3.5. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ДОХОДОМ

Еластичність попиту за доходом – відсоткова зміна обся- гу попиту, викликана 1%-ю зміною доходу. Тут також, як і в разі з перехресною еластичністю, йдеться про відсоток зсуву кривої по- питу, оскільки дохід належить до нецінових чинників попиту. Об- числюється цей коефіцієнт двома методами.

Метод 1. Метод точкової еластичності.

Варіант 1. Якщо відома функція попиту товару від доходу споживача, а також конкретний дохід R, для якого потрібно роз- рахувати еластичність, то слід застосовувати формулу:

R

ER = Q’(R ) ––––– , Q(R )

де ER – коефіцієнт еластичності попиту товару за доходом; Q’(R) – перша похідна функції попиту за доходом R;

Q(R) – величина попиту при доході R.

Варіант 2. Якщо відомі початкові й кінцеві значення попиту на товар і доходу, причому зміна доходу не перевищує 5%, то ви- користовується формула:


%∆Q   Q – Q


R – R


E = –––––––– = –––2–––––1

1

 
R         %∆R    Q


: ––––2––––1–, R 1


 

де ∆R, ∆Q – зміна доходу і попиту;

R1, Q1 – початкові значення доходу та попиту; R2, Q2 – кінцеві значення доходу та попиту.

Метод дугової еластичності використовується в разі, якщо зміна доходу перевищує 5%. Тоді розраховуються середні арифме- тичні величини:


%∆Q   Q – Q


R – R


E = –––––––– = ––––2––––1––––  : –––––2––––1––– .


R         %∆R    (Q


+ Q ) : 2           (R


+ R ) : 2


1          2          1          2

Якщо ER < 0, тобто при підвищенні доходу попит на товар скоро- чується, то такий товар називається низькоякісним (товаром нижчої якості, неповноцінним). Ці товари споживач вимуше- ний купувати у разі, якщо його дохід дуже низький (висококало- рійні продукти, немодний одяг та ін.). Щойно дохід підвищується, покупець відразу переключається на кращі й дорожчі товари.

Якщо ER > 0, то при зростанні доходу попит збільшується, і та- кий товар називається нормальним. До нормальних належить абсолютна більшість відомих товарів. Серед них виділяють три види товарів:

1) товари першої потреби – при зростанні доходів попит на них підвищується повільніше а, отже, має межу насичення. Тут

0 < ER < 1. Ці товари купуються вимушено при будь-якому рівні до- ходів;

2) товари другої необхідності – попит на них змінюється пропорційно зміні доходів і для них ER = 1;

3) предмети розкоші – попит на них зростає швидше, ніж

збільшуються доходи, і тому не має меж насичення. Для них ER > 1.

Якщо ER  = 0, тобто при зростанні доходу попит не змінюєть-

ся, то такі товари називаються нейтральними (сіль, сірники). Їх

споживання залишається відносно стабільним незалежно від рів- ня доходу.


 

Приклад 3.5


Якщо дохід споживача  становить 1000  грн, ціна товару 10 грн, а попит на товар заданий рівнянням Qd   = 100  –  5Р + 0,2R, де R  –  дохід, то для роз-


рахунку  еластичності  за  доходом слід скористатися  методом точкової

еластичності:


 

R         1000

ER = Q’(R) ––––– = 0,2 ––––––––––––– = 0,8 > 0, Q( R)   100 – 50 + 200

доходів можна очікувати підвищення обсягу продаж. Проте, оскільки 0 < 0,8

<1, то це товари першої потреби, а тому на значне зростання збуту споді- ватися не слід.

Якщо відомо, що за середнього доходу 1200 грн покупці щомісячно ку- пували 20 000 од. товару підприємства, а після його зростання до 1300 грн збільшили обсяг купівель до 22 500 од., то в такому разі потрібно застосувати метод дугової еластичності попиту за доходом:

% ∆Q (22 500 – 20 000) : 20 000      12,5%

ER = –––––––– = –––––––––––––––––––––––– = –––––– = 1,51% >0.

% ∆R   (1300 – 1200) : 1200   8,3%

Це теж нормальні товари, але вже належать до категорії розкішних, бо

1,51 > 1. Це означає, що покупці підвищують попит на них швидше, ніж зрос- тає їхній дохід, тому підприємству слід очікувати на активізацію продаж.