Додаток 5 до розділу 6 «Етика соціолога» КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ СОЦІОЛОГА*

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ V з'їздом Соціологічної асоціації України 20 травня 2004 р.

Вступ

Кодекс професійної етики соціолога визначає головні принципи й етичні норми професійної відповідальності та поведінки соціологів України. Кодекс містить вступ, основний зміст («Етичні норми»), додаток («Відповідальність за порушення Кодексу професійної етики соціолога») і висновки.

Основний зміст кодексу становлять етичні норми та правила, структуро-вані відповідно до таких сфер професійної діяльності соціологів:

організація професійної діяльності та трудові відносини;

науково-дослідна діяльність;

наукове спілкування;

презентація результатів дослідження і наукові публікації;

публічні виступи;

редакційно-видавнича діяльність;

освіта, викладання. Професійна підготовка;

консультування й експертиза;

робота за контрактами та надання послуг.

Як додаток до складу Кодексу входить розділ «Відповідальність за пору­шення Кодексу професійної етики соціолога», який описує процедури подання і розгляду скарг Комісією з професійної етики САУ.

Етичні норми, задекларовані цим Кодексом, спираються на загальні мо­ральні принципи, прийняті в міжнародній соціологічній спільноті:

професійна компетентність;

чесність;

професійна відповідальність;

соціальна відповідальність;

повага до прав і гідності кожної людини.

Етичні норми встановлюють загальні правила поведінки соціологів. Пере­лік наведених норм не є вичерпним. Якщо в Кодексі не йдеться про якусь кон­кретну форму поведінки, це означає, що поведінка має оцінюватися з позиції

Цит. За: Кодекс професійної етики соціолога // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2004. —№ 3.— С. 9—21.

загальних етичних принципів. Соціологи в будь-якому разі мають керуватися цими принципами під час розв'язання етичних проблем, пов'язаних із профе­сійною діяльністю, а Комісія з професійної етики має спиратися на них під час інтерпретації етичних норм. Кожен соціолог може додавати свої правила по­ведінки, виходячи із власних особистих цінностей, культури та досвіду, але не порушуючи при цьому норм, зафіксованих у Кодексі.

Членство в САУ передбачає прийняття Кодексу професійної етики соціо­лога і дотримання процедур, здійснюваних Комісією з професійної етики.

Вступаючи до САУ, соціологи беруть на себе зобов'язання виконувати ці положення. Порушення положень Кодексу може призвести до застосування санкцій, аж до виключення з членів Асоціації.

Особиста відповідальність, що не впливає на виконання соціологами їхніх професійних ролей, не є предметом Кодексу професійної етики соціолога.

Етичні норми

1. Організація професійної діяльності і трудові відносини

Професійна діяльність соціолога (дослідження, викладання, консуль­тування, експертиза, надання послуг, публічні виступи) здійснюється тільки в межах компетентності, Грунтованої на його освіті або на досвіді, здобутому під відповідним науковим керівництвом.

Наймаючись на роботу, соціолог надає роботодавцеві точну і повну інформацію про свою професійну кваліфікацію і досвід роботи. При звільнен­ні з роботи соціолог здійснює можливі кроки для зменшення негативних нас­лідків свого звільнення.

Соціолог відповідає за моральну атмосферу і ставлення до професії своїх підлеглих, колег, аспірантів, студентів і ніколи не демонструє зневаги до професійно-етичних принципів наукової і викладацької роботи.

У процесі роботи, а також при прийнятті на роботу та звільненні з ро­боти соціолог, що виконує функції керівника, обстоює справедливе ставлення всіх працівників, утримуючись від дискримінації залежно від віку, статі, раси, національності, етнічного походження, мови, релігії, стану здоров'я, сімейного стану або якихось інших обставин, що захищаються законом.

Виступаючи в ролі керівника дослідницького колективу (постійного або тимчасового), соціолог при прийнятті на роботу співробітників (або при укладанні тимчасової трудової угоди на період роботи над проектом) чітко визначає функції співробітника. Його права й обов'язки, термін перебування на цій посаді, трива­лість роботи, умови і розміри оплати праці, можливості посадового підвищення.

Соціолог не дає завдання своїм підлеглим, співробітникам, студентам, якщо їхню освіту або професійний досвід не можна оцінити як достатні для того, щоб це завдання було виконане на належному професійному рівні.

Жодні міркування персональної, економічної або професійної вигоди не дають права соціологам на експлуатацію людей, якими вони керують і роботу яких оцінюють (студентів, підлеглих, співробітників або учасників дослідження).

Соціолог утримується від діяльності, якщо його особисті обставини можуть вплинути на професійну роботу або завдати шкоди людям, перед яки­ми він професійно відповідальний.

При поданні заявок на гранти соціолог зобов'язаний зберігати чесність стосовно можливих конкурентів і не вдаватися до використання неформаль­них відносин із членами конкурсної комісії, рецензентами, співробітниками, організацій, що фінансують гранти.

2. Науково-дослідна діяльність

Соціолог вважає своїм професійним обов'язком бути в курсі наукової і професійної інформації у своїй сфері діяльності, підтримувати високий рівень професійної компетентності.

Соціолог розпочинає дослідження, викладання, практичну роботу в новій царині або із залученням нових технологій тільки після вжиття необхід­них заходів, що гарантують компетентність його роботи у царині.

У будь-якому виді діяльності, пов'язаному із виконанням професійних обов'язків, соціолог ніколи свідомо не спотворює істину, хоч би які обставини провокували його на дії такого роду.

Соціолог виявляє наукову чесність і коректність в оцінюванні свого дослі­дження, чітко усвідомлюючи й посилаючись на внесок попередників, колег і підлег­лих у теоретичні засади, методику, організаційний процес і результати дослідження.

Соціолог несе особисту відповідальність за результати, отримані ним на підставі застосування програм і методик інших дослідників, а також за ви­користання чужих ідей і результатів у власній науковій праці.

Соціолог не допускає того, щоб при аналізі соціальних проблем його особи­сті інтереси та інші сторонні впливи перешкоджали встановленню наукової істини.

Керуючись ідеалом досягнення істини, соціолог приділяє особливу увагу надійності соціологічної інформації; достовірності висновків і рекомен­дацій, Грунтованих на аналізі цієї інформації.

Соціолог має чітко усвідомлювати обмеженість застосовуваних методик, своїх пізнавальних можливостей, наявних ресурсів і братися за реалізацію лише тих дослідницьких цілей, які можуть бути досягнуті у рамках цих обмежень.

Соціолог уживає заходів для захисту прав і благополуччя учасників дослідження та інших осіб, інтереси котрих зачіпає це дослідження.

Соціолог відповідальний за етичне проведення дослідження не тільки зі свого боку, а й з боку тих осіб, якими він керує або яких контролює.

Соціолог не припускає використання методів, техніки, процедур, які вражають особисту гідність респондентів (обстежуваних) та порушують їхні інте­реси.

Соціолог, котрий проводить дослідження, має діставати згоду від учасників дослідження: 1) якщо дані збираються від учасників дослідження на підставі спілкування (опитування) або втручання в їхнє життя; 2) якщо прове­дення дослідження відбувається у приватних умовах, коли респондент не очі­кує жодної реєстрації того, що відбувається.

Соціолог має діставати згоду учасників дослідження на проведення відеозапису, кінозйомок чи будь-якого іншого виду документування, якщо це не безпосередні спостереження у громадських місцях.

Соціолог інформує учасників дослідження про характер дослідження, звертає їхню увагу на те, що їхня участь є добровільною і будь-якої миті може бути перервана за бажанням обстежуваного (респондента).

Соціолог інформує учасників дослідження про важливі чинники, зда­тні вплинути на їхнє бажання взяти в ньому участь (наприклад, імовірний ри­зик чи вигода від цієї участі), і відповідає на запитання майбутніх учасників. Соціолог пояснює, що відхилення або відмова від участі в дослідженні в ціло­му або в якійсь його частині не тягне за собою жодного покарання.

Соціолог ніколи не обманює учасників дослідження стосовно аспек­тів, здатних істотно впливати на їхнє бажання брати участь (наприклад, фізич­ний ризик, дискомфорт, неприємні емоційні наслідки).

Соціолог дотримується всіх зобов'язань, які він дає учасникам дослі­дження при одержання згоди.

У тих випадках, коли учасниками дослідження є діти, соціолог дістає згоду батьків або опікуна. Соціолог може не звертатися за згодою до батьків або опікуна, якщо: 1) дослідження призведе до мінімального ризику для його учасників; 2) дослідження практично неможливо провести у разі отримання такої згоди; 3) згода батьків або опікуна не є необхідним актом захисту дитини (наприклад, батьки, позбавлені батьківських прав).

Соціолог не використовує методи, що передбачають обман учасників дослідження, крім тих випадків, коли визначено, що ці методи не завдадуть шкоди учасникам дослідження; встановлено, що вони мають наукову, освітню або прикладну цінність і рівні за ефективністю методи, що не використовують облуду, в цьому разі незастосовні й коли на це є дозвіл органу САУ, що про­водить експертизу з етичних питань дослідження.

У взаємовідносинах із респондентами соціолог суворо дотримується га­рантії конфіденційності, нерозголошення повідомлених респондентами відомос­тей. Виняток становлять випадки, коли це не передбачено програмою збирання даних, про що респонденти (обстежувані) мають бути завчасно попереджені.

При використанні особистої інформації соціолог захищає конфіден­ційність інформації, за якою ідентифікується особистість людини. Інформація розглядається як особиста, якщо людина вважає, що вона немає стати надбан­ням громадськості. Конфіденційність не потрібна при дослідженнях, проведе­них у громадських місцях, під час акцій, здійснюваних привселюдно, або ін­ших дій, щодо яких законом не охороняються права на приватне життя.

Соціолог не повинен використовувати інформацію, зібрану конфіде­нційно, таким чином, щоб вона компрометувала учасників дослідження, спів­робітників, замовників або інших осіб.

Коли конфіденційна інформація, що стосується учасників дослідження, замовників або інших одержувачів наданих послуг, надходить у бази або системи документів, доступні людям, котрі не мають на це попереднього дозволу відповід­них сторін, соціолог забезпечує недоступність індивідуальних ідентифікаторів. Коли соціолог передає конфіденційні записи, дані або інформацію іншим людям або організаціям, він одержує гарантії того, що одержувач вживе заходів для захи­сту конфіденційності не меншою мірою, ніж до їх передання. Соціолог планує свою роботу так, щоб конфіденційні записи, дані та інформація були захищені у разі його смерті, недієздатності, звільнення з посади або зміни професії.

Соціолог, що виконує функції керівника дослідницького проекту, має забезпечувати цілість усієї робочої документації польового стану емпіричного дослідження, що дає змогу здійснити перевірку його якості, методичних та ор­ганізаційних особливостей (заповнені бланки опитувальників, інструкції ін­терв'юерам, супервайзерам, звіти інтерв'юерів, супервайзерів, менеджерів проекту, керівника дослідження, опис вибірки, інструкції з добору респонден­тів, відео- та аудіозаписи тощо) впродовж як мінімум 12 місяців після першої публікації, що містить докладну інформацію про організаційні й методичні принципи дослідження (опис вибірки, методик, організаційних особливостей), але не менш як за 2 роки після завершення дослідження.

При плануванні та проведенні дослідження соціолог визначає його відпові­дність Кодексу професійної етики. Якщо виникають сумніви стосовно питань етич­ності такої роботи, соціолог консультується з Комісією з професійної етики САУ.

Соціолог має право спиратися на підтримку та допомогу САУ, її від­ділень на місцях у створенні сприятливих морально-правових умов для своєї діяльності та захисту своєї професійної гідності.

3. Наукове спілкування

Соціолог обстоює свої погляди, ідеї, концепції, незважаючи на кон'юнктуру й авторитети.

Ставлення соціолога до інших ідей і людей — авторів чи прихильни­ків цих ідей визначається толерантністю й повагою. Наукова критика і полемі­ка як природні для науки форми її розвитку несумісні з навішуванням ідеоло­гічних ярликів та з будь-якими спробами зведення рахунків з опонентами.

У професійних дискусіях соціолог намагається не дискредитувати своїх опонентів у професійному та особистішому аспектах, не маючи для цьо­го вагомих підстав, пов'язаних із брутальним порушенням ними етики науко­вої і викладацької діяльності.

Соціолог не шукає персональної вигоди в інформації, яку він отримав у конфіденційному контексті (наприклад, у знаннях, отриманих при рецензуванні рукопису або при наданні допомоги в роботі із замовленнями на дослідження), не маючи на те авторського дозволу, або до широкого оприлюднення цих матеріалів.

Соціологи обмінюються інформацією у тій формі, що відповідає інте­ресам учасників дослідження, не порушує встановлених меж конфіденційності та узгоджується з Кодексом професійної етики.

Соціолог за узгодженням із науковим керівником проекту або замов­ником дослідження відкриває доступ до своїх даних після завершення проекту або після основних публікацій, крім тих випадків, коли існують спеціальні до­мовленості з керівництвом чи замовниками на заборону такого доступу або коли неможливо надати ці дані з огляду на їх конфіденційність або загрозу розкриття анонімності учасників дослідження (наприклад, записи польового етапу робіт, детальна інформація етнографічних інтерв'ю).

Доступ до своїх даних соціолог забезпечує на підставі: 1) публікацій; 2) передавання матеріалів дослідження до банків та архівів соціологічної ін­формації; 3) передавання матеріалів дослідження за угодою іншим соціологам, котрі запитують дані для подальшого аналізу; 4) співпраці із засобами масової інформації. Соціолог може в разі потреби зажадати від тих, хто запитує його дані для подальшого аналізу, оплатити пов'язані з цим витрати.

Керівник дослідницького колективу, що здійснює виконання того або того наукового проекту, визначає порядок і черговість оприлюднення отриманих результатів. Він може передоручити цю функцію відповідальному виконавцеві конкретного наукового проекту. Здійснюючи цю діяльність, керівник (або від­повідальний виконавець) намагається знаходити компромісні рішення для запо­бігання можливих конфліктів інтересів: 1) між зацікавленістю соціологів у яко­мога швидшому оприлюдненні отриманих результатів і необхідністю перевірки достовірності результатів, обгрунтованості інтерпретацій, висновків і рекомен­дацій; 2) між особистими науковими інтересами співвиконавців проекту.

Будучи членом дослідницького колективу, що здійснює емпіричні до­слідження, соціолог завчасно погоджує з керівником проекту порядок опри­люднення або іншого використання у власних наукових чи практичних цілях результатів колективних соціологічних досліджень, у яких він брав участь. У тих випадках, коли соціолог своєчасно не узгодив ці питання, він має дістати дозвіл керівника проекту на оприлюднення, передання іншим особам або якесь інше застосування отриманих результатів.

4. Презентація результатів дослідження і наукові публікації

Соціолог вважає своїм обов'язком повідомляти про результати проведеного дослідження, крім випадків виникнення непередбачених обставин або спеціальних домовленостей із керівництвом або замовниками на заборону такого повідомлення.

Соціолог не фабрикує дані, не фальсифікує результати і не пропонує у своїх публікаціях і презентаціях недостатньо обгрунтовані висновки, рекомен­дації, соціально-політичні узагальнення та ярлики.

Соціолог утримується від поспішних публікацій, якщо подані в них ідеї або дані недостатньо обгрунтовані чи перевірені. Особливу скрупульоз­ність соціолог виявляє в тих випадках, коли недостатньо обгрунтовані або пе­ревірені результати дослідження можуть вплинути на репутацію й авторитет конкретних людей або організацій.

Презентуючи свою роботу, соціолог повідомляє повну інформацію про неї і не пропускає дані, які не узгоджуються з його гіпотезами та концеп­ціями. Він оголошує результати незалежно від того, збігаються вони з прогно­зованими чи суперечать їм.

Після публічної презентації результатів свого дослідження соціолог дозволяє іншим ученим проводити відкрите оцінювання й верифікацію мето­дів і даних із належними заходами остороги, якщо це необхідно для захисту конфіденційності учасників дослідження.

Якщо соціолог виявив серйозні помилки у своїх публікаціях або інших формах подання інформації, він вживає заходів для виправлення цього у спе­ціальних заявах або інших прийнятих у науковому співтоваристві формах.

У своїх публікаціях, наукових доповідях і повідомленнях соціолог ви­користовує неопубліковані дані досліджень інших учених тільки з їхнього письмового дозволу, в якому вказується, які дані й у якій формі можуть бути використані. У тих випадках, коли між колегами склалися довірчі відносини, згода може бути отримана в усній формі. Проте при цьому соціолог, який ви­користовує дані усвідомлює можливий ризик і перебирає на себе відповідаль­ність за виникнення конфліктних ситуацій, пов'язаних із різним тлумаченням згоди на використання чужих даних.

При посиланнях на роботи інших учених соціолог відповідальний за правильність викладу цих робіт, концептуальних положень, методів і резуль­татів, які вони містять, за точність цитованих текстів.

Соціологічні публікації, особливо якщо вони спираються на емпіричну базу, крім відповідності загальнонауковим вимогам, мають містити інформа­цію, що дає змогу професійно оцінити коректність постановки дослідницьких завдань і ступінь достовірності отриманих даних.

Соціолог із повагою ставиться до праці своїх колег, обов'язково зга­дує про частку їхньої участі в його дослідженні і допомогу в роботі над опуб­лікованою науковою працею (звітом про дослідження), висловлюючи подяку за будь-яку допомогу, що не дає права на співавторство.

Шануючи працю колег і авторські права, соціолог при використанні у своїх дослідженнях методик (частин методик, методичних фрагментів), запо­зичених з інших робіт, або наводячи дані інших досліджень, завжди посила­ється на авторів методик і програм дослідження.

Плагіат і привласнення в будь-яких формах чужих ідей, текстів, методик і даних досліджень неприпустимі і несумісні з професійною діяльністю соціолога.

Соціолог не розкриває у своїх статтях, лекціях, інших привселюдних ви­ступах конфіденційну інформацію, що дає змогу ідентифікувати учасників дослі­дження, якщо на це немає їхньої згоди або згоди їхніх законних представників.

У своїх статтях соціолог повідомляє про джерела фінансування. В особ­ливих випадках соціологи можуть не розкривати імені конкретного спонсора, але при цьому вони подають повний і адекватний опис цілей спонсора і його інтересів.

5. Публічні виступи

Соціологи не роблять привселюдних заяв, якщо вони вводять в оману з приводу їхніх: 1) професійної підготовки, досвіду або компетентності; 2) академічних ступенів; 3) повноважень; 4) зв'язків із інститутами або асоціаці­ями; 5) послуг; 6) гонорарів; 7) публікацій або наукових результатів; 8) науко­вої бази, результатів або міри успішності професійної діяльності.

Якщо соціолог дає професійні поради або коментарі у публічній лек­ції, інтерв'ю, радіо- або телевізійній програмі, попередньо записаному відео-або аудіоматеріалі, в інформації, підготовленій для ЗМІ, то він має вжити за­ходів, які гарантують, що ці твердження Грунтовані на перевірених наукових даних і не суперечать Кодексу професійної етики.

Соціолог, що співробітничає з іншими особами й організаціями, які створюють або презентують продукти його роботи, несе цілковиту відповіда­льність за ті повідомлення, що надходять від цих осіб і організацій, якщо вони стосуються його роботи.

У роботі з пресою, радіо, телебаченням, іншими комунікаційними за­собами соціолог усвідомлює потенційну можливість неадекватної інтерпрета­ції його висловлювань журналістами, що пояснюється розбіжностями існую­чих фахових вимог до професій соціолога і журналіста, і вживає заходів, щоб ця інтерпретація була адекватною.

Соціолог стежить за тим, щоб матеріали преси, радіо і телебачення, які прямо або опосередковано використовують результати проведеного ним до­слідження, містили адекватну інтерпретацію його даних і необхідний мінімум інформації, що дає змогу аудиторії ЗМІ одержати уявлення про особливості організації і проведення дослідження (опис складу й обсягу вибірки, вказівка на граничну похибку репрезентативності, терміни проведення дослідження, соціологічну організацію, відповідальну за якість інформації).

У разі неадекватної інтерпретації, а також небажання журналістів (або ін­ших осіб) зважати на думку соціолога та його авторські права на інформацію, соціолог має право на захист із боку САУ.

6. Редакційно-видавнича діяльність

Передаючи рукопис до професійного часопису, регулярного видання або книжкового видавництва, соціолог гарантує, що це перше подання на пуб­лікацію, крім випадків, коли чітко дозволене багатократне подання. Соціолог не передає рукопис на повторну публікацію до одержання офіційного рішення про прийняття до публікації або до повернення рукопису з відмовою.

При повторному поданні своєї опублікованої роботи в редакцію або видавництво соціолог повідомляє видавців, коли і де ця робота була опубліко­вана раніше.

Працюючи редактором часопису або регулярного видання, соціолог не керується особистими або ідеологічними преференціями, дотримується конфі­денційності процесу рецензування, вживає заходів для своєчасного розгляду всіх рукописів і надання оперативних відповідей на запити про стан розгляду, не заважає публікації всіх рукописів, прийнятих до публікації, якщо в них не­має серйозних помилок, виявлених після ухвалення рішення про публікацію (наприклад, плагіат або фальсифікація дослідження).

Рецензуючи роботи своїх колег, соціолог керується критеріями істини, об'єктивності, професійної компетентності й етики наукової діяльності, уни­каючи демонстрації свого власного ставлення до автора, емоційних оцінок, а також навішування ідеологічних і політичних ярликів.

Вважаючи за благо критичний аналіз своєї роботи на всіх її етапах, соціолог із повагою ставиться до критичних зауважень своїх колег і не розгля­дає наукових опонентів як особистих ворогів або недоброзичливців.

Рецензуючи матеріал, поданий до публікації, одержання гранта або з іншою метою, соціолог поважає конфіденційність цього процесу і права влас­ності на інформацію тих, хто подав цей матеріал.

Соціолог може відмовлятися рецензувати роботи інших людей, якщо це стосується його особистих інтересів, особистих взаємовідносин або якщо він вагається щодо чесності когось із тих, хто подав цей матеріал.

7. Освіта, викладання, професійна підготовка

Беручись до викладацької діяльності, соціолог оцінює свої знання і навички з погляду їх відповідності вимогам якісної соціологічної освіти і, за потреби, вживає заходів для підвищення своєї викладацької кваліфікації.

На початку свого курсу соціолог надає студентам і слухачам чітку ін­формацію про зміст курсу і критерії оцінювання знань і навичок, набутих у процесі навчання, яким він керуватиметься при оцінюванні успішності.

Зміст курсу, вимоги до студентів і слухачів, оцінювання успішності соціолог визначає, керуючись критеріями якісної освіти, забезпечення сучас­ного рівня соціологічних знань, справедливості оцінок успішності.

Соціолог не дозволяє особистому неприйняттю або інтелектуальним розбіжностям стати на заваді спілкуванню зі студентами і слухачами або впливати на їхнє навчання, успішність чи професійну діяльність.

Працюючи викладачем, соціолог прагне того, щоб уявлення про май­бутню професію у студентів і слухачів формувалися в суворій відповідності із Кодексом професійної етики соціолога.

8. Консультування й експертиза

Соціолог погоджується працювати експертом або консультантом тоді, коли він детально обізнаний з предметом, методами і технологією, якими він планує користуватися.

Перш ніж братися до роботи експерта або консультанта, соціолог надає заці­кавленій особі або організації, яким він планує надавати послуги, точну й повну ін­формацію про свою професійну кваліфікацію, підтверджену освітою, публікаціями і досвідом наукової праці у відповідній сфері. Соціолог не вводить в оману щодо своєї кваліфікації у сфері роботи, що відповідає предмету консультування й експертизи.

Представляючи свої професійні судження або експертні висновки, со­ціолог точно, детально і чесно говорить про обмеженість цих висновків.

Соціолог не береться за роботу з консультації та експертизи, якщо це вимагає порушення норм Кодексу професійної етики. Соціолог відмовляється від цієї діяльності, коли виявляє таке порушення і не може домогтися виправ­лення ситуації.

Якщо соціолог дізнається про неправильне використання або неправильне подання своєї роботи, він має вжити заходів для виправлення ситуації або мінімі­зації наслідків цього неправильного використання або неправильного подання.

9. Робота за контрактами і надання послуг

У відносинах із замовниками соціолог суворо дотримується умов, пе­редбачених договірними зобов'язаннями.

Соціолог не береться за роботу на замовлення, якщо це вимагає пору­шення норм Кодексу професійної етики. Соціолог відмежовується від цієї дія­льності, коли виявляє таке порушення і не може домогтися виправлення ситу­ації.

При укладанні угоди замовник має право на конфіденційність: 1) фак­ту виконання замовлення; 2) свого імені та назви своєї організації; 3) отрима­ної в результаті дослідження інформації (всієї або якоїсь її частини).

Розробляючи положення контракту на дослідження або інші послуги, соціолог на самому початку роботи визначає характер відносин із замовником, зокрема пункти замовлення і міру його конфіденційності. За згодою замовника в умовах контракту застерігають обмеження і можливості подальшого викори­стання соціологом результатів емпіричного дослідження у своїй науковій дія­льності та публікаціях, графік роботи, оплату та її форму.

Соціолог має чесно і своєчасно (до підписання угоди або укладання контракту) попередити замовника, що у випадках оприлюднення соціологом результатів емпіричного дослідження він має вказувати спонсора проекту. Згодою на оприлюднення отриманої інформації замовник скасовує можливість конфіденційності організації, яку він представляє.

Соціолог зобов'язаний попередити замовника, що в тих випадках, ко­ли замовник планує сам публікувати або якимось іншим шляхом подавати дані соціологічного дослідження для оприлюднення, він має як інформацію, що супроводжує результати, вказувати ім'я соціолога, котрий здійснює керівниц­тво соціологічним проектом, або соціолога — відповідального виконавця со­ціологічної частини проекту (автора програми), а також назву організації, що здійснює збирання первинної соціологічної інформації.

Соціолог гарантує збереження конфіденційності, узгодженої в догові­рному зобов'язанні або контракті, за винятком тих випадків, коли поширення цієї інформації додатково узгоджене із самим замовником або коли розголо­шення стає необхідним з огляду на вимоги, застережені законодавством.

Соціолог уживає заходів, щоб утримати тих, із ким він співпрацює (його роботодавці, видавці, спонсори, організації-замовники, засоби масової інформації тощо), від облудних заяв стосовно його посади, освіти, наукових ступенів, професійної наукової праці, викладання або практичної діяльності.

Соціолог не дістає вигоди з інформації або матеріалів, пов'язаних із взаємовідносинами з замовником, без дозволу на те замовника.