11.3. Фактори, що впливають на процес розробки і прийняття управлінських рішень

Оскільки управлінські рішення приймаються людьми і впливають на них, то при прийнятті необхідно враховувати цілий перелік різно­манітних факторів.

Професор Т.Д. Бурменко фактори впливу на управлінські рішення розділяє на об'єктивні, що не залежать від волі людини і суб'єктивні, що виражають особисті риси і міркування менеджерів.

Об 'єктивні фактори створюють базу для розробки рішень і харак­теризуються ступенем «прозорості» середовища, тобто обсягом і дос­товірністю інформації про поведінку підприємства і його оточення у минулу, сьогоденні і майбутньому. Очевидно, чим більшою і точні­шою є накопичена для прийняття рішення інформація, тим краще мо­жна оцінити наслідки його реалізації. А це значить, що вибір кращого рішення з безлічі припустимих стане більше осмисленим і безпомил­ковим.

Суб'єктивні фактори втілюють соціально-психологічні риси лю­дей: життєві пріоритети, шкалу цінностей, традиції, звички, стиль ро­боти та ін. Зрозуміло, що ці риси людей багато в чому визначають схильність керівників до того або іншого рішення і результативність його виконання.

Поряд з виділенням об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впли­вають на розробку і прийняття рішень, їх можна розглядати і з погляду того, перебувають вони всередині чи поза підприємством. Зовнішні фактори зазвичай визначають поняттям «макроекономічна ситуація». До них відносять регіональні, галузеві, державні, світові фактори се­редовища, що оточує підприємство. Ці фактори утворюють загальні умови для розробки кращого рішення. Серед них, наприклад, рівень інфляції, доступність сировини і матеріалів, платоспроможний попит на послуги і вироби, податки, банківський відсоток за кредит, валют­ний курс, митні тарифи, конкуренція та ін.

У сфері послуг немаловажного значення набувають такі зовнішні умови, як культурні цінності, демографія, соціальний статус клієнтів, референтні групи, домашнє господарство й маркетингові впливи. Оче­видно, вони впливають на поведінку клієнтів і повинні враховуватися в процесі вибору управлінських рішень [11].

На відміну від зовнішніх, внутрішні фактори виражають цільові орієнтири і ресурсний потенціал самого підприємства. Фактори внут­рішнього середовища визначають прагнення до реалізації місії підпри­ємства і його можливостей, а отже, формують напрямок пошуку кра­щсто рішення і разом з тим накладають на нього обмеження. До внут­рішніх факторів, зокрема, відносять професійно-кваліфікаційний склад працівників підприємства, конкурентоспроможність послуг або виро­бів, виробничі потужності (продуктивність) підприємства, накопиче­ний або очікуваний запас матеріально-технічних (сировини, матеріа­лів, напівфабрикатів і т.п.) і фінансових ресурсів, інформаційно-технічне і програмно-алгоритмічне оснащення управлінської діяльнос­ті менеджерів та ін.

В літературі можна також зустріти чимало інших факторів впливу на процес прийняття рішень, але найхарактернішими є на­ступні [1; 15]:

Особиста оцінка керівника. Соціально-психологічні досліджен­ня довели, що на прийняття рішень впливають: вік керівника, його суб'єктивна оцінка якості або вигоди від рішення, система цінностей керівника. Кожна людина має особисту систему цінностей, що визна­чає її дії та впливає на рішення, які вона приймає.

Середовище прийняття рішень. Рішення приймаються за різних обставин по відношенню до ризику. Традиційно ці обставини класифі­кують як умови визначеності, ризику і невизначеності. Рішення прий­мається в умовах визначеності тоді, коли керівник точно знає резуль­тати кожного з альтернативних варіантів. До рішень, що приймаються в умовах ризику належать такі, результати яких є невизначеними, але вірогідність кожного результату є відомою. Для цього важливо визна­чити рівень ризику. Рішення, що приймаються в умовах невизначенос­ті, це ті випадки, коли неможливо оцінити вірогідність потенційних результатів. Як правило це рішення, яке приймаються в обставинах, що досить швидко змінюються. В цьому випадку керівник може вико­ристовувати дві основні можливості: спробувати отримати додаткову інформацію і ще раз проаналізувати проблему або діяти відповідно до набутого досвіду.

Інформаційні обмеження. Іноді необхідна для прийняття рішен­ня інформація недоступна або занадто дорога. Тому необхідно вирі­шувати, чи є суттєва вигода від додаткової інформації та наскільки важливим є рішення.

Ступінь важливості та терміновості. Як правило, найважли­віші рішення є й найбільш терміновими. Окрім цього необхідно врахо­вувати, що з тривалістю часу змінюється і ситуація, тому рішення пот­рібно приймати та впроваджувати в життя, доки інформація, на якій воно ґрунтується є актуальною і точною.

Негативні наслідки. Необхідно не забувати про те, що виграш в одному завжди досягається на шкоду іншому. Тому керівник повинен визначити, які побічні ефекти є допустимі за умови досягнення бажа­ного кінцевого результату.

6. Взаємозалежність рішень. Важливе рішення майже завжди при­зводить до необхідності вирішувати сотні взаємопов'язаних рішень, які є менш важливими, але з них складається головне. Тому важливо усвідомлювати, як саме взаємодіють рішення в процесі управління.