Розділ 6 ЕТИКА СОЦІОЛОГА

Професійна діяльність соціолога в кон­тексті актуалізації професійної етики.

Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності.

Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні.

Морально-правова регламентація профе­сійної діяльності соціологів.

Складні процеси трансформації суспільства з моменту здобуття Україною незалежності наклали свій відбиток і на сферу соціально-гуманітарного знання. Особливу роль у цих умовах почала відігравати соціологія. Як зазначала відомий український соціолог, Н. Паніна, змі­ни в структурних перетвореннях соціології викликані насамперед тією обставиною, що потреба в соціологічному забезпеченні різних соціа­льно-політичних сфер життя, починаючи з 90-х років, (як в реальному, так і в престижно-символічному) різко перевищила існуючі в суспіль­стві можливості професійної підготовки необхідної кількості кваліфі­кованих спеціалістів.

Соціологія дуже різко вийшла за межі наукового інституту в соціа­льно-політичну практику. Якщо раніше професія «соціолог» в основ­ному визначала професію вченого, то на даний час сфера соціології охоплює і «виробництво» (масштабів і технологічності якого вимага­ють поставлені на потік репрезентативні опитування населення), і ма­ркетингові відносини з широким колом замовників109. Такі обставини, з одного боку, актуалізували значимість соціологічної сфери в суспі­льних процесах, а з другого, виявили приховані чи неявні раніше про­блеми розвитку всередині самої соціології.

109 Детальніше див.: ПанинаН.В. Избр. труды по социологии. — К., 2008.

Ще на одній особливості соціології, що виявляється у гуманітарних науках, варто зосередити увагу. На даний час немає єдиної суспільної дисципліни, яка б брала на себе функцію інтеграції соціального знан­ня. До певної міри це виконує соціологія. Остання реалізує її як за до­помогою загальносоціологічної теорії, так і через теорії середнього рі­вня. Цю функцію соціології допомагає здійснювати широке викорис­тання нею кількісних методів, що дозволяють не тільки визначати за­гальні тенденції певного суспільного процесу чи явища, але і їх пара­метри, динаміку і т. д. Реалізації цієї функції сприяє синтетичний ха­рактер соціології, яка утворилась на стику наук із використанням ме­тодів найрізноманітніших дисциплін — від історії до етики, психофізіології і антропології. Нарешті, значна міра відкритості соціо­логічної науки як за проблематикою, так і за методами робить її при­датною на роль координатора в соціальних дослідженнях, що має сут­тєве значення і для професійної етики.

Неухильне зростання впливу соціології на суспільні процеси спри­яє тому, що на кожній стадії вивчення соціальних взаємодій, конфлік­тів та ін., соціолог може дати своє бачення і інтерпретацію соціальних процесів, на яке потім будуть спиратися інші дослідники. Від точності і об'єктивності наданої соціологом інформації багато в чому залежить успіх соціальних перетворень, можливість недопущення чи безболіс­ного долання соціальних конфліктів, збереження соціальної стабільно­сті. За цих умов особливої ваги набуває моральнісна позиція соціоло­га, яка визначається багатьма факторами, серед яких важлива роль належить мірі засвоєння ним основ професійної етики, котра дає чіткі моральні орієнтири професійної діяльності.

Актуальність і необхідність розробки курсу основ професійної етики соціолога також обумовлена і зростаючою роллю професійної моралі в житті сучасного суспільства. Потреба підвищених моральних вимог значною мірою сприяє створенню професійних моральних ко­дексів особливо у тих сферах діяльності, які безпосередньо пов'язані з вихованням і задоволенням потреб особистості. Саме до такої сфери належить і професійна діяльність соціолога, покликаного сприяти не тільки розвитку суспільних процесів, але й самовдосконаленню особи­стості.

У сучасних умовах людина повинна стати справжнім суб'єктом соціального і духовного життя. її становлення як особистості передба­чає, крім створення необхідних об'єктивних умов, засвоєння філософ­сько-світоглядної, економічної, політичної, правової, естетичної і мо-ральнісної культури, всіх історично непересічних духовних цінностей.