5.4. МАРЖИНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ – ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ФІНАНСОВОГО ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІНОВИХ РІШЕНЬ

При встановленні чи зміні ціни на товар потребують відповіді запитання типу:

•           Яку кількість продукції слід виробити і продати, щоб отри- мати бажаний прибуток за певної ціни?

•           Як вплине на прибуток зниження або підвищення ціни?

•           Як вплине на прибуток зниження або підвищення обсягу виробництва, спричинене ціновими маніпуляціями?

•           На скільки треба (можливо) підвищити обсяг продажу, щоб зберегти існуючий обсяг прибутку?

•           Як вплине на прибуток зміна ціни одночасно зі зміною ви- трат? та ін.

Обґрунтовані відповіді на ці питання можна отримати, вико-

ристовуючи широко поширений в зарубіжній практиці і поки, на жаль, не дуже популярний на українських підприємствах метод маржинального аналізу. В основу аналізу покладено розділен- ня витрат на постійні та змінні, а його точність залежить від того, наскільки надійними є функції витрат.

В рамках маржинального аналізу розраховують і вивчають такі показники.

Загальний маржинальная прибуток (сума покрит- тя) – перевищення виторгу від реалізації продукції над величи- ною змінних витрат на виробництво:


 

МП = TR – VC = PQ – Q ∙ AVC,

де  МП – маржинальний прибуток, грн;

TR – загальний виторг від реалізації продукції, грн; VC – загальні змінні витрати, грн;

АVC – змінні витрати на одиницю продукції, грн; Р – ціна одиниці товару, грн;

Q – обсяг виробництва продукції в натуральному вираженні; Показник маржинального прибутку – найважливіший інстру- мент фінансового аналізу діяльності підприємства. Саме з нього підприємство покриває свої постійні витрати, а все, що залиша-

ється після цього, – стає прибутком.

Питомий маржинальний  прибуток – перевищення ціни одиниці продукції над величиною питомих змінних витрат. Розра- ховується за формулою:

МПпит = P – AVC.

Коефіцієнт маржинального прибутку – частка маржи- нального прибутку у виторгу від реалізації продукції (або частка питомого маржинального прибутку в ціні товару):

МП      МПпит

%МП = –––– 100 (%)            або      %МП  = ––––––– 100 (%).

TR       P

Якщо коефіцієнт маржинального прибутку представлений не у відсотках, а в частках одиниці, то краще вживати позначення Кмп.

Коефіцієнт маржинального прибутку – відносний показник,

дуже важливий для управлінського аналізу, оскільки він показує ту частку абсолютної величини ціни, яка сприяє відшкодуванню постійних витрат фірми, збільшенню її прибутку або скорочен- ню збитків. %МП або Кмп, по суті, характеризують ступінь впливу зростання обсягів продажу фірми на її прибуток і в такий спосіб дають змогу прямо пов’язати маркетингову політику з фінансо- вими результатами,  а відтак ухвалювати цінові рішення більш обґрунтовано. Так, чим вище %МП або Кмп  для товару, тим легше підприємство може згодитися на зниження його ціни задля збіль- шення обсягу продажу.


 

Найважливішим елементом маржинального аналізу є аналіз беззбитковоcті. Він полягає у визначенні параметрів, за яких досягається критичний обсяг продажу, або точка беззбитко- вості, що показує обсяг збуту, за якого:

•           доходи підприємства дорівнюють його витратам;

•           маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам. Точку беззбитковості називають ще точкою рівноваги, маю-

чи на увазі, що це такий обсяг продаж, за якого виторг від реаліза- ції продукції точно дорівнює сумі всіх витрат.

Обсяг беззбитковості визначають такими формулами:

1) для однопродуктового виробництва:

FC       FC

– в натуральних одиницях:  Qбез = –––––––          або      Qбез = ––––– ; P–VC                         МПпит

FC

– в грошових одиницях:      Qбез = –––––– ; Кмп

2) для багатопродуктового виробництва:

– в натуральних одиницях:

FC       FC

Qбез = ––––––––––––            або      Qбез= –––––––––– ;


∑( P -АVC )а

і           і           і


∑МП   ∙ а

пит.і    і


 

FC

К

 
– в грошових одиницях:      Qбез = –––––––– ,


 

мп.і


∙ аі


 

де і – номер виробу;

аі – частка кожного виробу в обсягу всіх продаж, %. Qбез – обсяг беззбиткового виробництва продукції;

Для отримання цільового прибутку використовують такі фор- мули:

– в натуральних одиницях:


 

FC + Pf           FC + Pf

QPf = ––––––––––     або      Qбез = –––––––––– ; P – VC                         МПпит

FC + Pf

– в грошових одиницях: QPf = –––––––– , КМП

де Pf (profit) – цільовий валовий прибуток, грн;


 

Приклад 5.1


Компанія «Агрус» виробляє 2000 од. продукції і ре- алізує їх за ціною 50 грн за одиницю. Таким чином, ви- торг від продажу становить 100 000 грн. Постійні витрати


компанії – 30 000 грн, змінні – 60 000 грн. Проведемо маржинальний аналіз.

Середні змінні витрати АVC = 60000 : 2000 = 30 грн. Середні постійні витрати АFC = 30000 : 2000 = 15 грн.

Маржинальний прибуток МП = TR – VC = 10 000 – 60 000 = 40 000 грн. Питомий маржинальний прибуток МПпит = P – AVC = 50 – 30 = 20 грн. Коефіцієнт маржинального прибутку:

МП      40 000

%МП = –––– 100  = ––––––– 100 = 40% , TR         100 000

МПпит           20

або  %МП  = ––––––– 100 = ––––– 100 = 40% ( КМП = 0,4).

P          50

Точка беззбиткового виробництва в натуральних одиницях: FC           30 000

Qбез = –––––  = ––––––––– = 1500 од.

P–VC  50 – 30

FC       30 000

або Qбез= ––––––– = ––––––– = 1500 од.

МПпит           20

Точка беззбиткового виробництва в грошових одиницях:

FC       30 000

Qбез = ––––   = ––––––– = 75 000 грн.

Кмп     0,4

Якщо на наступний період діяльності підприємство «Аґрус» запланувало збільшення прибутку до 20 000 грн, то за таких умов цільовий обсяг продажу має становити:


 

FC + Pf           30 000 + 20 000

QPf = –––––––– = ––––––––––––––– = 2500 од.

P – VC            50 – 30

FC + Pf           30 000 + 20 000

або Qбез = ––––––– = –––––––––––––– = 2500 од.

МПпит           20

Обсяг виторгу (продаж в грошових одиницях):

FC + Pf           30 000 + 20 000

QPf = ––––––––– = –––––––––––––– = 125 000 грн.

КМП   0,4

Кількісний аналіз зазвичай доповнюють графічним, причому можна застосовувати три типи графіків:

•           графік беззбитковості (рис. 5.5);

•           графік «обсяг продажу – прибуток» (рис. 5.6);

•           графік «витрати – маржинальний прибуток» (рис. 5.7).


Витрати, доходи,

грн


Зона прибутків


 

Виторг


Зальні витрати


 


Точка беззбитковості


Постійні витрати


 


Зона збитків


Qбе

 
Qбез


Обсяг продажу, од.


 

Рис. 5.5. Графік беззбитковості


 


Прибуток,

грн


Обсяг прибутку


 

Зона прибутків


Зона збитків


 

Точка беззбитковості


 

Обсяг продажу, од.


 

Рис. 5.6. Графік «обсяг продажу – прибуток»


 

Витрати, доходи,

грн


Точка беззбитковост

 
Точка


Зона прибутків


Виторг


Загальні витрати


беззбитковості і


 

Маржинальний прибуток


 

Постійні витрати

Обсяг продажу, од.

Qбез

Рис. 5.7. Графік «витрати – маржинальний прибуток»


 

Приклад 5.2


 

Підприємство «Дитячий світ» виробляє та реалізує дитячі велосипеди двох моделей – «Гепард» та «Анти- лопа». Вихідна інформація представлена в табл. 5.5.


 

Таблиця 5.5. Очікувані показники діяльності підприємства «Дитячий світ»

 

 

Показник

 

Модель

«Гепард»

Модель

«Антило- па»

 

Разом

Кількість реалізованих велосипедів, од.

500

700

1200

Частка в загальному обсязі продаж

0,4

0,6

1

Ціна продажу, грн

250

200

Виторг від реалізації, грн

125 000

140 000

265 000

Середні змінні витрати, грн

160

120

Змінні витрати, грн

80 000

84 000

164 000

Маржинальний прибуток, грн (ряд. 4 – ряд. 5)

45 000

56 000

101 000

Постійні витрати, грн

26 000

Прибуток ( збиток), грн (ряд. 7 – ряд. 8)

75 000

 

Визначення точки беззбитковості в цьому прикладі ускладнюється наяв- ністю двох моделей. Позначимо загальний обсяг продаж в точці беззбитко- вості за х, тоді реалізація моделі «Гепард» в цій точці становитиме 0,4х, мо- делі «Антилопа» – 0,6х. Стан рівноваги настане в разі виконання тотожності:

0,4х ∙ (250 – 160) + 0,6х ∙  (200 – 120) = 26 000.

Розв’язуючи це рівняння відносно х, отримаємо, що х = 310, тобто підпри- ємству слід реалізувати  310 велосипедів задля того, щоб доходами покрити всі свої витрати. При цьому моделі «Гепард» потрібно продати 0,4 ∙ 310 =

124 од., моделі «Антилопа» 0,6 ∙ 310 = 186 од.

Графічно ця задача вирішується в такий спосіб (рис. 5.8). На осі аб- сцис відкладаємо обсяг продажу велосипедів двох моделей, на осі ординат

– маржинальний прибуток від продажу. При нульових продажах підпри- ємство буде мати збиток в сумі постійних витрат – 26 000 грн., це точка О. З точки О праворуч відкладаємо очікувані продажі 500 од. велосипедів мо- делі «Гепард» – 500 од. та рухаємося вверх на 4 500 грн (маржинальний прибуток від моделі «Гепард»). Таким чином, ми отримали точку А з коор- динатами (500; 19 000). Від цієї точки праворуч уздовж осі х рухаємося на

700  од. (заплановий продаж моделі «Антилопа») та відкладаємо  вверх

56 000 грн (маржинальний прибуток від моделі «Антилопа»). Отримуємо


 

точку Б (1200; 75 000). З’єднуємо прямою лінією точки О і Б. Вона перетинає ось абсцис саме в точці беззбитковості  – 310 од.

Маржинальний прибуток,

грн


80 000

60 000


 

Б (120; 75 000)

МПБ =56 000 грн


 

А (500; 19 000)


 

Qбез


700 од.


 


 

– 20 000


310      500      1000    1200

МПА= 45 000 грн


 

Обсяг продажу, од.


 


О (0; –26 000)


 

500 од.


 

Рис. 5.8. Графік беззбитковості підприємства «Дитячий світ»

Дотепер ми оцінювали ділову активність підприємства в нату- ральному вираженні і мали змогу чітко визначити всі показники діяльності для кожного окремого виробу. Але найчастіше підпри- ємства пропонують широку номенклатуру виробів, і детальний аналіз по кожному виробу стає просто неможливим. В такому разі аналіз беззбитковості і цільового прибутку проводять за номен- клатурними групами та у вартісному вираженні.


 

Приклад 5.3


 

Підприємство «Альма» виробляє десятки товарних позицій сталевого посуду. Очевидно, що в такому разі не можна сумувати абсолютно різні типи товарів, тому


для цілей управлінського аналізу поєднаємо продукцію підприємства в три но- менклатурні групи: каструлі (К); сковорідки (С); ложки, виделки й ножі (ЛВН).

В табл. 5.6 наведено інформацію про прогнозні  масштаби діяльності ти- пографії.

Таблиця 5.6. Прогнозні показники діяльності типографії «Альма» на 2011 р.

 

 

Показник

Групи продукції

 

Разом

 

Каструлі

 

Сковорід- ки

Ложки, виделки й ножі

тис. грн

 

%

тис. грн

 

%

тис. грн

 

%

тис. грн

 

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Обсяг продажу

200

100

240

100

50

100

490

100

Змінні витрати

160

80

170

70

45

90

375

77

Маржинальний прибуток, ряд. 1  –

ряд. 2

 

40

 

20

 

70

 

30

 

20

 

10

 

45

 

23

Постійні виробничі витрати

15

3

Постійні невиробничі витрати

25

5

Загальні постійні витрати, ряд. 4  +

ряд. 5

 

 

 

 

 

 

 

50

 

10

Прибуток (збиток), ряд. 3 – ряд. 6

65

13

 

Позаяк в даній ситуації неможливо обчислити точку беззбитковості у на- туральному вираженні, розрахуємо її у вартісних одиницях:

FC       50 000

Qбез = ––––   = ––––––– = 200 000 грн.

Кмп     115 : 490

Таким чином, товарообіг 200 тис грн забезпечить підприємству беззбит-

кову роботу. Проте для досягнення бажаного результату требу контролювати структуру продаж. Розрахуємо частку кожної групи виробів у загальному об- сязі реалізації:

Каструлі = 200 : 490 ∙ 100 = 40,8% Сковорідки = 240 : 490 ∙ 100 = 48,9%

Ложки, виделки й ножі = 50 : 490 ∙ 100 = 10,3%.


 

Відтак у виторгу 200 тис. грн 40,8% мають належати каструлям, що ста- новить 81,6 тис. грн. Частка сковорідок дорівнює 97,8 тис. грн, а ложок, ви- делок і ножів разом – 20,4 тис. грн.

Графічно точка беззбитковості в умовах багатономенлатурного виробни- цтва визначається так (рис. 5.9). Як і в прикладі 5.2, на осі абсцис відкла- даємо прогнозований товарообіг, на осі ординат – фінансовий результат. За відсутності продаж підприємство буде нести збитки в розмірі постійних витрат

50 тис. грн (точка О). Від точки О праворуч відкладаємо очікуваний продаж ка- струль (200 тис. грн.), і по осі ординат піднімаємося вверх на 40 тис грн (маржи- нальний прибуток, який припадає на каструлі). В такий спосіб отримаємо точку А (200: – 10). Від неї праворуч переміщаємося на 240 тис. грн та піднімаємося вверх на 70 тис. грн, що відповідає продажам та прибутку від сковорідок. По- значаємо точку Б (440; 60). Нарешті, точку В (490; 65) отримаємо після руху праворуч на 50 тис. грн та вверх на 5 тис. грн (продаж та прибуток від групи

«ложки, виделки та ножі»). Поєднуємо точки О і В прямою, яка має перетнути горизонтальну ось у точці беззбитковості – 200 тис. грн. Саме в цій точці під- приємство «Альманах»  спроможеться покрити всі свої витрати, але потрібно пам’ятати про те, що частка виторгу від реалізації каструль має скласти 40,8%, сковорідок – 48,9%, а ложок, виделок і ножів – решту 10,3%.

Маржинальний прибуток, тис. грн


 

60        Б (440; 60)

40


 

В (490; 65)

МПЛВН =5 тис. грн

50 тис. грн

МПС =70 тис. грн


 

Qбез


 

100      200      300      400      500


 

Обсяг продажу, од.


– 20


А (200; – 10)


240 тис. грн


МПК = 40 тис. грн


О (0; –50)


200 тис. грн


 

Рис. 5.9. Графік беззбитковості для багатономенклатурного підприємства


 

Слід мати на увазі, що аналіз беззбитковості можна ефективно здійснювати лише за таких умов:

•           витрати підприємства можна точно розділити на постійні та змінні;

•           виробляється та реалізується або один вид виробу, або кіль- ка, проте структурне співвідношення їхніх продаж залиша- ється незмінним;

•           фактором витрат і доходів є тільки обсяг виробництва, ре- шта факторів (ціна, витрати на ресурси, технологія та ін.) не змінюються;

•           аналізується лише той діапазон ділової активності підпри- ємства, для якого характерне виявлене співвідношення між витратами, обсягом та прибутком. Поза цим діапазоном ця закономірність може бути порушена, а прийняті рішення – хибними.