2.2.3. Призначення й класифікація міжнародних стандартів аудиту (МСА)

Стандарти аудиту — це документи, що формулюють однакові вимоги, при дотриманні яких забезпечується відповідний рівень якості аудиту й супутніх йому послуг.

Міжнародні стандарти аудиту призначені для застосування при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати й для аудиту іншої інформації й надання супутніх послуг. МСА містять:

основні принципи;

необхідні процедури;

рекомендації із застосування принципів і процедур. МСА включають:

—        вступ, де вказана мета і завдання, що ставляться перед ауди­тором, а також даються визначення найважливіших термінів, які використовуються найчастіше;

розділи, які викладають суть стандарту;

додатки (для деяких стандартів).

В окремих випадках можливе аргументоване аудитором відхи­лення від МСА. МСА застосовуються лише щодо суттєвих аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відхилення від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

В 1998 р. МСА використали 34 країни як національні стандарти, а в 35 країнах вони застосовувалися без значних змін.

Положення про міжнародну аудиторську практику розробля­ються для надання практичної допомоги аудиторам у застосуванні МСА й не мають чинності стандартів.

МСА діляться на 8 груп і мають тризначну нумерацію; десята група є Положенням Міжнародної Практики Аудитора (ПМПА), що має чотиризначну нумерацію.

Стандарти першої групи 100-199 «Вступна частина».

Стандарти другої групи 200-299 «Загальні принципи та обов'язки» об'єднані тим, що в них розкриваються обставини, за яких на аудитора й керівництво перевіряємо! особи покладають пе­вні обов'язки і відповідальність.


Подпись: Групи

Основні складові СТАНДАРТУ

Вступ: мета і завдання стандарту

Розділи: суть стандарту

Додатки (для

деяких стандартів)


У


> >


Стандарти 5-ої та 6-ої групи 500-699: Аудиторські докази та використання роботи інших фахівців

Стандарти 7-ої та 8-ої групи 700-899: Аудиторська думка і звітність та спеціалізовані сфери


Рис. 2.7. Класифікація та вимоги до складання міжнародних стандартів аудиту


Третя й четверта групи стандартів 300-499 «Оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики» присвячені порядку вибору стратегії аудиту, вивчення діяльності клієнта, визначення рівня суттєвості й аудиторських ризиків.

Стандарти п'ятої й шостої груп 500-699 («Аудиторські докази» й «Використання роботи інших фахівців») містять стандарти й ре­комендації з одержання аудиторських доказів, у тому числі із залу­ченням результатів роботи аудиторських підрозділів, внутрішніх контролерів й експертів.

Правила складання аудиторських висновків за результатами ау­диту фінансової звітності й перевірки іншої інформації наведені в стандартах сьомої та восьмої групи 700-899 — «Аудиторська думка та звітність» і «Спеціалізовані сфери» (рис. 2.7).

Положення про міжнародну аудиторську практику дають ауди­торам додаткові рекомендації шляхом деталізації й роз'яснення за­стосування міжнародних стандартів аудиту.