РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ЦІН І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ 2.1. СКЛАД І СТРУКТУРА ЦІНИ

Будь-яку ціну характеризують склад і структура. Ціна одиниці товару формується з відповідних складових частин, що відобра- жають склад ціни. Співвідношення складників у відсотках до ціни називається структурою ціни. Якщо розглядати склад ціни за- лежно від стадій товарного руху, то його можна відобразити так, як це показано на рис. 2.1. Схема відтворює взаємозв’язок між ці- нами, що складаються в процесі руху товарів (робіт, послуг) від ви- робника до кінцевого споживача. Зазвичай виділяють три стадії товароруху і, відповідно, ціноутворення:

1)  виробниче підприємство – гуртова торгівля;

2)  гуртова торгівля – роздрібна торгівля;

3)  роздрібна торгівля – кінцевий споживач.

Ціна, що формується на кожній стадії, є елементом ціни на- ступної стадії.

Розглянемо типовий склад і структуру ціни в промисловості, оскільки саме ця галузь є основою для формування цін в переваж- ній більшості інших галузей.


 

Сфера виробництва

Сфера обігу

Підприємство –

виробник

 

Гуртове підприємство

Роздрібне підприємство

Витрати вироб- ника

(со- бівар- тість)

При- буток вироб- ника

Непрямі податки (ПДВ, акциз)

Витрати гурто- вого підпри- ємства

Прибу- ток гурто- вого підпри- ємства

ПДВ гурто- вого підпри- ємства

Витрати роз- дрібно- го підпри- ємства

Прибу- ток роз-

дрібно- го підпри- ємства

ПДВ роз- дрібно- го підпри- ємства

ВІЛЬНА ГУРТО- ВА ЦІНА ВИРОБ- НИКА (ЦІНА ВИ- РОБНИЦТВА)

Посередницька маржа гуртового під- приємства

Торгівельна маржа роздрібного під- приємства

ГУРТОВА ВІДПУСКНА ЦІНА ВИРОБНИКА

Посередницька надбавка гуртового підприємства

Торгівельна надбавка роз- дрібного підприємства

ВІДПУСКНА ЦІНА ГУРТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДРІБНА ЦІНА

 

Рис. 2.1. Склад ціни залежно від стадій руху товару


 

Стадія 1. Виробни- че підприємство – гуртова торгівля


На першій стадії формується гур- това відпускна ціна виробника, яка включає вільну гуртову ціну виробника (ціну виробництва) та непрямі податки.

Вільна  гуртова  ціна  виробника


(ціна виробництва) встановлюється на фазі виробництва това- рів (робіт, послуг), є проміжною, повинна компенсувати витрати виробника на виготовлення і реалізацію товарів, а також забез- печити запланований підприємством прибуток. Розрахунковою базою ціни є повна собівартість продукції, обчислена для одиниці конкретного виробу. До собівартості додають надбавку – відсоток рентабельності (прибутковості), в який закладено бажаний прибу- ток підприємства.


 

Приклад 2.1


Підприємство-виробник  молочних продуктів на виготовлення  1000  пакетів пастеризованого  молока жирністю 1,5% витратило: на сировину і матеріали –


1500 грн, на паливо й енергію на технологічні ціні – 400 грн, на заробітну плату


 

виробничих робітників (з соціальними нарахуваннями) – 600 грн, на загаль- новиробничі потреби (управління виробництвом) – 60 грн, на збутові потре- би – 120 грн. Прийнятна  для виробника рентабельність становить 20% до повної собівартості виробництва. За цих умов:

Повна собівартість виробництва 1000 пакетів = 1500 + 400 + 600 + 60 +

120 = 2680 грн

Повна собівартість 1 пакета = 2680 : 1000 = 2,68 грн

Прибуток на 1 пакет = 2,68 ∙ 0,2 = 0,54 грн

Вільна ціна виробника  (за 1 пакет) = 2,68 + 0,54 = 3,22 грн

Проте реалізація за вільними цінами можлива лише як виня- ток на обмежене коло товарів, визначених законодавством. В біль- шості випадках до цін товарів (послуг) виробник має включити не- прямі податки: для підакцизних товарів – акцизний збір і податок на додану вартість (ПДВ), для не підакцизних – лише ПДВ.

Акцизний збір – це непрямий податок, який входить до цін то- варів з нееластичним попитом (крім товарів першої необхідності). Зазвичай це високорентабельні і монопольні товари (алкогольна продукція, автомобілі, ювелірні вироби та ін.). Підвищення цін за рахунок акцизів не призводить до суттєвого зниження обсягу ку- півель таких товарів, водночас бюджет держави поповнюється до- датковими грошовими доходами.

В Україні перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збо- ру встановлюються Верховною Радою України. До переліку вклю- чено: автомобілі, мотоцикли, спирт етиловий, тютюнові вироби, бензин, дизельне паливо, ювелірні вироби та ін. Платниками ак- цизу є національні виробники підакцизних товарів і суб’єкти, які імпортують або реалізують ці товари. Об’єкт оподаткування – обо- рот з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів, а для імпортних товарів – їхня митна вартість. Роздрібні продавці ак- цизного збору не сплачують.

Акциз включається до ціни товару і фактично сплачується по- купцями. Ставки акцизного збору можуть бути адвалорними чи специфічними. Адвалорні ставки встановлюють у відсотках до вартості продукції, що включає акцизний збір, але без ПДВ. Вони показують частку акцизу у відпускній ціні без ПДВ. Для розрахун- ку величини акцизу та відпускної ціни з акцизом застосовують такі формули:


 


 

Відпускна ціна

з акцизом


 

Вільна ціна

=          виробни-        +

цтва


Відсоток акцизу

 
у десяткових дробах


 

Відпускна ціна

з акцизом


 

звідки

 

 

Відпускна ціна з акцизом

 

=

Вільна ціна виробництва

 

 

1 – Відсоток акцизу у десяткових дробах


Сума акцизу

у відпускній ціні       =


 

Відсоток акцизу у десяткових дробах        •


Відпускна ціна з акцизом


 


 

Приклад 2.2


Гуртова ціна, яка включає витрати виробництва і прибу- ток виробника, становить 6400 грн. Ставка акцизу у від- сотках до відпускної ціни – 20%. Розрахуємо відпускну


вільну ціну і суму акцизу двома способами.

Спосіб 1. Позначимо за х відпускну ціну з акцизом, тоді сума акцизу до- рівнюватиме 0,2х. Складемо тотожність:

6400 + 0,2х = х, звідки х = 8000.

Отже, відпускна ціна становить 8000 грн, а акциз 0,2 ∙ 8000 = 1600 грн.


 

з акцизом                                =

 
Спосіб 2.  Відпускна ціна


6400

1 – 0,2


 

= 8000 грн.


Сума акцизу = 0,2 ∙ 8000 = 1600 грн.

Специфічні акцизи встановлюють у вигляді твердих ставок (в абсолютному грошовому вираженні) на одиницю вимірювання то- варупевноїхарактеристики.ВУкраїнібільшістьакцизів–специфіч- ні. Вони встановлені в гривнях чи євро на натуральну одиницю під- акцизної продукції. Приміром, вина виноградні натуральні оподат- ковуються твердою ставкою 2 грн. за 1 л. Акцизи на сигарети з філь- тром з тютюну – 90 грн за 1000 шт., без фільтру з тютюну (цигарки) –

40,25 грн за 1000 шт.

Специфічні акцизи значно спрощують розрахунок відпускної ціни, це підтверджує наступний приклад.


 

Приклад 2.3


 

Обсяги            реалізації        сигарет           з           фільтром         –

500 000 штук, ставка акцизного збору 90 гривень за

1000 шт. Тоді нарахована сума акцизу на всі сигарети


становить 90 ∙ 500 000 : 1 000 = 45 000 грн.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це теж непрямий податок, але на відміну від акцизу ним оподатковується абсо- лютна більшість товарів та послуг, тому його іноді називають універсальним акцизом. ПДВ – це форма вилучення до бюдже- ту частини приросту вартості, що створюється на усіх стадіях процесу виробництва і реалізації товару. Реальним об’єктом оподаткування ПДВ є не весь оборот, як у випадку з акцизним збором, а лише додана вартість – сума заробітної плати і при- бутку. ПДВ вноситься до бюджету у міру реалізації товарів і включається в ціну реалізації як надбавка до ціни. ПДВ реаль- но сплачується кінцевими споживачами, а підприємства лише перераховують його до бюджету, тому вони не зацікавлені в його приховуванні.

Сума ПДВ, що підлягає внесенню в бюджет, визначається як різниця між сумою податку, отриманою за продукцію від покуп- ців, і сумою податку, сплаченою постачальникам за матеріали, паливо, енергію, вартість яких належить до витрат виробни- цтва й обігу. Таким чином, стягнення ПДВ здійснюють методом часткових платежів: на кожному етапі технологічного ланцюж- ка виробництва й обігу податок дорівнює різниці між податком, що сплачується при продажу, і податком, що сплачується при купівлі.

Ставка ПДВ в Україні становить 20% і встановлюється у вигля- ді надбавки до вільної відпускної ціни, тобто ціни без цього подат- ку. Ставка ПДВ показує, на скільки відсотків потрібно збільшити вільну відпускну ціну, тобто ціну без ПДВ, щоб включити до неї цей непрямий податок. Якщо ціна з ПДВ відома і потрібно з неї виокре- мити величину ПДВ, то використовується ставка 16,67% до ціни з ПДВ, вона називається розрахунковою ставкою.

Якщо товар не підакцизний, то розрахунок гуртової відпус- кної ціни виробника спрощується, бо до її складу буде включено вільну ціну виробництва і ПДВ. Для підакцизного товару спочат- ку треба визначити відпускну ціну з акцизом, а потім до неї на- рахувати ПДВ.


 

Приклад 2.4


 

Підприємство виготовляє два товари. Перший товар акцизним збором не оподатковується, собівартість його виготовлення становить 180 грн, запланована виробни-


ком рентабельність – 30%. Другий товар є підакцизним, собівартість його ви- робництва – 250 грн, цільова рентабельність – 45%, акцизний збір – 15%. Обидва товари оподатковуються ПДВ (20%). Потрібно обчислити відпускну гуртову ціну для кожного товару.

Перший товар (непідакцизний):

Вільна гуртова ціна виробництва = 180 + 180 ∙ 0,3 = 234 грн

ПДВ = 0,2 ∙ 234 = 46,8 грн

Відпускна ціні виробника з ПДВ = 234 + 234 ∙ 0,2 = 280,8 грн

Другий товар (підакцизний):

Вільна гуртова ціна виробництва = 250 + 250 ∙ 0,45 = 362,5 грн


 

Відпускна гур- това ціна з ак-   = цизом


 

362,5

1 – 0,15


 

= 426,5 грн.    в тому числі акциз =

= 426,5 ∙ 0,15 = 63,98 грн


 

ПДВ = 0,2 ∙ 426,5 = 85,24 грн

Відпускна ціна з ПДВ = 426,2 + 426,2 ∙ 0,2 = 511,44 грн

Використовуючи розрахункову ставку, виокремимо ПДВ з ціни: ПДВ =

511,44 ∙ 0,1667 = 85,25 грн. Це засвідчує, що розрахунок вірний.


 

Стадія 2. Гуртова торгівля – роздрібна торгів- ля


На другій стадії формується відпускна ціна гуртового  підприємства, яка за- безпечує необхідні фінансові умови для ро- боти гуртової посередницької ланки. Крім гуртової відпускної ціни виробника вона включає посередницьку надбавку (знижку).


Посередницька надбавка (знижка) у вітчизняній практиці може мати різні назви (наприклад, посередницька або торгівель- но-збутова знижка чи надбавка, комісійна винагорода чи збір та ін.). Зазвичай термін «посередницька» застосовують до гурто- вої торгівлі, а «торгівельна» – до роздрібної, проте  вираз «торгі- вельна надбавка (знижка)» є більш вживаним. Але в будь-якому разі це ціна послуг торгівельного підприємства (гуртового чи роздрібного) з просування товару від виробника до споживача, яка включає:

1)  посередницьку торгівельну маржу – частину гуртової від- пускної ціни з ПДВ, яка належить гуртовому (чи роздріб- ному)  підприємству  та  призначена  для  відшкодування


 

транспортно-заготівельних й операційних витрат, а також формування операційного прибутку від торгівельних опе- рацій. В гуртовій торгівлі її визначають як різницю між гур- товою ціною гуртового підприємства без ПДВ та ціною (со- бівартістю) придбаних товарів. Торгівельна маржа немов би затиснута між цими двома цінами і є їхнім заручником: без зміни цін постачальника і покупця підприємство часто змушене змиритися зі сталою величиною маржі. Втім, ста- лою вона залишається лише доти, доки кон’юнктурні зміни не змусять скоригувати ринкові ціни. А поки цього не стало- ся, прагнення до максимальної величини торгівельної мар- жі спонукає гуртові підприємства шукати найдешевших постачальників, а також реалізувати товари за якомога ви- щими цінами продажу. Таким чином, торгівельна маржа включає:

•           витрати посередника (обігові витрати), які він спрямовує на транспортування товару, оренду приміщення, оплату праці робітників, пакування, зберігання товару та ін.;

•           прибуток посередника, який розраховують по-різному: за допомогою коефіцієнта рентабельності до обігових витрат, до закупівельної ціни з ПДВ, до закупівельної ціни без ПДВ чи іншим способом;

2)   ПДВ посередника, який обчислюють за чинною ставкою до величини торгівельної маржі.

Слід зазначити, що торгівельні надбавки і знижки треба від- різняти від цінових надбавок та знижок. Перші є винагородою за посередницькі послуги, тому їхня наявність завжди пов’язана не з однією, а з кількома стадіями формування ціни. Інакше кажучи, що більше стадій товароруху, то більше посередницьких надбавок (знижок). Цінові знижки та надбавки – це засоби стимулювання збуту товарів, які використовуються відносно одного цінового рів- ня, а відтак пов’язані з однією цінової стадією.

В абсолютному вираженні торгівельна знижка і надбавка збіга- ються, оскільки обчислюються як різниця між двома цінами – між ціною, за якою посередник закуповує товар (закупівельною ціною, ціною придбання), та ціною, за якою він його продає (відпускною ціною). Відмінність між поняттями «знижка» і «надбавка» проявля- ється у разі, якщо вони наводяться у відносному (відсотковому) ви- раженні. Тоді торгівельна надбавка – це нарахування на ціну придбання товару у постачальника, а торгівельна  знижка –


 

це частка кінцевої ціни реалізації товару покупцеві, що залиша- ється в розпорядженні посередника. Саме тому торгівельну зниж- ку ще називають рентабельністю виторгу (продаж) підпри- ємства.


 

Приклад 2.5


Гуртова організація придбала партію товару за ці- ною 10 грн за штуку і реалізувала його в роздрібну ме- режу за 13 грн. В абсолютному (грошовому)  вираженні


торгівельна надбавка та знижка є однаковими: 13 – 10 = 3 грн. Але у відсо- тковому вираженні – різними, бо нараховуються на різну базу.

Відсоток надбавки = 3 : 10 ∙ 100 = 30% Відсоток знижки = 3 : 13 ∙ 100 = 23%

В ринковій економіці торгівельні надбавки характерні і для ви- робництва, і для торгівлі, проте здебільшого їх використовують:

•           підприємства, які мають ринкову владу (монополісти). Вони не відчувають цінового тиску з боку споживачів, а відтак мають змогу безпосередньо додавати до фактичних влас- них витрат бажану винагороду посередника;

•           повноважні органи влади, які регулюють ціни на соціаль- но важливі товари (паливо, хліб, цукор, м’ясо, молоко та ін.). Якщо вільні роздрібні ціни сягають рівня, за якого суттєво знижується добробут населення, держава в адмі- ністративному порядку регламентує граничну межу гур- тових та роздрібних надбавок, тим самим формуючи «сте- лю цін».

Щодо торгівельних знижок, то вони притаманні переважно

торгівельній мережі – роздрібним і гуртовим продавцям. Причина полягає в тому, що в умовах вільного конкурентного ціноутворен- ня ціни виробників і посередників здебільшого жорстко залежать від ціни, що складається на ринку під впливом попиту і пропози- ції. До того ж кожна наступна ланка в системі руху товару зазви- чай не обізнана ані з величиною витрат попередньої ланки, ані з загальною (кумулятивною) величиною витрат на виробництво й організацію збуту товару до моменту його надходження конкрет- ному посередникові, адже інформація про витрати є комерційною таємницею. Тому посередницька ланка змушена, погоджуючись на усталену ціну кінцевого продажу, визначати свою винагороду, знижуючи на її величину ціну продажу і таким чином визначаючи одночасно й закупівельну ціну.


 

З іншого боку, розповсюджені випадки, коли кінцева ціна про- дажу не лімітована, проте твердо задана ціна постачальника. В такому разі продавець визначає кінцеву ціну за допомогою тор- гівельної знижки, знаючи, яку саме величину знижки з кінцевої ціни він хотів би залишити собі.

При розрахунку ціни за допомогою торгівельних надбавок та знижок спираються на такі формули:

Відпускна ціна = Обігові витрати на 1 од. товару ∙ (1 + Торгівель- на надбавка у десяткових дробах)

Обігові витрати на 1 од. товару

та  Відпускна ціна = ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

1 – Торгівельна знижка у десяткових дробах


 

Приклад 2.6


Магазинові запропонований товар, за який по- стачальник (виробник чи гуртовий продавець) хотів би отримати 8 тис. грн. Торгівельна знижка, на яку згодить-


ся власник магазина  (вона дасть йому змогу компенсувати обігові витрати, отримати бажаний прибуток і сплатити ПДВ), дорівнює 20%. Отже, він візьме цей товар на реалізацію лише в тому разі, якщо впевниться, що зможе про- дати його за ціною, яка дорівнює:

8 : (1 – 0,20) = 10 тис. грн.

Тому самому магазинові запропонований інший товар, рекомендована виробником роздрібна ціна якого становить 12 тис. грн. Торгівельна знижка магазина та сама – 20%. За цих умов магазин має визначити ціну, за якою він згодиться на закупівлю цього товару, тобто обчислити величину середніх обігових витрат:

Витрати на 1 од. товару = 12 ∙ (1 – 0,20) = 9,6 тис. грн.

Таким чином, закупівельна ціна не повинна перевищувати 9,6 тис. грн.

Варто звернути увагу на те, що торгівельна знижка за своєю відсотковою величиною завжди менше торгівельної надбавки. Остання може мати будь-яке значення, а для особливо дефіцит- них чи престижних товарів навіть істотно перевищувати 100%. Навпаки, торгівельна знижка завжди перебуває в діапазоні між

0 і 100%.

Торгівельна знижка і торгівельна надбавка пов’язані між собою математично:


 

ТН       ТЗ

ТЗ = ––––––––– ∙ 100 або      ТН = ––––––––– ∙100 ,

100 + ТН         100 – ТЗ

де, ТН –          торгівельна надбавка на ціну придбання товару у відсотках;

ТЗ –     торгівельна знижка від ціни продажу у відсотках.

При розрахунку відпускної ціни гуртового підприємства та- кож треба враховувати наявність в ній ПДВ. Чинна 20%-а став- ка цього податку, що припадає на гуртову організацію, стягу- ється до посередницької торгівельної маржі, яка включає витра- ти і прибуток посередника. Такий самий результат отримаємо, якщо розрахункову ставку (16,67%) застосуємо до усієї величи- ни торгівельної надбавки (знижки). Способи розрахунку вели- чини ПДВ та реальної суми його сплати в бюджет розглянемо на прикладі.


 

Приклад 2.7


Гуртова організація придбала партію товару у ви- робника за закупівельною ціною 30 грн за одиницю (включно з ПДВ). Прийнятна посередницька надбавка


встановлена на рівні 25% до закупівельної ціни без ПДВ. Розрахуємо величи- ну та структуру відпускної ціни гуртівника.

ПДВ у закупівельній ціні (ПДВ виробника) = 30 ∙ 0,1667 = 5 грн Закупівельна ціна без ПДВ (вільна ціна виробництва) = 30 – 5 = 25 грн Надбавка посередника = 25 ∙ 0,25 = 6,25 грн, в т.ч. ПДВ посередника =

6,25 ∙ 0,1667 = 1,04 грн

Разом ПДВ = 5 + 1,04 = 6,04 грн

Посередницька маржа (витрати і прибуток) = 6,25 – 1,04 = 5,21 грн Відпускна ціна = 30 +6,25 = 36,25 грн, в т.ч. ПДВ = 36,25 ∙ 0,1667 = 6,04 грн Структуру  відпускної  ціни  представимо в  абсолютному виражені

(рис. 2.2) та відносному (рис. 2.3). Як бачимо, найбільшу питому вагу у ній посідає вільна ціна виробника – 69%.


 

14,40%            16,67%

ПДВ


 

69%


Вільна відпускна ціна виробника Посередницька маржа


 

Рис. 2.2. Структурна діаграма відпускної гуртової ціни

 

Виробник

Посередник

 

Закупівельна ціна

без ПДВ

25 грн

 

ПДВ

виробника

5 грн

Посередницька торгівельна маржа (витрати і прибуток)

5,21 грн

 

ПДВ

посередника

1,04 грн

Посередницька надбавка

6,25 грн

 

Рис. 2.3. Структура відпускної ціни гуртового підприємства


 

Стадія 3. Роздріб- на торгівля – кінцевий спожи- вач


На третій фазі формується роздрібна ціна. Крім відпускної ціни гуртового під- приємства вона включає торгівельну над- бавку (знижку), яка забезпечує необхідні умови для прибуткової роботи роздрібної торгівлі, а також ПДВ роздробу. Механізм


нарахування надбавок (знижок) і ПДВ в роздрібній мережі такий самий, як і в гуртовій торгівлі.

Якщо реалізація товару проходить більше, ніж зазначені три стадії, тобто в ланцюжку працюють кілька посередників, то ви- значення цін відбувається за аналогічними правилами, а відсоток надбавки (знижки) кожної наступної ланки нараховують до ціни


 

купівлі (продажу) товару. В такий спосіб послідовно формується склад і визначається структура ціни.


 

Приклад 2.8


Потрібно визначити вільну роздрібну ціну підакциз- ного товару, а також проаналізувати її структуру, якщо відомо (дані умовні): собівартість виробництва товару


– 750 грн, рентабельність виробника  – 35%, акциз – 5%, ПДВ – 20%, ви- трати й прибуток посередника – 25% до відпускної ціни виробника без ПДВ, торгівельна націнка у роздрібній мережі – 30% відпускної ціни посередника без ПДВ.

В цьому прикладі  мають місце три стадії товарного руху. Послідовно ви- значимо ціну продажу на кожній стадії, а також її склад і структуру.

1. Стадія 1 (рівень виробника):

Прибуток виробника = 750 ∙ 0,35 = 262,5 грн

Вільна ціна виробництва = 750 + 262,5 = 1012,5 грн

1012,5


Вільна ціна виробництва з акцизом =


________  = 1065,79 грн,

1 – 0,05


в тому числі акциз = 1065,79 ∙ 0,05 = 53,29 грн

ПДВ виробника = 1065,79 ∙ 0,2 = 213,16 грн

Гуртова відпускна ціна виробника (з акцизом і ПДВ) = 1065,79 + 213,16 =

= 1278,95 грн

За розрахунковою ставкою перевіряємо ПДВ = 1278,95  ∙  0,1667  =

= 213,16 грн

2. Стадія 2 (рівень посередника):

Посередницька маржа (витрати і прибуток посередника) = 1065,79 ∙ 0,25 =

= 266,45 грн

Гуртова ціна посередника без ПДВ = 1065,79 + 266,45 = 1332,24 грн

ПДВ = 1332,24 ∙ 0,2 = 266,45 грн

Гуртова відпускна ціна посередника з ПДВ = 1332,24 + 266,45 = 1598,69 грн За розрахунковою ставкою перевіряємо ПДВ = 1598,69 ∙ 0,1667 = 266,5 грн ПДВ посередника = 266,5 – 213,2 = 53,3, або 20% до торгівельної маржі

посередника 266,45 ∙ 0,2 = 53,3 грн

3. Стадія 3 (рівень роздробу):

Надбавка роздрібної організації (з ПДВ) = 1332,24 ∙ 0,3 = 399,67 грн, в т.ч. ПДВ роздробу = 399,67 ∙ 0,1667 = = 66,63 грн

Торгівельна маржа = 399,67 – 66,63 = 333,04 грн

Роздрібна ціна = 1598,69 + 399,67 = 1998,36 грн, в т.ч. ПДВ = 1998,36 ∙

0,1667 = 333,13 грн (або 213,16 + 53,3 + 66,63)


 

Тепер визначимо структуру кінцевої роздрібної ціни товару, яка стано- вить 1998,36 грн:

Собівартість виробництва = 750 : 1998,36 ∙ 100 = 37,53%

Прибуток виробника = 262,5 : 1998,36 ∙ 100 = 13,14% Маржа посередника = 266,45 : 1998,36 ∙ 100 = 13,33%

Маржа роздрібного продавця = 333,04 : 1998,36 ∙ 100 = 16,67% ПДВ = 16,67%

Акциз = 53,29 : 1998,36 ∙ 100 = 2,67%.

На рис. 2.3 і 2.4 відображено структуру роздрібної ціни, яка свідчить про те, що найбільшу питому вагу у ній посідають собівартість виробництва, маржа роздрібної організації і сума ПДВ.

 

Сфера виробництва

Сфера обігу

Підприємство –

виробник

 

Гуртове підприємство

Роздрібне підприємство

Витрати вироб- ника

(со- бівар- тість)

750 грн

При- буток вироб- ника

262,5 грн

Непрямі податки (ПДВ =

213,16 грн, акциз =

53,29 грн)

Витрати гурто- вого підпри- ємства

Прибу- ток гурто- вого підпри- ємства

ПДВ гурто- вого підпри- ємства

23,3 грн

Витрати роз- дрібно- го підпри- ємства

Прибу- ток роз-

дрібно- го підпри- ємства

ПДВ роз- дрібно- го підпри- ємства

66,63 грн

ВІЛЬНА ГУРТО- ВА ЦІНА ВИРОБ- НИКА (ЦІНА ВИ- РОБНИЦТВА)

1012,5 грн

Посередницька маржа гуртового під- приємства

266,45 грн

Торгівельна маржа роздрібного під- приємства

33,04 грн

ГУРТОВА ВІДПУСКНА ЦІНА ВИРОБНИКА

1278,95 грн

Посередницька надбавка гуртового підприємства

319,75 грн

Торгівельна надбавка роздрібного  підприємства

399,67 грн

ВІДПУСКНА ЦІНА ГУРТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

1598,69 грн

РОЗДРІБНА ЦІНА 1998,36 грн

 

Рис. 2.3. Розгорнута структура роздрібної ціни


 


 

 

 

 

 

 

з

 
ПДВ 0,1667

Маржа розрібної організації 0,1667


Акциз 0,0267


 

Собівартість виробництва

0,3753


 


Маржа посередника

0,1333


Прибуток виробника 0,1314


 

Рис. 2.4. Склад і структура роздрібної ціни товару

(у десяткових дробах)