Розділ 7 ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ І МЕТОДИ В ОПЕРАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Розкладіть кожне досліджуване завдання на стільки складових, наскільки можливо, аби уникнути легкого шляху до відповіді.

Декарт

Це правило Декарта малоефективне, бо мистецтво розподілу ніхто ще не осягнув.

Лейбніц

Ключові терміни і поняття: «дерево рішень», альтерна­тива, стан природи, архітектоника «дерева рішень», очікува­на грошова віддача, математичне програмування, лінійне про­грамування, подвійне завдання, завдання квадратичного про­грамування, симплекс-метод, динамічне програмування.


Сучасний менеджер, який опікується питаннями керування операціями у сфері життєздатності операційних систем, — це, насамперед, фахівець з глибокими теоретичними знаннями еко­номіки, математики, інформатики і практичних навичок керуван­ня. В основі його успішної діяльності — уміння бачити, аналізу­вати, дискутувати і, головне, приймати своєчасні прогнознопра-вильні рішення. Відомий спеціаліст зі стратегічного керування Р. Ешбі щодо цього зазначав: «Щоб успішно протистояти сере­довищу, складність рішення і швидкість прийняття його мають відповідати особливостям і швидкості змін в оточенні».

Процеси прийняття рішень лежать в основі будь-якої цілес­прямованої діяльності операційного менеджера. Оптимальні (ефективні) рішення допомагають досягати мети за мінімаль­них витрат трудових, матеріальних і сировинних ресурсів. На практиці слід робити оцінки за різними аспектами з огляду на фізичні, економічні, технічні й інші ознаки операційної системи, підсистем і вагомих структурних елементів. Тому творчістю особливого роду операційного менеджменту стає вибір крите­рію оптимальності й обмежень, що враховують, як правило, ре­сурсні та виробничі можливості операційної системи.

За умов ринкової економіки існує надто багато ситуацій, що характеризуються різним ступенем невизначеності стосовно тих чи інших подій, що не сприяє віднайденню оптимального варіан­та потрібного результату. І все-таки для досягнення його опера­ційний менеджер кожне рішення в процесі його підготовки і реа­лізації традиційно зобов'язаний розподіляти за етапами робіт:

визначення виниклих перед операційною системою проблем, що слід вирішувати;

окреслення «нагальних» проблем (визначення їх пріоритетності за вагомістю і встановлення послідовності виконання);

вирішення обраних проблем — пошук альтернативних варіантів, оцінювання ролі кожного з них, орієнтування на оптимальний;

реалізація рішень — застосування заходів, дій, необхідних для забезпечення потрібного результату;

удосконалення методики дій в процесі обраної стратегії. Найголовнішим серед етапів є третій. Пошук позитивного

рішення здійснюється за допомогою відомих методів економі-ко-математичного моделювання. Розглянемо найчастіше вико­ристовувані в операційному менеджменті «дерево рішень» і ма­тематичне програмування.

«Дерево рішень» використовується операційними менедже­рами здебільшого для прийняття рішень стосовно потужності операційної системи, за проектування і виробництва продукту, визначення необхідності одержання додаткової інформації чи зміни дислокації операційної системи.

Математичне програмування, зокрема лінійне, як матема­тичний метод вибору з ряду альтернативних найбільш ефектив­них рішень (з найменшими витратами, максимальним прибут­ком тощо — за інших рівних умов) застосовується для розгляду таких проблем, як розробка найзисковнішої операції за обмежених ресурсів, розрахунок оптимальної величини запасів та ін.

Авторы:  А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 407 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я