1.3. ВИДИ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і задач.

Аналіз діяльності підприємства в загальній системі економічного аналізу поданий на схемі 1.3.

В економічній літературі аналіз господарської діяльності класи­фікується за різними ознаками.

За галузевою ознакою аналіз може бути галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисло­вості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т.ін.), і міжгалузевим, що є теоретичною і методологічною основою АГД у всіх галузях національної економіки або теорією АГД.


1

 

Теоретичний аналіз

 

Конкретно-економічний аналіз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Макроекономічний аналіз

 

Мікроекономічний аналіз

Об'єктивна необхідність галузевого АГД обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва відповідно до різних видів діяльності має свої особливості, свою специфіку, результатом яких є характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлена потребою розробки методики АГД з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного вироб­ництва тісно пов'язані між собою. Взаємозв'язок окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії АГД). Теорія АГД розкриває найбільш загальні методологічні риси й особливості цієї науки. Воло­діння загальними теоретичними знаннями з економічного аналізу є необхідною умовою писемної, кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.

За ознакою часу АГД поділяється на попередній (перспектив­ний) і наступний (ретроспективний, історичний).

Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після здій­снення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.

Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспек­тивний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, пере­довий досвід тощо, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспекти­ву дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективно­го аналізу.

У свою чергу, від глибини і якості попереднього аналізу на пер­спективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо пла­нові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає сенс і потребує попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.

Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що ді­яльність підприємства вивча­ється комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства стосовно викорис­тання відповідних можливостей.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумко­вий (результативний).

Оперативний (ситуацій­ний) аналіз проводиться відразу після вчинення гос­подарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Ціль його оперативно виявляти хиби і впливати на господарські процеси.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість адміністрації підприємства не тільки оперативно ліквідовувати хиби в процесі виробництва, а й ком­плексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, його рентабельності.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньо­господарський і міжгосподарський.

Оскільки господарська діяльність (керована система) складаєть­ся з окремих підсистем, важливе значення має класифікація АГД за об'єктами управління:

техніко-економічний аналіз;

фінансово-економічний аналіз;

аудиторський (бухгалтерський) аналіз;

соціально-економічний аналіз;

економіко-статистичний аналіз;

економіко-екологічний аналіз;

маркетинговий аналіз.

За методикою вивчення об'єктів економічний аналіз госпо­дарської діяльності можна подати так:

порівняльний аналіз;

факторний аналіз;

діагностичний експрес-аналіз;

маржинальний аналіз;

економіко-математичний аналіз;

стохастичний аналіз;

—        функціонально-вартісний аналіз (ФВА). За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутріш­ній і зовнішній аналіз.


Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тіль­ки досліджуваного підприєм­ства і його структурних під­розділів.

При міжгосподарському ана­лізі порівнюються результа­ти діяльності двох або кількох підприємств.


За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз ділиться на су­цільний і вибірковий.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тема­тичним.

Аналітичне дослідження, його результати і їхнє використання в управлінні виробництвом повинні відповідати визначеним вимогам. Важливіші принципи аналізу такі:

 

 

ДЕРЖАВНИЙ ПІДХІД

 

 

 

Оцінка певних проявів економічно-з урахуванням державної, економіч-ічної, міжнародної політики та чин-

 

го життя здійснюється ної, соціальної, еколог ного законодавства.

 

НАУКОВІСТЬ

Базується на положеннях діалектич­ної теорії пізнання, враховує вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовує досягнення НТП, новітні прогресивні методи економічних досліджень.

 

 

 

КОМПЛЕКСНІСТЬ

 

 

 

Охоплює максимум структурних діяльності. Всебічно вивчає причинні осподарювання організації.

 

підрозділів і напрямків залежності розвитку г

СИСТЕМНІСТЬ

 

 

 

Об'єкт, що вивчається, розглядається истема, що містить елементи, пов'язані нім середовищем. При цьому повинні рішні і зовнішні зв'язки, взаємозалеж-дкованості його окремих елементів.

 

як складна динамічна с між собою та з зовніш враховуватися всі внут ності та взаємопідпоря

 

 

ОБ'ЄКТИВНІСТЬ,

 

 

ТОЧНІСТЬ

Базується на перевіреній інформації, яка достовірно відбиває об'єктивну повинні обгрунтовуватися точними нками. Це вимагає постійного удос-системи обліку, аудиту, ревізії і кон­у з метою підвищення точності і віро-ків.

 

реальність, а висновки аналітичними розраху коналення організації тролю, методики аналіз гідності його розрахун

 

ДІЄВІСТЬ

Активно впливати на результати ви­робництва, своєчасно виявляти недоліки в діяльності та оперативно інформувати про це керівництво підприємства. Цей принцип спонукає до практичного використання ре­зультатів аналізу в системі управління підприємством з метою розробки конкретних заходів щодо обгрунтування, коригування планових показників.

 

 

ПЛАНОВІСТЬ

 

 

 

Проводиться за планом, системно і икає необхідність планування аналі-зації, розподілу обов'язків між вико-а її проведенням.

 

систематично. Це викл тичної роботи в органі навцями і контролю з

 

 

 

ОПЕРА ТИВНІСТЬ

 

 

 

Швидко і чітко проводити аналіз відповідні управлінські рішення і підприємства.

 

ситуацій, здійснювати втілювати їх у життя

ДЕМОКРАТИЗМ

 

 

 

Участь широких мас робітників у езпечує більш повне виявлення про-икористання внутрішніх господарсь-

 

проведенні аналізу заб гресивного досвіду і в ких резервів.


Цих принципів варто дотримуватися під час проведення аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні ієрархії управління.

Економічний аналіз є синтезованою наукою, що сформувалася шляхом інтеграції низки наук і об'єднала окремі їхні елементи. У свою чергу результати аналізу використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів господарської діяльності.