5.3. Методи бюджетного регулювання

Вибір методів бюджетного регулювання залежить від того, яким чином розмежовані доходи між рівнями бюджетної системи у відповідності із поділом повноважень між державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. У бюджетній практиці Украї­ни використовуються такі методи бюджетного регулювання:

метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних по­датків та доходів, які надходять на території місцевого бюджету;

надання фінансової допомоги бюджетам у визначеній сумі (бюджетні трансферти);

Метод відсоткових відрахувань передбачає надходження в місцеві бюджети частини загальнодержавних податків і доходів, що справлюяються на даній території. Залежно від розміру над­ходжень до місцевого бюджету в відсотковому відношенні (пов­ний чи частковий), загальнодержавні доходи (податки, збори) можна розділити на закріплені і регульовані.

Закріплені доходи - це доходи, які цілком у певній частині закріплюються за певним бюджетом. Перелік закріплених дохо­дів місцевих бюджетів України визначається законодавством.

Регульовані доходи - це доходи, які на пайовій основі роз­поділяються між усіма ланками бюджетної системи України. Пе­релік регульованих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві орган влади. Перелік регу­льованих доходів уточнюється в процесі прийняття щорічних за­конів про Державний бюджет України. Практика бюджетного ре­гулювання свідчить про переваги методу відсоткових відраху­вань, які полягають ось у чому:

збалансування місцевих бюджетів проводиться із застосу­ванням гнучких доходних джерел, тобто здійснюється ефективно;

досягається зацікавленість місцевих фінансових органів у повній мобілізації не тільки власних доходних джерел, але і зага­льнодержавних податків, оскільки певну частку можна одержати лише за умови їх повного надходження;

місцеві фінансові органи несуть відповідальність за своє­часне і повне надходження загальнодержавних податків і доходів.

Ефективність методу відсоткових відрахувань пояснюється тим, що в якості регульованих доходів використовуються такі до­ходи, що характеризуються рівномірністю надходження в часі та по території країни, а також достатньо великими розмірами над­ходжень і захищеністю від дії економічних та інших факторів, які змогли б спричинити коливання в обсягах надходжень.

Цим вимогам відповідають такі загальнодержавні податки, як податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибу­ток підприємств та податок з доходів фізичних осіб.

При застосуванні методу відсоткових відрахувань можуть використовуватися такі нормативи відрахувань:

-           єдині для місцевих бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць;

-           групові, тобто єдині в межах певних груп місцевих бю­джетів (залежно від рівня податкового потенціалу і бюджетної забезпеченості на одного жителя);

-           індивідуальні - окремі для кожної адміністративно-територіальної одиниці.

У практиці бюджетного регулювання України за роки неза­лежності застосовувалися всі види нормативів відрахувань від за­гальнодержавних податків. Так, у 1991-1997 рр. використовува­лись єдині нормативи відрахувань за всіма регулюючими подат­ками. У 1998 р. була зроблена спроба розподілу податків: за дер­жавним бюджетом закріплювалися непрямі, а за місцевими бю­джетами - прямі податки. У 1999 р. відбулося повернення до гру­пових нормативів відрахувань. У даний час перевага віддана єди­ним нормативам, що відповідає ринковим засадам господарю­вання.

Міжбюджетні трансферти відносяться до методів бюдже­тного регулювання, які в сучасних умовах займають важливе мі­сце в процесі бюджетного регулювання. З набранням чинності Бюджетного кодексу України вони стають одним з основних ме­тодів бюджетного регулювання, що відповідає досвіду зарубіж­них країн. Останніми роками спостерігається стійка тенденція зростання ролі бюджетних трансфертів. їх частка в сукупних до­ходах місцевих бюджетів постійно зростає.

Бюджетний кодекс визначає міжбюджетні трансферти як кошти, що безоплатно й безповоротно передаються з одного бю­джету в інший. Діючим законодавством передбачено викорис­тання таких видів міжбюджетних трансфертів:

дотації вирівнювання;

субвенції;

кошти, що передаються з одного бюджету в інший;

інші дотації.

Найбільш поширеним видом міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання. Вони надаються Державним бюджетом України місцевим бюджетам. їх основною метою є здійснення вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує, тобто проведення фінансового вирівнювання.

Цій цілі підпорядкований і механізм розрахунку обсягів дота­цій, який запроваджений в Україні з 2001 р. Так, обсяг дотації вирівнювання визначається шляхом зіставлення видатків відпові­дних місцевих бюджетів, визначених із застосуванням фінансо­вих нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефі­цієнтів, і доходів (кошика доходів), які, згідно з Бюджетним ко­дексом надходять до місцевих бюджетів.

Іншим видом міжбюджетних трансфертів, який набув поши­рення в сучасній вітчизняній бюджетній практиці, є субвенції. Вони можуть надаватися як з державного, так і з місцевих бю­джетів. Субвенції характеризуються цільовим використанням одержаних коштів. їх використовують на здійснення програм со­ціального захисту, компенсацію втрат доходів бюджетів місцево­го самоврядування; на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою; виконання інвестиційних проектів; утримання об'єктів спільного користування, ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування: виконання власних повноважень територіальних громад сіл, се­лищ, міст та їх об'єднань та інші цілі.

З державного бюджету місцевим бюджетам останніми ро­ками надаються субвенції, пов'язані із здійсненням програм соці­ального захисту, зокрема на:

виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сі­м'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам;

надання передбачених чинним законодавством пільг вете­ранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам ор­ганів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання субсидій населенню за спожиту електроенергію, природний газ, послуги тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечис­тот;

будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у за­рубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загину­ли під час виконання ними службових обов'язків, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання.

Одним з видів міжбюджетних трансфертів є кошти, що пе­редаються до державного та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів. Так, наприклад, у випадках, коли прогнозні показники доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і ра­йонних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст рес­публіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджетів перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету (обрахований із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієн­тів), то для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що пі­длягають передачі до Державного бюджету України.

Трансферти займають важливе місце в процесі бюджетного регулювання. Із запровадженням Бюджетного кодексу України значення їх суттєво зросло. Такі зміни відповідають досвіду зару­біжних країн, який свідчить, що в сучасних умовах спостеріга­ється стала тенденція зростання ролі бюджетних трансфертів, пі­дтвердженням якої є збільшення їх частки у сукупних доходах місцевих бюджетів.

Систематика міжбюджетних трансфертів, предбачених Бю­джетним кодексом України, подана в табл. 5.3.




Запитання для самоконтролю

Що таке міжбюджетні відносини?

Хто відноситься до суб'єктів міжбюджетних відносин?

Що таке бюджетне регулювання?

Які існують методи бюджетного регулювання?

Що таке фінансове вирівнювання?

Як визначається обсяг дотацій вирівнювання місцевим

бюджетам?

7.         Які є види нормативів відрахувань від загальнодержавних

податків і доходів?

8.         Які є способи розмежування доходів між бюджетами?