1.2. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін «аналіз» походить від грецького слова «апаії$,у$,», що в перекладі означає «розділяю», «розчленовую». Таким чином, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки те, з яких елементів вона складається, а й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і чинниками, тим глибше ми будемо знати економічне явище й більш ефективно управляти про­цесом формування собівартості продукції.

Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу і синтезу як нау­кових методів пізнання дійсності. Лише ця єдність забезпечує нау­кове дослідження явищ у всебічному діалектичному зв'язку.

Основні види аналізу подані на схемі 1.1.

Без аналізу неможлива свідома діяльність людей. Характеризую­чи історичну межу виникнення аналізу, Ф. Енгельс писав: «Уже роз­бивання горіха є початком аналізу» [23].

У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємовід­носини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об'єкти і явища.


Потрібно розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно — економічний на мікрорівні — аналіз господарської діяльності (АГД),

який застосовується у вивченні економіки окремих підприємств.

Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації сус­пільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були не такими вагомими) розглядалися в межах існуючих на той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. Тоді з'явилися перші найпростіші засоби аналі­тичного дослідження.

Сучасний стан економічного аналізу можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку. Водночас наука пе­ребуває в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оп-тимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку АГД в теоретичному напрямку тісно по­в'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, ста­тистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив приклад­ного характеру, то економічний аналіз поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбу­ваються в нашому суспільстві.

Сьогодні економічний аналіз посідає важливе місце серед еконо­мічних наук. Його розглядають як одну із функцій управління ви­робництвом. Місце аналізу в системі управління спрощено можна відобразити на схемі 1.2.

Відомо, що система управління складається з таких основних взаємозалежних функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.

Методологічна раціональність прийняття рішень покликана шу­кати такі прийоми розв'язання проблем, котрі б добре «вписувались» у три вимірники: минуле, сучасне і майбутнє.

Можна погодитися із З. Миколайчук [18], що під час розв'язан­ня певних проблем ми звертаємося у минуле, щоб здобути відпові­дну інформацію про ситуацію, у якій виникла та чи інша проблема, а також для з'ясування її причин і джерел. Потім, спираючись на готові приклади або на творчий підхід, можна сформулювати варі­анти реорганізаційних змін не тільки щодо сучасної діяльності, а й стратегічних, і, більш того, програмувати прийоми майбутніх спірних


Ресурси


Керівна система

Продукція, послуги


 


Планування


Облік


Керована система


Управлінські рішення


Аналіз


 

Схема 1.2. Місце економічного аналізу в системі управління

рішень. Осмислення таким чином дій у проблемних ситуаціях при­водить нас до прийняття методологічно-раціональних рішень, до налагодження процесу переходу від минулого до майбутнього. Тоді можна стверджувати, що виявлення причин виникнення проблем і рішень в минулому, а також розуміння можливості виникнення про­блем у майбутньому дадуть нам інформацію, достатню для прий­няття ефективних управлінських рішень. Фундаментальним, мето­дичним аспектом таких процесів є можливість підходити до справи креативно, тобто вести творчий пошук нових шляхів подолання будь-яких можливих проблем на всіх фазах життя певної організації (підприємства). Але не треба забувати, що «людина не в змозі мис­лити а ні відповідно до апріорної моделі раціональності, а ні взагалі за якоюсь абсолютною моделлю, оскільки вона не здатна передбачи­ти зразу всі можливі варіанти розведення тієї чи іншої проблеми»[19].

Людині властиво шукати не оптимум, а сатисфакцію, тобто вдо­волення [61]. Сутність такого методу прийняття рішень витікає з того факту, що у практичній діяльності варіанти «задоволення» виника­ють тоді, коли є набір критеріїв, які окреслюють мінімальні умови якої-небудь задовільної альтернативи, в той час коли ця сама альтер­натива відповідала б усім критеріям, або навіть домінувала над ними. Треба пам'ятати, що основним суб'єктом управління є людина, від якої насамперед залежить функціонування організації й хід усіх подій у ній. А функціонування організації забезпечує стійкий взаємозв'язок між її підсистемами, відділами, групами, ланками; між робітниками, задіяними в цьому процесі як всередині системи, так і поза нею.

Система управління виробництвом потребує інформації не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, а й про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприє­мства. Осмислення, розуміння інформації досягаються за допо­могою економічного аналізу. Первинна інформація в процесі анал­ізу проходить аналітичне опрацювання: проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначаєть­ся вплив різних чинників на

розмір результативних показ- Еісолошшш аналіз це функція ників; виявляються хиби, по- управління, яка забезпечує ш-милки, невикористані можли-    ук°вість п^ишапігш ргшень.

вості, перспективи тощо.

На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, за­безпечує його об'єктивність і ефективність.

Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощад­ливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передо­вого досвіду, організації праці, новітньої техніки і технології вироб­ництва, попередженню зайвих витрат, різних хиб у роботі тощо. Результатом цього є зміцнення економіки підприємства, підвищен­ня ефективності виробництва.

Управлінські рішення, дії сьо­годні повинні базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному економічному ана­лізі. Вони мають бути науково обґрунтованими.

Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не по­винен здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність. Недооцінка ролі економічного аналізу, помилки в пла­нах і управлінських діях у су­часних умовах завдають дош­кульних витрат. І навпаки, ті підприємства, на котрих сер­йозно ставляться до економіч­ного аналізу, мають високу еко­номічну ефективність.