6.10. ЗНИЖКИ ЗА КІЛЬКІСТЬ ПРИДБАНОГО ТОВАРУ
Знижки за кількість придбаного товару – зниження ба- зової ціни продажу, яке гарантується покупцеві, якщо він придбає партію товару в обсязі, більшому за певну величину.
Базою для розрахунку знижок за великий обсяг закупівель може бути:
• натуральна величина купівлі (кількість одиниць товару, його обсяг та ін.);
• вартість купівлі в грошовому вираженні.
Сама величина знижки також може бути виражена одним з трьох способів:
1) у вигляді відсотка від величини базової ціни;
2) у вигляді кількості одиниць (обсягу) товару, який може бути отриманий безкоштовно чи за зниженою ціною;
3) у вигляді суми, яка може бути повернена покупцеві чи за- рахована в рахунок оплати ним наступних партій товару.
На перший погляд здається, що знижка за кількість не дає при-
росту прибутку, адже вона формується саме за рахунок прибутку виробника. Тобто жодної фінансової вигоди, окрім зростання об- сягу продажу й виторгу, виробник від використання знижок за кількість не отримує. Проте це не так. Економічним обґрунтуван- ням знижок за кількість є ефект масштабу, який виникає за раху- нок зниження ціни й зростання обсягів виробництва.
Розглянемо тепер різні види знижок за кількість, які відрізня- ються механізмами формування.
Прості (некуму- лятивні) знижки за великий обсяг партії
Прості знижки за обсяг разової заку- півлі спонукають покупців до придбання якомога більших за обсягом партій това- рів. Економічний зиск продавця полягає в тому, що збільшення обсягу партій дає змогу добитися економії витрат на орга-
нізацію
продажу, зберігання, оброблення документації і особливо транспортування. Тому
верхньою межею таких знижок виступає сума економії, що її може отримати
фірма-продавець при збіль- шенні обсягу постачання.
Прості знижки є двох різновидів – лінійні й спадні. Лінійні знижки передбачають, що норматив знижки (знижка, вираже- на у відсотках) є незмінним, а її величина в грошових одиницях зростає.
Приклад 6.1
Фірма на будь-який обсяг разової купівлі надає про- сту знижку 10%. Наприклад, при прейскурантній ціні
20 грн за 1 шт. товару розрахунок знижки і її графічне
представлення
може виглядати так, як це показано в табл. 6.17 і на рис. 6.12.
Таблиця 6.17. Приклад простих лінійних знижок
Разовий об- сяг придбаної партії товару, шт. |
Норматив знижки з прейску- рантної ціни, % |
Величина знижки з прейскурантної ціни, грн |
Величина знижки на партію товару, грн |
Зростання величини знижки, грн |
10 |
10 |
20 ∙ 0,1 = 2 |
10 ∙ 2 = 20 |
20 |
20 |
10 |
20 ∙ 0,1 = 2 |
20 ∙ 2 = 40 |
20 |
30 |
10 |
20 ∙ 0,1 = 2 |
30 ∙ 2 = 60 |
20 |
40 |
10 |
20 ∙ 0,1 = 2 |
40 ∙ 2 = 80 |
20 |
50 |
10 |
20 ∙ 0,1 = 2 |
50 ∙ 2 = 100 |
20 |
120
100
80
60
40
20
0
0
20 40 60
Обсяг партії, шт.
Рис. 6.12. Графік простої лінійної знижки
Спадні знижки передбачають, що норматив знижки підви- щується у міру зростання кількості товару, що купується, проте до певної межі. Внаслідок цього величина знижки в грошових одини- цях зростає, причому спочатку швидшими темпами, а потім спо- вільнюється.
Приклад 6.2
Прейскурантна ціна товару 20 грн, схема надання знижок показана в табл. 6.18. Здійснімо розрахунок величини знижки і побудуємо графік (табл. 6.19 і рис.
6.13).
Як видно з табл. 6.19, у міру збільшення обсягу партії товару, що купу- ється,
величина знижки для покупця зростає, проте її швидкість не змінюється.
Таблиця 6.18. Приклад схеми простих спадних знижок
Обсяг партії, шт. |
Норматив знижки з прейскурантної ціни, % |
1 – 10 |
0 |
11– 20 |
3 |
21 – 30 |
4 |
31 – 40 |
5 |
Більше 40 |
7 |
Таблиця 6.19. Розрахунок простих спадних знижок
Разовий обсяг придбаної партії товару, шт. |
Норматив знижки з прейскурант- ної ціни, % |
Величина знижки з прейскурантної ціни, грн |
Величина знижки на партію това- ру, грн |
Зростання величини знижки, грн |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
20 |
3 |
20 ∙ 0,03 = 0,6 |
20 ∙ 0,6 = 12 |
12 |
30 |
4 |
20 ∙ 0,04 = 0,8 |
30 ∙ 0,8 = 24 |
12 |
40 |
5 |
20 ∙ 0,05 = 1 |
40 ∙ 1 = 40 |
16 |
50 |
7 |
20 ∙ 0,07 = 1,4 |
50 ∙ 1,4 = 70 |
30 |
60 |
7 |
20 ∙ 0,07 = 1,4 |
60 ∙ 1,4 = 84 |
14 |
70 |
7 |
20 ∙ 0,07 = 1,4 |
70 ∙ 1,4 = 98 |
14 |
80 |
7 |
20 ∙ 0,07 = 1,4 |
80 ∙ 1,4 = 112 |
14 |
90 |
7 |
20 ∙ 0,07 = 1,4 |
90 ∙ 1,4 = 126 |
14 |
140
120
100
80
60
40
20
0
0
20 40 60 80 100
Обсяг партії, шт.
Рис 6.13. Графік простих спадних знижок
Величина мінімальної партії закупівлі, за якої покупці отримують право на знижку, повинна визначатися не випадковим чином, а з використанням фор- мул розрахунку беззбитковості цінових рішень (Розділ 5). Для спрощення ухвалення рішень про знижку зручно користуватися заздалегідь складеною таблицею, де вказані, які знижки і на які обсяги партій можна надати покуп- цеві, щоб прибуток компанії не зменшився (табл. 6.20). Наприклад, якщо у фірми-продавця частка маржинального прибутку в ціні товару дорівнює 10%, то знижку 2% вона може без збитку для своєї прибутковості надати тільки тому покупцеві, який замовить партію товару на 25% більше стандартної.
Таблиця 6.20. Розрахунок умов надання знижок за перевищення стандартного обсягу закупівлі товару
Частка мар- жинального прибутку в ціні товару, % |
Приріст продажу товару, необхідний для збереження суми маржинального прибутку, залежно від величини знижки з номі- нальної ціни товару (%), % |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
2 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
3 |
50 |
200 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
4 |
33 |
100 |
300 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
5 |
25 |
67 |
150 |
400 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
6 |
20 |
50 |
100 |
200 |
500 |
– |
– |
– |
– |
– |
7 |
17 |
40 |
75 |
133 |
250 |
600 |
– |
– |
– |
– |
8 |
14 |
33 |
60 |
100 |
167 |
300 |
700 |
– |
– |
– |
9 |
13 |
29 |
50 |
80 |
125 |
200 |
350 |
800 |
– |
– |
10 |
11 |
25 |
43 |
67 |
100 |
150 |
233 |
400 |
900 |
– |
11 |
10 |
22 |
38 |
57 |
83 |
120 |
175 |
267 |
450 |
1000 |
12 |
9 |
20 |
33 |
50 |
71 |
100 |
140 |
200 |
300 |
500 |
13 |
8 |
18 |
30 |
44 |
63 |
86 |
117 |
160 |
225 |
333 |
14 |
8 |
17 |
27 |
40 |
56 |
75 |
100 |
133 |
180 |
250 |
15 |
7 |
15 |
25 |
36 |
50 |
67 |
88 |
114 |
150 |
200 |
16 |
7 |
14 |
23 |
33 |
45 |
60 |
78 |
100 |
129 |
167 |
17 |
6 |
13 |
21 |
31 |
42 |
55 |
70 |
89 |
113 |
143 |
18 |
6 |
13 |
20 |
29 |
38 |
50 |
64 |
80 |
100 |
125 |
19 |
6 |
12 |
19 |
27 |
36 |
46 |
58 |
73 |
90 |
111 |
20 |
5 |
11 |
18 |
25 |
33 |
43 |
54 |
67 |
82 |
100 |
21 |
5 |
11 |
17 |
24 |
31 |
40 |
50 |
62 |
75 |
91 |
22 |
5 |
10 |
16 |
22 |
29 |
38 |
47 |
57 |
69 |
83 |
23 |
5 |
10 |
15 |
21 |
28 |
35 |
44 |
53 |
64 |
77 |
24 |
4 |
9 |
14 |
20 |
26 |
33 |
41 |
50 |
60 |
71 |
25 |
4 |
9 |
14 |
19 |
25 |
32 |
39 |
47 |
56 |
67 |
26 |
4 |
8 |
13 |
18 |
24 |
30 |
37 |
44 |
53 |
63 |
27 |
4 |
8 |
13 |
17 |
23 |
29 |
35 |
42 |
50 |
59 |
28 |
4 |
8 |
12 |
17 |
22 |
27 |
33 |
40 |
47 |
56 |
29 |
4 |
7 |
12 |
16 |
21 |
26 |
32 |
38 |
45 |
53 |
30 |
3 |
7 |
11 |
15 |
20 |
25 |
30 |
36 |
43 |
50 |
Накопичувальні (кумулятивні) знижки
Накопичувальні (кумулятивні) знижки передбачають зниження стан- дартної ціни продажу у міру зростання купівель, але розповсюджуються не на разову купівлю, а на весь обсяг товару,
куплений
упродовж певного періоду часу.
Щоб краще зрозуміти суть кумулятивних знижок, порівняймо, яким чином нараховуються прості й кумулятивні знижки. Розгля- немо два основні варіанти знижок – до гуртової закупівельної ціни і до ціни кінцевого продажу (торгівельна знижка).
Розрахунок знижок до гуртової закупівельної ціни. При- пустімо, що гуртова компанія пропонує до продажу жіночі брасле- ти. Керівництво визначило базову ціну продажу у розмірі 10 грн
за один браслет, проте розмірковує про впровадження системи знижок. Розглядається два варіанти знижок – прості й накопичу- вальні. Визначмо, які знижки будуть вигіднішими роздрібному магазину – покупцеві браслетів, якщо впродовж року магазин зби- рається послідовно здійснити 5 закупівель браслетів партіями по
1000 шт. кожна. Роздрібна ціна браслета в магазині – 12 грн.
Варіант простої знижки. Здійснімо всі розрахунки для випад- ку простих знижок (табл. 6.21 і 6.22).
Таблиця 6.21. Схема простих знижок гуртової компанії
Обсяг закупівлі ппродовж року, шт. |
Знижка з ціни на разовий обсяг закупівлі, % |
До 1000 |
0 |
1001–2000 |
2 |
2001–3000 |
3 |
3001–4000 |
5 |
Понад 4000 |
8 |
Таблиця 6.22. Розрахунок вигоди гуртової організації від простих знижок
|
Послідовність закупівель, шт. в партії |
||||
Перша партія 1000 шт. |
Друга партія 1000 шт. |
Третя партія 1000 шт. |
Четверта партія 1000 шт. |
П’ята партія 1000 шт. |
|
Знижка до ціни, % |
0 |
2 |
3 |
5 |
8 |
Реальна гуртова ціна, грн |
10 |
9,8 |
9,7 |
9,5 |
9,2 |
Обсяг закупівлі, на який розрахо- вана знижка, шт. |
– |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
Сума оплати за партію товару, грн |
10∙1000=10000 |
1000∙9,8=9800 |
1000∙9,7=9700 |
1000∙9,5=9500 |
1000∙9,2=9200 |
Торговий дохід магазина з 1 шт., грн |
12–10=2 |
12–9,8=2,2 |
12–9,7=2,3 |
12–9,5=2,5 |
12–9,2=2,8 |
Торгівельний до- хід магазина з придбаної партії, грн |
2∙1000=2000 |
2,2∙1000=2200 |
2,3∙100=2300 |
2,5∙100=2500 |
2,8∙1000=2800 |
Варіант кумулятивної знижки. Накопичувальні знижки мо- жуть виглядати, наприклад, таким чином (табл. 6.23).
Тепер прослідкуємо, яким чином нараховуються накопичу- вальні знижки (табл. 6.24). Перша купівля у розмірі 1000 шт. знижки не передбачає, за другу партію передбачено знижку 2%, тобто ціна зі знижкою повинна скласти 9,8 грн. Проте ця знижка нараховується не на другу партію 1000 шт., а на весь обсяг закупі- вель в певному періоді часу (в нашому прикладі впродовж року). На даний момент часу магазин уже придбав 2000 шт., і саме до цього обсягу нараховується знижка. Для цього розрахуємо, скільки по- винен заплатити магазин за 2000 шт. за ціною зі знижкою 9,8 грн: ця сума дорівнює 19 600 грн. Але оскільки раніше він вже сплатив
10 000 грн, то за нову партію він винен лише 9 600 грн.
В результаті кожна одиниця товару в другій купленій партії обі- йдеться магазину лише в 9,6 грн (в порівнянні з 9,8 грн у разі про- стої знижки). Величина торгівельного доходу від її продажу кін- цевому покупцеві становитиме відповідно 2,4 грн (проти 2,2 грн в разі простої знижки).
Таблиця 6.23. Схема кумулятивних знижок гуртової компанії
Обсяг закупівлі впродовж року, шт. |
Знижка з ціни на весь обсяг закупівлі, зроблений до теперішнього моменту, % |
До 1000 |
0 |
1001–2000 |
2 |
2001–3000 |
3 |
3001–4000 |
5 |
Понад 4000 |
8 |
Таблиця 6.24. Розрахунок вигоди гуртової організації від кумулятивних знижок
|
Послідовність закупівель, шт. в партії |
||||
Перша партія 1000 шт. |
Друга партія 1000 шт. |
Третя партія 1000 шт. |
Четверта партія 1000 шт. |
П’ята партія 1000 шт. |
|
Знижка до ціни, % |
0 |
2 |
3 |
5 |
8 |
Базова гур- това ціна для р о з р а х у н к у знижки, грн |
10 |
9,8 |
9,7 |
9,5 |
9,2 |
Обсяг заку- півлі, на який розрахована знижка, шт. |
– |
2000 |
3000 |
4000 |
5000 |
Сума оплати за весь при- дбаний на даний момент обсяг товарів, грн |
10∙1000= =10000 |
2000∙9,8= =19600 |
3000∙9,7= =29100 |
4000∙9,5= =38000 |
5000∙9,2= = 46000 |
Сума оплати за разову ку- півлю – пар- тію товару, грн |
– |
19600– –10000=9600 |
29100– –19600=9500 |
38000– –29100=8900 |
46000– –38000=8000 |
Реальна гур- това ціна ку- півлі партії, грн |
10 |
9600:1000=9,6 |
9500:1000=9,5 |
8900:1000=8,9 |
8000:1000=8 |
Торгівель ний дохід магази- на з 1 шт., грн |
12–10=2 |
12–9,6=2,4 |
12–9,5=2,5 |
12–8,9=3,1 |
12–8=4 |
Торгівель ний дохід магази- на з придба- ної партії, грн |
2∙1000=2000 |
2,4∙1000=2400 |
2,5∙100=2500 |
3,1∙100=3100 |
4∙1000=4000 |
Вигода між двома схемами розрахунку простої і кумулятивної знижок наочно видна на рис. 6.14, де показані реальні ціни купів- лі браслетів в розрахунку на кожну куплену партію (рядки, виді- лені сірим кольором).
12
10 9,8 9,7 9,5
8 10 9,6 9,5 8,9
6
4
2
0
9,2
8
Ціни
у разі простої знижки з ціни
Ціни
у разі кумулятивної знижки з ціни
0 2000 4000 6000
Обсяги партії товарів, шт.
Рис. 6.14. Порівняння реальної ціни продажу за різними варіантами знижок
Розрахунок знижок до кінцевої роздрібної ціни. Нехай ви- робник браслетів диктує роздрібному продавцеві рівень цін кін- цевого продажу у розмірі 12 грн, тоді кумулятивні знижки мають форму щораз більших торгівельних знижок. Тоді гуртова органі- зація пропонує роздрібному магазину торгівельну знижку саме з
12 грн. Розглянемо розрахунки за простим і кумулятивним методом.
Таблиця 6.25. Схема простих знижок з ціни
Обсяг закупівлі впродовж року, шт. |
Торгівельна знижка на разовий обсяг закупівлі, % |
До 1000 |
15 |
1001–2000 |
17 |
2001–3000 |
20 |
3001–4000 |
23 |
Понад 4000 |
25 |
Варіант простої знижки. Припустімо, що схема знижок є такою (табл. 6.25). Перша купівля у розмірі 1000 шт. передба- чає торгівельну знижку 15%, яка нараховується на кінцеву ціну продажу, тобто базова ціна для розрахунку знижки становитиме
12 ∙ (1 – 0,15) = 10,2 грн. Ця знижка передбачена на разову заку- півлю – першу партію товару 1000 шт. За ціною 10,2 грн магазин повинен заплатити за 1000 шт. суму 10 200 грн. Аналогічно розра- ховуємо знижки при зростанні купівель (табл. 6.26).
Таблиця 6.26. Розрахунок розміру знижок і зиску покупця
|
Послідовність закупівель, шт. в партії |
||||
Перша партія 1000 шт. |
Друга партія 1000 шт. |
Третя партія 1000 шт. |
Четверта партія 1000 шт. |
П’ята партія 1000 шт. |
|
Знижка до ціни, % |
12 |
17 |
20 |
23 |
25 |
Реальна гур- това ціна, грн |
12∙(1-0,15)=10,2 |
12∙(1-0,17)=9,96 |
12∙(1-0,2)=9,6 |
12∙(1-0,23)=9,24 |
12∙(1-0,25)=9 |
Обсяг заку- півлі, на який розрахована знижка, шт. |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
1000 |
Сума оплати за партію товару, грн |
10,2∙1000=10200 |
1000∙9,96=9960 |
1000∙9,6=9600 |
1000∙9,24=9240 |
1000∙9=9000 |
Торгівельний дохід магази- на з 1 шт., грн |
12-10,2=1,8 |
12-9,96=2,04 |
12-9,6=2,4 |
12-9,24=2,76 |
12-9=3 |
Торгівельний дохід магази- на з придба- ної партії, грн |
1,8∙1000=1800 |
2,04∙1000=2040 |
2,4∙100=2400 |
2,76∙100=2760 |
3∙1000=3000 |
Таблиця 6.27. Схема кумулятивних знижок з роздрібної ціни
Обсяг закупівлі впродовж року, шт. |
Торгівельна знижка на весь обсяг закупівлі, зроблений до теперішнього моменту % |
До 1000 |
15 |
1001–2000 |
17 |
2001–3000 |
20 |
3001–4000 |
23 |
Понад 4000 |
25 |
Варіант кумулятивної знижки. Схема знижок показана в табл. 6.27. Обчислення величини першої знижки здійснюють за аналогією з простою знижкою. Наступну знижку 17% магазин отримує при купівлі другої партії 1000 шт. Ціна зі знижкою стано- вить 9,96 грн, і вона розповсюджується на весь куплений до цього
моменту обсяг товарів, тобто на 2000 шт. Сума грошей до сплати за 2000 шт. – 19 920 грн, але оскільки раніше магазин вже сплатив
10 200 грн, то за нову партію він має сплатити лише 9 720 грн. Та- ким чином, кожна одиниця товару в другій партії обійдеться мага- зину лише в 9,72 грн (в порівнянні з 9,96 грн у разі простої зниж- ки). Величина торгівельного доходу від продажу товару кінцевому покупцеві збільшиться і становитиме, відповідно, 2,28 грн (проти
2,04 грн у разі простої знижки) (табл. 6.28).
Таблиця 6.28. Розрахунок економічної вигоди магазину за умов кумулятивних знижок з роздрібної ціни
|
Послідовність закупівель, шт. в партії |
||||
Перша партія 1000 шт. |
Друга партія 1000 шт. |
Третя партія 1000 шт. |
Четверта партія 1000 шт. |
П’ята партія 1000 шт. |
|
Знижка до ціни, % |
12 |
17 |
20 |
23 |
25 |
Базова гуртова ціна для розра- хунку знижки, грн |
12∙(1– 0,15)=10,2 |
12∙(1– 0,17)=9,96 |
12∙(1–0,2)=9,6 |
12∙(1– 0,23)=9,24 |
12∙(1–0,25)=9 |
Обсяг закупівлі, на який розрахо- вана знижка, шт. |
1000 |
2000 |
3000 |
4000 |
5000 |
Сума оплати за весь придбаний на даний момент обсяг товарів, грн |
10,2∙1000= =10200 |
2000∙9,96= =19920 |
3000∙9,6= =28800 |
4000∙9,24= =36960 |
5000∙9= =45000 |
Сума оплати за разову купівлю – партію товару, грн |
10200 |
19600– 10200=9720 |
28800– 19920=8880 |
36960– 28800=8160 |
45000– 36960=8040 |
Реальна гуртова ціна купівлі пар- тії, грн |
10200:1000= =10,2 |
9720:1000= =9,72 |
8880:1000= =8,88 |
8160:1000= =8,16 |
8040:1000= =8,04 |
Торгівельний до- хід магазина з 1 шт., грн |
12–10,2=1,8 |
12–9,72=2,28 |
12–8,88=3,12 |
12–8,16=3,84 |
12–8,04=3,96 |
Торгівельний до- хід магазина з придбаної партії, грн |
1,82∙1000=1800 |
2,28∙1000=2280 |
3,12∙100=3120 |
3,84∙100=3840 |
3,96∙1000=3960 |
На графіку можна зіставити вигоду роздрібного магазина від використання кумулятивної торгівельної знижки (рис. 6.15).
12
10 10,2
9,96 9,6 9,24
9,72 9
8 8,88 8,16 8,04
6
4
2
0
0 2000 4000 6000
Ціни у разі простої
торгівельної знижки
Ціни
у разі кумулятивної торгівельної знижки
Обсяги партії товарів, шт.
Рис. 6.15. Порівняння реальних цін для різних типів знижок з роздрібної ціни
Отже, вигоди кумулятивної знижки цілком очевидні: систе- ма кумулятивних знижок не карає покупця, якщо він купує товар невеликими партіями. У міру збільшення обсягу закупівель його вигода з розрахунку на одиницю товару весь час зростає, це пере- творює його на лояльного клієнта фірми. З цієї причини такі зниж- ки застосовують фірми з швидкоплинним асортиментом, а також фірми, які реалізують товари в дрібнооптовій мережі чи роздріб- ним магазинам (у сфері виробництва і продажу модного одягу, взуття, косметики та ін.). В цих умовах добитися від торгівлі ра- зової закупівлі особливо крупних партій товарів практично нере- ально. Навпаки, кумулятивні знижки немов би «прив’язують» тор- гівлю до одних і тих самих постачальників, оскільки лише в цьому разі є шанс отримувати нові партії товарів на дедалі вигідніших умовах.
Застосування накопичувальних знижок не обмежується гурто- вою торгівлею, їх цілком успішно практикують і в роздробі. Проте іноді накопичувальні знижки можуть «зіграти злий жарт» з їхніми ініціаторами. Наприклад, відомі випадки, коли дрібні покупці коо- перуються і формують колективні замовлення, тим самим швидко
«стрибаючи вниз» по сходинках накопичувальних знижок. В ре- зультаті середня ціна продажу у фірми-постачальника знижуєть- ся швидше, ніж очікується.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Назвіть форми взаємозалежності товарів.
2. Якими є економічні підстави для диференціації цін?
3. В чому полягає метод цінових ліній?
4. Як враховують ефект доповнення товарів при встановленні ціни?
5. Розкрийте основні правила ціноутворення на взаємозв’язані товари.
6. За якими формулами розраховують маржинальний прибу- ток при зміні цін на замінники і доповнювальні товари?
7. Назвіть форми пакетного ціноутворення.
8. Розкрийте економічні підстави для застосування знижко- вого ціноутворення.
9. Розкрийте особливості застосування некумулятивних зни- жок.
10. Що таке кумулятивні знижки і якими є переваги їхнього за- стосування для покупця?
ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗКУ
1. Підприємство виходить на ринок з новою автоматичною ка- воваркою «Мрія–Н», яка завдяки унікальній внутрішній поверхні надає каві виключно м’який смак і максимально зберігає її запах. Потенційний попит оцінюється у 5 тис. од. на рік. Загалом каво- варки реалізуються на ринку за ціною від 70 до 400 грн. Для ви- значення найкращої ціни підрозділ маркетингу провів досліджен- ня відвідувачів супермаркету, які купували кавоварки або нату- ральну каву у відповідних відділах. Для цього їм показували різні моделі кавоварок, називаючи їхні ціни, потім кавоварку «Мрія–Н» і запитували, яку максимальну ціну вони заплатили б за нову каво- варку. Результати відповідей показані в таблиці.
Потрібно розрахувати очікуваний попит за різних цін, відповід- ний дохід та визначити точки ціни, після яких попит різко падає, намалювати відповідний графік та зробити висновок про ціну, яку варто призначити на нову кавоварку.
Ціна, грн |
% покупців, які визначили ціну як макси- мальну |
% покупців, які вважають ціну прийнятною |
70 |
– |
100 |
100 |
17 |
100 |
120 |
2 |
83 |
150 |
1 |
81 |
180 |
1 |
80 |
200 |
3 |
79 |
230 |
15 |
76 |
260 |
3 |
61 |
280 |
2 |
58 |
300 |
1 |
56 |
330 |
12 |
55 |
350 |
2 |
43 |
370 |
3 |
41 |
400 |
38 |
38 |
2. В кінотеатрі 800 місць, змінні витрати на обслуговування одного глядача становлять 12 грн. Максимальна ціна, за яку най- заможніші глядачі готові придбати квиток, сягає 70 грн. На основі цих даних потрібно:
а) визначити вигляд функції попиту на квитки, надати її гра- фічне зображення;
б) визначити оптимальну єдину ціну квитка, яка б максимі- зувала прибуток, та показати, яким чином графік ілюструє цей прибуток;
в) обґрунтувати оптимальні диференційовані ціни, якщо ке- рівництво вирішить розбити зал на дві умовні частини, залежно від відстані до екрану – перша (ряди 1 – 30), друга (ряди 31 – 60), визначити обсяг прибутку.
3. Авіакомпанія розглядає питання про ціноутворення на по- слуги авіаперевезень пасажирів. В літаку 380 місць, змінні витра- ти на обслуговування одного пасажира становлять 100 грн. Па- сажири готові платити максимальну ціну за квиток на рівні 3900 грн. На основі цих даних потрібно:
а) побудувати графік попиту на продукт компанії;
б) знайти максимальний маржинальний прибуток авіакомпа- нії. Як його ілюструє графік?
в) розрахувати оптимальну ціну за умови, якщо б авіакомпа- нія відмовилася від диференціації. Яку величину за цієї ціни становитиме попит і маржинальний| прибуток? Чому до- рівнює втрачений прибуток?
г) здійсніть диференціацію цін, якщо авіакомпанія точно знає про наявність двох груп пасажирів з різними доходами – першого і економ-класу. Якими будуть фінансові результа- ти диференціації? Наскільки збільшиться прибуток? Пока- жіть на графіку.
д) обґрунтувати оптимальні диференційовані ціни для паса- жирів трьох класів – економ, бізнес-класу і першого, визна- чити приріст прибутку.
4. Автотранспортне підприємство здійснює перевезення паса- жирів з населеного пункту А до пункту Б. Ціна квитка становить
1,2 грн. Ринкова кон’юнктура примушує замислитися над підви- щенням ціни, адже зросли ціни на пальне, ремонт, автозапчасти- ни. Керівництво розглядає можливості цінової диференціації для різних прошарків населення, але підвищення ціни потребує вдо- сконалення якості перевезень. За даними господарської діяльнос- ті підприємства, змінні витрати на одного пасажира становлять
0,8 грн, а постійні річні витрати – 14 тис. грн. Попит на квитки описує функція Q = – 5P + 25. Проте останнє дослідження показа- ло, що клієнтів підприємства можна розділити на два сегменти, рівень попиту яких (у тис. осіб) відрізняється та описується функ- ціями Q1 = – 6,5P1 + 31,5 і Q2 = – 0,25P2 + 3,25. Водночас просте під- вищення ціни для однієї з груп керівництво вважає неможливим, адже такі пасажири будуть вимогливішими до якості перевезення: вони потребують кондиціонера в салоні, телевізора, магнітофона та ін. Заходи з переобладнання певної кількості автобусів підви- щують постійні витрати до 20 тис. грн., а змінні – до 1,1 грн на одну особу. Потрібно:
а) визначити оптимальну ціну перевезень та кількість потен- ційних пасажирів, які скористаються автопослугами за на- явних умов (без врахування диференціації ринку) та розра- хувати рівень прибутку, який отримує підприємство;
б) визначити оптимальну ціну перевезення та кількість паса- жирів для кожного сегмента та розрахувати загальний рі- вень прибутку;
в) зробити висновок про доцільність застосування диференці- йованих цін.
5. Місцевий кінотеатр розглядає можливість поділу єдиного ве- ликого кінозалу на дві частини – один зал буде економ-класу, дру- гий – підвищеної комфортності (з кондиціонером, безкоштовними безалкогольними напоями та зручними м’якими кріслами). Спеці- алісти з управлінського обліку підрахували, що постійні річні ви- трати кінотеатру становлять 40 тис. грн, а середні змінні – 3 грн, проте переобладнання залу підвищить постійні витрати кінотеа- тру до 60 тис. грн, а змінні витрати в люкс-залі сягнуть 5 грн на особу. Маркетологи з’ясували, що функція попиту на послуги кіно дотепер мала вигляд Q = – 0,75P + 13,75, проте на ринку чітко ви- діляються два сегменти, попит яких є таким: Q1 = – 1,83P1 + 21,32 і Q2 = – 0,1P2 + 6. Потрібно:
а) визначити, чи є наявна ціна квитка 6 грн оптимальною (чи дає змогу вона отримати найбільший прибуток). Обґрунту- вати відповідь, розрахувавши оптимальну ціну та кількість потенційних глядачів, які прийдуть до кінотеатру за наяв- них умов (без врахування диференціації ринку) та розраху- вати рівень прибутку, який отримує кінотеатр;
б) визначити оптимальну ціну та кількість для кожного з сег- ментів та обчислити загальний рівень прибутку;
в) зробити висновок про доцільність застосування диференці- йованих цін.
6. Компанія яка реалізовує уроздріб телевізори, DVD програ- вачі й DVD диски. Спеціалісти підрахували змінні витрати й суму покриття від кожного товару, вони зазначені в таблиці. Мене- джери виявили, що при купівлі одного телевізора 20% покупців купують ще й DVD програвач, а 40% – DVD диск. Фірма вирішує знизити ціни на телевізори на 10%. Потрібно визначити збіль- шення обсягу збуту, яке при зниженні ціни дасть змогу зберег- ти маржинальний прибуток на попередньому рівні. Розрахунок провести за двома варіантами – враховуючи ефект доповнення і без нього. Також визначити беззбиткове скорочення продажу при підвищенні ціни на 5%.
Товар |
Ціна, грн |
Середні змінні витрати, грн |
Питомий маржинальний прибуток, грн |
Телевізор |
2500 |
1600 |
900 |
DVD програвач |
900 |
650 |
250 |
DVD диск |
15 |
10 |
5 |
7. Компанія продає окуляри, футляри для них і надає послуги з діагностики зору. Спеціалісти підрахували змінні витрати й суму покриття від кожного товару і занесли дані в таблицю. Також ста- ло відомо, що при купівлі однієї пари окулярів в середньому 90% покупців купують ще й футляр, а 50% замовляють послугу діагнос- тики зору. Фірма ставить питання про оптимізацію цін. Потрібно: а) розрахувати маржинальний прибуток по кожній товарній
позиції;
б) визначити збільшення обсягу збуту, яке при зниженні ціни на 15% дасть змогу зберегти маржинальний прибуток на попередньому рівні (врахувати ефект доповнення);
в) визначити беззбиткове скорочення продажу при підвищен- ні ціни на 10%.
Товар |
Ціна, грн |
Середні змінні витрати, грн |
Окуляри |
120 |
90 |
Футляр |
12 |
8 |
Послуга діагностики |
20 |
8 |
8. Роздрібний магазин пропонує доповнювальні товари – папір, папки та файли для паперу. Поточні показники ціни, витрат і питомо- го прибутку представлені в таблиці. Максимальна ціна попиту пачки паперу схожої якості, за оцінками менеджерів, становить 32 грн.
За наявних цін місячний обсяг реалізації в магазині становить
25 пачок паперу, причому в середньому продаж однієї пачки су- проводжується продажем 0,3 папок і 8 од. файлів. Треба:
а) розрахувати наявний маржинальний прибуток від усіх трьох товарів;
б) знайти функцію попиту на папір та еластичність попиту за ціною;
в) скоригувати ціну паперу з врахуванням ефектів доповне- ння та визначити відповідний приріст прибутку.
Товар |
Ціна, грн |
Змінні витрати на 1 од., грн |
Сума покриття на 1 од., грн |
Папір |
25 |
18 |
7 |
Папка |
5 |
3,5 |
1,5 |
Файл |
0,15 |
0,1 |
0,05 |
9. Компанія реалізує дві моделі калькуляторів – А і Б. Припусті- мо, вирішено підвищити ціну моделі А на 10%. Якими будуть межі допустимого скорочення продажу в результаті такого підвищення ціни? Розгляньте це питання, враховуючи замінність калькулято- рів. Дайте відповідь на запитання, що потрібно для підтримання беззбитковості в разі зниження ціни моделі Б на 20%, враховуючи ефект заміщення.
Товар |
Ціна, грн |
Середні змінні витрати, грн |
Питомий мар- жинальний прибуток, грн |
Модель А |
120 |
70 |
50 |
Модель Б |
100 |
60 |
40 |
10. Магазин чоловічого одягу реалізує верхні сорочки, кра- ватки і костюми. Змінні витрати на один костюм становлять 200 грн, ціна – 350 грн, за цією ціною щодня продається 300 костюмів. На основі статистичних даних було виявлено, що продаж одно- го костюма викликає продаж 0,8 верхніх сорочок і 1,2 краваток. Сума покриття на одиницю виробу сягає для верхніх сорочок 15 грн, для краваток – 10 грн. Максимальна ціна костюма – 500 грн. Потрібно:
а) побудувати криву попиту для костюмів і показати опти- мальну ізольовану ціну і відповідну їй величину покриття (останню розрахувати);
б) розрахувати пряму еластичність попиту;
в) знайти оптимальну ціну костюма з врахуванням ефекту до- повнення, розрахувати нові фінансові результати і показа- ти їх на графіку.
11. У продажу знаходиться два типи холодильників, які покуп- ці певною мірою вважають замінниками. Визначити, якими бу- дуть умови беззбитковості таких цінових рішень:
а) підвищення ціни марки «Віраж» на 20%;
б) підвищення ціни марки «Віраж» на 15%;
в) зниження ціни марки «Ленар» на 16%; г) зниження ціни марки «Віраж» на 10%. При розв’язку врахуйте ефект заміщення.
Назва холодильника |
Ціна, грн |
Середні змінні витрати, грн |
Питомий маржинальний прибуток, грн |
«Віраж» |
2600 |
1700 |
900 |
«Ленар» |
2400 |
1400 |
1000 |
12. Фірма «Прогрес» продає комп’ютери-ноутбуки, сумки для їхнього транспортування, а також дешеві матричні принтери. Ці продукти утворюють лінійку доповнювальних товарів, оскільки зазвичай половина покупців ноутбуків купує ще й сумки для них, а третина — ще й принтер. Є також економічна інформація про умо- ви діяльності фірми, грн/шт. (диав. таблицю). У зв’язку з напру- женою конкурентною ситуацією на ринку комп’ютерів фірма роз- глядає можливість здешевлення комп’ютерів на 5%. За яких умов таке зниження цін буде для фірми вигідним? Для відповіді на це питання розрахуйте мінімально необхідне беззбиткове зростання продажу комп’ютерів і з врахуванням ефекту доповнення товарів, і без нього.
Товар |
Ціна, грн |
Змінні витрати, грн |
Питомий мар- жинальний прибуток, грн |
Ноутбук |
1600 |
1200 |
400 |
Сумка |
200 |
100 |
100 |
Принтер |
600 |
450 |
150 |
13. В магазині продаються принтери, тонери та папір для дру- ку. Поточні показники ціни, витрат і питомого прибутку наведені в таблиці. Максимальна ціна, за якою можна придбати принтер на ринку, становить 1000 грн. За наявних цін обсяг реалізації стано- вить 5 принтерів, продаж кожного супроводжується продажем 4 тонерів і 2 пачок паперу. Необхідно:
а) розрахувати маржинальний прибуток від усіх товарів;
б) знайти функцію попиту на принтери;
в) визначити, чи є ізольована ціна принтеру оптимальною;
г) скоригувати ціну принтеру з врахуванням ефектів доповне- ння та визначити новий рівень прибутку. Чи збільшиться він?
Товар |
Ціна, грн |
Змінні витрати на 1 од., грн |
Принтер |
750 |
550 |
Тонер |
250 |
180 |
Папір |
25 |
18 |
14. Бензин марок 95 і 98 вважається взаємозамінним. В табли- ці представлені ддані по бензоколонці, що реалізує обидва типи бензину. В цій ситуації фірма, яка володіє бензоколонками, вирі- шила підвищити ціну на бензин марки 98 на 8%. Визначте межу припустимого скорочення продажу в результаті такого підвищен- ня ціни, якщо приблизно третина водіїв, які бажали заправитися бензином марки 98, при підвищеній ціні погоджуються заправити бак свого автомобіля бензином марки 95, а дві третини виїжджа- ють на інші бензоколонки?
Показник |
Марка 95 |
Марка 98 |
Ціна, грн/л |
5,8 |
6,3 |
Змінні витрати, грн/л |
5,2 |
5,4 |
Питомий маржинальний прибуток, грн/л |
0,6 |
1,1 |
15. Фірма продає два фільми (фільм 1 і фільм 2) на ринку, де склався певний попит на ці фільми з боку двох кінотеатрів – А і Б. Максимальні ціни, які сплатять кінотеатри, у тис. грн, зазначені втаблиці. Яка стратегія буде кращою для продавця, якщо припус- тити, що він не може застосовувати цінову дискримінацію або ви- користовувати контракти з навантаженням (примусити кінотеатр купити обидва фільми)?
|
Кінотеатр А |
Кінотеатр Б |
Фільм 1 |
16 |
12 |
Фільм 2 |
14 |
25 |
16. Виробник двох товарів реалізує їх покупцям А і Б. На основі даних таблиці, де показані максимальні ціни, що їх готові запла- тити покупці, визначте, чи варто продавати товари в пакеті і за якою ціною?
|
Покупці |
|
А |
Б |
|
Товар 1, грн |
13 |
19 |
Товар 2, грн |
26 |
11 |
Разом, грн |
39 |
30 |
17. Компанія стільникового телефонного зв’язку, крім осно- вної послуги стільникового зв’язку пропонує за фіксовану місячну плату ряд додаткових послуг, включаючи голосову пошту і гарячу лінію для підтримки клієнтів. Постає питання про встановлення цін на додаткові послуги для максимізації обсягу продажу сто- совно обох послуг. Дослідження ринку показало, що значна кіль- кість клієнтів оцінює обидві послуги разом в менш ніж 5 ум.од. на місяць. Менеджери вважають, що ці клієнти не заслуговують на увагу, і їх виключили з подальшого аналізу. Чотири групи, які залишилися, по-різному оцінювали обидві послуги. Максималь- ні ціни, які ці клієнти схильні платити за голосову пошту і гаря- чу лінію, представлені в таблиці. Готовність платити за обидві по- слуги розрахована підсумовуванням двох мінімальних тарифів. Визначте:
Групи клієнтів |
Максимальні ціни (ум.од. на місяць) |
||
голосова пошта |
гаряча лінія |
разом |
|
1 |
9,0 |
1,5 |
10,5 |
2 |
8,0 |
5,0 |
13,0 |
3 |
4,5 |
8,5 |
13,0 |
4 |
2,5 |
9,0 |
11,5 |
а) оптимальні ізольовані ціни на кожну послугу;
б) оптимальну ціну пакету послуг за умови чистого пакету- вання;
в) оптимальні ціни при стратегії змішаного пакетування.
Розрахуйте фінансові результати для кожного варіанту, резуль- тати зведіть в таблицю і визначте найбільш прийнятну стратегію ціноутворення.
18. Виробник верстатів повинен встановити щомісячні ціни за користування високоточним фрезерним устаткуванням і його техобслуговування. Користувачі фрезерних верстатів конкурентів також є потенційними джерелами доходів від техобслуговування. Отже, рішення в області цін включає розгляд індивідуальних ста- вок за: а) користування і б) техобслуговування та/або в) пакетного ціноутворення.
Група ринкового сегменту |
Величина сегменту, % ринку |
Максимальна плата в місяць (ум.од.) |
||
користування машиною |
техобслуго- вування |
Пакет (обидві послуги) |
||
1 |
12 |
1250 |
2310 |
2310 |
2 |
23 |
1450 |
540 |
1750 |
3 |
22 |
1080 |
1030 |
2090 |
4 |
43 |
1390 |
870 |
2350 |
Граничні витрати, ум.од. |
550 |
470 |
1020 |
Під час маркетингового дослідження виявлені максимальні ціни, які нинішні та потенційні користувачі схильні платити за окремі елементи і пакет; менеджери відкинули припущення, за яким готовність платити за пакет дорівнює сумі готовності пла- тити за користування і техобслуговування. На основі отриманих даних клієнти були об’єднані в чотири групи різної величини, як показано в таблиці. Кожен користувач в таблиці потенційно може замовити одиницю кожної послуги. Готовність платити за користування коливалася від 1080 до 1450 ум.од. на місяць, а за техобслуговування – від 540 до 1030 ум.од. на місяць. Ті, хто ви- соко цінував користування машиною, загалом нижче оцінювали її техобслуговування. Як видно з таблиці, граничні витрати фірми становили 550 ум.од. за користування і 470 ум.од. – за техобслу- говування.
19. Виробник побутової техніки вводить в асортимент під од- нією торговою маркою два різновиди товару – мікрохвильові печі і міксери. Товари планується реалізувати через посередників і у власних фірмових магазинах. Останнім часом на ринку побу-
тової техніки загострюється цінова конкуренція, і менеджмент замислюється про зміну підходу до ціноутворення, зокрема ста- виться питання про застосування стратегії пакетних цін. За- здалегідь було проведене опитування 1500 відвідувачів фірмових магазинів виробника. Інтерв’юери ставили тільки три питання:
«Яку максимальну ціну Ви б заплатили за мікрохвильову піч з такими характеристиками?», «Яку максимальну ціну Ви б запла- тили за міксер з такими характеристиками?», «Яку максимальну ціну Ви б заплатили за обидва товари з такими характеристи- ками?». При цьому відвідувачам демонстрували ці товари в за- стосуванні. Після оброблення даних виявилось, що потенційний ринок поділяється на 5 сегментів, інформація по яких зведена в таблицю.
Група ринкового сегменту |
Величина сегменту, % ринку |
Максимальна плата за 1 од., грн |
||
Мікрохвильова піч |
Міксер |
Пакет (обидва товари) |
||
1 |
18 |
830 |
120 |
1000 |
2 |
24 |
1000 |
180 |
1100 |
3 |
8 |
2400 |
750 |
3000 |
4 |
12 |
700 |
140 |
800 |
5 |
38 |
1400 |
200 |
1500 |
Беручи до уваги, що кожен відсотковий пункт сегменту озна- чає продаж одиниці товару, потрібно:
а) обґрунтувати оптимальні роздільні ціни печі та міксеру, а також розрахувати очікуваний прибуток від стратегії ізо- льованих цін;
б) визначити найбільш прийнятну ціну за умови продажу двох товарів тільки в пакеті. Як зміниться при цьому при- буток?
в) якщо виробник вирішить застосувати змішане пакетуван- ня і встановить ціну на піч на рівні 830 грн, міксер – 140 грн, а на набір – 1500 грн, чи буде це вигіднішим? Відповідь потрібно підтвердити розрахунками.
20. Торгівельне підприємство продає станки для гоління, під- ставки для станків та набори лез. Ці товарі доповнюють один одно- го, оскільки зазвичай половина покупців станків для гоління купу- ють ще й леза, а третина – підставку. Економічні показники діяль-
ності підприємства представлено в таблиці. У зв’язку з напруже- ною конкурентною ситуацією торгівельне підприємство розглядає варіант зниження ціни на станки для гоління на 5%. За яких умов таке зниження ціни буде вигідним?
Товар |
Роздрібна ціна, грн |
Змінні витрати включно з ціною закупівлі товару, грн |
Станки для гоління |
25 |
16 |
Набори лез для гоління |
30 |
22 |
Підставки для станків |
12 |
6 |
21. Компанія пропонує покупцям схему знижок, зазначену в таблиці.
Разовий обсяг партії товару, що купується, од. |
Норматив знижки з прейскурантної ціни, % |
1-10 |
0 |
11-20 |
3 |
21-30 |
4 |
31-40 |
5 |
Понад 40 |
7 |
Дайте відповіді на питання:
а) який тип знижки застосовує компанія;
б) яку знижку на весь обсяг купівлі отримає покупець, якщо придбає 35 од. товару за ціною 50 грн;
в) яким буде торгівельний дохід на цей обсяг, якщо роздрібна ціна становить 60 грн.
22. Фірма з виробництва прохолодних напоїв розробила систе- му надання знижок своїм гуртовим покупцям, наведену в першій таблиці. Один з покупців (роздрібний магазин) планує купувати по
10 ящиків напоїв кожного місяця впродовж півроку. Розрахуйте, яку знижку отримає магазин при кожній купівлі і заповніть другу таблицю:
Разовий обсяг партії товару, що купується, од. |
Норматив знижки з прейскурантної ціни, % |
1–10 |
0 |
11–20 |
3 |
21–30 |
8 |
31–40 |
10 |
Понад 40 |
13 |
Разовий обсяг партії товару, що купується, шт. |
Норматив знижки з прейскурант- ної ціни, % |
Величина знижки з прейскурант- ної ціни, грн |
Величина знижки на партію то- вару, грн |
Зростання величини знижки, грн |
|
|
|
|
|
Як називається тип такої знижки? Обґрунтуйте відповідь гра- фіком.
23. Гуртова компанія «Агрус» пропонує до продажу чоловічі све- три. Керівництво визначило базову ціну 100 грн за светр, а також використовує систему накопичувальних знижок. Основний по- купець светрів – універмаг, який продає їх за ціною 130 грн. Для заохочення універмагу «Агрус» пропонує таку схему кумулятивних знижок, яка наведена в таблиці. Впродовж року магазин збираєть- ся послідовно здійснити 3 закупівлі светрів партіями по 1000 шт. кожна. Розрахуйте, яка буде реальна гуртова ціна одного светра для універмагу і який торгівельний дохід він отримає з кожної ку- пленої партії?
Обсяг закупівлі впродовж року, шт. |
Знижка з ціни на весь обсяг закупівлі, зроблений до ни- нішнього моменту, % |
До 2000 |
3 |
2001–4000 |
5 |
4001–6000 |
8 |
Понад 6000 |
10 |
24. Роздрібна ціна пари чобіт в магазині становить 400 грн. Ви- робник чобіт пропонує кумулятивні знижки у вигляді торгівельних знижок (знижок з роздрібної ціни), які вказані в таблиці. Приватна фірма «Мода» зацікавлена в придбанні чобіт з подібними знижка- ми. За якою закупівельною ціною вона купуватиме чоботи, якщо схема закупівель така: 3 партії на рік по 1000 шт.? Який сумарний
472
РОВСЗТДУІЛП
6
торгівельний дохід отримає приватна фірма впродовж року, якщо всі чоботи будуть продані?
Обсяг закупівлі впродовж року, шт. |
Знижка з ціни на весь обсяг закупівлі, зроблений до нинішнього моменту, % |
До 2000 |
15 |
2001–4000 |
17 |
4001–6000 |
19 |
Понад 6000 |
22 |
25. Виробник рекомендує продавцеві роздрібну ціну товару 1600 грн і пропонує схему кумулятивних торгівельних знижок, вказану в таблиці. Визначте ціни придбання по кожній торгівельній операції і величину доходу продавця, що здійснює роздрібний продаж, якщо він послідовно купував 2000; 1000; 2000; 3000 одиниць товару.
Обсяг закупівлі впродовж року, штук |
Торгівельна знижка на весь обсяг закупівлі з початку періоду, % |
До 3000 |
20 |
3001–4000 |
22 |
4001–6000 |
25 |
Понад 6000 |
27 |
26. Компанія з продажу оргтехніки пропонує систему знижок, за- значену в першій таблиці. Заповнивши другу аналітичну таблицю за запропонованою нижче схемою, треба оцінити коректність запро- понованої знижки.
Кількість копіювальних апаратів, шт. |
Ціна за одиницю, грн |
Від 1 до 9 |
17 000 |
Від 10 до 24 |
15 000 |
Понад 24 |
14 000 |
473