2. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень

> Аксіоматизація знань має поширення в теоретичних розділах природничих наук (біології, квантової механіки та ін.). Вона

включає в себе ряд понять (аксіом) наукової теорії, які використовуються для визначення інших понять цієї теорії.

> Це так звані фундаментальні поняття цієї теорії, значення яких відомі і не потребують визначення.

У дедуктивних теоріях вони називаються ПЕРВИННИМИ ПОНЯТТЯМИ ТЕОРІЇ

Аксіоми і первинні поняття утворюють БАЗИС теорії.

При аксіоматизації знань складається залежність первинних понять (аксіом) і тверджень від інших, що стає принципом побудови теорії.

На відміну від аксіоматичних знань, які підтверджені наукою і практикою, знання, істиність яких необхідно довести дослідженням, називають ТЕОРЕМАМИ


ЗМІСТОВНА АКСІОМАТИКА

характеризується тим, що орієнту­ється на конкрет-ний зміст теорії

знань, які аксіо-

матизуються


ЕТАПИ РОЗВИТКУ АКСІОМА­ТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ


ФОРМАЛІЗОВАНА

АКСІОМАТИКА

ґрунтується на фор­малізованих мовах і розумінні доказу як

формальної процеду­ри


 

Аксіоматизація знань, а відтак і достовірність наукової теорії, залежать від виявлення причинних зв'язків явищ у методології наукових досліджень


ПРИЧИНА


таке явище, яке стає наслідком певних змін початкового стану об'єкта дослідження


 


ЗА ЧАСОМ ПРИЧИНА ЗАВЖДИ ПЕРЕДУЄ НАСЛІДКУ, А НАСЛІДОК НАСТАЄ В РЕЗУЛЬТАТІ ДІЇ ПЕВНИХ ПРИЧИН


ТІ


 

МЕТОДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ПРОЦЕСІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ'ЯЗКІВ

МЕТОД ПОДІБНОСТІ ґрунтується на висновках про подібність порівнюваних причин або наслідків. Цей метод застосовується у наукових дослідженнях у випадках, коли необхідно визначити причину будь-якого явища, що виникає за різних умов, але при наявності спільних для всіх явищ обставин. Якщо для двох або більше випадків досліджуваного явища спільна лише одна обставина, то ця обставина і є причиною цього явища

МЕТОД РОЗРІЗНЕННЯ застосовується тоді, коли досліджуване явище у одних випадках настає (присутнє), а у інших подібних умовах не настає (відсутнє). Тому всі досліджувані обставини при використанні цього методу ґрунтуються лише навколо двох випадків: перший - коли досліджуване явище настає та другий - досліджуване явище не настає. Якщо випадок у якому досліджуване явище настає, і випадок, у якому це явище не настає, у всьому подібні, за винятком однієї обставини, то це єдина обставина, в чому вони відрізняються між собою, і є причиною досліджуваного явища

МЕТОД СУПУТНІХ ЗМІН застосовується у дослідженнях у тих випадках, коли існує тісний внутрішній зв'язок причин і наслідків, де вони однозначно пов'язані між собою. Якщо виникнення або зміна попереднього явища щоразу викликає виникнення або зміну іншого, супутнього йому явища, то перше з них і є причиною другого явища

МЕТОД ЗАЛИШКІВ застосовується в разі дослідження складного комплексу попередніх обставин, де одна частина компонентів цього комплексу вже вивчена, а інша підлягає вивченню. Якщо встановлено, що причиною частини складного досліджуваного явища не служать відомі попередні обставини, крім однієї з них, то можна припустити, що ця обставина і є причиною частини досліджуваного явища

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ ОБ'ЄКТІВ У МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИСТУПАЮТЬ У ВИГЛЯДІ ВИЗНАЧЕННЯ


ВИЗНАЧЕННЯ


логічний прийом, що дає змогу передати відмінність ознак і результатів дослідження за допомогою мовних засобів


 


Подпись:
ОПИС


викладення ознак предмета, явища, події


 


ХАРАКТЕРИСТИКА


розкриття   найбільш   типових ознак

предмета

ВІДМІННІСТЬ


розпізнання будь-яких конкретних об'єктів не від усіх інших, а лише від найбільш подібних до них


 


 

ПОЯСНЕННЯ


розкриття не всього змісту поняття, а лише частини його з певною метою, яка може полягати у тому, щоб підготувати

чітке логічне визначення


 


ПОРІВНЯННЯ


застосовується для пояснення одного поняття іншим більш зрозумілим,

абстрактно-конкретним


 

ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕНЬ ПОЛЯГАЄ, З ОДНОГО БОКУ, В ТОМУ, ЩО В НИХ ПІДСУМОВУЄТЬСЯ ГОЛОВНЕ В НАШИХ ЗНАННЯХ ПРО ДОСЛІДЖУВАННІ ОБ'ЄКТИ, А З ІНШОГО - В ТОМУ, ЩО ВОНИ Є ОСНОВОЮ ДЛЯ ПОДВЛЬШОГО РОЗВИТКУ НАШИХ ЗНАНЬ