2.8.5. Аналіз формування і використання фонду заробітної плати

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємства на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Витрати на оплату праці (фонд оплати праці) складаються з фон­ду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.

Аналіз складу і структури фонду заробітної плати робітників полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у загально­му фонді оплати праці (табл. 2.58).

При цьому встановлюється частка виплат, пов'язаних як з неза­безпеченістю підприємства кадрами необхідних професій і кваліфі­кованої підготовки (доплати за різницю розрядів, робіт), з виконан­ням працівниками невластивих їм функцій (оплата верстатників, залучених на будівельні роботи), так і з удосконаленням організації виробництва й праці: доплати за сумісництво професій, заміщення посад та ін.

Особливу увагу приділяють виявленню усіх видів невиробничих виплат і втрат, що спричиняють зростання собівартості продукції. Згідно з даними табл. 2.58 це оплата цілозмінних і внутрізмінних простоїв, вимушених прогулів (104,095 тис. грн, або 2,64 % до суми фонду заробітної плати). Оцінку ефективності використання засобів оплати праці проведемо за даними табл. 2.59, де коефіцієнт комп­лексних результатів господарської діяльності підприємства (К:) роз­раховується як добуток коефіцієнтів зростання показників оцінки ефективності господарювання, потім порівнюється з коефіцієнтом росту середньої заробітної плати одного працюючого (Кд). При значенні оцінки ефективності більше одиниці система вважається ефективною.

Як показують дані таблиці, система використання засобів на опла­ту праці неефективна, вона не зацікавлює працівників у зростанні матеріало- і фондовіддачі, прискоренні обороту оборотних коштів.

Зростання зарплати (на 45,83 %) не забезпечує поліпшення рівня результатів господарської діяльності.

Для зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибут­ку і рентабельності необхідно, щоб збільшення продуктивності праці випереджало збільшення заробітної плати. Щоб перевірити, чи вит­римується співвідношення, скористаємося даними табл. 2.60.

Таблиця 2.60

Аналіз відповідності темпів росту продуктивності праці

і зарплати

З таблиці видно, що темп росту продуктивності праці порівняно з 2002 р. знизився на 2,53 %, а середня заробітна плата одного пра­цюючого збільшилася на 45,83 %. Такого не повинно бути, тому що заробітна плата збільшується не за рахунок інтенсивності праці, а за рахунок підвищення цін на продукцію, що випускається.

Таким чином, для забезпечення зниження витрат на одиницю продукції, зростання прибутку і рентабельності на підприємстві не­обхідно, щоб зростання продуктивності праці випереджало підвищен­ня заробітної плати.

У висновку аналізу використання виробничих ресурсів визначаєть­ся комплектний резерв, що є мінімальним резервом, забезпеченим трьома видами ресурсів — основними, матеріальними і трудовими.