1.2. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін «аналіз» походить від грецького слова «апаії$,у$,», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Таким чином, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки те, з яких елементів вона складається, а й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і чинниками, тим глибше ми будемо знати економічне явище й більш ефективно управляти процесом формування собівартості продукції.
Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу і синтезу як наукових методів пізнання дійсності. Лише ця єдність забезпечує наукове дослідження явищ у всебічному діалектичному зв'язку.
Основні види аналізу подані на схемі 1.1.
Без аналізу неможлива свідома діяльність людей. Характеризуючи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: «Уже розбивання горіха є початком аналізу» [23].
У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємовідносини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об'єкти і явища.
Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає
економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно — економічний на
мікрорівні — аналіз господарської діяльності (АГД),
який застосовується у вивченні економіки окремих підприємств.
Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. Тоді з'явилися перші найпростіші засоби аналітичного дослідження.
Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку. Водночас наука перебуває в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оп-тимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.
Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного характеру, то економічний аналіз поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві.
Сьогодні економічний аналіз посідає важливе місце серед економічних наук. Його розглядають як одну із функцій управління виробництвом. Місце аналізу в системі управління спрощено можна відобразити на схемі 1.2.
Відомо, що система управління складається з таких основних взаємозалежних функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.
Методологічна раціональність прийняття рішень покликана шукати такі прийоми розв'язання проблем, котрі б добре «вписувались» у три вимірники: минуле, сучасне і майбутнє.
Можна погодитися із З. Миколайчук [18], що під час розв'язання певних проблем ми звертаємося у минуле, щоб здобути відповідну інформацію про ситуацію, у якій виникла та чи інша проблема, а також для з'ясування її причин і джерел. Потім, спираючись на готові приклади або на творчий підхід, можна сформулювати варіанти реорганізаційних змін не тільки щодо сучасної діяльності, а й стратегічних, і, більш того, програмувати прийоми майбутніх спірних
Ресурси
Керівна система
Продукція, послуги
Планування
Облік
Керована система
Управлінські рішення
Аналіз
Схема 1.2. Місце економічного аналізу в системі управління
рішень. Осмислення таким чином дій у проблемних ситуаціях приводить нас до прийняття методологічно-раціональних рішень, до налагодження процесу переходу від минулого до майбутнього. Тоді можна стверджувати, що виявлення причин виникнення проблем і рішень в минулому, а також розуміння можливості виникнення проблем у майбутньому дадуть нам інформацію, достатню для прийняття ефективних управлінських рішень. Фундаментальним, методичним аспектом таких процесів є можливість підходити до справи креативно, тобто вести творчий пошук нових шляхів подолання будь-яких можливих проблем на всіх фазах життя певної організації (підприємства). Але не треба забувати, що «людина не в змозі мислити а ні відповідно до апріорної моделі раціональності, а ні взагалі за якоюсь абсолютною моделлю, оскільки вона не здатна передбачити зразу всі можливі варіанти розведення тієї чи іншої проблеми»[19].
Людині властиво шукати не оптимум, а сатисфакцію, тобто вдоволення [61]. Сутність такого методу прийняття рішень витікає з того факту, що у практичній діяльності варіанти «задоволення» виникають тоді, коли є набір критеріїв, які окреслюють мінімальні умови якої-небудь задовільної альтернативи, в той час коли ця сама альтернатива відповідала б усім критеріям, або навіть домінувала над ними. Треба пам'ятати, що основним суб'єктом управління є людина, від якої насамперед залежить функціонування організації й хід усіх подій у ній. А функціонування організації забезпечує стійкий взаємозв'язок між її підсистемами, відділами, групами, ланками; між робітниками, задіяними в цьому процесі як всередині системи, так і поза нею.
Система управління виробництвом потребує інформації не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, а й про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу. Первинна інформація в процесі аналізу проходить аналітичне опрацювання: проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних чинників на
розмір результативних показ- Еісолошшш аналіз це функція ників; виявляються хиби, по- управління, яка забезпечує ш-милки, невикористані можли- ук°вість п^ишапігш ргшень.
вості, перспективи тощо.
На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об'єктивність і ефективність.
Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, організації праці, новітньої техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних хиб у роботі тощо. Результатом цього є зміцнення економіки підприємства, підвищення ефективності виробництва.
Управлінські рішення, дії сьогодні повинні базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному економічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтованими.
Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не повинен здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність. Недооцінка ролі економічного аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають дошкульних витрат. І навпаки, ті підприємства, на котрих серйозно ставляться до економічного аналізу, мають високу економічну ефективність.