7.1. Сутність та завдання етики працівників державної податкової служби

В кожній професії є свої моральні проблеми. Але серед інших професій вирізняється певна група таких, де вони виникають частіше та потребують особливої уваги. Професійна етика має зна­чення, насамперед, для професій, об'єктом яких є людина. Там, де представники певної професії в силу її специфіки перебувають в постійному або навіть безперервному спілкуванні з іншими людь­ми існують специфічні «моральні кодекси» людей цих професій і спеціальностей.

Професійна етика — це сукупність правил поведінки певної со­ціальної групи, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин, що обумовлюються професійною діяльністю, а також галузь науки, яка вивчає специфіку проявів моралі в різних видах діяльності.

Професійна етика поширюється на ті соціальні групи, до яких висуваються найбільш високі моральні вимоги. Як система норм професійна етика — це кодекс правил, що визначає поведінку спе­ціаліста у службовій обстановці, норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам, професійним знан­ням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків.

Професійна етика в обох випадках регламентується не тільки нормами моралі, а й нормами права, що мають моральне похо­дження та моральний зміст.

Етика працівника державних податкових органів тісно пов'язана з філософією, педагогікою, психологією, правом та культурологією.

Професійну етику слід розглядати в двох аспектах:

а)         як наука — це система знань про певний порядок службових і
позаслужбових відносин, правомірну поведінку, культуру профе-
сійних дій працівника державних податкових органів, які характе-
ризуються моральною чуйністю і регламентовані наявними у сус-
пільстві соціальними нормами, загальнолюдськими цінностями,
існуючим законодавством.

б)         як система норм професійна етика працівника державних
податкових органів — це сукупність законів, нормативів, що ре-
гулюють відносини з іншими працівниками юридичних органів
та громадянами, визначають рівень моральної відповідальності
податківця та виконання ним службових обов'язків (рис. 7.1).

Етика податківця є специфічним видом професійної етики, яка аналізує дію, причому закономірну, загальних принципів та норм моралі у межах діяльності податківців.

У діяльності податківця можна виділити три етапи:

Процес усвідомлення податківцем свого призначення, адап­тації, ознайомлення із службовими та функціональними обов'яз­ками та специфікою роботи податкових органів. Це фактично пер­ші службові дії під контролем наставника.

Процес формування податківця як професіонала. Він харак­теризується повною самостійністю у службовій діяльності, набут­тям окремих навиків, виробленням свого стилю та культури в ро­боті тощо.

Досягнення вершин майстерності, сформованості податківця як професіонала. Цей етап настає після багатьох років професійної діяльності або інколи взагалі не настає (рис. 7.2).


Професійна етика працівника ДПС


Як наука


Як система норм


 


система знань про певний порядок

службових і позаслужбових відносин, правомірну поведінку,

культуру професійних дій працівника державних податкових органів, які характеризуються моральною чуйністю і регламентовані наявними у суспільстві соціальними нормами, загальнолюдськими цінностями, існуючим законодавством

сукупність законів, нормативів, що регулюють відносини з іншими працівниками юридичних органів та громадянами, визначають рівень моральної відповідальності податківця та виконання ним службових обов'язків


Рис. 7.1. Аспекти розгляду професійної етики працівника ДПС

Етапи діяльності працівника ДПС


 

І етап


Процес усвідомлення податківцем свого призна­чення, адаптації, ознайомлення із службовими функціональними обов'язками та специфікою ро­боти податкових органів


 


II етап


Процес формування податківця як професіонала


 


ґ           V

II етап


Досягнення вершин майстерності, сформованості податківця як професіонала


Рис. 7.2. Етапи діяльності працівника ДПС

В основу професійної етики працівників ДПС мають покладати­ся, насамперед, професійні знання, уміння і навички, моральні но­рми і принципи, а також основні аспекти професійної, соціальної (у тому числі моральної, педагогічної, емоційної) культури та служ­бовий етикет. Професійна етика податківця ґрунтується на таких основних принципах: вірність народу і закону, законність, самоди­сципліна, об'єктивність, справедливість, ввічливість, терпимість, повага, правдивість, активна життєва позиція.


Основними завданнями етики працівника державної податкової служби України є:

підвищення довіри і впевненості суспільства в його етичних діях;

узаконення накладення санкцій за неетичну поведінку;

зменшення кількості неетичних вчинків шляхом їх осуджен­ня та покарання за них;

виховування чуйності і підвищення підготовленості праців­ників державної податкової служби до ухвалення більш етичних варіантів рішень;

—        подолання невпевненості у виборі між етичною і неетичною поведінкою;

розвиток здібностей і вміння аналізувати етичний і вартісний результат;



підвищення довіри і впевненості суспільства в його етичних діях


узаконення накладення санкцій за неетичну поведінку


1


зменшення кількості неетичних вчинків шляхом їх осудження та покарання за них

подолання невпевненості у виборі між етичною і неетичною поведінкою

виховування чуйності і підвищення підготовленості працівників державної податкової служби до ухвалення більш етичних варіантів рішень

розвиток здібностей і вміння аналізувати етичний і вартісний результат


1


допомога працівникам державної податкової служби у вирішенні дилеми співвідношення етики вчинку і власного інтересу


підвищення морального розвитку державних службовців


4


Рис. 7.3. Основні завдання етики працівника державної податкової служби

допомога працівникам державної податкової служби у вирі­шенні дилеми співвідношення етики вчинку і власного інтересу;

підвищення морального розвитку державних службовців (рис. 7.3).

Працівник податкового органу повинен:

поважати себе як особистість і з повагою ставитися до всіх відвідувачів;

усвідомлювати, що професійна репутація — понад усе;

цінувати співробітництво;

пам'ятати, що ніщо так не компроментує, як розгубленість;

бути терпимим до недоліків відвідувача (рис. 7.4).

Обов'язки працівників ДПС


цінувати співробіт­ництво


пам'ятати, що ніщо так не компроментує, як розгубленість

усвідомлювати, що репутація — понад

усе


 


бути терпимим до недоліків відвідувача


поважати себе як особистість і з повагою ставитися до всіх відвідувачів


 

Рис. 7.4. Обов'язки працівника ДПС

Діяльність податківців має державний характер, оскільки во­ни — посадові особи, представники влади, здійснюють владні пов­новаження. Вони наділяються цими повноваженнями для захисту інтересів суспільства, держави і її громадян.

Закон визначає державний характер рішень, які вони прийма­ють, тому що від них залежить процес наповнення державного бю­джету. Органи ДПС наділені двома основними повноваженнями: збирати державні податкові доходи та здійснювати контроль за до­триманням платниками податків податкового законодавства.

Етика працівника податкових органів сприяє правильному фор­муванню свідомості, поглядів працівників податкових органів, орі­єнтуючи їх на обов'язкове дотримання моральних норм, забезпе­чення справедливості, захисту прав, свобод, честі і гідності людей, охороні власної честі і репутації.

Працівник ДПС повинен пам'ятати, що вплив на платника по­датків здійснюється не тільки за допомогою податкового законо­давства, методів адміністративного впливу, але і за рахунок особи­стих якостей, що забезпечують йому довіру і повагу платника податків. Також важливими для результативності діяльності подат­ківця є його інтелект, менталітет, здібності, знання механізмів дер­жавної податкової служби.

Працівник ДПС повинен дотримуватись меж добрих взаємин з платниками податків. Це потрібно для того, щоб у необхідний мо­мент виявити неупередженість, щоб інтереси справи збирання по­датків не вступили в протиріччя з особистими інтересами праців­ника ДПС і платника податків.

Ознайомлення з особливостями професійної етики дозволяє сформувати у працівників податкових органів більш досконале уявлення не тільки про суспільство, не тільки про людину взагалі, але й про самих себе. Пізнання самого себе, встановлення мораль­них меж свого існування, усвідомлення можливості і безмежності самовдосконалення — життєво необхідні для співробітника подат­кових органів.

Податкова служба повинна мати свій імідж і авторитет серед пла­тників податків. Це фактор довіри платників податків до держави і до закону, а значить — це інструмент національного добробуту. Од­нак імідж — це хитке поняття. Варто один раз платнику податків зі­ткнутися з непрофесіоналізмом чи брутальністю — і репутація самої установи може різко похитнутися. Тому імідж податкової служби за­лежить від усіх працівників, зайнятих в установі.

Для професійної етики податківця характерний особливо тісний взаємозв'язок правових і моральних норм, що регулюють його професійну діяльність.

Норми моралі професійної групи можуть бути й системою «не­писаних законів», але життя переконує у необхідності їхнього ви­кладення у певному письмовому зведенні правил, принципів, етич­них вимог.