5.10. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРИ ЄДИНОМУ ВАРІАНТІ ЗМІНИ ЦІНИ І ЗМІНІ ПОСТІЙНИХ ВИТРАТ

Якщо підприємство змінює ціни й розраховує на нарощування обсягів збуту, то воно стикається з потребою освоювати нове ви- робниче устаткування, щоб забезпечити виробництво потрібної кількості товарів. Перш за все це стосується ситуації зниження ціни: при еластичному попиті ринок готовий поглинути набагато більшу кількість продукції, і підприємство повинне купувати нові верстати або агрегати. Це вимагає різкого зростання постійних


 

витрат, і природно, постає питання про терміни їхньої окупності. Розглянемо, як здійснюють такий аналіз.

Як ми пам’ятаємо, наше підприємство придбало нове виробни- че обладнання – установку за ціною 15 000 грн, що вимагає річно- го відшкодування постійних витрат в сумі 3 000 грн. Додамо таке обмеження: установка дозволить виготовляти додатково 1500 од. продукції, тож для більшого приросту потрібно купити іншу уста- новку. Раніше ми розрахували, що беззбитковий приріст продажу при зниженні ціни на 20% має становити 1000 од. продукції. Ринок розвивається дуже динамічно, і маркетологи прогнозують приріст збуту до 160% (при самому кращому сценарії), тобто на 1600 од. Враховуючи ці дані, складемо табл. 5.13. В цій таблиці додатко- во враховані витрати на амортизацію установки в річному розмірі

3000 грн. Проте для 9-го варіанту, за якого приріст виробництва

1600 од. не може бути забезпечений однією установкою, потрібно придбати другу, що й відбилося на величині ∆FC. Разом з тим саме цей варіант виявився найприбутковішим – маржинальний прибу- ток досяг 6000 грн Це стало можливим завдяки надзвичайно силь- ному прояву ефекту обсягу – у розмірі 32 000 грн.

Таблиця 5.13. Розрахунок маржинального прибутку при зниженні цін і зміні постійних витрат

 

 

Варіанти

 

Мож- ливе збіль- шення обсягу збуту,

%∆Q

 

По- трібна елас- тичність попиту,

%

–(2)

:20%

 

Можли- вий при- ріст обсягу збуту

∆Q, од.

1000∙(2)

:100

Формування маржинального прибутку, грн

Скорочення МП за раху- нок ефекту ціни з роз- рахунку на попередній обсяг прода- жу, грн

– (1000од.×

×20грн)

 

Приріст МП за рахунок ефекту обсягу, грн

+(20∙(4))

 

Зміна маржи- нального прибутку

∆МП, грн (5)+(6)

При- ріст по-

стійних витрат на рік, грн

∆FC

Зміна маржи- нального прибутку з урахуван- ням постій- них

витрат

∆МП, грн

(7)-(8)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

0

0

–20 000

0

–20 000

3000

–23 000

2

20

–1

200

–20 000

4000

–16 000

3000

–19 000

3

40

–2

400

–20 000

8000

–12 000

3000

–15 000

4

60

–3

600

–20 000

12 000

–8000

3000

–11 000


 

5

80

–4

800

–20 000

16 000

–4000

3000

–7000

6

100

–5

1000

–20 000

20 000

0

3000

–3000

7

120

–6

1200

–20 000

24 000

4000

3000

1000

8

140

–7

1400

–20 000

28 000

8000

3000

5000

9

160

–8

1600

–20 000

32 000

12 000

6000

6000

 

Графічна ілюстрація представлена на рис. 5.20, де показано дві точки беззбиткового приросту продажу – Qбез1   і Qбез2. Перша точка представляє ситуацію, розглянуту вище, коли знижується ціна, а додаткових постійних витрат не передбачено (значення

∆МП з 7–го стовпця). Тоді лінія приросту маржинального прибутку перетинає ось кількості в значенні 1000 од. Стрілка А показує зби- ток для цієї ситуації. Але оскільки у фірми з’являються ще й річні витрати на придбання установки у розмірі 3000 грн, які теж по- трібно покрити, то точка Qбез1  зміщується праворуч і переходить в точку Qбез2. Її координати також були розраховані вище – (1150 од.; 3000 грн). Стрілка В показує нові величини скорочення мар- жинального прибутку.

Далі звертаємо увагу на те, що коли фірма досягає приросту виробництва 1500 од., вона придбає нову установку і тим самим подвоює постійні витрати – до 6000 грн на рік. Потреба їхнього від- шкодування пояснює «перелом» в зоні прибутку. Якщо підприєм- ство вважатиме за доцільне придбати інші установки, то в цій зоні з’являться додаткові переломи (цей випадок розглядається далі).

Тепер проведемо аналіз прирістної беззбитковості для більш складної ситуації – якщо підприємство змінює одночасно кілька ви- дів постійних витрат, причому ці зміні неоднакові й нерівномірні.

Припустімо, що наша фірма як і раніше має за мету завоюван- ня максимальної частки ринку і для цього знижує ціну на 20%. Маркетологи компанії виявили значний незадоволений попит при цій ціні, проте виробничих потужностей підприємства недостат- ньо, щоб його повністю задовольнити. Поточний обсяг випуску –

1000 од., для кожної наступної партії у 500 од. потрібно купувати нову виробничу установку, щорічні витрати з обслуговування якої разом з амортизацією становлять 3000 грн. Крім того, виявлено, що після досягнення обсягу випуску 600 од. потрібно залучити по- зикові кошти на придбання додаткових матеріалів і сировини. Ви- трати з обслуговування кредиту – 500 грн щорічно.


 

∆МП,

грн


12 000

9 000


 

Зона прибутку


 

6000

3000

-10 000

-20 000


500      В

Зона    А

збитків


Qбез


 

 

 

0

 
Qбез    ∆FC=6000

∆FC=3000

1000   1150     1500   160

∆Q, од.


 

Рис. 5.20. Графік варіантів зміни МП при зниженні ціни і зміні постійних витрат

При проведенні фінансового аналізу цієї задачі виконаємо по- етапні розрахунки.

Етап 1. Розрахунок приросту обсягу продажу, потрібного для збереження маржинального прибутку з урахуванням тільки зни- ження ціни. Цей розрахунок ми вже проводили, і приріст обсягу продажу виявився на рівні 100%, або 1000 додаткових одиниць продукції.

Етап 2. Розрахунок додаткового приросту обсягу продажу, по- трібного для збереження маржинального прибутку з урахуванням зниження ціни та першої зміни постійних витрат (купівлі однієї установки). Цей розрахунок також вже отримано, й обсяг продажу становив 15%, або 150 од. Разом сумарний беззбитковий приріст продажу становить, таким чином, 115%.

Етап 3. Розрахунок додаткового приросту обсягу продажу, по- трібного для збереження маржинального прибутку з урахуванням:

1)  зниження ціни;

2)  першої зміни постійних витрат (купівлі однієї установки);

3)  другої зміни постійних витрат (обслуговування кредиту).


 

Оскільки перші два пункти у нас вже розраховано (це 115% приросту випуску), то достатньо обчислити, скільки потрібно ви- готовити продукції понад нього, щоб покрити постійні витрати за кредитом.

Скористаймося відповідною формулою:

FC       500

∆Q = –––––––––––––– 100 = –––––––––––––100 = 2,5%

(Рнов – AVC) ∙ Qперв          (80 – 60) ∙1000

Разом сумарний беззбитковий приріст продажу дорівнює:

115% + 2,5% = 117,5%, або 1175 од.

Етап 4. Розрахунок додаткового приросту обсягу продажу, по- трібного для збереження маржинального прибутку з урахуванням:

1)  зниження ціни;

2)  першої зміни постійних витрат (купівлі однієї установки);

3)  другої зміни постійних витрат (обслуговування кредиту);

4)  третьої зміни постійних витрат (купівлі другої установки і зростання витрат на оренду).

Оскільки перші три пункти у нас вже розраховано (це 117,5%

приросту випуску), то треба обчислити, скільки потрібно вигото- вити продукції понад нього, щоб покрити постійні витрати на дру- гу установку й оренду. Ці види витрат виникають одночасно, тому розраховуємо їх також одночасно:

FC       3000 + 8000

∆Q = ––––––––––––––––100 = –––––––––––– 100 = 55%

(Рнов – AVC) ∙ Qперв          (80 – 60) ∙1000

Разом сумарний беззбитковий приріст продажу дорівнює:

117,5% + 55% = 172,5%, або 1725 од.

Таким чином, при зміні кількох видів постійних витрат з’являється кілька точок беззбиткового приросту продажу. При виконанні багатоваріантного аналізу цінових рішень їхній роз- рахунок допомагає нам позначити «переломи» в маржинальному прибутку (збитках), що чітко видно в табл. 5.14 (варіанти 7 і 12).


Таблиця 5.14. Багатоваріантний аналіз цінових рішень

 

 

Варіанти

 

Мож- ливе збіль- шення обсягу збуту,

%∆Q

Потрібна  еластичність попиту, %

–(2) :20%

 

Можливий приріст обсягу збуту,

∆Q, од. (1000 ∙ (2)) :100

Формування маржинального прибутку, грн

Скорочення МП за рахунок ефекту ціни з розрахунку на попередній обсяг продажу, грн – (1000од. ∙ 20грн)

 

Приріст МП за рахунок ефекту обсягу, грн +(20 ∙ (4))

 

Зміна маржинального при- бутку

∆МП, грн (5)+(6)

Приріст постійних витрат

на рік ∆FC, грн

 

Зміна маржинального при- бутку з урахуванням постій- них витрат ∆МП, грн (7)–(8)–(9)–(10)

 

На установки

 

На кредит

На оренду приміщення

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

0

0

0

–20 000

0

-20000

3000

0

0

–23 000

2

20

1

200

–20 000

4000

-16000

3000

0

0

–19 000

3

40

2

400

–20 000

8000

-12000

3000

0

0

–15 000

4

60

3

600

–20 000

12 000

-8000

3000

500

0

–11 500

5

80

4

800

–20 000

16 000

-4000

3000

500

0

–7500

6

100

5

1000

–20 000

20 000

0

3000

500

0

–3500

7

117,5

5,875

1175

–20 000

23 500

3500

3000

500

0

0

8

120

6

1200

–20 000

24 000

4000

3000

500

0

500

9

140

7

1400

–20 000

28 000

8000

3000

500

0

4500

10

150

7,5

1500

–20 000

30 000

10 000

3000

500

0

6500

11

160

8

1600

–20 000

32 000

12 000

6000

500

8000

–4300

12

172,5

8,625

1725

–20 000

34 500

14 500

6000

500

8000

0

13

175

8,75

1750

–20 000

35 000

15 000

6000

500

8000

500

14

180

9

1800

–20 000

36 000

16 000

6000

500

8000

1500

15

190

9,5

1900

–20 000

38 000

18 000

6000

500

8000

3500

 

На основі табличних розрахунків побудуємо графік (рис. 5.21). На ньому позначено три точки прирістной беззбитковості. Qбез1  – точка, при якій компанія зберігає маржинальний прибуток після зниження ціни. Друга точка Qбез2  показує приріст продажів, яко- го треба добитися при зниженні ціни на 20% для покриття при- рістних постійних витрат на придбання однієї установки і сплату відсотків за кредит в загальній сумі 3500 грн. Після її досягнення компанія починає отримувати прирістний маржинальний при- буток, і це триває доти, доки вона не здійснює наступне капіта- ловкладення – в нову установку і на оренду приміщення. Відтоді на деякий час вона входить в зону збитків. Нарешті, третя точка Qбез3 ілюструє обсяг збуту, потрібний для покриття всіх додаткових


 

постійних витрат і компенсації зниження ціни. Після її досягнен- ня, якщо це дозволить попит, компанія знову починає отримувати прибуток.


 

18 000

15 000

12 000

9 000

6000

3000


∆МП,

грн

∆FC=3000      ∆FC=3500


Зона збитків

Зона прибутку

Qбез2

Qбез1


Qбез3


Зона прибутку

∆FC=14500


 

-10 000

-20 000


Зона збитків


 

600      1000     1175   1600    1725  1800


 

∆Q, од.


 

Рис. 5.21. Графік варіантів зміни МП

при зниженні ціни і зміні постійних витрат

Таким чином, важливо розуміти, що критичних точок прирос- ту продажу може бути кілька. Підприємство повинне (або може) згоджуватися на приріст постійних витрат лише за умови, якщо є вагомі підстави очікувати зростання продажу понад ці критичні точки.

Крім того, потрібно оцінювати, чи буде подальше збільшення продажу досить значущим для того, щоб отримати додатковий приріст маржинального прибутку. Так, в нашому прикладі цю про- блему ілюструє двоїстість зони, розташованої між точками Qбез1  і

Qбез2. Наприклад, зростання в діапазоні 117,5-150% призводить до

приросту прибутку. Але якщо фірма вдасться до розширення ви-

робничих потужностей, а зростання продажу виявиться в діапазо- ні 150–172,5%, то це розширення потужностей стане невигідним.


 

Воно окупиться лише в тому разі, якщо приріст продажу потра- пить в діапазон вище 172,5%.

І нарешті, при виборі того чи іншого варіанту вкрай важ- ливо спиратися на дані про попит і постійно перевіряти, на- скільки реальним є передбачуване зростання збуту за конкрет- ної ціні. Власне, саме від цього і залежить ухвалення цінового рішення.