2.8.2. Аналіз використання робочого часу

У раціональному використанні робочого часу закладені резерви збільшення обсягу продукції. Аналіз використання робочого часу ставить своєю метою виявити його втрати, знайти причини втрат і встановити їхній вплив на виконання плану випуску і реалізації продукції.

Для встановлення обсягів втрат робочого часу необхідно деталь­но вивчити календарний, табельний (номінальний), корисний і фак­тичний фонди часу. Необхідні зведення містить баланс робочого часу.

Приведені в табл. 2.51 дані дають можливість встановити відхи­лення від минулого року по окремих видах невиходів на роботу (відпустки, хвороби, виконання державних обов'язків) і розкрити не плановані невиходи (з дозволу адміністрації, простої).

З балансу робочого часу видно, що основними причинами ціло­денних втрат робочого часу виявились простої, неявки з дозволу адміністрації. Загальні втрати робочого часу з цих причин у серед­ньому на одного робітника склали 57,24 дня (6,89 + 50,35), а на всю чисельність — 260155,8 дня (57,24 X 4545). Цілоденні втрати були частково компенсовані внаслідок скорочення тривалості чергових відпусток на 2,4 дні, відпусток по навчанню і передбачених законом — 0,5, через хворобу — 5,2 дні.

У процесі аналізу актів про простої, обов'язкових записів поруш­ників трудової дисципліни, заяв про надання відпусток без збере­ження заробітної платні і лікарняних листів установлюються причи­

ни простоїв, необхідність надання відпусток з дозволу адміністрації, частота, повторюваність захворювань, причини їх виникнення, роз­робляються заходи щодо скорочення простоїв, профілактики захво­рювань, поліпшення умов охорони і безпеки праці, режиму роботи і зменшення відпусток з ініціативи адміністрації.

Внутрізмінні втрати робочого часу, обчислені безпосередньо за звітністю, трохи занижені, тому що у фактично відпрацьованому часі відбиваються години понаднормової роботи, запізнення, внутрізмінні втрати. Документально оформляються втрати робочого часу тільки відрядників тривалістю понад встановлену межу. Внутрізмінні втра­ти робочого часу, причини їх виникнення виявляються на основі хро­нометражних спостережень, фотографій робочого дня, первинних документів на оплату простоїв, заявок і рішень профспілкових органів на понаднормові роботи.

Основними причинами втрат робочого часу є: незабезпеченість сировиною, матеріалами, енергоресурсами, інструментом, технологіч­ною документацією, технічна несправність устаткування, порушення трудової дисципліни, ритму роботи й інше.

До непродуктивних відносяться витрати робочого часу на виго­товлення бракованої продукції, виправлення браку, у зв'язку зі зміною умов виробництва. їх розмір і причини виникнення визнача­ються по доплатних паперах, нарядах на відрядну оплату з відмітним знаком, що виписуються робітником на виконання робіт, не перед­бачених технологією по актах, відомостях, повідомленнях на брак та інше.

Вплив цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу на обсяг товарної продукції розраховується добутком цих втрат на середньо­денну чи середньогодинну продуктивність робітника.

Використання фонду робочого часу

Проведемо факторний аналіз фонду робочого часу й встановимо вплив факторів на його зменшення (табл. 2.52).

Фонд робочого часу (фрч) залежить від чисельності робочих (чр), кількості відпрацьованих днів одним робочим у середньому за рік (д) і середньої тривалості робочого дня (Т):

ФРЧ = ЧР х Д х Т.

На підприємстві, що аналізується фактичний фонд робочого часу менше планового на 92700 год. Вплив факторів на його зміну можна встановити способом ланцюгової підстановки:

АФРЧчр = (ЧРф - ЧРпл ) х Дпл х Тпл = = (3400-3500)х240х8,0 = -192000 год.;

АФРЧд = (Дф - Дпл)хЧРф хТпл =

= (230-240)х3400х8,0 = -272000 год.;

АФРЧп = (Тф -    ) х Дф хЧРф =

= (7,4 -8,0)х230х3500 = -483000 год.;

Усього -947000 год.

Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприєм­ство використовує недостатньо повно. У середньому одним робітни­ком відпрацьовано по 230 днів замість 240, у зв'язку з чим надпла­нові цілоденні втрати робочого часу склали на одного робітника 10 днів, а на всіх — 3400 днів, або 272000 год. (3400 х 8,0).

Істотні і внутрізмінні втрати робочого часу: за один день вони скла­ли 0,15 год., а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками — 5695,2 год. Загальні втрати робочого часу — 188100 год. (1794 — 1908) х 1650. У дійсності вони ще вищі в зв'язку з тим, що фактичний фонд відпра­цьованого часу містить у собі і надурочно відпрацьовані години (1485 год.). Якщо їх врахувати, то загальні втрати робочого часу складуть 189585 год.

Задача

Зробити висновки про використовування робочого часу на підприємстві за такими даними:

 

 

Показники	Минулого року	У звітному році
		План	Факт
1. Середньоспискова чисель­ність робітників, чол.	7215	7200	7044
2. Час, відпрацьований всіма робітниками, тис. год.	12741,7	12781,4	12458
3. Зокрема понаднормово від­працьований час, тис. год.	41,2	X	57,1
4. Відпрацьовано людино-днів всіма робітниками	1605,3	1608,5	1570,8
5. Час, відпрацьований одним робітником, тис. год.	1766	1775,2	1768,6
6. Кількість відпрацьованих одним робітником людино-днів	222,5	223,4	223
7 . Непродуктивні витрати робочого часу, тис. год.	17,2	X	15,5
8. Середня тривалість робочо­го дня, год.	7,937	7,946	7,931

Розв'язування

При аналізі використовування робочого часу доцільно розрахун­кові дані оформити у вигляді такої таблиці