2.7.3. Факторний аналіз матеріаломісткості продукції

Під час розгляду задач аналізу матеріальних витрат виділяють дослідження чинників, що впливають на формування показника матераломісткості, який характеризує частку матеріалізованої праці у вартості товарної продукції як чинника, під впливом якого форму­ються інші показники господарської діяльності підприємства.

Основними показниками використання матеріальних ресурсів у виробництві є матеріаломісткість товарної продукції і питома мате­ріаломісткість.

Рівень матеріаломісткості товарної продукції визначається співвідношенням між матеріальними витратами на виробництво і вартістю тієї ж продукції, а питома матеріаломісткість окремих ви­робів — співвідношенням між матеріальними витратами на їх ви­робництво і оптовою ціною виробу. Вивчення матеріаломісткості про­дукції як самостійного результативного показника може бути здійснене за допомогою факторного аналізу. Такий аналіз вирішує завдання загальної оцінки ступеня раціональності використання предметів праці, вивчення об'єкта з виявленням впливу дії найваж­ливіших чинників. При цьому аналіз зазвичай має послідовний ха­рактер і спирається на дані періодичної бухгалтерської звітності та деякі додаткові розрахунки, виходячи з окремих даних.

Матеріаломісткість, так само як і матеріаловіддача, залежить від обсягу товарної продукції і суми матеріальних витрат на її вироб­ництво.

У свою чергу, обсяг товарної продукції у вартісному обчисленні може змінитися за рахунок кількості виробленої продукції (вп), її


структури (ст) і рівня відпускних цін (цп). Сума матеріальних витрат (МВ) також залежить від обсягу виробленої продукції, її струк­тури, витрат матеріалів на одиницю продукції (ПВ) і вартості мате­ріалів (цм).

У результаті загальна матеріаломісткість залежить від структури виробленої продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін на матеріальні ресурси і відпускних цін на продукцію.

Вплив чинників першого порядку на матеріаловіддачу або мате­ріаломісткість можна визначити методом ланцюгової підстановки.

МВш(при ВПзагпл£ТПЛІ,ПВШІ,ЦМПЛІ)

МЕпл

ТПпл (пРи ВПзагпл , СТnлі, ЦПплі)

ММ

умі

ММ

МВумі(при ВПзагф,СТШ,ПВШІ,ЦМШІ)_ ТПумі(при ВПзагфСТПЛІ,ЦПші)     '

МВум2(при ВПзагф,СТфі,ПВШІ,ЦМШІ)_

ум 2

ТПум2 (при ВПзагф , СТфі, ЦПплі )        '

ум3

МВумз (при ВПзагф, СТфі, ПВфі, ЦМШІ) _

ММ

МВф(при ВПзагф,СТфі,ПВфі,ЦМфі)

ТПум2 (при ВПзагф , СТфі, ЦПплі)

МВ А

ММф

ТПф (при ВПзагф , СТфі, ЦПф{)

 

А мм

заг

= ммф

факт

— мм

пл.-

а мм

вп

= мм . —

умі

мм ;

пл.

а мм

ст

= мм 2 -

ум 2

— мм .;

умі'

аммпв

пв

= мм 3 —

умЗ

ММум2;

а мм

= мм , -

ум 4

— ммум3;

а мм

цп

= ммф

факт

— ммпл..

пл.

Для розрахунку потрібно мати такі початкові дані: і. Витрати матеріалів на виробництво продукції:

—        за планом

£(ВПті-ПВплі.ЦМШІ) = 30,98 (тис. грн);

—        за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва продукції

£(ВПті-ПВШІ-ЦМт)■= 31,32 (тис. грн);

—        за плановими нормами і плановими цінами на фактичний ви­пуск продукції

£(ВПфГПВплі ■ ЦМт) = 31,9 (тис. грн);

—        фактично за плановими цінами

£(ВПфГПВфі ■ ЦМШІ) = 32,35 (тис. грн);

—        фактично

£(ВПфГПВфі■ЦМф{) = 33 (тис. грн).

2. Вартість товарної продукції:

—        за планом

£(ВПті ■ ЦПт) = 134 (тис. грн);

—        за планом, перерахованим на фактичний обсяг виробництва, при плановій структурі

£(ВПфі-ЦПШІ)■      = 134,2 (тис. грн);

—        фактично за плановими цінами

£(ВПфГЦПШІ) = 134,57 (тис. грн);

—        фактично

£(ВПфі-ЦПфі) = 135 (тис. грн).

На основі наведених даних по матеріальних витратах і вартості товарної продукції розрахуємо показники матеріаломісткості про­дукції, які необхідні для розрахунку впливу чинників на зміну її рівня. Аналіз зроблено в табл. 2.41.

З таблиці видно, що матеріаломісткість продукції в звітному році загалом зросла на 0,013276 грн порівняно з минулим роком, у тому числі за рахунок зміни:

—        обсягу виробництва 0,2334 — 0,2312 = +0,0022 (грн);


структури виробництва на 0,2371 — 0,2334 = +0.0037 (грн);

норм витрат сировини на 0,2404 — 0,2371 =+0,0033 (грн);

цін на сировину і матеріали на 0,2452 — 0,2404 = +0,0048 (грн);

відпускних цін на продукцію на 0,2444 — 0,2452 = -0,0008 (грн). Отримані дані дозволяють зробити висновок про те, що виникли

перевитрати матеріалів порівняно із затвердженими нормами, внасл­ідок чого матеріаломісткість зросла на 0,33 коп. Найістотніший вплив на підвищення матеріаломісткості продукції справило зростання цін на сировину і матеріали. За рахунок цього чинника рівень матеріа­ломісткості підвищився на 0,48 коп. Причому темпи зростання цін на матеріальні ресурси були вищі за темпи зростання цін на продук­цію підприємства. Через зростання відпускних цін матеріаломісткість знизилася на 0,08 коп., але не в такому ступені, як вона зросла за рахунок двох попередніх чинників.

Далі слід розглянути матеріаломісткість окремих видів продукції і причини зміни її рівня. Вона залежить від норм витрати матеріалів, їх вартості і відпускних цін на продукцію.

Дані табл. 2.42 показують, що найбільш високий рівень матеріа­ломісткості має газетна продукція.

Таблиця 2.42 Факторний аналіз матеріаломісткості окремих видів продукції

 

 

 

 

 

 

Матеріаломісткість, коп.

Відхилення від плану, коп.

Вироби

 

за планом при фак­тичній структурі

за фактом при пла­нових цінах на про­дукцію (УРфЦМф/ЦПпл)

за фактом (УРфЦМф/ЦПф)

 

в тому числі за рахунок зміни

я . 3

а ч Е. я Ьг

св   •

и    §

1

загальне

норм витрат сировини

цін на сирови-

оптових цін на продукцію

Газети

23,2

23,9

24,5

24,3

+ 1,1

+0,7

+0,6

-0,2

Бланки

23,3

23,8

23,5

23,4

+0,3

+0,5

-0,3

+0,1

Брошура

24,1

23,7

23,8

23,8

-0,2

-0,4

+0,1

+0,1

Порівняно з планом рівень матеріаломісткості знизився по бро­шурній продукції за рахунок більш економного використання мате­ріалів.

По газетній продукції матеріаломісткість зросла через перевит­рату матеріалів на одиницю продукції відносно норми і в зв'язку з підвищенням їхньої вартості, а по бланковій продукції — через пере­витрату матеріалів і оптових цін на продукцію.

Згідно з розглянутою схемою насамперед потрібно встановити, як змінилася загальна матеріаломісткість за рахунок структури ви­робленої продукції і матеріаломісткості окремих видів продукції:

ММ = ^(СТІ ■ЧМЕІ),

де: ст — структура виробленої продукції;

чме — матеріаломісткість окремих видів продукції.

Для цього можна застосувати метод абсолютних різниць: &ММст = £(СТф ■ СТПл)-ЧМЕіпл,

&ММчте = £ (ЧМЕф - ЧМЕіпл) ■ СТф.

За даними табл. 2.43 загальна матеріаломісткість продукції зросла порівняно з планом на 0,9 коп., в тому числі через зміну структури виробництва продукції на 0,163 коп., а за рахунок зміни матеріало­місткості окремих видів продукції — на 0,737 коп.

Таблиця 2.43 Розрахунок впливу чинників на загальний рівень матеріаломісткості, коп.

 

 

 

Структура випу­ску продукції, %

Матеріаломісткість

Зміна матеріало-

 

окремих видів про­дукції, коп.

місткості за раху­нок

Вироби

план

факт

відхилення

план

факт

відхилення

структури продук­ції

матеріаломісткості окремих видів про­дукції

Газети

60

63

+3

23,2

24,3

+1,1

+0,696

+0,693

Бланки

30

31

+ 1

23,3

23,4

+0,1

+0,233

+0,062

Брошури

10

6

-4

24,1

23,8

-0,3

-0,766

-0,018

Всього

100

100

-

23,1

24,0

+0,9

+0,163

+0,737

Матеріаломісткість окремих видів продукції (ЧММ), в свою чер­гу, залежить від питомої матеріаломісткості (пммі) (вартість витра­чених матеріалів на одиницю продукції) і рівня відпускних цін на продукцію (цпі), для розрахунку впливу яких використовується метод ланцюгової підстановки або інтегральний метод:

тт, ™ г    ПММі
ЧММі =          1-.

ЦПі


Як видно з табл. 2.44, матеріаломісткість брошурної продукції знизилася за рахунок зменшення питомої матеріаломісткості цих виробів, яка, в свою чергу, залежить від кількості (маси) витрачених матеріальних ресурсів на випуск виробів та їх вартості, а по газетній і бланковій продукції — зросла за рахунок того самого фактора.

ПММ{ = £(Щ .ЦМ{).

Для розрахунку впливу цих чинників можна використати прийом абсолютних різниць:

ШММпв = £(ПВфі -ПВші)■ ЦМші;

^ПММцм = £ (ЦМфі - ЦМплі) ■ ПВфі,

де: пв — кількість витрачених матеріальних ресурсів на випуск ви­робів;

цм — вартість витрачених матеріальних ресурсів на випуск ви­робів.

Розрахунки, наведені в табл. 2.45, показують, що питома матеріа­ломісткість газети зросла як за рахунок перевитрати матеріальних ресурсів відносно планових норм (внутрішній чинник), так і за ра­хунок підвищення вартості матеріалів через інфляцію (зовнішній




 


АММх


АМВ.


 

де: А ММЛ — абсолютний приріст матеріаломісткості за рахунок г-го чинника;

А МВЛ — абсолютний приріст матеріальних витрат за рахунок г-го чинника.

Якщо який-небудь чинник впливає одночасно на суму матері­альних витрат і обсяг виробництва продукції, то розрахунок прово­диться за формулою:

Амм. = МВпл ±АМВхі - ММ .
хі   ВП ±АВП            пл


Головна увага приділяється вивченню причин зміни питомої витрати сировини на одиницю продукції, пошуку резервів її скоро­чення. У процесі подальшого аналізу необхідно встановити, як змінився випуск продукції за рахунок цих чинників. Визначимо, як зміна матеріаломісткості позначається на випуску продукції. Для цього скористаємося табл. 2.46.

Таким чином, доведення матеріаломісткості до рівня минулого року дозволить скоротити матеріальні витрати на 1,769 тис. грн, і збільшити випуск продукції на 7,6514 тис. грн.

На матеріаломісткість впливають різні чинники. Побудуємо муль-типлікативну модель, за допомогою якої встановимо вплив ряду основних чинників на величину показника, що аналізується.

Можна будувати будь-які мультиплікативні моделі. Однак обов'яз­кова умова, за якої можлива побудова мультиплікативної моделі, — це присутність економічного значення включених в модель чин­ників.


ММ


МВ ^ ( ТВ ^ г

ТВ )


 

ТП


де: ММ — матеріаломісткість продукції; МВ — матеріальні витрати; ДФч — діючий фонд робочого часу; ТВ — трудові витрати; ТП — випуск товарної продукції.

Факторний аналіз матеріаломісткості продукції показано в табл. 2.47.

Таблиця 2.47 Факторний аналіз матеріаломісткості

 

Показники

Мину­лий рік

Звіт­ний рік

Індекс

Матеріальні витрати, тис. грн

30,98

33

1,0652

Фонд робочого часу, людино-дні

4655

4750

1,0204

Трудові витрати, тис. грн

45,9

49

1,0675

Випуск товарної продукції, тис. грн

134

135

1,0385

Співвідношення матеріальних і тру-

 

 

 

дових витрат

0,675

0,673

0,997

Інтенсивність   використання   живої

 

 

 

праці

0,00986

0,01032

1,0467

Час виготовлення одиниці вартості

 

 

 

продукції

35,81

35,19

0,9827

Рівень матеріаломісткості, грн

0,238

0,244

1,0252

Для того, щоб встановити розмір резерву зниження матеріало­місткості продукції в моделі, потрібно замість чинників, індекс яких більший за одиницю або 100 %, підставити їх значення, яке було в базовому періоді.

За умови, що дані чинники будуть повернуті до попереднього стану, їх індекс дорівнює одиниці, а загальний індекс матеріаломіст­кості при цьому складає:

Імм = 0,997 х 1 х 0,9827 = 0,9798.

р

Фактичний індекс матеріаломісткості становить 1,0252. У разі приведення в дію невикористаних резервів зниження матеріаломіст­кості цей індекс дорівнював би 0,9798. Отже, резерв зниження мате­ріаломісткості існує, він може бути визначений за формулою:


Р


Іммр

            р

Іммф


1


х 100%,


де: Р — резерв зниження матеріаломісткості;

Іммр — розрахунковий індекс матеріаломісткості; ІмМф — фактичний індекс матеріаломісткості.

( 0 9798    ^ р = 0,9798 _ 1| хЮ0% = -4,4%.

^ 1,0252    J

Таким чином, існує значний резерв зниження матеріаломісткості, він становить 4,4 %.

Проведення факторного аналізу матеріаломісткості значною мірою залежить від специфіки виробництва, особливості технології, від конкретних цілей і завдань аналізу.