ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСНИ, ЇХ СКЛАДОВІ 5.1. Міжбюджетні відносини

Важливою проблемою державних фінансів є ефективна органі­зація відносин усередині бюджетної системи, а саме - між бюдже­тами центрального уряду і органів місцевого самоврядування.

Основні засади побудови міжбюджетних відносин у цілому залежать від економічної системи держави і мають принципові відмінності в умовах ринкової і командної економіки.

У країнах з адміністративно-командною економікою центральне місце в бюджетній системі займає державний бю­джет, за допомогою якого здійснюється перерозподіл значної ча­стини створеного валового продукту. За такої системи місцеві бюджети мають другорядне значення.

У бюджетних системах країн з ринковою економікою акценти розставлені принципово по-іншому. Бюджет центрального уряду і бюджети місцевої влади функціонують у межах єдиної бюджетної системи на основі розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням. Причому роль місцевих бюдже­тів у складі державних фінансів постійно зростає.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республі­кою Крим та органами місцевого самоврядуванням щодо забез­печення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхід­ними для виконання функцій, передбачених Конституцією та за­конами України.

Вихідні передумови міжбюджетних відносин:

визначений у законодавстві держави поділ повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого само­врядування;

гарантія з боку держави щодо фінансування наданих нею повноважень органам місцевого самоврядування;

діючий порядок розмежування доходів і видатків між рів­нями бюджетної системи та видами місцевих бюджетів;

- фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку із знач­ними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих тери­торій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.

Форми руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин подано в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Форми руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин

 

Міжбюджетні трансферти

Взаємозалік, взаємороз-рахунки

Об'єднання коштів бюджетів

-           дотації вирівнювання;

-           субвенції;

-           кошти, що передаються;

-           інші дотації

-           між бюджетами окремих рівнів і видів;

-           між бюджетами і суб'єк­тами господарювання

- для виконання спільних пректів і програм

 

До суб'єктів міжбюджетних відносин належать: органи дер­жавної влади і управління, органи місцевого самоврядування. До їх компетенції включені повноваження щодо складання, розгля­ду, затвердження і виконання бюджетів.

Мета регулювання міжбюджетних відносин - це забезпе­чення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами та бю­джетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень, тобто перерозподіл бюджетних ресурсів.

У даний час, відповідно до бюджетного законодавства, основні способи розмежування доходів між бюджетами зводяться до:

розподілу податків та інших доходів між бюджетами різ­них рівнів;

розщеплення надходжень від податків шляхом закріплен­ня за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток по­датку в межах єдиної ставки оподаткування;

установлення територіальних надбавок до загальнодержа­вних податків на користь місцевого самоврядування;

встановлення територіальних надбавок до місцевих подат­ків на користь загальнодержавних органів влади.

Основні причини територіальних відмінностей у формуван­ні доходів та в складі й обсягах видатків місцевих бюджетів:

різний рівень економічного розвитку господарського ком­плексу адміністративно-територіальних одиниць та його спеціа­лізація;

різноманітність природно-кліматичних умов;

різний екологічний стан територій;

особливості розташування населених пунктів, зокрема ад­міністративних центрів;

насиченість шляхами сполучення;

кількість населення, його віковий склад;

сформована протягом тривалого періоду мережа об'єктів соціальної та побутової інфраструктури, їх стан.

Збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо про­вести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досяга­ється за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозпо-дільчих процесів у межах бюджетної системи. Таке регулювання здійснюється шляхом надання коштів «бідним» у фінансовому відношенні територіям або вилучення коштів у відносно «бага­тих» територій.

Тобто бюджетне регулювання - це надання коштів з держа­вного бюджету місцевим бюджетам з метою збалансування дохо­дів і видатків усіх бюджетів.

Причини регіональних відмінностей видатків місцевих бю­джетів (у розрахунку на одну особу):

нестабільність та неузгодженість законодавства з питань фінансів, бюджету, податків;

щорічні зміни в складі доходів та видатків бюджетів;

невизначеність цілей та пріоритетів фінансового вирівню­вання;

відсутність протягом тривалого часу (до 2001 р.) стабіль­ного, науково обґрунтованого і прозорого механізму бюджетного регулювання;

нераціональне розташування мережі бюджетних установ;

непослідовна політика щодо передачі соціально-культурних об'єктів з державної у комунальну власність;

-           відсутність зацікавленості органів місцевого самовряду­вання в додатковій мобілізації доходів до місцевих бюджетів, споживацькі тенденції у витрачанні бюджетних коштів.

Завдання бюджетного регулювання полягають у:

досягненні відповідності між видатками і доходами місце­вих бюджетів різних видів, тобто їх збалансування;

забезпеченні рівномірності в надходженні доходів для за­побігання перебоїв у фінансуванні видатків;

створенні зацікавленості органів місцевого самоврядуван­ня в повній мобілізації доходів на своїй території;

забезпеченні самостійності у використанні додатково оде­ржаних коштів у процесі виконання місцевих бюджетів;

перерозподілі бюджетних ресурсів між «багатими» і «бід­ними» у фінансовому відношенні територіями;

згодженні обсягів одержаної фінансової допомоги з конк­ретними зусиллями по мобілізації податків і зборів, залученні до­даткових доходних джерел;

-           здійсненні фінансового вирівнювання.

Бюджетне регулювання та шляхи досягнення його мети, що реалізуються через вертикальне та горизонтальне бюджетне регулювання, зображено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

 

 

Вертикальне бюджетне регулю­вання

Горизонтальне бюджетне регу­лювання

Мета

Забезпечення необхідними доход-ними джерелами бюджетів різних рівнів відповідно до діючого по­рядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування

Ліквідація відмінностей у рівнях бюджетної забезпеченості в роз­різі бюджетів місцевого самовря­дування (міських за категоріями міст, селищних та сільських), тобто фінансове вирівнювання

Досяга­ється шля­хом:

Розподілу видатків між бюджета­ми і надання їм доходів, достатніх для фінансування певних видатків

Вирівнювання доходів і видатків однотипних видів місцевих бю­джетів