7.3. Етичні вимоги суспільства до працівників державної податкової служби

Зміст моралі, моральних норм визначається історични­ми умовами життєдіяльності та світоглядом людини, життєвими потребами, інтересами, становищем у суспільстві. Слово «мораль» латинського походження і означає норму поведінки людини стосо­вно себе самої, суспільства, заради вищого блага людини і всього людства.

Професійна мораль — це система моральних та морально-правових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності. Формування професійної моралі здійснюється завдяки рівням різних видів культури, якими володіє податківець: інформа­ційної, економічної, державної (конституційної), акторської, фізич­ної, бойової культури. Уміння користуватися владними повнова­женнями — принцип найбільш притаманний податківцям, оскільки вони наділені значною владою. Реалізація його на практиці базу­ється на володінні податківцем високими моральними якостями. Моральність багато важить у людському житті, оскільки гідність людини як члена суспільства оцінюється, насамперед, за її мораль­ними якостями.

До загальних позитивних моральних якостей, якими має володіти працівник ДПС належать: чесність, порядність, ввічливість, тактов­ність, доброзичливість, охайність, вихованість, терпіння, гуманізм; до спеціальних позитивних моральних якостей — ерудованість, компетентність, принциповість, людяність, стриманість, рішучість, сміливість, уважність, чуйність, самокритичність (рис. 7.5).

Професійна мораль певним чином регулюється. Особливості цього регулювання диктують правила — певну поведінку, вико­нання функціональних обов'язків, реалізацію права. Тому профе­


сійна мораль не є чимось незмінним, усталеним. Вона динамічна, варіантна, враховує соціальні умови, напрями розвитку суспільства чи певної професії. Професійна мораль видозмінюється у зв'язку із наповненням соціальної культури новим змістом, відродженням за­гальнолюдських цінностей, прийняттям нового законодавства, ста­жем роботи тощо.

Позитивні моральні якості, якими має володіти працівник ДПС


Подпись: ерудованістьПодпись: принциповістьПодпись: стриманістьПодпись: сміливістьПодпись: чуйність

Загальні

г

1

чесність

порядність

І-1

тактовність

ввічливість

М

охайність        терпіння ^Г"

- гуманізм

вихованість

доброзичливість

м 1


 

Спеціальні

компетентність

людяність

рішучість

уважність

самокритичність


1 1


Рис. 7.5. Позитивні моральні якості, якими має володіти працівник ДПС

Дії та рішення податківців зачіпають права та інтереси грома­дян, тому вони повинні відповідати принципам і нормам моралі, охороні авторитету державної влади і її представників. Виконання державних обов'язків потребує від представників влади розвинуто­го почуття відповідальності за свої рішення, дії. Процес стягування податків не є завжди добровільним, тому співробітники ДПС вико­нують комунікативні, організаторські, виховні та інші функції, реа­лізація яких вимагає найвищого напруження психіки, зібраності у спілкуванні з платником податків. їх дії та рішення повинні відпо­відати закону.

Діяльність податківців здійснюється у сфері соціальних і міжосо-бистісних конфліктів. Люди, яким довірено вирішення соціальних і міжособистісних конфліктів, несуть моральну відповідальність за свої дії і рішення. Моральні проблеми завжди супроводжують пода­тківців. Особливо слід відмітити значення моральної культури в умовах кризового стану сучасного суспільства, коли зростає необ­хідність залучення до роботи в податковій системі найбільш вихова­них в моральному плані, безумовно надійних та стійких духом пра­цівників. Це зумовлено тим, що в стані реформування українського суспільства значні надії покладаються саме на податкові органи, на відданих своїй справі фахівців, які вміють поступитися особистим інтересом заради загального блага. Податківець не повинен обійма­тися питаннями, які можуть вплинути або бути пов'язаними з його фінансовими інтересами дружини, дітей, родичів.

Спілкуючись із близькими та знайомими людьми, податківець не повинен розголошувати службові відомості, демонструвати вла­сну поінформованість, брати на себе обов'язок вирішувати питан­ня, які не входять до кола його службових обов'язків.

Ще одна важлива сфера — особисте життя податківця, зокрема, його сімейні стосунки, особисті зацікавлення, дозвілля. Чуйність, тактовність, гостинність — ці та інші подібні риси повинні визна­чати поведінку податківця в позаслужбовий час, у домашніх умо­вах. Працівникам ДПС забороняється обійматись іншою роботою, крім професійної діяльності, особливо якщо вона входить у проти­річчя з службовими обов'язками.

Процес створення податкових органів вимагає посиленої уваги до утвердження в свідомості працівників податкових служб рис, які сприятимуть піднесенню рівня морального змісту професійної дія­льності. Працівник податкової служби не зможе досягти високого рівня професіоналізму без умілої організації власної праці, трива­лого перебування на службі, пошуку раціональних способів компе­нсації часу, відновлення фізичної енергії, зняття емоційної напруги тощо. Цьому повинні допомогти правильно організований відпочи­нок та дозвілля, розумне використання вільного часу. Ці чинники створюють ще й реальні можливості для формування особистості, невимушеного згуртування колективу. У такому колективі стихій­но складаються позитивні позаслужбові стосунки, засновані на спі­льності інтересів, захоплень, симпатій, відбувається процес пізнан­ня співробітників з нового, часто несподіваного боку.

Далеко не всі моральні вимоги, з якими ми стикаємося, мають універсальний характер, проте кожна з них, якщо тільки вона є на­справді моральною, може бути узагальненою або універсалізова-ною таким чином, що стане правомірною щодо цілого класу певних дій, хто б не був їхнім суб'єктом. Іншими словами: якщо перед ін­дивідом у конкретній ситуації висувається певна вимога, то ця ви­мога є власне моральною лише в тому разі, якщо вона може бути зверненою й до будь-якої іншої людини, що потрапила б в аналогі­чну ситуацію.

Моральні потреби постійно змінюються, оновлюються залежно від розвитку суспільства. Вони не знають меж, із часом, із появою нових цілей, можливостей та мотивів ускладнюються.

Зовнішнім проявом моралі є культура поведінки. Вона характе­ризується способом вираження моральної та етичної свідомості у зовнішніх виявах. Тому мораль ґрунтується на таких засадах: тра­диціях, звичаях, мові, історії народу, громадській думці, зіставленні особистих та суспільних інтересів, якими визначається добровіль­ний вибір поведінки, регульований сумлінням.

Для глибшого розуміння моралі важливим є знання моральних принципів та моральних категорій. Принципи моралі покликані ви­світлювати характер відносин між суспільством та особою.

До моральних принципів належать усі вимоги суспільства до особи, що зобов'язують добровільно виявляти у житті Зміст мора­льних принципів, моральних норм та вимог визначається історич­ними умовами життєдіяльності та світоглядом, життєвими потре­бами та інтересами людини, становищем у суспільстві.