ТЕМА 6. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ 6.1. Управління місцевими фінансами

Управління місцевими фінансами - це складова частина управління економікою адміністративно-територіальних оди­ниць. Його здійснює спеціальний апарат з допомогою специфіч­них прийомів і методів.

В управлінні місцевими фінансами виділяють об'єкти і су­б'єкти управління. Об'єктами виступають фінансові відносини, в тому числі відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти - це місцеві бю­джети, цільові фонди місцевого самоврядування, підприємства комунальної власності. Суб'єктами управління виступають орга­ни місцевого самоврядування.

Управління місцевими фінансами включає такі функціональні елементи:

планування;

оперативне управління;

контроль.

У ході планування здійснюється аналіз соціально-економічного стану адміністративно-територіальних одиниць, розвитку місцевого господарства, оцінювання фінансового стану підприємств комунальної власності, а також пошук резервів зрос­тання фінансових ресурсів та напрямів ефективного їх викорис­тання.

Оперативне управління - це комплекс заходів, що прово­диться на основі оперативного аналізу конкретної фінансової си­туації. Його метою є досягнення максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами.

Контроль як елемент управління місцевими фінансами про­низує усі стадії управлінської діяльності. У процесі контролю зіставляються фактичні результати із запланованими, виявляють­ся резерви.

Розрізняють стратегічне і оперативне управління місцевими фінансами.

Стратегічне управління - це управління на тривалу пер­спективу. Його суть виражається у встановленні обсягів фінансо­вих ресурсів адміністративно-територіальних одиниць на перспе­ктиву для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки регіонів України, проведенням її структурної перебу­дови, розвитком АПК, а також вирішенням соціальних проблем.

Оперативне управління місцевими фінансами полягає у ма­невруванні наявними фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування, залученні додаткових коштів, ефективному їх використанні.

Фінансовий контроль - це один з елементів управління міс­цевими фінансами, пов'язаний з перевіркою правильності вартіс­ного розподілу створеної вартості, утворення і витрачання фондів грошових коштів та їх цільового використання. Фінансовий кон­троль грунтується на таких принципах:

незалежності;

гласності;

превентивності (попереджувальний характер);

дієвості;

регулярності;

об'єктивності;

всеохоплюючого характеру.

Залежно від часу проведення виділяють такі форми фінансового контролю:

попередній;

поточний;

наступний.

Попередній контроль проводиться до здійснення фінансових операцій.

Поточний контроль проводиться в процесі фінансових опе­рацій (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошо­вих коштів, здійснення виплат та ін.).

Наступний контроль проводиться по закінченні певних періодів за підсумками місяця, кварталу, року.

Фінансовий контроль ґрунтується на документальних (ревізії і перевірки) і натуральних (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольне обмірювання, контрольний запуск сировини у виробництво тощо) методах.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації щодо дотриманням ним законодавства з фінансових питань та достовірністю обліку і звітності. Він виступає як спосіб до­кументального викриття недостач, витрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансо­вим зловживанням.

Ревізії бувають:

-           комплексні, що охоплюють усі сторони діяльності підприємства;

часткові - охоплюють лише окремі сторони діяльності підприємства;

тематичні - одночасно проводяться в однотипних устано­вах з певного переліку питань;

-           планові і позапланові;

-           суцільні і вибіркові - залежно від повноти залучення до­кументів.

Крім ревізій до методів фінансового контролю відносяться перевірки. Перевірка - це обстеження і визначення окремих діля­нок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Органи місцевого самоврядування наділені певними права­ми в галузі бюджету і фінансів. Вони самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети. Крім то­го, розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Використовують вільні бюджетні кош­ти, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, та запроваджують відповідно до чинного законодавства місцеві податки і збори та обов'язкові платежі. Органи місцевого самов­рядування встановлюють ставки місцевих податків і зборів, які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. За рішенням зборів громадян можуть запроваджувати місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування. До їхньої компетенції входить випуск місцевих позик, лотерей та цінних паперів. Крім того, можуть отримувати короткотермінові позички (до трьох місяців, в межах поточного бюджетного періоду) у фінансово-кредитних установах на покриття тимчасових касових розривів, що виника­ють під час виконання загального фонду місцевого бюджету. Ор­гани місцевого самоврядування можуть створювати в межах за­конодавства комунальні банки та інші фінансово-кредитні уста­нови, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та ор­ганізацій, що належать до комунальної власності, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів і зараховувати їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.