ДОДАТКИ

Додаток 5

ПАКЕТ ОРІЄНТОВНИХ ТЕСТІВ для модульного контролю з економічного аналізу

ІНСТРУКЦІЯ: укажіть номер правильної відповіді.

1. До якого способу вимірювання впливу факторів у детерміно­ваному аналізі можна віднести алгоритм розрахунку:

ВП = ЧР * ПП • ВП  = ЧР * ПП ;


Ф

ВП


ЧР * ПП •

ФФ


— табличного відображення інформації;

— індексний спосіб;

— ланцюгової підстановки;

— абсолютних різниць;

— немає правильної відповіді.

2.         Якими показниками характеризується ефективність викорис-
тання матеріальних ресурсів?

— витратою вказаного матеріалу на виготовлення конкретного виробу;

— матеріаломісткістю (матеріаловіддачею);

— витратою матеріалу на 1 грн оптової ціни продукції;

— зниженням матеріаломісткості.

3.         До якого способу вимірювання впливу факторів в детермінова-
ному аналізі можна віднести алгоритм розрахунку моделі V = а* Ь * с:

А V= А а* Ь * с ;


А V


а. * АЬ*с


пл


А V


 

.


1 2 3


індексний спосіб; ланцюгової підстановки; абсолютних різниць;


— відносних різниць;

— немає правильної відповіді.

4.         Як розрахувати загальну рентабельність виробництва?

— відношенням суми загального прибутку до середньорічної вартості активів;

— відношенням прибутку від реалізації до вартості трудових та матеріальних активів;

— відношенням вартості прибутку до вартості обігових коштів в середньому за рік;

— відношенням загального прибутку підприємства до загаль­них витрат підприємства.

5.         Джерелами інформації для економічного аналізу є:

— форми статистичної звітності;

— форми фінансової звітності;

— первинні документи;

— позаоблікова інформація.

6.         Об'єктом економічного аналізу на підприємствах є:

— господарська діяльність;

— фінансова діяльність;

— технічна діяльність;

— усе перераховане вище.

7.         До якого способу виміру впливу факторів на приріст результа-
тивного показника в мультиплікативних та комбінованих моделях
можна віднести алгоритм розрахунку відхилення:

Д Уа=(Ут *А 1 %)/100;

д П=[(^+ д Уа) д л%]/100;

д У=[(У + д У+ Д V) *Д С]/100;

— індексний спосіб;

— інтегральний спосіб;

— логарифмічний спосіб;

— спосіб відносних різниць;

— немає правильної відповіді.

8.         Як визначити відносне відхилення фактичної чисельності ро-
бітників від планової?

1          — зіставленням фактичної чисельності з плановою;

— зіставленням фактичної питомої ваги робітників в чисель­ності працюючих з плановою;

— різницею між фактичною чисельністю та плановою, перера­хованою на фактичний випуск продукції;

— різницею між фактичною чисельністю та плановою, перера­хованою на відсоток виконання плану випуску продукції.

9.         Назвіть тип факторної моделі У = а * Ь * с * й\

— адитивна;

— кратна;

— комбінована;

— мультиплікативна.

10.       На величину відходів, що виникають, не впливають такі чин-
ники:

— обсяг виробництва;

— якість сировини та матеріалів;

— характер технологій;

4— матеріаломісткість продукції.

11.       Відсоток виконання плану характеризує:

— динаміку;

— ступінь виконання планового завдання;

— фактичне виконання завдання;

— середній рівень.

12.       У факторному аналізі результативний показник — це чинник:

— який впливає на підсумковий результат;

— на який впливають факторні показники;

— який впливає на факторні показники;

— це рівень рентабельності.

13.       При методі ланцюгових підстановок почергова заміна фак-
торів у функціональній моделі проводиться в такій послідовності:

1 — кількісні, структурні, якісні;

— якісні, структурні, кількісні;

— структурні, кількісні, якісні;

— послідовність не має значення.

14.       Вплив кількісного фактора на зміну результативного показ-
ника при способі абсолютних різниць дорівнює:

— відхилення кількісного показника від базисної величини по­множити на якісний базисний фактор;

— відхилення кількісного показника від базисної величини по­множити на якісний фактичний фактор;

— плановий кількісний показник помножити на якісний фак­тичний показник;

— фактичний кількісний показник помножити на фактичний якісний фактор.

15.       Показник динаміки розраховується як відношення:

— фактичного випуску продукції до планового х 100 %;

— планового випуску до фактичного х 100 %;

— фактичного випуску звітного періоду до випуску продукції за попередній період х 100 %;

— планового випуску звітного періоду до фактичного випуску попереднього періоду х 100 %.

16.       Для оцінки виконання плану по асортименту та ритмічності
продукції використовують розрахунки по:

— засобом найменшого відсотка;

— варіант 1 і 2;

3          — питомій вазі найменування виробів, по яких не виконаний план випуску продукції;

4          — за допомогою середнього відсотка;

17.       Як визначається рівень виконання плану за структурою?

— відношенням фактичного обсягу виробництва до планового;

— відношенням залікового обсягу випуску продукції до фак­тичного обсягу виробництва;

— відношенням фактичної трудомісткості продукції до планової;

— відношенням залікового обсягу випуску продукції до плано­вого обсягу.

18.       До узагальнюючих показників витрачених матеріалів відно-
сяться:

— матеріаловіддача; матеріаломісткість; питома вага матеріаль­них витрат в собівартості продукції;

— рівень організації матеріально-технічного забезпечення; ви­конання плану по термінах постачання матеріалів;

— залишки матеріалів на початок року; кількість матеріалів, що надійшли; кількість витрачених матеріалів в забракованої про­дукції; залишки матеріалів на кінець року;

— витрати у випуску продукції за рахунок браку; відсоток бра­ку; відсоток втрат від браку.

19.       Зниження фінансової стійкості підприємства веде до підви-
щення ризику його банкрутства:

1 — ні; 2 — так.

20.       Для визначення змін, що відбуваються у складі основних
промислово-виробничих фондів, необхідно проаналізувати:

— структуру основних фондів;

— рух основних фондів;

— технічний стан основних фондів;

— усе перераховане вище.

21.       Екстенсивний шлях використання устаткування характе-
ризує:

1          — збільшення випуску продукцію на 1 верстато-годину, верста-то-зміну;

— ступінь використання устаткування за часом і потужністю;

— зростання виробничої потужності;

4          — збільшення кількості устаткування, відпрацьованого часу, коефіцієнта змінності роботи устаткування.

22.       Основними показниками обсягу виробництва є:

— товарна і валова продукція;

— готова продукція;

— незавершене виробництво;

— чиста продукція.

23.       Вплив якісного фактора на зміну результативного показника
методом абсолютних різниць розраховується у такий спосіб:

— відхилення якісного показника від базисної величини по­множити на кількісний базисний фактор;

— плановий якісний показник помножити на плановий кількісний фактор;

— відхилення якісного показника від базисної величини по­множити на кількісний фактичний фактор;

— фактичний якісний показник помножити на плановий кількісний фактор.

24.       Для розрахунку ефекту, що полягає в підвищенні рентабель-
ності власного капіталу за допомогою збільшення частки позичко-
вого капіталу в загальній його сумі, використовується показник:

— фінансовий леверидж;

— диференціал фінансового левериджу;

— коефіцієнт фінансового левериджу;

— структура капіталу.

25.       Структура продукції — це:

— питома вага кількості виробів по кожному найменуванню в загальному обсязі випуску продукції;

— перелік найменувань виробів і їхніх кодів, установлених для відповідних видів продукції в загальному класифікаторі промисло­вої продукції, що діє на території СНД;

— перелік найменувань продукції з вказівкою її обсягу випуску по кожному виду;

— відношення фактичного випуску до планового.

26.       Рух основних виробничих фондів характеризується такими
показниками:

— коефіцієнти зносу та придатності;

— фондовіддача та фондомісткість;

— коефіцієнти відновлення та вибуття;

— фондоозброєність.

27.       До узагальнюючих показників витрачених матеріалів відно-
сяться:

1—      брак у виробництві;

2—      резерв випуску продукції за рахунок ліквідації надпланового
браку;

— матеріаловіддача, матеріаломісткість;

— усе перераховане вище.

28.       Високоліквідні зособи підприємства — це:

— вартість готової продукції;

— матеріально-виробничі запаси;

— кошти в касі та на розрахунковому рахунку в банку;

— відкладені платежі.

29.       Баланс робочого часу відображає:

— календарний фонд, режимний фонд, плановий фонд;

— календарний фонд, номінальний фонд;

— явочний фонд, фактично відпрацьований час;

— усе вищеперераховане.

30.       Фонд заробітної плати не включає:

— пенсії;

— премії;

— доплату за понаднормований час;

— оплату по основних відрядних розцінках.

31.       До елементів витрат на виробництво відносять:

— адміністративні витрати, витрати на збут;

— матеріальні витрати, відрахування на соціальні заходи;

— інші операційні витрати;

— правильної відповіді немає.

32.       Наявність у підприємства грошових коштів, достатніх для роз-
рахунків по кредиторській заборгованості, — це:

— платіжна дисципліна підприємства;

— платоспроможність;

— поточні активи;

— доходи майбутніх періодів.

33.       Найважливішими принципами економічного аналізу є:

— обачливість, періодичність, повне висвітлення;

— єдиний грошовий вимірник, безперервність;

— об'єктивність, оперативність, ефективність;

— правильної відповіді немає.

34.       За суб'єктами управління економічний аналіз класифі-
кується:

— техніко-економічний, фінансово-економічний, маркетинговий;

— попередній, наступний, підсумковий;

— галузевий, міжгалузевий;

— порівняльний, факторний, функціонально-вартісний.

35.       Основними традиційними прийомами економічного аналізу
вважаються:

— метод абсолютних різниць, кореляційний метод;

— економіко-математичні методи, індексний метод;

3          — дисперсійний аналіз, балансовий метод, метод ланцюгових підстановок;

4          — графічний метод, порівняння, групування, відносні величини; 5— метод абсолютних різниць, метод відносних різниць, індекс­ний метод, метод ланцюгових підстановок.

36.       Функціонально-економічним аналізом на підприємстві зай-
маються:

— усі економічні служби;

— планово-економічний відділ;

— економічні і технічні відділи;

— технічні відділи.

37.       Для вивчення динаміки валової продукції розраховують:

— ланцюгові темпи приросту;

— базисні та ланцюгові темпи росту;

— відсоток виконання плану;

— абсолютне відхилення фактичних показників від планових.

38.       Показниками, що характеризують ефективність використан-
ня основних виробничих фондів, є:

— коефіцієнт зносу, середній вік обладнання;

— фондомісткість, фондовіддача;

— коефіцієнт відновлення;

— фондоозброєність, енергоозброєність.

39.       Фондовіддача розраховується як:

1          — добуток між випуском продукції та основними виробничими фондами;

2          — відношення основних фондів до випуску продукції;

— відношення основних виробничих фондів до чисельності робітників;

— відношення випуску продукції до основних виробничих фондів.

40.       Середньогодинна продуктивність праці визначається як:

— відношення товарної продукції до загального числа відпра­цьованих всіма робітника людино-днів;

— відношення випуску продукції до загального числа відпраць­ованих всіма робітниками людино-годин;

— відношення середньоденної продуктивності праці до серед­ньоспискової чисельності робітників;

— добуток між товарною продукцією та загальним числом від­працьованих всіма робітниками людино-годин.

41.       Показниками оцінки технічного рівня виробництва є:

— коефіцієнти спеціалізації та кооперації;

— технічна озброєність, фондоозброєність;

— показники ритмічності виробництва;

— коефіцієнти автоматизації та механізації праці.

42.       До постійних витрат відносять витрати:

— амортизація, оренда приміщень;

— сировина, матеріали;

— заробітна плата робітників;

— усе вищеперераховане.

43.       Абсолютним показником, який характеризує фінансовий ре-
зультат діяльності підприємства, є:

— прибуток;

— рентабельність;

— платоспроможність;

— фінансова стійкість.

44.       Валовий прибуток від реалізації продукції визначається:

— виручка від реалізації мінус собівартість реалізованої про­дукції;

— виручка від реалізації мінус витрати на збут;

— собівартість реалізованої продукції мінус виручка від реалізації;

— це алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операцій­них витрат.

45.       Основним джерелом для аналізу фінансового стану підприєм-
ства є:

— «Баланс» (форма № 1);

— «Звіт про фінансові результати» (форма № 2) ;

— «Звіт про власний капітал»;

— усе вищеперераховане.

46.       Фінансова стійкість підприємства залежить від:

— розміру прибутку, який отримано за поточний період;

— наявності власних необоротних активів;

— оптимальної структури джерел капіталу та оптимальної струк­тури активів підприємства;

— наявності коштів на поточному рахунку.

47.       Коефіцієнт поточної ліквідності розраховується:

1          — як відношення суми оборотних активів до поточних зобов'язань;

— як відношення суми оборотних активів і витрат майбутніх періодів до суми поточних зобов'язань;

— як відношення суми оборотних активів і витрат майбутніх періодів до суми поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів;

— як добуток між поточними зобов'язаннями та сумою оборот­них активів.

48.       У якому розділі балансу відбиваються поточні зобов'язання?:

— 4 розділі пасиву;

— 2 розділі активу;

— 3 розділі пасиву;

— 4 і 5 розділі пасиву.

49.       Як розраховується коефіцієнт фінансової незалежності (ста-
більності)?

— як відношення позикового капіталу до валюти балансу;

— як відношення власного капіталу до валюти балансу;

3          — як відношення власного капіталу + прирівняного до власно­го капіталу до позикового;

4          — як відношення позикового капіталу до власного.

50.       Власний оборотний капітал — це:

— поточні зобов'язання мінус оборотні активи;

— оборотні активи мінус поточні зобов'язання;

— власний капітал мінус поточні зобов'язання;

— власний капітал мінус-плюс поточні зобов'язання.

51.       Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується як:

— відношення коштів і їхніх еквівалентів до поточних зобов'я­зань;

— відношення поточних зобов'язань до суми коштів та їхніх еквівалентів;

— відношення грошових коштів і їх еквівалентів до суми по­точних зобов'язань і доходів майбутніх періодів;

4          — немає правильної відповіді.

52.       Обсяг виробництва оцінюється в динаміці по порівняльних
цінах:

— відпускних оптових цінах;

— роздрібних цінах;

— оптових цінах підприємства;

— за собівартістю.

53.       На що з названих показників впливає ритмічність?
1 — якість продукції;

— оборотність капіталу;

— усе вищеперераховане;

— собівартість витрат.

54.       Баланс як форма фінансової звітності — це звіт про фінансо-
вий стан підприємства:

— за ряд років;

— за ряд місяців;

— на конкретну дату;

— за період між двома датами.

55.       Згідно з стандартами бухгалтерського обліку пасив балансу
складається із:

— п'яти розділів;

— трьох розділів;

— двох розділів;

— одного розділу.

56.       У балансі підприємства не відображуються:

— активи;

— власний капітал;

— зобов'язання;

— загальний прибуток.

57.       Фінансовий стан підприємства є сукупністю показників, які
відображають:

— доходи та витрати підприємства;

— наявність, розміщення та використовування фінансових ресурсів;

— наявність і рух грошових коштів;

— розподіл прибутку.

58.       Сировина, матеріали, незавершене виробництво складають
частину:

— короткострокових зобов'язань;

— поточних активів;

— легко реалізованих активів;

— довгострокових зобов'язань.

59.       Коефіцієнт критичної ліквідності відображає:

— яку частину заборгованості підприємство може погасити в найближчий час за допомогою грошових коштів і цінних паперів;

— прогнозуємо розрахункові можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами;

— незалежність підприємства від позикового капіталу;

— чистий оборотний капітал.

60.       Рентабельність власного капіталу дорівнює відношенню:

— чистого прибутку до валюти балансу;

— чистого прибутку до власного капіталу;

— загального прибутку до власного капіталу;

— чистого прибутку до довгострокових зобов'язань.

61.       Довгострокові зобов'язання — це, як правило:

— короткострокові кредити;

— довгострокові кредити;

— довгострокові займи;

— правильні відповіді під парними номерами.

62.       Який показник вираховується як відношення прибутку до
інвестиційного або власного капіталу?

— ліквідність;

— платоспроможність;

— рентабельність;

— фінансовий леверидж.

63.       Співвідношення прибутку до інвестицій, власного капіталу —
два ефективних способу вимірювання:

— прибутку чистого;

— рентабельності;

— прибутку валового;

— додаткового прибутку.

64.       Ресурси підприємства, які складаються із грошових коштів і
матеріальних цінностей і можуть бути перетворені на протязі опера-
ційного циклу в грошові кошти, — це:

1 — нерухоме майно;

— короткострокові зобов'язання;

— поточні активи;

— довгострокові зобов'язання.

65.       Коефіцієнт автономії відображає:

— дохідність підприємства;

— дохідність акцій;

— рівень ліквідності;

— незалежність фінансового стану від зовнішніх боргів.

66.       Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює відношенню:

— оборотних активів до короткострокових зобов'язань;

— прибутку до інвестицій;

— грошових коштів до короткострокових зобов'язань;

— оборотних активів до довгострокових зобов'язань.

67.       Чистий прибуток — це прибуток від:

— прибуток, після виплати податку на прибуток;

— реалізації продукції;

— еквівалент валового прибутку;

— правильної відповіді немає.

68.       Як визначити вплив зміни фондовіддачі на зміну обсягу ви-
робництва продукції

— відношенням відхилень між фактичним і плановим обсягом виробництва до середньої вартості основних виробничих фондів;

— перемноженням відхилень між фактичною та плановою фон­довіддачею на фактичну середню вартість основних фондів;

— перемноженням планової фондовіддачі на відхилення між фактичною та плановою вартістю основних виробничих фондів;

— перемноженням фондовіддачі на середню вартість основних фондів.

69.       При порівнянні завжди:

1          — перемножують фондовіддачу на середню вартість основних фондів;

— базові показники порівнюють з фактичними;

— фактичні показники порівнюють з базовими.

70.       Назвіть елементи операційних витрат:

— матеріальні витрати;

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні потреби;

— амортизаційні відрахування;

— непрямі витрати;

— інші операційні витрати та 1, 2, 3, 4, 5.

71.       Відсоток виконання плану розраховується як відношення:

1          — планового випуску до фактичного х 100 %;

— фактичного випуску звітного періоду до випуску продукції за попередній період;

— планового випуску звітного періоду до фактичного випуску попереднього періоду х 100 %;

4          — фактичного випуску продукції до планового х 100 %.

72.       В залежності від співвідношення показників визначте, який
тип фінансової стійкості має підприємство, якщо:

виробничі запаси і витрати = 30005 грн;

власний оборотний капітал = 28400 грн;

джерела формування запасів = 33125 грн.

— нормальна фінансова стійкість;

— нестійкий фінансовий стан;

— абсолютна фінансова стійкість;

— критичний фінансовий стан.

73.       Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу розраховується як:

1          — добуток між виручкою від реалізації;

— відношення середнього розміру оборотного капіталу до чис­того доходу від реалізації продукції;

— відношення чистого доходу від реалізації до середнього роз­міру оборотного капіталу.

74.       Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути
викликано:

— незадовільним фінансовим станом підприємства;

— необачною кредитною політикою підприємства стосовно покупців;

— нерозбірливим вибором партнерів бізнесу;

— усе вище перераховане.


75.       Назвіть тип факторної моделі Y = А + В/С; У = А * В/С:

— мультиплікативна;

— адитивна;

— кратна;

— комбінована.

76.       Назвіть тип факторної моделі Y = х1 * х2 *... * хи:

— адитивна;

— кратна;

— комбінована;

— мультиплікативна;

77.       Ознакою незадовільної роботи підприємства є наявність про-
строченої дебіторської та кредиторської заборгованостей:

— так;

— ні.

78.       Підприємство, що використовує тільки власний капітал, має
найвищу фінансову стійкість:

— так;

— ні.

79.       Мета економічного аналізу — це:

— застосування системи показників;

— визначення резервів;

— використання евристичних прийомів аналізу;

— забезпечення прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

80.       .Бухгалтерський облік для здійснення економічного аналізу:

— методична база;

— організаційна база;

— ідеологічна основа;

— інформаційна база.


 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Віктор Іванович ГАНІН Іван Федорович ПРОКОПЕНКО

МЕТОДИКА І МЕТОДОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Навчальний посібник

Керівник видавничих проектів - БА.Сладкевич Друкується в авторській редакції Дизайн обкладинки - Б.В. Борисов

Підписано до друку 22.09.2007 р. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 27. Наклад 1000 прим.

Видавництво "Центр учбової літератури" вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176 тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.com сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК №2458 від 30.03.2006