Додаток до розділу 7 «Етика юриста» ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

М.Київ 01.10.99

СХВАЛЕНО

Вищою кваліфікаційною

комісією адвокатури

при Кабінеті Міністрів України

1 жовтня 1999 року

протокол від 1-2 жовтня 1999 р. № 6/УІ

ПРАВИЛА АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ

Розділ II. Основні принципи адвокатської етики

Стаття 6. Дотримання законності

У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній ре­алізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та за­конних інтересів громадян і юридичних осіб.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полег­шення скоєння правопорушень, або іншим чином зумисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до за­собів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися за­кону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Стаття 10. Компетентність та добросовісність

Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий тики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетент­но і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обста­вин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Адвокат зобов'язаний незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов'язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також безкоштовно.

(4) Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чин­ному законодавстві.

Стаття 11. Чесність і порядність

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.

Стаття 13. Культура поведінки

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, дбаючи про престиж звання адвоката, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.

Стаття 51. Етичні аспекти надання адвокатом правової допомоги мало­забезпеченим громадянам

У своїй професійній діяльності адвокат повинен завжди враховувати, що професія адвоката є не тільки джерелом заробітку для нього, а й має важ­ливе соціальне значення, є однією з головних гарантій належного рівня захис­ту прав та свобод громадян і вимагає від своїх представників відданості цьому призначенню професії, благородства та людяності. Тому адвокат повинен на­давати правову допомогу у випадках, передбачених законом, на частково сплатних засадах, або безкоштовно.

Необгрунтована відмова або ухилення адвоката від надання правової допомоги безоплатно у випадках, прямо передбачених законом, є неприпус­тимою. Обгрунтованою таку відмову слід вважати лише у випадках, ана­логічних передбаченим частиною другою статті 50 цих Правил.

Адвокат повинен також намагатись знайти можливість надання право­вої допомоги незаможнім громадянам на частково сплатних засадах або без­коштовно і в інших випадках, прямо не передбачених законом, виходячи з ро­зумного співвідношення цієї роботи з повністю оплачуваною.

При зверненні до адвоката особи, що завідомо має згідно з законом право на надання правової допомоги безкоштовно, адвокат повинен пояснити їй це право. Адвокату забороняється в цих випадках шляхом повідомлення не­правдивої інформації про права такої особи або свідомого їх замовчування до­биватися винагороди за надану правову допомогу.

Стаття 52. Дотримання адвокатом принципу добросовісності при здійсненні захисту за призначенням та наданні правової допомоги безоплатно

Адвокат зобов'язаний сумлінно ставитись до виконання прийнятих на себе доручень як у випадках, коли угодами передбачено отримання повноцінного гонорару за їх виконання, так і коли правова допомога, що надається адвока­том, оплачується державою за фіксованими ставками або надається безоплат­но відповідно до закону або угоди між адвокатом і клієнтом.

Стаття 53. Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового процесу

подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні;

посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фак­тичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправ­дивими, або докази, отримані з порушенням статті 29 цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, свою суб'єктивну, не обгрунтова­ну поданими доказами думку щодо правдивості, порядності та інших особи­стих якостей учасників процесу, свідків, експертів; а у виступі в судових деба­тах — крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового розгляду (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямо­вані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;

порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учас­ників процесу.

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ПОВЕДІНКИ ПРОКУРОРА

Стаття 3. Основні етичні принципи професійної діяльності прокурора. Професійна поведінка прокурора Грунтується на загальновизнаних мо­рально-етичних принципах: верховенства права; гуманізму; справедливості;

рівності всіх громадян перед законом; демократизму; законності; незалежності; об'єктивності; неупередженості; чесності.

Стаття 4. Моральні вимоги до прокурора

При виконанні службових обов'язків прокурор зобов'язаний:

відноситися до людини як до вищої цінності;

поважати і захищати права, свободи і гідність громадян відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм та загальнолюдських принципів моралі;

глибоко розуміти соціальну значимість своєї ролі, міру відповідальності пе­ред суспільством і державою за забезпечення правової захищеності громадян;

розумно і гуманно використовувати надані права у відповідності з принципами справедливості;

постійно вдосконалювати професійну майстерність, знання права, підвищувати загальну культуру, творчо опанувати необхідний на службі вітчизняний та зарубіжний досвід.

ЗАТВЕРДЖЕНО

V з'їздом суддів України

24.10.2002

КОДЕКС

професійної етики судді

Зазначені в цьому Кодексі норми спрямовані на вирішення етичних пи­тань, пов'язаних зі статусом судді. Ці норми не можуть застосовуватись як підстави дисциплінарної відповідальності суддів і визначати ступінь їх прови­ни. Разом з тим судді мають прагнути додержувати їх у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві.

Стаття 1. Суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Стаття 2. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя. Він не вправі використовува­ти своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.

Стаття 3. Суддя не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачува­ну роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Стаття 4. Суддя вправі брати участь у громадській діяльності, публічних заходах, якщо вони не завдають шкоди його статусу, авторитетові суду і не можуть вплинути на здійснення правосуддя.

Стаття 5. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покла­дені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.

Стаття 6. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв'язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні. Він не може робити публічні заяви, коментувати в засобах масової інформації спра­ви, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили.

Стаття 7. Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Стаття 8. Суддя у визначеному законом порядку надає засобам масової інформації можливість одержувати відомості, виключаючи при цьому пору­шення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також автори­тету суду та статусу судді.

Стаття 9. Суддя при здійсненні правосуддя не повинен допускати про­явів учасниками процесу чи іншими особами неповаги до людини за ознаками раси, статі, національності, релігії, політичних поглядів, соціально-економіч­ного становища, фізичних вад тощо.

Стаття 10. Суддя має утримуватися від поведінки, будь-яких дій або ви­словлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Стаття 11. Суддя, що перебуває на адміністративній посаді в суді, пови­нен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, які можуть призвести до втрати віри в рівність статусу суддів і в те, що професійні судді колективно управляють внутрішньою діяльністю судів.

Стаття 12. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку роз­судливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

«Вісник Верховного Суду України», № 5, вересень—жовтень, 2002 р.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Тетяна Георгіївна АБОЛІНА Валентина Григорівна НАПАДИСТА Оксана Дмитрівна РИХЛІЦЬКА

Ірина Ігорівна МАСЛІКОВА Олена Василівна ШИНКАРЕНКО

Галина Петрівна ПОДОЛЯН Віталій Віталійович ЄФІМЕНКО

ПРИКЛАДНА ЕТИКА

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Оригінал-макет підготовлено ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 14.11.2011. Формат 60х84 '/16 Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура РеІегеЬіи^СТТ. Умовн. друк. арк. 22.

ТОВ «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ 04176 тел./факс 044-425-01-34 тел.: 044-425-20-63; 425-04-47; 451-65-95 800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2458 від 30.03.2006 р.