1.3. ВИДИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і задач.

Аналіз діяльності підприємства в загальній системі економічного аналізу поданий на схемі 1.3.

В економічній літературі аналіз господарської діяльності класи­фікується за різними ознаками.

За галузевою ознакою аналіз може бути галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисло­вості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т.ін.), і міжгалузевим, що є теоретичною і методологічною основою АГД у всіх галузях національної економіки або теорією АГД.

1

 

Теоретичний аналіз			Конкретно-економічний аналіз
Макроекономічний аналіз			Мікроекономічний аналіз

Об'єктивна необхідність галузевого АГД обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва відповідно до різних видів діяльності має свої особливості, свою специфіку, результатом яких є характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлена потребою розробки методики АГД з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного вироб­ництва тісно пов'язані між собою. Взаємозв'язок окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії АГД). Теорія АГД розкриває найбільш загальні методологічні риси й особливості цієї науки. Воло­діння загальними теоретичними знаннями з економічного аналізу є необхідною умовою писемної, кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.

За ознакою часу АГД поділяється на попередній (перспектив­ний) і наступний (ретроспективний, історичний).

Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після здій­снення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.

Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспек­тивний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, пере­довий досвід тощо, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспекти­ву дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективно­го аналізу.

У свою чергу, від глибини і якості попереднього аналізу на пер­спективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо пла­нові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає сенс і потребує попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.

Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що ді­яльність підприємства вивча­ється комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства стосовно викорис­тання відповідних можливостей.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумко­вий (результативний).

Оперативний (ситуацій­ний) аналіз проводиться відразу після вчинення гос­подарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Ціль його оперативно виявляти хиби і впливати на господарські процеси.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість адміністрації підприємства не тільки оперативно ліквідовувати хиби в процесі виробництва, а й ком­плексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, його рентабельності.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньо­господарський і міжгосподарський.

Оскільки господарська діяльність (керована система) складаєть­ся з окремих підсистем, важливе значення має класифікація АГД за об'єктами управління:

техніко-економічний аналіз;

фінансово-економічний аналіз;

аудиторський (бухгалтерський) аналіз;

соціально-економічний аналіз;

економіко-статистичний аналіз;

економіко-екологічний аналіз;

маркетинговий аналіз.

За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз госпо­дарської діяльності можна подати так:

порівняльний аналіз;

факторний аналіз;

діагностичний експрес-аналіз;

маржинальний аналіз;

економіко-математичний аналіз;

стохастичний аналіз;

—        функціонально-вартісний аналіз (ФВА). За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутріш­ній і зовнішній аналіз.