3.2. ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ: ЇЇ ВИДИ І СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ


 

Поняття про еластичність попиту


Форма кривої попиту та її нахил ма- ють надзвичайно важливе значення в ціноутворенні, адже вони водобража- ють особливості реакцї покупців у відпо- відь на зміну ціни. Кількісно  вимірити


чутливість попиту до зміни ціни (або інших чинників) дає змо- гу еластичність.  У математиці еластичність – це відношення темпів зростання залежної змінної до темпів зростання неза- лежної змінної. Коефіцієнт еластичності показує, на скільки від- сотків зміниться залежна змінна при зміні незалежної змінної на 1%:

Відсоток зміни залежної змінної

Еластичність (Е) = –––––––––––––––––––––––––––––––––––– .

Відсоток зміни незалежної змінної

В економічному аналізі в якості залежної змінної найчастіше використовують такі величини як попит, виторг від продаж, прибу- ток та ін., а незалежної змінної – ціна товару, ціни взаємозв’язаних товарів, доходи споживачів, витрати на рекламу тощо.

Зважаючи на знак коефіцієнта еластичності (плюс або мінус), між змінними величинами спостерігається два типи залежності:

1)  пряма (Е > 0) – зростання однієї змінної викликає зростання іншої;

2)  зворотна (Е < 0) – зростання однієї змінної викликає зни- ження іншої.

Щодо еластичності попиту, то в економічній теорії і практиці

розрізняють такі види коефіцієнтів еластичності попиту:

1)  пряма еластичність попиту за ціною (цінова еластичність);

2)  перехресна еластичність попиту за ціною;

3)  еластичність попиту за доходом.

Кожен з цих видів еластичності можна розрахувати двома ме- тодами – точкової еластичності або дугової еластичності.

Цінова еластичність (еластичність попиту за ціною)

показує, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні


 

ціни на 1%. Як було зазначено вище, для її визначення застосову- ють методи точкової чи дугової еластичності.


 

Метод точкової еластичності


Метод точкової еластичності передбачає розрахунок еластичності в конкретній точці (за конкретної ціни) й означає, що вимірюється попит при не-


скінченно малій зміні ціни (у практиці менше 5%). Можливі два варіанти розрахунку.

Варіант 1. Якщо відома функція попиту Q(Р) і конкретна рин- кова ціна Р, для якої потрібно розрахувати еластичність, то слід використовувати формулу:

Р

Ed = Q’(Р) ––––– , Q(Р)

де  Ed – еластичність попиту за ціною;

Q’(Р) – перша похідна функції попиту за ціною Р;

Q (Р) – величина попиту при заданій ціні Р.

Варіант 2. Якщо відомі початкові або кінцеві значення Q і Р, причому зміна ціни не перевищує 5%, то використовується фор- мула:


2

 
%∆Q   Q


– Q1


Р2 – Р1


Ed = –––––––– = –––––––– : –––––––– ,

1

 

1

 
%∆Р    Q         Р

де %∆Q, %∆Р – відсоткові зміни у кількості купівель та ціні; Q1, Q2  – початкове й кінцеве значення величини попиту; Р1, Р2  – початкове й кінцеве значення ціни.

Слід зазначити, що за цим варіантом, зважаючи на незначний розрив між Q1 і Q2 та між Р1 і Р2, не має принципового значення, які з них обрати як початкові, а які – кінцеві, оскільки результати ра- зюче не відрізнятимуться.

Геометричний сенс точкової еластичності полягає в тому, що вона характеризує кут нахилу кривої попиту в конкретній точці, хоч і не віддзеркалює загального характеру кривої попиту. Остан- нє вважається істотною вадою методу точкової еластичності.


 

Метод дугової еластичності


 

Метод дугової еластичності ви- користовується за відсутності функції попиту і визначає еластичність, якщо відомі початкові і наступні значення Q і


Р, причому зміни між ними можуть бути досить значними (понад

5%). З метою усунення проблеми, які саме значення Q і Р прийма- ти початковими (попередні Q1 і Р1 чи наступні Q2 і Р2, оскільки це істотно впливає на результат), зазвичай обчислюють їх середню арифметичну, тоді цінова еластичність набуває вигляду:

Q2 – Q1          Р2 – Р1

E = –––––––––––  : ––––––––––––.


d          (Q


+ Q ) : 2           ( Р


+ Р ) : 2


1          2          1          2

Графічно дугова еластичність ілюструється як еластичність в середині хорди (точка М на рис. 3.9), яка сполучає дві точки. Інак- ше кажучи, використовуються середні для дуги АВ значення ціни й обсягу попиту.

Рис. 3.9. Дугова еластичність попиту

Дугова еластичність, вочевидь, дає змогу визначити лише при- близне значення еластичності на дузі АВ кривої попиту. Помилка буде тим більше, чим більш увігнутою до початку координат вия- виться дуга АВ. Тим не менше до розрахунку еластичності дуговим методом дослідники вдаються набагато частіше, оскільки точно визначити функцію попиту вкрай проблематично.


 

Інтерпретація коефіцієнта цінової еластичності


 

Величина Ed може суттєво розрізня- тися залежно від типу функції попиту і змінюватися від 0 до ∞. Розглянемо ва- ріанти можливих значень коефіцієнта еластичності.

Варіант 1. Якщо |Еd | > 1, то попит є


еластичним, тобто 1%а зміна ціни призводить до більшої відсо-

ткової зміни величини попиту. Це означає, що попит росте швид- шими темпами, ніж знижується ціна. На рис. 3.10 видно, що кри- ва попиту є більш пологою.

Варіант 2. Якщо  |Еd | < 1, то попит нееластичний, тобто

1%-а зміна ціни спричинює менш ніж 1%у зміну величини попиту.

Це означає, що попит зростає повільнішими темпами, ніж знижу- ється ціна. Крива попиту є крутішою (рис. 3.11).

Варіант 3. Якщо |Еd| = 1, то маємо одиничну еластичність попиту, за якої 1%-а зміна ціни призводить точно до 1%–ї зміни ве- личини попиту. Інакше кажучи, темпи зміни попиту й ціни одна- кові. Крива попиту перетинає осі під кутом 45 0 (рис. 3.12).

Варіант 4. Якщо |Еd | → ∞ , то попит абсолютно еластич- ний, тобто яка-небудь завгодно мала зміна ціни породжує значну

зміну попиту на необмежено велику величину. Це означає, що на- віть незначуще підвищення ціни призводить до того, що обсяг по- питу тяжіє до нуля, а таке саме її зниження – до його необмеженого зростання. Крива попиту є майже паралельною осі абсцис (рис.

3.13). Вважається, що попит є абсолютно еластичним на ринку досконалої конкуренції. Проте слід наголосити, що оскільки гро- шові ресурси людей обмежені, то попит може бути абсолютний еластичним тільки в деякому діапазоні обсягу попиту, а також з великою часткою умовності.

Варіант 5. Якщо |Еd| = 0, то попит абсолютно нееластич- ний, тобто покупці не реагують на будь-яку зміну ціни й продовжу- ють купувати продукцію в попередній кількості. Такий попит влас- тивий ринку товарів першої потреби, як-от: хліб, цукор, сіль, ліки, сірники тощо. Гасло споживача в таких умовах: «Я повинен мати цей продукт, хоч би якою була його ціна». Графік попиту виглядає як пряма, паралельна осі ординат (рис. 3.14). Проте тут також слід згадати обмеженість грошових ресурсів споживачів, з чого випли- ває, що завжди існує таке підвищення ціни, яке зменшить попит на товар. Водночас еластичність одного конкретного покупця від-

носно конкретного товару цілком може виявитися нульовою для достатньо широкого діапазону цін.


 


Р

Р

Р1

Р1        Р2

Р2

Q Q1   Q2


Р

Р1

Р2

Q Q1    Q2


Q Q1   Q2


Рис. 3.10. Еластичний попит


Рис. 3.11. Неелас- тичний попит


Рис. 3.12. Одинична еластичність попиту


 

Р          Р

Р1

Р1

Р2


 

Q1       Q2

Рис. 3.13. Абсолютно еластичний попит


Q

Q1

Рис. 3.14. Абсолютно нееластичний попит


 

Додамо також те, що внаслідок обмеженості доходів горизон- тальна і вертикальна прямі попиту вважаються абстракціями, хоча в певних умовах попит на деякі товари може набувати близь- ких характеристик.

Розглядаючи різні варіанти еластичності попиту, ми аналізу- вали значення коефіцієнта еластичності за модулем, тобто не бе- ручи до уваги його знак. Це пояснюється тим, що в більшості ви- падків згідно з законом попиту Еd < 0 (чим більше ціна, тим менше

попит). Але існують і виключення, коли за певних умов Еd може

набувати позитивного значення. Це означає, що при підвищенні

ціни товару всупереч всім законам логіки попит на нього зростає. Відомі дві такі ситуації:

1) «парадокс Гіффена» – при підвищенні цін на товари життє- вого значення (хліб, картопля) люди з невисокими доходами збіль- шують на них попит, побоюючись ще більшого здороження;

2) «ефект Веблена» – при підвищенні цін на предмети роз- коші (коштовності, ексклюзивний одяг, автомобілі) деякі люди,


 

схильні до демонстративного споживання, купують їх у більших кількостях.


 

Приклад 3.2


Супермаркет «Афіна» реалізує гуртом та уроздріб широке різноманіття харчової і промислової продукції. Упродовж звітного кварталу отримано функцію попиту


на картоплю у вигляді Qd = 400 – 2Р, де Р – ціна 1 кг, яка трималася на рівні 2 грн/кг. Також були проведені цінові експерименти щодо однієї з марок доро- гого коньяку та емульсійної фарби: ціна на коньяк була знижена з 400 до 385 грн за пляшку, що збільшило обсяг продажу впродовж трьох днів з 40 до 45 пляшок; а здешевлення фарби для гуртових  покупців  з 24 до 18 грн за банку за два тижні призвело до зростання збуту з 10 000 до 18 000 банок.

Для визначення цінової еластичності кожного  товару потрібно застосову- вати різні методи.

Для картоплі слід застосувати  1-й варіант методу точкової еластичності,

тому що точно відома ринкова ціна товару та функція його попиту:

Р          2          2

Ed =Q’(Р) ––––  = – 2 ∙ ––––––––––– = – 2 ∙ ––––– = – 0,010%.

Q(Р)    400 – 2 ∙ 2       396

Оскільки за модулем коефіцієнт еластичності менше одиниці, то попит на картоплю нееластичний, відтак 1%-е зростання цін на цей продукт відносно початкового рівня (2 грн/кг) призведе до зниження попиту на 0,010%. Таким чином, знижувати ціну не треба.

Для коньяку доцільно використати 2-й варіант методу точкової еластичності, адже зміна ціни перебуває в межах 5%, що гарантує відносно надійний результат:

Q2  – Q1         Р2  – Р1           45 – 40            385 – 400

Ed = –––––– : –––––– = ––––––– : –––––––– = 0,125 : (–0,038) = – 3,29%.

Q1       Р1        40        400

Попит на коньяк еластичний, оскільки │– 3,29%│> 1. Ціну коньяку можна знижувати, і це спричинить значне зростання обсягу збуту.

Для емульсійної фарби треба скористатися формулою дугової еластичності, позаяк зміна ціни значно перевищує 5% і становить (24 – 18) : 24 ∙ 100 =

25%. Коефіцієнт еластичності є таким:


 

Ed =


Q2 – Q1

–––––––––


Р2 – Р1

: –––––––––


18 000 – 10 000

= –––––––––––––––– :


18 – 24

––––––––––


8000

= ––––––


– 6

: ––– = – 2%.


(Q2   + Q1) : 2            ( Р2 + Р1) : 2    (18 000 + 10 000) : 2    (18 + 24) : 2             14 000             21

Оскільки │– 2%│> 1, попит еластичний, тож при зниженні ціни на 1% об- сяг продаж зростає на 2%. Ціну можна знижувати.