізичною (матеріаль­ною) або нематеріальною, що виступає у формі права чи власнос­ті, вираженій через затрати або іншу вартість.

Аналіз затрат та вигод - вид аналізу, який визначає в гро­шовій формі вартість і (або) вигоди (наприклад, дозвілля або вплив на довкілля), які не обов'язково мають ринкову вартість. Аналіз витрат та вигод передбачає застосування трьох логічних кроків: 1) визначення завдань та альтернативних шляхів для ви­конання цих завдань; 2) аналіз додаткових змін у випадку засто­сування кожного альтернативного варіанта порівняно з випадком його незастосування; 3) порівняння витрат та вигод різних альте­рнативних шляхів.

Аналіз програм - аналіз діяльності органів влади для ви­значення її наслідків, ефективності та результатів.

Анулювання - скасування бюджетного фінансування впро­довж поточного року. Анулювання є законодавчим актом, який може ухвалюватися з ініціативи виконавчої або законодавчої гіл­ки влади.

Аудит - перевірка правильності фінансової звітності та ана­ліз фінансового стану. За формою проведення поділяється на зов­нішній та внутрішній. Здійснюється незалежними аудиторами (фізичними або юридичними особами) або посадовою особою за рішенням відповідної ради з метою перевірки достовірності річ­ного фінансового звіту, поданого виконавчим органом на затвер­дження.

Аудит діяльності (результативності) - вид аудиту типу "вартість за гроші", що складається з трьох компонентів: 1) пере­вірки результатів програми, тобто з'ясування чи організація ро­бить правильні справи; 2) перевірки економності та ефективності, тобто чи правильно діє організація; 3) перевірки дотримання за­конності, тобто чи організація дотримується законів, інструкцій та процедур у процесі виконання програми.

Баланс фінансових ресурсів території - система пока­зників, яка відображає джерела утворення, обсяги, а також на­прями використання фінансових ресурсів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці за певний проміжок ча­су, як правило, за рік.

Банківська система касового виконання - система касо­вого виконання державного бюджету, яка забезпечується центра­льним банком. При банківській системі касового виконання бю­джету всі платежі, які надходять до державного бюджету, зосере­джуються в центральному банку і всі видатки державного бю­джету здійснюються через центральний банк.

Бюджет - план формування та використання фінансових ре­сурсів для забезпечення виконання завдань і функцій, які здійс­нюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протя­гом бюджетного періоду.

Бюджет - розпис грошових доходів і витрат держави, план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання від­повідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій.

Бюджет Автономної Республіки Крим - сукупність дохо­дів і витрат республіканського бюджету автономії, а також райо­нів і міст республіканського підпорядкування Автономної Респу­бліки Крим (різновид зведеного бюджету).

Бюджет міста з районним поділом - сукупність доходів і витрат міського бюджету та бюджетів районів у складі міста (різ­новид зведеного бюджету).

Бюджет області - сукупність доходів і витрат обласного бюджету, а також районів і міст обласного підпорядкування (різ­новид зведеного бюджету).

Бюджет району - сукупність доходів і витрат районного бюджету, а також міст районного підпорядкування, сільських та селищних Рад (різновид зведеного бюджету).

Бюджет розвитку - план видатків, призначених для поліп­шення або придбання землі, споруд та інфраструктури, що гаран­тує довгострокові вигоди. Бюджет розвитку схвалюється радою і містить надходження та видатки, джерела надходжень, кожен проект або придбання.

Бюджет селищної і сільської ради - бюджет, який склада­ється, затверджується і виконується органами селищного і сіль­ського самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування - бюджети територі­альних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна децентралізація - процес передачі частини прав, компетенції, відповідальності і фінансових ресурсів у бюджетній сфері від центральної влади на користь місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Наслідком бюджетної децентралізації є збільшення частки місцевих бюджетів у доходах і витратах зведеного (консолідованого) бюджету.

Бюджетна класифікація - систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету, виходячи з економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної структури та інших ознак відповідно до законодавства України та міжнарод­них стандартів.

Бюджетна позичка - кошти, що надаються на принципах строковості і поворотності з державного бюджету України місце­вим бюджетам, а також із місцевих бюджетів нижчого рівня для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Бюджетна поправка (зміни до бюджетних призначень) -уточнення до вже схваленого бюджету, яке, за умови його схва­лення відповідною радою, змінює бюджетне призначення. Поп­равки до бюджету можуть вноситися впродовж року при зміні видаткових пріоритетів.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів від­повідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна резолюція - нормативний документ, який прий­мається Верховною Радою України. Бюджетна резолюція в зага­льному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держа­ви на наступний період. Вона є орієнтиром для уряду України при розробці проекту державного бюджету і для Верховної Ради при розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видат­ки державного бюджету.

Бюджетна система України - сукупність державного бю­джету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економі­чних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, ви­значена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місце­вого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок від­повідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи неприбуткові.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряд­никові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначен­ня на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою по­датку.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення до­говору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогі­чних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими не­обхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в май­бутньому.

Бюджетний календар - план заходів, який відображає го­ловні етапи та визначає строки для кожного етапу, а також дати початку й закінчення бюджетного процесу.

Бюджетне право - сукупність юридичних норм, які визна­чають компетенцію центральних і місцевих органів державної влади і державного управління по складанню, розгляду, затвер­дженню і виконанню бюджету.

Бюджетне правопорушення - недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та ін­шими нормативно-правовими актами порядку складання, розгля­ду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бю­джет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання - процес збалансування (вирівню­вання) доходів та витрат бюджетів різних рівнів, що входять до бюджетної системи по вертикалі й по горизонталі. Вирівнювання бюджетної системи по вертикалі означає збалансування доходів і витрат, з одного боку, Державного бюджету України, з іншого, -місцевих бюджетів у сукупності за всіма їхніми рівнями (Авто­номна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь, міста, райони, райони у містах, села і селища). Вирівнювання по гори­зонталі означає збалансування доходів і витрат між "бідними" і "багатими" територіями.

Бюджетне самофінансування - форма, спосіб забезпечення дохідної частини бюджету дохідними джерелами. Забезпечення дохідної частини бюджету відповідно до обов'язків і потреб орга­ну місцевого самоврядування коштами за рахунок фінансових ре­сурсів, які він самостійно мобілізує на відповідній території.

Бюджетне фінансування - надання в безповоротному по­рядку коштів з бюджету господарюючим суб'єктам для повного або часткового покриття їх витрат.

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядни­ком бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний механізм - сукупність певних форм бюджет­них відносин, специфічних методів мобілізації і витрачання бю­джетних коштів; складова частина фінансового механізму.

Бюджетний облік - науково обґрунтована система спосте­реження, відображення, узагальнення та контролю за змінами, які мають місце в бюджетному процесі.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяль­ність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюдже­тів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему Укра­їни.

Бюджетний рік - час (12 місяців), протягом якого відбува­ється виконання затвердженого бюджету.

Бюджетний розпис - документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигну­вань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними пе­ріодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний унітаризм - форма міжбюджетних взаємовід­носин у країнах з унітарним державним устроєм, які грунтуються на засадах, визначених центральною владою у законодавчому по­рядку.

Бюджетний устрій - організація і принципи побудови бю­джетної системи, її структура, взаємозв'язок між: окремими лан­ками бюджетної системи.

Бюджетний федералізм - форма міжбюджетних взаємовід­носин у країнах з федеративним державним устроєм, які грунту­ються на розподілі компетенції федеральної влади і суб'єктів фе­дерації на договірних відносинах.

Бюджетний цикл - періодичний процес, протягом якого орган влади готує, ухвалює та виконує відповідний бюджет. Бю­джетний цикл складається з: 1) підготовки пропозиції проекту бюджету; 2) законодавчого схвалення запропонованого бюджету; 3) виконання запропонованого бюджету виконавчою гілкою вла­ди; 4) підготовки річного звіту з детальним викладом результатів діяльності та його затвердження.

Бюджетні доходи - частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання її функцій; виража­ють економічні відносини, які виникають у процесі формування бюджетних фондів, і надходять у розпорядження органів держав­ної влади.

Бюджетні зобов'язання - будь-яке виконане відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання до­говору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогі­чних операцій упродовж бюджетного періоду, за яким необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або ж у майбу­тньому.

Бюджетні платежі - платежі відповідно до бюджетних зо­бов'язань, термін оплати яких настав.

Бюджетні процедури - процедури згідно з визначеними те­рмінами підготовки проекту бюджету виконавчим органом, його оформленням, подачею до представницького органу влади, розг­лядом і слуханням у представницькому органі влади, а також по­рядком доопрацювання проекту, внесенням до нього змін, за­твердженням бюджету і вступом його в дію. Бюджетні процедури стосовно місцевих бюджетів визначені Бюджетним кодексом України та відповідними рішеннями органів місцевого самовря­дування.

Бюджетні інструкції - основні напрями, що визначають бюджетне середовище, тобто очікувані надходження та стратегію на наступний рік; управління роблять свої бюджетні запити від­повідно до основних напрямів формування бюджету.

Бюджетні резерви - кошти, зарезервовані для наступних видатків, наприклад, на покриття непередбачених потреб.

Бюджетні ресурси - грошові кошти, які надходять до дер­жавного бюджету України та місцевих бюджетів; основна скла­дова частина фінансових ресурсів країни.

Бюджетні стимули - різновид економічних стимулів зрос­тання суспільного виробництва, його ефективності. Представлені конкретними видами податкових платежів і системою бюджетно­го фінансування, що спрямовані на одержання високих народно­господарських результатів.

Взяті зобов'язання - суми розміщених замовлень, ухвале­них угод, отриманих послуг та подібні операції, здійснені протя­гом певного періоду, що можуть сплачуватися в той самий чи на­ступний період. Такі суми включають видатки на погашення зо­бов'язань, що не були відображені в попередніх періодах, а також різницю між попередньо відображеними зобов'язаннями та здійс­неними платежами по їх погашенню.

Видатки бюджету - кошти, які спрямовуються на здійснен­ня програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернен­ня надміру сплачених до бюджету сум. Видатки місцевих бюдже­тів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Видатки поточні - видатки на фінансування діючої мережі підприємств, закладів та установ, що знаходяться у власності мі­сцевого самоврядування, а також на заходи соціального захисту і соціального забезпечення населення.

Видатки розвитку - витрати бюджетів на фінансування ін­вестиційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкла­день виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Виконання бюджетів - забезпечення своєчасного і повного надходження доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетних заходів.

Витрати бюджету - за Бюджетним кодексом України, це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Вільні бюджетні кошти - додаткові кошти, що утворюють­ся в процесі виконання бюджету і не затверджуються в складі до­ходів і видатків бюджету.

Витяг органу Державного казначейства - документ, який підтверджує відповідність обсягу бюджетних асигнувань розпо­рядника, затвердженого в кошторисах та планах асигнувань, да­ним казначейського обліку.

Внутрішній контроль - перевірка фінансової достатності та юридичних прав на видатки, здійснювана внутрішніми ауди­торами розпорядника бюджетних коштів або уповноваженими бухгалтерами-ревізорами. Обсяги перевірки розширено з метою включення аналізу використання ресурсів. У системі внутрішньо­го контролю посадові обов'язки розподіляються таким чином, щоб уникнути ситуації, коли один і той самий працівник веде фі­нансову операцію від початку до кінця.

Внутрішня норма прибутку (ВНП) - критерій, що викори­стовується для обчислення окупності капітальних проектів. Нор­ма прибутку за певним проектом повинна перевищувати вартість капіталу, інвестованого в нього.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Державна контрольно-ревізійна служба України - скла­дається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (груп, відділів) у районах, містах та районах у містах. Головним завданням є здійснення державного контролю за витрачанням за­собів та матеріальних цінностей, їх збереженням, станом та віро­гідністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, ві­домствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та порушень і за­побігання їм у подальшому.

Державна регіональна політика - система заходів, що здійснюються органами державної влади та місцевого самовря­дування з метою забезпечення дієздатного управління по­літичним, економічним та соціальним розвитком держави, регіо­нів і територіальних громад.

Державне мито - грошовий збір, що справляють судові ор­гани, органи державного нотаріату, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, органи місцевого самов­рядування та інші органи за вчинення ними окремих дій та вида­чу документів.

Державний борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування - загальна сума заборгованості дер­жави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядуван­ня), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, включаючи боргові зобов'язання держави (Ав­тономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов'язань, що ви­никають на підставі законодавства чи договору.

Державний бюджет - центральний бюджет України, який призначений для фінансового забезпечення функцій і повнова­жень вищих органів державної влади й управління.

Державний фінансовий контроль - контроль з боку орга­нів державної влади й управління, а також спеціальних контроль­них органів (Рахункова палата, Державне казначейство та ін.) за дотриманням законодавства у сфері Державного бюджету, поза­бюджетних фондів, податків, фінансової діяльності держаних пі­дприємств і установ, організацією грошових розрахунків, веден­ням грошового обліку.

Державні трансферти - фінансування витрат місцевих бю­джетів з коштів державного бюджету на безповоротній основі. До них належать дотації, субвенції, субсидії.

Дефіцит бюджету - сума перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефолт - неможливість здійснення вчасних боргових ви­плат, спричинена погашенням основної суми боргу або його об­слуговуванням.

Джерела фінансування дефіциту бюджету - державні вну­трішні та зовнішні позики, внутрішні позики органів влади Авто­номної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування із дотриманням умов.

Діяльність - зусилля конкретного підрозділу, спрямовані на виконання визначених цілей програми, виходячи з необхідності досягнення передбачених результатів.

Додатковий бюджет - бюджет, складений з урахуванням додаткових витрат, що виникли в поточному році після затвер­дження основного бюджету.

Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на ви­рівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надхо­дження на безповоротній основі, справляння яких передбачено за­конодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи від операцій з капіталом - доходи бюджету у ви­гляді надходжень від продажу основного капіталу, державних за­пасів товарів, землі та нематеріальних активів.

Еквівалент повного робочого часу - кількість годин на рік, які має відпрацювати штатний працівник. Якщо є два працівники, кожен з яких працює протягом року половину цього часу, то разом вони складають еквівалент одного постійного працівника.

Економічна структура видатків бюджетів - групування видатків бюджетів усіх рівнів за їх економічним змістом і цільо­вим призначенням.

Економічна ефективність - ступінь досягнення цілей полі­тики чи програми за умови мінімальних економічних затрат; є аналогом реальної вартості грошей.

Економія фонду оплати праці - зменшення видатків за ра­хунок заощадження суми заробітної плати, що не сплачується, якщо посада залишається вакантною упродовж певного періоду або коли на керівну посаду зараховано працівника, якому спла­чують нижчу, ніж його попередникові, заробітну плату.

Еластичні надходження - надходження, швидкість збіль­шення або зменшення яких перевищує швидкість розширення або скорочення економіки (наприклад, надходження від податку на продаж).

Ефект масштабу - заощадження коштів, що супроводжу­ється зростанням обсягу робіт, надання послуг, розширенням зо­ни обслуговування. Якщо зростає кількість підрозділів, фіксовані видатки розподіляються між підрозділами, що веде до зменшення видатків на їх утримання.

Єдиний казначейський рахунок - система бюджетних ра­хунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховують­ся податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, установлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійсню­ються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, що виконали роботи та/або надали послуги розпоряд­ника бюджетних коштів.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи та організації - основний документ, який визначає загальний об­сяг, цільове надходження, використання і поквартальний розпо­діл коштів установи. Формування єдиного кошторису здійсню­ється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вища організація надсилає всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого фінан­сується установа (форми кошторису і лімітної довідки розробля­ються та затверджуються Мінфіном).

Єдність бюджетної системи - означає, що всі бюджети, які формуються в країні та окремих адміністративно-територіальних одиницях, утворюють єдине ціле. Забезпечується затвердження на кожному рівні бюджетної системи єдиного (зведеного) бю­джету даної території. Ґрунтується на єдиній дохідній базі всіх бюджетів та керівництві бюджетним процесом з єдиного центру.

Загальний фонд бюджету - усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; всі видат­ки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюдже­ту; фінансування загального фонду бюджету.

Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації - кошти, що надходять із загального фо­нду бюджету, за рахунок якого утримується ця установа чи орга­нізація.

Загальнодержавні податки - обов'язкові платежі, що вста­новлюються органами законодавчої влади і є обов'язковими для справляння на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються.

Закладна (боргове зобов'язання) - бюджетні повноважен­ня, що виникають при укладанні контракту, розміщенні замов­лення, придбанні товару, робіт та послуг. У закладній постачаль­ника міститься запевнення коштів, необхідних для оплати замов­лення відразу після його виконання.

Залишок готівкових коштів - кошти, що залишилися в бюджеті попереднього року, не будучи розподіленими за конкре­тними напрямами, і можуть бути використані в бюджеті наступ­ного року.

Замовлення на закупівлю - угода про придбання товарів або послуг у конкретного постачальника із зобов'язанням оплати одночасно з доставкою.

Закон про державний бюджет України - закон, який за­тверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Позики - операції, пов'язані з отриманням бюджетом кош­тів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Позика між фондами - передача коштів із фонду, де є над­лишкові кошти, до фонду з тимчасовою нестачею надходжень.

Заявка на зміни - пропозиція внесення змін до плану або специфікація схваленого проекту капітальних робіт; часто схва­лення заявок на зміни веде до зростання вартості проектів.

Збалансований бюджет - бюджет, у якому загальна сума доходів дорівнює загальній сумі видатків.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим - об'єд­нання показників Республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст ре­спубліканського значення.

Зведений бюджет міста з районним поділом - об'єднання показників міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району в місті адміністратив­но підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ і сіл.

Зведений бюджет області - об'єднання показників обласно­го бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласно­го значення цієї області.

Зведений бюджет району - об'єднання показників район­них бюджетів, бюджетів міст районного значення, бюджетів се­лищ і сіл цього району.

Зведений бюджет України - сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України та використовуються для аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку держави.

Зведений (консолідований) бюджет - бюджет, що консолідує всі надходження та видатки усіх фондів. Мета зведеного бюджету полягає в тому, щоб точно звітувати про повну суму урядових над­ходжень та видатків за той чи інший бюджетний період.

Змінні витрати - витрати, які збільшуються (зменшуються) відповідно до збільшення (зменшення) суми наданих послуг (на­приклад, матеріали).

Зобов'язання - контракт, придбання товарів чи послуг або подібна операція, що потребує здійснення платежу протягом того самого або наступного бюджетного періоду.

Індекс відносної податкоспроможності - коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показ­ником по Україні з розрахунку на одного мешканця.

Інтегрована система фінансового менеджменту - база да­них, якою кінцеві користувачі можуть користуватися з різними ці­лями: для роботи з бюджетними звітами, аналізу виконання бюдже­ту, збору надходжень та управління коштами. Головними функція­ми системи фінансового менеджменту є бюджетування та облік.

Інфраструктура - сукупність об'єктів водо-, теплопоста­чання, водовідведення, благоустрою, очисні споруди, дренажні системи, шляхи, зовнішнє освітлення, утилізація твердих побуто­вих відходів, що забезпечують функціонування певної адмініст­ративно-територіальної одиниці.

Інші позабюджетні кошти - позабюджетні кошти, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та де­позитних сум.

Казначейська система касового виконання бюджету -

система касового виконання бюджету, яка забезпечується спеціа­льним органом Міністерства фінансів - Державним казначейст­вом. В Україні створено Державне казначейство, на яке покладе­но функції виконання державного бюджету, ведення обліку його касового виконання, управління державним внутрішнім та зовні­шнім боргом.

Капітальні активи (основні фонди) - цінні та тривалого користування об'єкти, що перебувають у власності місцевих ор­ганів влади, наприклад, споруди, земельні ділянки, дороги, мос­ти, транспортні засоби, устаткування тощо.

Капітальні видатки - видатки на придбання капітальних активів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам для придбання подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів.

Касове виконання місцевого бюджету - організація та здійснення прийому, зберігання й видачі бюджетних коштів, ве­дення обліку й звітності в процесі виконання місцевого бюджету. Касове виконання місцевого бюджету в Україні здійснюється те­риторіальними відділеннями Національного банку України, а в тих адміністративно-територіальних одиницях, де таких відділень немає, - іншими уповноваженими банками.

Касовий метод бухгалтерського обліку - метод бухгалтер­ського обліку, відповідно до якого надходження фіксуються лише після отримання коштів, а видатки - лише після здійснення ви­плат. З огляду на те, що виплати за товари та послуги можуть за­тримуватися до наступного фіскального року, наявна касова го­тівка може неточно відображати фінансовий стан фонду. Для до­тримання загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку місцеві органи влади повинні використовувати метод на­рахувань, а не касовий метод.

Коефіцієнт вирівнювання - коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що переда­ються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з ме­тою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів -перелік повноважень і обов'язків місцевих органів державної ви­конавчої влади та органів місцевого самоврядування різних рів­нів у сфері складання, затвердження і виконання місцевого бю­джету в бюджетному процесі, утворення позабюджетних, цільо­вих, резервних і валютних фондів, запровадження місцевих пода­тків і зборів, залучення фінансово-кредитних ресурсів та інше.

Комплексний річний фінансовий звіт (КРФЗ) - стандар­тизований формат звіту, що підсумовує фінансову інформацію за попередній фінансовий рік. Інформація в КРФЗ подається в роз­різі фондів та вміщує два основні типи інформації: 1) бухгалтер­ський баланс, де представлено порівняння активів з пасивами та баланс коштів; 2) операційний звіт, у якому доходи зіставляються з видатками.

Комунальна власність - самостійна форма власності, яка за Конституцією України є власністю територіальної громади.

Контингенти - основні кількісні показники, які характери­зують діяльність бюджетної установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо) і є основою для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для її функціонування.

Контроль за виконанням місцевого бюджету - бюджетна процедура, що здійснюється представницьким органом місцевого самоврядування у формах, які він самостійно визначає.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування -податки і збори (обов'язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбю-джетних трансфертів.

Кошти на випадок непередбачених обставин - резерв ко­штів для стабілізації надходжень у випадку касового розриву, по­в'язаного з тимчасовим зменшенням податкових надходжень уна­слідок економічної рецесії, втрати значного платника податків або здійснення видатків, що не могли бути передбачені при фор­муванні бюджету.

Кошторис - документ, який надає повноваження розпоряд­никові коштів на отримання доходів і здійснення видатків, визна­чає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною уста­новою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюдже­тний період відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис - фінансовий документ, що містить інформацію про утворення і використання грошових коштів згідно з їх цільо­вим призначенням. Кошторис є основним плановим документом, що визначає розмір, цільове спрямування та поквартальний роз­поділ бюджетних коштів, які використовуються на утримання установи.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, орга­нізації - основний плановий документ, що підтверджує повнова­ження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею (бюджетною установою, організацією) своїх функцій та досягнення цілей, ви­значених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторисне фінансування - метод покриття витрат уста­нов і організацій відповідно до затвердженого кошторису.

Кошторисно-бюджетне фінансування - метод безповоро­тного, безоплатного надання коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фі­нансових планів - кошторисів витрат.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством, повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфі­ном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асиг­нувань.

Метод нарахувань - метод бухгалтерського обліку, при якому доходи відображаються тоді, коли виникає зобов'язання сплати їх до бюджету, а видатки - за фактом споживання товарів або послуг.

Митниця - державний заклад, через який повинні ввозити­ся або вивозитися усі переміщувані через кордон товари і вантаж з метою їх митного контролю і стягнення відповідного мита і зборів.

Міжбюджетні взаємовідносини - форма, в якій забезпечу­ється взаємозв'язок різних ланок бюджетної системи, що визнача­ється державним, територіальним та бюджетним устроєм країни.

Міжбюджетні взаєморозрахунки - процес передачі коштів з Державного бюджету України місцевим бюджетам і навпаки - з місцевих бюджетів у Державний бюджет у процесі виконання бюджетів з метою збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безпо­воротно передаються з одного бюджету до іншого. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів, за Бюджетним ко­дексом, є дотації вирівнювання та субвенції.

Мінімальна дохідна база - гарантована державою дохідна база місцевих бюджетів, необхідна для формування мінімального бюджету. Забезпечується шляхом закріплення за місцевими бю­джетами джерел доходів, які дають змогу органам місцевого са­моврядування забезпечити фінансування послуг населенню на рі­вні мінімальних державних соціальних стандартів. Використову­ється як показник у практиці бюджетного регулювання зарубіж­них країн.

Мінімальний бюджет органу місцевого самоврядування -

розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для фінансу­вання послуг населенню відповідної адміністративно-територіальної одиниці на рівні мінімальних соціальних стандартів, який гаранту­ється державою. У випадку недостатності в органі місцевого самов­рядування власних коштів для формування мінімального бюджету ці ресурси надаються йому державою на гарантованій основі. Вико­ристовується як показник у практиці фінансового вирівнювання в багатьох зарубіжних країнах. В Україні мінімальні місцеві бюджети знаходяться в стадії розробки.

Мінімальні державні соціальні стандарти - гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї терито­рії країни, який надається місцевими органами і фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Використовується для розрахунку показника мінімального місцевого бюджету. Застосовується в практиці бюджетного планування зарубіжних країн.

Місцева державна адміністрація - система органів держа­вної виконавчої влади, що формується відповідним Представни­ком Президента України або входять до складу адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.

Місцева позика - передача у власність органів місцевої влади і самоврядування коштів, які вона зобов'язується поверну­ти в тій же сумі зі сплатою відсотка (плати) на суму позики.

Місцевий борг - зобов'язання, що виникають з місцевих по­зик, прийнятих на себе гарантій (поручительств) за зобов'язання­ми третіх осіб, інші зобов'язання.

Місцевий бюджет інвестиційний або розвитку - самос­тійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на розши­рене виробництво, інвестиції, придбання обладнання, сплату ос­новної частини боргу. Застосовується як поняття в практиці бю­джетного планування зарубіжних країн. В Україні введено понят­тя "видатки розвитку".

Місцевий поточний бюджет - самостійний розділ бю­джету, видатки якого спрямовуються на поточні потреби, утри­мання апарату управління, закладів соціально-культурної сфери, соціальне обслуговування, соціальний захист, соціальне забезпе­чення, сплату відсотків за борг та ін. Поняття, яке використову­ється в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. У Бюджетному кодексі України застосовується поняття "поточні видатки бюджету".

Місцевий фінансовий орган - установа, що, відповідно до законодавства України, здійснює функції щодо складання, вико­нання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів роз­порядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. В Україні до місцевих фінансових органів належать фінансові відділи виконавчих орга­нів місцевого самоврядування, фінансові відділи та управління місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцеві ор­гани Головної державної податкової інспекції, Головного контро­льно-ревізійного управління, Державного казначейства України.

Місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві позики - операції, пов'язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, та операції, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Місцеві податки і збори - обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до місцевих бюджетів, установлення і справлян­ня яких регулюється місцевими органами влади.

Місцеві позики - форма мобілізації фінансових ресурсів для потреб місцевих органів влади. Місцеві позики розмішуються на ринку позичкового капіталу. У зарубіжних країнах місцеві по­зики - основний спосіб капіталовкладень, здійснюваний місце­вими органами влади. Межі заборгованості місцевих органів за місцевими позиками регулюються центральними органами дер­жавної влади згідно з законодавством. Повернення основної суми боргу за місцевими позиками здійснюється за рахунок коштів мі­сцевого бюджету інвестицій; відсотки за користування позикою сплачуються за рахунок коштів поточного місцевого бюджету.

Місцеві фінанси - система формування, розподілу і викорис­тання доходів територіальними громадами та місцевими органами влади з метою виконання закріплених за ними функцій і завдань.

Міський бюджет - установлений нормами, затвердженими рішенням міської ради, план формування і використання загально­міського фонду коштів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування міста.

Моделі бюджетної системи - способи побудови бюджетної системи та організації міжбюджетних взаємовідносин. Розрізня­ють три основні моделі бюджетної системи. Перша модель грун­тується на повному розмежуванні різних податків між рівнями бюджетної системи і закріпленні їх за відповідними бюджетами. Друга модель грунтується на фіксованій частці розподілу основ­них податків між різними рівнями бюджетної системи. Третя мо­дель грунтується на застосуванні різними рівнями влади спільної бази оподаткування, які встановлюють власні податкові ставки і, таким чином, загальна податкова ставка є сумою податкових ста­вок різних рівнів влади. У чистому вигляді ці моделі не застосо­вуються. У кожній країні склалася своя індивідуальна бюджетна система і система міжбюджетних взаємовідносин. Але в основі своїй вона може бути віднесена до однієї з трьох моделей. В Україні бюджетна система і міжбюджетні відносини будуються переважно на моделі часткової участі різних рівнів влади в роз­поділі загальнодержавних податків.

Модифікований метод нарахувань - форма обліку за ме­тодом нарахувань, згідно з якою витрати відображаються під час отримання товарів чи послуг, а доходи, такі як податки, визнаються в разі їх наявності та можливості встановлення їхніх розмірів з ме­тою фінансування видатків у поточному обліковому періоді.

Муніципальна власність - одна з форм корпоративної (ко­лективної) власності, що перебуває в користуванні, володінні і розпорядженні територіальних колективів та їх виборних органів місцевого самоврядування.

Муніципальне підприємство - особлива сфера підприєм­ницької діяльності, суб'єктами якої є органи місцевого самовря­дування. Метою муніципального підприємництва є надання різ­номанітних послуг жителям адміністративно-територіальних одиниць.

Муніципальне фінансове право - галузь муніципального (комунального) права. Сукупність правових норм, які регулюють фінансові відносини територіальних колективів та органів місце­вого самоврядування. Як галузь права існує в зарубіжних країнах.

Муніципальний банк - фінансово-кредитна установа, яка заснована органом місцевого самоврядування та муніципальними підприємствами і спеціалізується на фінансовому обслуговуванні діяльності територіальних колективів.

Муніципальний кредит - інститут фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Система кредитних відносин, головним позичальником у якій є органи місцевого самовряду­вання. Основна форма фінансування муніципальних інвестицій­них програм у зарубіжних країнах. Муніципальний кредит відо­кремлений від державного. На відміну від державного муніципа­льний кредит має виключно цільовий характер і пов'язаний із ре­алізацією конкретних соціально-економічних програм. Комуна­льний кредит в Україні перебуває в процесі становлення.

Муніципальні податкові служби - спеціальні органи, які створені в окремих зарубіжних країнах органами місцевого само­врядування для стягування місцевих податків і зборів.

Муніципальні цінні папери - цінні папери, які випуска­ються органами місцевого самоврядування зарубіжних країн з метою залучення коштів для реалізації власних інвестиційних програм та інших заходів.

Надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, за­лучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами держа­вної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або ор­ганами місцевого самоврядування.

Незалежний аудитор - фізична або юридична особа, діяль­ність якої не пов'язана з місцевими органами влади. Займається перевіркою комплексного фінансового звіту та його порівнянням з вибіркою фінансових операцій для того, щоб з'ясувати правиль­ність відображення у звіті фіскальної ситуації органу влади.

Незбалансований бюджет - бюджет, у якому немає рівнос­ті між загальною сумою доходів і загальною сумою мінімально необхідних видатків.

Неподаткові надходження - доходи від власності та підп­риємницької діяльності; адміністративні збори та платеж, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Непрофінансований мандат - рішення органу влади вищо­го рівня, що призводить до виникнення нових бюджетних зобо­в'язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигну­ваннями та без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Непрямі податки - податки, суми яких долучають до ціни продукції, робіт послуг, тобто перекладаються на споживача; во­ни не пов'язані безпосередньо з доходом (майном) споживача.

Норматив мінімальної бюджетної забезпеченості - розра­хунковий показник мінімально необхідної потреби в бюджетних коштах на одного мешканця територіальної громади за поточни­ми витратами.

Нормативно-розрахункові методи фінансового вирівню­вання - методи надання трансфертів та інших фінансових ресур­сів бюджетам місцевих органів влади з бюджету центрального уряду, а також із бюджетів органів влади вищого рівня на основі розмежування видаткових функцій між різними рівнями влади, розрахунку можливих доходів місцевих органів влади на основі податкового потенціалу територій, мінімальних бюджетів місце­вого самоврядування, державних мінімальних соціальних станда­ртів та відповідної формули фінансового вирівнювання. При по­дібних розрахунках беруться до уваги чисельність населення від­повідної території, його структура, рівень зайнятості, наявність мереж доріг, об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, що утримуються місцевою владою, та інші індикатори. Результатом цих розрахунків є визначення об'єктивних бюджетних потреб те­риторії, можливостей їх фінансування за рахунок можливостей місцевої влади, а також розмірів необхідної фінансової допомоги з боку центрального уряду та органів влади вищого рівня. Ці ме­тоди широко застосовуються в практиці фінансового вирівню­вання зарубіжних країн.

Нульове бюджетування - бюджетний процес, відповідно до якого розпорядники бюджетних коштів повинні готувати бю­джетні пропозиції, які класифікують різні категорії видатків у порядку їх важливості. Подані розпорядниками класифікації зво­дяться в єдину відповідно до їх значення. Фінансування здійсню­ється за кожною категорією класифікації, починаючи з першого пункту і доки не закінчаться кошти.

Обласний бюджет - план утворення і використання фінан­сових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його влас­ником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений умовами випуску термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо іншого не передбачено умовами випуску).

Облігація, забезпечена доходами від конкретного об'єк­та, - облігація, що погашається за рахунок надходжень від проек­ту (втілення, розширення або вдосконалення), що здійснювався за рахунок запозичення. Таку облігацію у зв'язку з умовним фі­нансуванням, що надається на виплату боргу, називають також обмеженою закладною облігацією.

Обов'язкові видатки органів місцевого самоврядування - видатки, які органи місцевого самоврядування зобов'язані здій­снювати згідно із законодавством. У більшості зарубіжних країн повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні і делеговані, або доручені центральною владою. Власні повноваження, у свою чергу, поділяються на обов'язкові і добро­вільні. Видатки, які здійснюються органами місцевого самовря­дування в процесі виконання обов'язкових повноважень, також є обов'язковими. Перелік обов'язкових видатків обумовлений міні­мальними державними соціальними стандартами послуг, які на­даються органами місцевого самоврядування. Поняття обов'язко­вих видатків органів місцевого самоврядування застосовується в законодавстві багатьох зарубіжних країн.

Оборотна касова готівка - встановлений при затвердженні бюджету ліміт залишку коштів на його рахунку для фінансування видатків у разі виникнення тимчасового касового розриву (фінан­сування видатків випереджає в часі надходження доходів).

Обслуговування боргу - річні виплати основної суми боргу та відсотків, які місцеві органи самоврядування мають виплатити на суми взятих ними позик.

Оперативні фінансові звіти - щоквартальні або щомісячні порівняння запланованих і фактичних надходжень та видатків на конкретний період. Такі звіти допомагають тим, хто відповідає за прийняття рішень отримати оперативну інформацію про ймовір­не перебільшення витрат або нестачу надходжень.

Операційний (поточний) бюджет - частина бюджету, яка відображає витрати, що періодично повторюються, наприклад, заробітна плата, рахунки за електроенергію, поштові витрати, друкування та розмноження матеріалів, папір або бензин. Опера­ційний бюджет є аналогом таблиці витрат у межах бюджетного розпису. Операційний бюджет може бути відокремленим від бю­джету розвитку. Можна складати і консолідований документ, у якому один розділ присвячено операційним, а інший - капіталь­ним видаткам. Разом операційний бюджет та бюджет капіталовк­ладень повинні відповідати сумі видатків на фіскальний період.

Операційний дефіцит - сума перевищення видатків поточ­ного року (або поточного бюджетного періоду) над доходами за певний період. В операційному дефіциті не враховуються будь-які залишки попередніх років як можливе джерело покриття.

Органи стягнення - податкові, митні та інші державні ор­гани, яким відповідно до закону надано право стягувати до бю­джету податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження.

Основні характеристики бюджету - обсяг доходів бю­джету; обсяг видатків бюджету; обсяг поточних доходів і видат­ків бюджету; обсяг доходів і видатків бюджету розвитку; пере­вищення видатків над доходами бюджету або його дефіцит; мак­симальна величина дефіциту бюджету, розрахована по відношен­ню до видатків; перевищення доходів над видатками бюджету або його профіцит; обсяг доходів за рахунок податкових надхо­джень; обсяг доходів за рахунок прямих і непрямих податків; об­сяг дотацій, субсидій, субвенцій та інших трансфертів; обсяг ре­зервного фонду; обсяг оборотної касової готівки.

Особливі бюджетні режими місцевих органів влади - різ­новид преференцій, що надаються місцевій владі центральною державною владою і передбачають пільги та додаткові повнова­ження окремих місцевих органів влади. Можуть включати роз­ширення бюджетної автономії, податкових повноважень, повно­важень щодо розподілу доходів та фінансування видатків окре­мих місцевих органів влади. Особливі бюджетні режими інколи передбачають індивідуально-договірні відносини місцевих орга­нів влади окремих територій і центрального уряду в бюджетній сфері, як це має місце в Китаї чи в Російській Федерації. Метою створення окремим територіям особливих бюджетних режимів є комплекс умов для залучення іноземного капіталу, активізації пі­дприємницької діяльності, щоб подолати відставання таких регі­онів у соціально-економічному розвитку. Особливі бюджетні ре­жими також можуть бути нав'язані центральній владі діями сепа­ратистських сил окремих регіонів, що стає фактором територіа­льної дезінтеграції цих держав.

Оцінювання програм - процес оцінювання альтернативних програм, який включає дослідження та результати, аналіз варіан­тів досягнення цілей програми та очікуваних у майбутньому ре­зультатів програми. Зокрема, оцінка програми є процесом визна­чення способу та ступеня, до якого за допомогою програми:

-           досягаються встановлені цілі;

-           задовольняються уявлення та очікування відповідальних державних службовців та зацікавлених груп;

-           досягаються інші важливі результати.

Перепрограмування коштів - переміщення коштів у рам­ках рахунків призначень (наприклад, з матеріалів на технічне об­слуговування).

Період окупності - час, упродовж якого будуть повернуті кошти, вкладені в інвестиційний проект. Такий період використову­ється як критерій оцінки та порівняння пропозицій щодо здійснення інвестиційних проектів: чим коротший термін, тим краще.

План асигнувань із загального фонду бюджету устано­ви - помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

План капітальних робіт (ПКР) - список проектів капіта­льних робіт розпорядника коштів на певний період часу, зазвичай на п'ять років. План капітальних робіт може також включати су­ми надходжень, необхідних для фінансування проектів.

План рахунків - схема, відповідно до якої за кожним типом операцій та бюджетним підрозділом у рамках організації (напри­клад, заробітна плата або податок на нерухомість) закріплюється свій номер. План рахунків забезпечує систему відображення над­ходжень та видатків у рамках структури організації.

Податкові надходження - передбачені податковими зако­нами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Позабюджетні фонди - специфічна форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, залучених для фінансування деяких суспільних потреб. Головне призначення полягає у фінан­суванні цільових заходів за рахунок спеціальних цільових відра­хувань та інших джерел.

Показники перехідних контингентів - уточнення показ­ників контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану цих контингентів за минулий рік.

Показники продукту - дані про продукт та послуги, які на­даються безпосередньо в ході реалізації програми або діяльності. Показники продукту важливі, наприклад, при встановленні цілей для персоналу та оцінювання результатів діяльності, але самі по собі не демонструють ступінь прогресу в досягненні кінцевої ме­ти програми. Залежно від своєї природи показники продукту мо­жуть бути простими або складними для вимірювання. Наприклад, кількість випадків захворювання підрахувати легше, ніж якість рекомендацій з політичних питань, наданих посадовцем у галузі охорони здоров'я відповідному керівникові.

Показники результативності - показники, що використо­вуються в бюджетах для відображення: 1) обсягів виконаних ро­біт; 2) ефективності роботи; 3) результативності програми, яка часто визначається як ступінь виконання завдання.

Показники якості - дані про економічні або соціальні змі­ни, спричинені реалізацією програми або напрямами діяльності. Показники якості відрізняються від показників продукту, які ві­дображають безпосередній ефект програми або виду діяльності. Наприклад, показником якості вибіркових перевірок міліцією во­діїв може стати зменшення кількості випадків управління авто­мобілями у стані алкогольного сп'яніння, тоді як одним з показ­ників продукту є кількість водіїв, покараних за пияцтво за кер­мом. Звичайно програми мають два види показників якості: 1) кі­нцеві підсумки, які відображають бажаний або кінцевий резуль­тат програми чи виду діяльності; 2) проміжні підсумки, які дають уявлення про перспективу.

Постатейний бюджет - форма складання бюджету, за якою видатки розпорядника групуються відповідно до категорій (статей видатків). Кожна стаття чи група статей займають окремий рядок.

Преференції місцевих органів влади - пільги та додаткові повноваження, які надаються центральною владою місцевим ор­ганам влади у сфері економіки та фінансів. Як правило, пов'язані з наданням окремим територіям особливого економічного статусу, створенням спеціальних економічних зон. Преференції місцевим ор­ганам влади можуть включати податкові та митні пільги, пільги що­до землекористування, спрощений візовий режим, особливий режим валютного регулювання в процесі збуту продукції, яка виробляється у спеціальних економічних зонах. Вони також можуть передбачати додаткові повноваження місцевих органів влади у сфері проведення інвестиційної та бюджетної політики, в інших сферах. Як поняття використовується в зарубіжних країнах.

Принципи бюджетування - загальні правила, стандарти або норми, що лежать в основі діяльності органів влади, розроб­лені законодавчим органом.

Прирістне бюджетування - бюджетний процес, при якому спосіб розподілу коштів між управліннями та програмами ґрун­тується на прецеденті (виходячи з попереднього досвіду). При цьому збільшення асигнувань відбувається шляхом надання не­великих надбавок (наприклад, з урахуванням інфляції) до обсягу коштів, що виділялися в минулому.

Проведені видатки - зобов'язання вважається повністю по­гашеним у разі видачі чека чи готівки. Крім чеків, зобов'язання можна погасити купонами на виплату відсотків за деякими облі­гаціями або шляхом випуску облігацій чи банківських білетів (або погашенням значної кількості випущених в обіг облігацій). Упродовж фіскального року фактичні видатки можуть викорис­товуватися для погашення зобов'язань попередніх років (фактич­ні видатки попередніх років) або того самого року. Отже, факти­чні видатки почасти походять із залишків бюджетних повнова­жень попередніх років, а почасти з тих, що відносяться до року, в якому кошти витрачаються.

Прогнозування - сукупність методів перспективних оцінок, що грунтується на економічних припущеннях і специфічних при­пущеннях по фінансовій політиці. Прогнози є інструментом фінан­сового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень.

Програма - система взаємопов'язаних форм діяльності, що впроваджуються одним або кількома організаційними підрозді­лами для досягнення цілей та завдань, які піддаються виміру. Та­кі цілі та діяльність часто є частиною функції, відповідальність за яку несе орган влади.

Програмний бюджет - форма подання бюджету, який дає можливість організувати бюджетну інформацію та розподілити кошти за бюджетними програмами. Програма - це комплекс на­прямів діяльності, об'єднаних спільною метою.

Продуктивність - вартість одиниці товару чи послуг за умови збереження постійного рівня якості. Продуктивність зрос­тає тоді, коли вартість одиниці знижується, а якість залишається незмінною або зростає.

Проект - сукупність напрямів діяльності, за допомогою яких впроваджується програма в цілому або її частина. Напри­клад, навчальні проекти або проекти технічної допомоги реалі­зують програми фінансового менеджменту.

Проект бюджету - проект плану формування та вико­ристання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функ­цій, що здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого са­моврядування протягом бюджетного періоду; є невід'ємною час­тиною проекту Закону про Державний бюджет або проекту рі­шення відповідної ради про місцевий бюджет.

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками.

Прямі податки - податки, які стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян.

Районний бюджет - план утворення і використання фінансо­вих ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів тери­торіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Районний бюджет у місті - бюджет, який складається, за­тверджується і виконується органами районного в місті самовря­дування.

Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, се­лищ та міст; виконавчі органи рад - органи, які, відповідно до Кон­ституції України та цього Закону, створюються сільськими, селищ­ними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самов­рядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Рахунок - окрема одиниця фінансової звітності, яка вико­ристовується для складання бюджету, управління видатками і об­ліку. Всі бюджетні операції стосовно доходів чи видатків фіксу­ються на рахунках.

Регіональна фінансова політика - система заходів, які здійснюються державою з метою управління процесом утворен­ня, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресур­сів в окремих регіонах та інших адміністративно-територіальних одиницях. Основне місце в системі цих заходів належить систе­матичній фінансовій допомозі з боку центрального уряду органам влади тих територій, які мають недостатні фінансові ресурси для виконання покладених на них обов'язків.

Резерви для виплат з обслуговування боргу - резервні ра­хунки, що використовуються для надання коштів у тому випадку, коли надходжень не вистачає для здійснення основних та відсот­кових боргових виплат, які мають бути сплачені впродовж пото­чного року (як правило, по облігаціях, що забезпечуються дохо­дами від конкретного об'єкта).

Резерви на випадок непередбачених обставин - кошти на випадкові, непередбачені видатки; ці фонди дають можливість місцевим органам влади уникнути необхідності випускати корот­кострокові боргові облігації для таких потреб.

Резерви, спрямовані на поліпшення будівель, - кошти, накопичені для майбутнього утримання та технічного обслугову­вання, реставрації та ремонту будівель державної власності.

Резерви, призначені на заміну обладнання, - це резерви, спрямовані на придбання нових машин або виробничого облад­нання для заміни морально застарілого та непридатного для ви­користання обладнання.

Резервний фонд бюджету - фонд, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного ха­рактеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бю­джету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюдже­ту визначається Кабінетом Міністрів України.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим - установлений нормами закону, прийнятого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, план формування і використання загальнореспубліканського фонду коштів для забезпечення за­вдань і функцій, які здійснюються органами влади й управління Автономної Республіки Крим.

Рішення про випуск місцевих облігацій - рішення, що ух­валює місцевий орган влади щодо випуску облігацій та визначен­ня напрямів використання надходжень від їх розміщення.

Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ра­ди, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпис - документ, згідно з яким головним розпорядникам бюджетних коштів встановлюється розподіл доходів та фінансу­вання бюджету, бюджетних асигнувань за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Розпис доходів і видатків бюджету - основний оператив­ний план розподілу доходів і видатків за структурою бюджетної класифікації, термінами надходження і витрачання бюджетних коштів протягом року.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядник коштів II ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигну­вань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на роз­поділ коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосе­редньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів III ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигну­вань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на роз­поділ коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які у своїй діяльності підпоряд­ковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику ви­щого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.

Рух грошових коштів - чистий готівковий баланс у будь-який момент часу. Казначей готує готівковий бюджет, де зазна­чаються прихід, видатки та чистий баланс грошових резервів на день, на тиждень та на місяць.

Сальдо фонду - різниця між активами та пасивами фонду. Частина залишку коштів фонду може резервуватися на різні цілі, зокрема, на непередбачені видатки або на закладні.

Самостійність місцевого бюджету - можливість форму­вання його доходів за рахунок власних та закріплених доходів, місцевих податків і зборів.

Секвестр (скорочення) - секвестрація відбувається з метою зменшення видатків; зазвичай рішення про секвестрацію прийма­ється головою виконавчого органу.

Середня фінансова забезпеченість - сума коштів, що спрямовується на утримання об'єктів соціально-культурної сфе­ри, виробничої і соціальної інфраструктури, соціальне обслугову­вання, соціальний захист, соціальне забезпечення, фінансування апарату управління та програм соціально-економічного розвитку в розрахунку на одного жителя за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та державних і місцевих позабюджетних фондів. Викорис­товується як показник у практиці фінансового вирівнювання за­рубіжних країн. Територіальні утворення, які мають меншу ніж середню фінансову забезпеченість, мають право на отримання державної допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій та інших трансфертів. Один із показників, на основі якого розробля­ється формула фінансового вирівнювання.

Система ведення звітності за затратами - система відо­браження повної вартості запровадження програм та стратегій, а саме: виділення сум накладних видатків, додаткових пільг, амор­тизації обладнання; розподіл часу співробітників на виконання конкретних програм та видів діяльності, а також поточні видатки, пов'язані з використанням основних фондів. За допомогою сис­теми ведення звітності за затратами оцінюються не лише видатки розпорядника, а й обсяг спожитих ресурсів.

Система внутрішнього контролю - план організації фі­нансового контролю, методів координації та заходів, розробле­ний розпорядником з метою контролю активів та видатків бю­джетної установи, перевірки правильності та достовірності його бухгалтерської інформації, поліпшення функціональної діяльнос­ті та дотримання адміністративної політики.

Система касового обліку - система відображення грошо­вих потоків, що надходять на бюджетні рахунки та перерахову­ються з бюджетних рахунків, на підставі фактичних надходжень та видатків.

Система планування, програмування та бюджетування (СППБ) - система, що поєднує бюджетування з плануванням та оцінкою в розрізі програм. Метою СППБ, або програмного бю-джетування, є впровадження більш формального економічного аналізу в процес складання бюджету. За СППБ визначаються ви­годи та вартість кожної програми, а також наскільки виділені ко­шти забезпечили досягнення результатів.

Система управління грошовими потоками - система, що передбачає недопущення ситуації відсутності готівки, несплати рахунків чи браку депозитних довідок або ж незалучення до інве­стування незадіяних коштів. В основу системи управління готів­ковими коштами покладено вчасну звітність бухгалтерської сис­теми про фінансові зобов'язання, очікувані надходження та касо­вого плану руху готівки (тобто щоденні звіти про використання готівки і поточний баланс). Наявність цих даних дає можливість фінансовим відділам ефективно управляти готівкою з метою фі­нансування програм та дотримання стратегії їх виконання.

Система формування бюджету - спосіб, згідно з яким до­ходи зараховуються до відповідних бюджетів. Розрізняють одно­канальну і багатоканальну системи формування бюджету. Одно­канальна система має два різновиди зарахування і розподілу "згори" - "вниз" і "знизу" - "вгору". Перша форма одноканальної системи передбачає концентрацію всіх податкових надходжень у бюджеті центрального уряду з наступним їх територіальним пе­рерозподілом. Друга форма передбачає концентрацію всіх подат­кових надходжень у первинній низовій ланці бюджетної системи і наступними відрахуваннями до бюджетів вищого рівня. У чис­тому вигляді в сучасному світі таких систем немає. За багатока­нальною системою податкові надходження розподіляються на основі закріплення різних їх видів за відповідними рівнями бю­джетної системи.

Складання бюджету - процес визначення цілей, складання програм і проектів, що стосуються державного та регіонального розвитку, з метою визначення грошових коштів, необхідних для їх реалізації, та подання до розгляду відповідними адміністратив­ними та законодавчими органами.

Спеціальний фонд бюджету - бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпоря­дниками бюджетних коштів на конкретну мету; різниця між до­ходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Стандарти бухгалтерського обліку - загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (GAAP), оприлюднені Держав­ною радою зі стандартів бухгалтерського обліку (GASB), які міс­тять вказівки про відображення фінансової інформації і ведення звітності державними установами органів місцевого самовряду­вання. Стандарти містять вказівки на те, за яких умов операції визнаються дійсними, про типи і призначення фондів, зміст і фо­рму щорічного фінансового звіту.

Статті видатків - класифікація видатків на категорії за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. У зв'язку з цим статті бюджету інколи називають об'єктами видатків.

Субвенція - сума грошових коштів, яка виділяється з бю­джету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове при­значення для здійснення спільного фінансування певного заходу та підлягає поверненню у випадку порушення її цільового приз­начення.

Субсидія - сума грошових коштів, яка виділяється з бюдже­ту вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призна­чення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового при­значення.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністра­тивний центр.

Територіальне верховенство у сфері фінансів - принцип права, згідно з яким влада держави є вищою, а правові акти її центральних органів у сфері фінансів є обов'язковими для вико­нання фізичними та юридичними особами на всій території. Ці акти є вищими щодо актів, які приймаються органами влади ад­міністративно-територіальних одиниць. Згідно з принципом те­риторіального верховенства в Україні створено єдину фінансову систему, єдину на всій території банківську, податкову, грошову, валютну, кредитну та митну системи. Рішення місцевих органів влади, органів влади Автономної Республіки Крим з цих та інших питань не можуть суперечити законодавству України.

Територія з особливим економічним статусом - вільна (спеціальна) економічна зона, особливі економічні зони, експериме­нтальні економічні зони, зони економічного сприяння, зони вільної торгівлі, зони прикордонного економічного співробітництва та інші. Території з особливим економічним статусом створюються згідно із законодавством за рішеннями центральних органів влади. У межах таких територій формується особлива система фінансових відносин. Серед суб'єктів цих відносин важливе місце належить місцевим ор­ганам влади. Такі території мають особливий режим оподаткування, ведення підприємницької діяльності, створення спільних з інозем­ним капіталом підприємств, використання прибутку, здійснення ін­вестиційної діяльності, митних пільг та інше. Зарубіжна практика в цій сфері досить різноманітна. В Україні надання територіям особ­ливого економічного статусу регулюються Законом України "Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (віль­них) економічних зон".

Трансферти - кошти, що передаються з Державного бю­джету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рі­вня до бюджетів нижчого рівня у вигляді дотацій, субсидій, суб-венцій та в інших формах.

Фактичний бюджет - відображає реальні видатки, доходи та дефіцит за певний період.

Фіксовані видатки - видатки, які залишаються незмінними (не збільшуються і не зменшуються) при зміні обсягів наданих послуг.

Фінанси - сукупність об'єктивно обумовлених економічних відносин, які мають розподільчий характер, грошову форму ви­раження і виникають у процесі формування, розподілу та викори­стання фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів господарювання та держави, призначених для цілей ро­зширеного відтворення, матеріального стимулювання працівни­ків, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінанси місцевого самоврядування - система економіч­них відносин, при посередництві яких територіальні колективи та органи місцевого самоврядування мобілізують, розподіляють та використовують фінансові ресурси відповідно до своїх функцій.

Фінансова політика - частина економічної політики дер­жави; діяльність держави щодо цілеспрямованого використання фінансів. Зміст фінансової політики, включає:

розробку науково обґрунтованих концепцій розвитку фі­нансів, визначення основних напрямів їх використання;

розробку заходів, спрямованих на досягнення поставле­них цілей. Фінансова політика складається з фінансової стратегії і фінансової тактики.

Фінансова система - термін, який застосовується для ви­значення різних за своєю суттю понять: а) сукупність сфер і ла­нок фінансових відносин, взаємопов'язаних між собою (державні фінанси, фінанси підприємств, фінанси населення, страхування); б) сукупність фінансових установ країни (фіноргани, Міністерст­во фінансів, Казначейство, Податкова адміністрація тощо).

Фінансова стратегія - комплекс заходів, спрямованих на досягнення перспективних фінансових цілей.

Фінансова тактика - вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства шляхом своєчасного перегрупування фінан­сових ресурсів і зміни способів організації фінансових відносин.

Фінансове вирівнювання - процес перерозподілу фінансо­вих ресурсів на користь адміністративно-територіальних оди­ниць, які не мають достатньої власної дохідної бази. Здійснюєть­ся центральними органами державної влади. Синонім поняття "бюджетне регулювання".

Фінансове планування - діяльність щодо формування, ви­користання централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів, призначених для цілей розширеного відтворення, мате­ріального стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (фінансування нематеріальної сфери, оборони, управління тощо).

Фінансове планування в органах місцевого самовряду­вання - одна з головних сфер діяльності територіальних колек­тивів. Фінансове планування здійснюється в декілька етапів. Це прогнозування надходжень фінансових ресурсів у розпорядження органів місцевого самоврядування, їх мобілізація та управління наявними фондами грошових ресурсів, а також програмування видатків відповідно до обраних соціально-економічних цілей. Фінансове планування в органах місцевого самоврядування є процесом розробки, складання, затвердження та виконання міс­цевих бюджетів, складання кошторисів видатків інших фондів грошових ресурсів та кошторисів видатків фондів грошових ре­сурсів, які належать підприємствам і організаціям, що знаходять­ся у власності територіальних колективів. Фінансове планування належить до обов'язкових повноважень органів місцевого самов­рядування.

Фінансове право - система фінансових правових норм та законів, що регламентують відносини щодо мобілізації, розподілу і використання коштів, зосереджених у суб'єктів господарювання з метою забезпечення виконання функцій держави, які визнача­ються Конституцією України.

Фінансовий апарат - працівники фінансових органів, пода­ткової служби, фінансових відділів і управлінь на підприємствах (в організаціях і установах), міністерствах і відомствах, які вико­нують функції оперативного управління фінансами.

Фінансовий контроль - елемент системи управління фі­нансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою ді­яльністю усіх економічних суб'єктів, дотриманням норм фінансо­вого законодавства, доцільністю виробничих витрат, економіч­ною ефективністю фінансово-господарських операцій.

Фінансовий механізм - сукупність методів створення і ви­користання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення рі­зноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. Складовими його є фінансове планування й прогно­зування, фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, сис­тема управління фінансами, фінансовий контроль, аудит і фінан­сове право. За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в дер­жаві валового внутрішнього продукту (ВВП) відповідно до осно­вних положень фінансової політики. Залежно від структури фі­нансової системи фінансовий механізм включає фінансовий ме­ханізм підприємств і державних фінансів. У свою чергу, кожна з цих сфер включає окремі структурні ланки. Наприклад, механізм державних фінансів розподіляється на бюджетний і механізм фу­нкціонування позабюджетних фондів; залежно від територіально­го поділу - на механізм федерацій, суб'єктів федерації, місцевих органів влади. При розгляді фінансового механізму з точки зору його впливу на суспільне виробництво виділяються його функці­ональні ланки: мобілізація фінансових ресурсів, фінансування, стимулювання та ін. Кожна сфера і окрема ланка фінансового ме­ханізму є складовою частиною одного цілого. Вони взаємозв'яза­ні і взаємозалежні. Разом з цим сфери і ланки функціонують від­носно самостійно.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гаран­тований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради Міністрів Автоном­ної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та вико­навчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансовий потенціал адміністративно-територіальної одиниці - загальний обсяг фінансових ресурсів, які утворюються за рахунок усіх джерел в межах адміністративно-територіальної одиниці - області, району, міста, села, селища. Показник, що ха­рактеризує фінансові можливості територій.

Фінансовий рік - цикл часу, протягом якого уряд держави і місцеві органи виконавчої влади здійснюють свої фінансові опе­рації в процесі виконання відповідних бюджетів. В Україні фі­нансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня. У СІЛА - відповідно 1 жовтня і 30 вересня. У Великій Британії і Японії фінансовий рік починається 1 квітня, Швеції - 1 липня, Федеративній Республіці Німеччини - 1 січня. Кожна країна має свої особливості.

Фінансові інститути місцевих органів влади - сукупність закладів, установ, організацій, які є суб'єктами фінансових відно­син у сфері компетенції місцевого самоврядування. До складу фі­нансових інститутів місцевого самоврядування входять позабю­джетні валютні та цільові фонди, муніципальні банки, ощадні ка­си, страхові товариства, пенсійні фонди, фонди сприяння та інші структури, які мають відповідний правовий статус. Фінансові ін­ститути місцевих органів влади здійснюють регулювання фінан­сової діяльності місцевого самоврядування. Фінансові інститути місцевих органів влади перебувають у муніципальній власності або створені за пайовою участю територіальних колективів.

Фінансові нормативи - нормативи, які характеризують пе­вний рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансо­вих ресурсів усіх рівнів.

Фінансові партнери місцевих органів влади - банківські та небанківські фінансово-кредитні установи, які здійснюють фі­нансову діяльність спільно з органами місцевого самоврядування. До них належать фінансово-кредитні установи, які здійснюють банківське обслуговування територіальних колективів, касове ви­конання місцевих бюджетів, надають органам місцевого самов­рядування кредити, забезпечують розміщення муніципальних і регіональних позик та інших цінних паперів, страхування муні­ципальних фінансових операцій, проводять муніципальне, соціа­льне, пенсійне і медичне страхування. Фінансові партнери місце­вих органів влади надають їм різноманітні фінансові послуги. Це передусім фінансова інформація про стан фінансово-кредитного ринку, учасниками якого є місцеві органи самоврядування та фі­нансовий інжиніринг, що включає в себе консалтингові послуги щодо вибору форми інвестицій та кредиторів, фінансування про­ектів, розміщення позик, проведення торгів, управління боргом територіальних колективів та інше. Установи, які є фінансовими партнерами місцевих органів влади, будують свої відносини з мі­сцевим самоврядуванням на договірних засадах і перебувають у різних формах власності.

Фінансові показники - абсолютні величини, які характери­зують створення і використання фінансових ресурсів у економіці держави, її фінансове становище, результати господарської дія­льності підприємницьких структур, рівень доходів населення, ро­зподіл і перерозподіл валового національного продукту за допо­могою фінансів. Вони визначають кількісну і якісну характерис­тики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин. Сукупність фінансо­вих показників становить систему. Вони поділяються на зведені та індивідуальні. Зведені характеризують явища і процеси на ма-крорівні. Індивідуальні деталізують зведені і доповнюють їх. До зведених показників відносять загальний обсяг фінансових ресу­рсів, доходів і видатків бюджету, грошових нагромаджень в еко­номіці держави, розміри фонду споживання і фонду нагрома­дження тощо. Кожен із розглянутих зведених показників деталі­зується в індивідуальних. Так, зведений фінансовий показник за­гального обсягу ресурсів може деталізуватися в показниках при­бутку, різних видів податків і відрахувань, які відносно певної бази обчислення характеризують окремі аспекти діяльності дер­жави, регіону, підприємств. Зведений показник доходів або вида­тків бюджету може деталізуватися в індивідуальних показниках, таких як платежі населення, підприємницьких структур тощо.

Фінансові ресурси місцевого самоврядування - фонди грошових ресурсів, які утворюються і використовуються органа­ми місцевого самоврядування в процесі реалізації покладених на них законом функцій. До їх складу входять місцеві бюджети, ва­лютні та цільові фонди, фінансово-кредитні ресурси, а також фі­нансові ресурси підприємств комунальної форми власності.

Фінансові ресурси підприємств комунальної форми вла­сності - фонди грошових ресурсів, які утворюються підприємст­вами, що належать місцевим самоврядуванням різних рівнів, ви­користовуються відповідно до законодавства і рішень органів мі­сцевого самоврядування.

Фінансово-кредитні ресурси місцевих органів влади -кошти, що залучаються місцевою владою за рахунок кредитів, внут­рішніх місцевих позик, місцевих грошово-речових лотерей, дивіде­ндів від акцій та інших цінних паперів, запозичених ресурсів.

Фінансування бюджету - визначається надходженням та витратами у зв'язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною зали­шку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фінансування з поточних доходів - спосіб фінансування інвестиційних проектів за рахунок поточних податкових надхо­джень та грантів, а не за рахунок запозичень.

Фінансування за рахунок запозичень - фінансування ка­пітальних видатків за рахунок запозичень, а не за рахунок поточ­них доходів.

Фіскальний рік - визначений дванадцятимісячний період, що використовується для бюджетування та ведення обліку.

Фонд - самозбалансована сукупність рахунків. Фінансова інформація класифікується за фондами, кожен з яких має свої на­дходження, видатки та баланс коштів.

Фонди бюджетного регулювання - фонди фінансових ре­сурсів, які утворюються центральними органами державної влади для вирівнювання фінансових можливостей підпорядкованих їм адміністративно-територіальних утворень. Кошти фондів фор­муються за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків. В окремих країнах подібні фонди формуються за рахунок відра­хувань адміністративно-територіальних одиниць. У більшості країн фонди бюджетного регулювання формуються в складі бю­джету центрального уряду. Є країни, де подібні фонди виведені зі складу бюджету центрального уряду і мають самостійний статус.

Формула вирівнювання - математична модель, на основі якої центральні органи влади здійснюють перерозподіл фінан­сових ресурсів фондів бюджетного регулювання з метою вирів­нювання дохідної бази підпорядкованих адміністративно-територіальних одиниць.

Фонди на виконання капітальних проектів - урядові фо­нди, які створені для обліку ресурсів на здійснення значних капі­тальних робіт і не виділяються з власних або трастових фондів.

Фонди внутрішніх послуг - фонди, в яких обліковуються товари або послуги, що надаються одним департаментом іншому в межах органу влади на основі принципу відшкодування витрат. Управління, які застосовують внутрішні послуги (наприклад, об­робку даних) можуть передбачити статтю в своєму кошторисі для фінансування таких послуг.

Фонди обслуговування боргу - фонди, що організовуються для обліку витрат, пов'язаних з виплатами основної суми та від­сотків боргу.

Фудиціарні фонди - фонди, в яких обліковуються державні ресурси, які утримуються урядом у трастах для різних осіб або інших органів самоврядування.

Цільове бюджетування - бюджетний процес, який забезпе­чує максимальний рівень задоволення бюджетних запитів розпо­рядників бюджетних коштів.