2.7.2. Аналіз використання матеріальних ресурсів у виробництві
В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає одним з найважливіших напрямків збільшення прибутку підприємств.
Підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впровадження нових технологій, удосконалення управління, зокрема систематичний економічний аналіз матеріальних та енергетичних витрат.
Аналіз використання матеріальних ресурсів повинен:
визначити дійсне становище щодо витрат матеріальних ресурсів на підприємстві;
розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий певний рівень у витрачанні цих ресурсів;
намітити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і економного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.
До узагальнюючих показників витрачених матеріалів належать:
матеріаловіддача;
матеріаломісткість;
коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат;
— питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції. Матеріаловіддача визначається відношенням вартості виробленої
продукції до суми матеріальних витрат.
Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки зроблено продукції відносно вартості кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії і т.ін.).
Матеріаломісткість продукції розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції.
Вона показує, скільки матеріальних витрат необхідно зробити або фактично припадає на виробництво одиниці продукції. Розрізняють такі показники матеріаломісткості:
а) окремі показники матеріаломісткості
(сировиномісткість, ме-
таломісткість, паливомісткість, енергомісткість та ін.);
б) питома матеріаломісткість, яка поділяється на
параметричну і
конструктивну. Параметрична обчислюється за основними парамет-
рами, що характеризують ефективність експлуатації виробу.
Питома матеріаломісткість визначається відношенням суми витрачених матеріалів на одиницю технічного параметру з урахуванням її споживчих властивостей.
Конструктивна матеріаломісткість розраховується як відношення чистої ваги виробу до певних одиниць технічних параметрів.
Різниця між параметричною і конструктивною матеріаломісткістю показує втрати матеріалів при виробництві виробів;
в) відносна матеріаломісткість — це відношення конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Цей показник дозволяє перевірити рівень прогресивності норм витрат матеріалів.
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат.
Він характеризує у відносному значенні динаміку матеріаловід-дачі і одночасно розкриває чинники її зростання.
Коефіцієнт матеріальних витрат — це відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції.
Він показує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати порівняно з встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більше одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менше одиниці, то матеріальні ресурси використовувалися економно.
Деякі показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировиномісткість, металомісткість, паливомісткість, енер-гомісткість й інші), а також характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни).
Задача
На основі мультиплікативної моделі встановити вплив чинників на величину загальної матеріаломісткості і встановити розмір резерву зниження матеріаломісткості за такими даними:
Показник |
Базисний рік |
Звітний рік |
1. Матеріальні витрати, тис. грн (МВ) |
220180 |
220210 |
2. Діючий фонд робочого часу, людино-дні (Дф) |
1302600 |
1302583 |
3. Трудові витрати, тис. грн (ТВ) |
16530 |
16512 |
4. Випуск товарної продукції, тис. грн (ВП) |
255163 |
263139 |
Розв'язування
Мультиплікативну модель матеріаломісткості можна зобразити так:
Мм = МВ/ВП = МВ/ТВ * ТВ/Дф * Дф/ВП . На підставі одержаної моделі виробимо розрахунки в таблиці.
Показники |
Базисний рік |
Звітний рік |
Індекс |
1. Співвідношення МВ і витрат живої праці на випуск продукції (МВ/ТВ) |
13,32 |
13,34 |
1,0015 |
2.Інтенсивність використовування живої праці (ТВ/Дф) |
0,0127 |
0,0127 |
1,00 |
3. Час виготовлення одиниці вартості продукції (Дф/ВП) |
5,105 |
4,950 |
0,9696 |
4. Рівень Мм (Мв/ВП) |
0,8629 |
0,8369 |
0,9699 |
Щоб встановити розмір резерву зниження матеріаломісткості, в моделі необхідно замість чинників з індексом більше одиниці підставити їх значення, що мали місце в базисному періоді. За умови повернення даних чинників в колишній стан їх індекс рівний одиниці, а загальний (розрахунковий) індекс Мм при цьому складе:
ІМм (розрахунковий) = 1*1*0,9696 = 0,9696.
А індекс матеріаломісткості фактичний знаходимо відношенням матеріаломісткості фактичної до матеріаломісткості за планом.
ІМм (фактичний) = 0,9699. Резерв зниження матеріаломісткості визначимо за формулою: Я = ((ІМм (рас)/ІМм (ф.)) — 1) х 100 %; Я = ((0,9696/0,9699) х 100 %) ~= 99,96 %.
Розв'язування на ПК
Створіть електронну таблицю і введіть в неї вихідні дані та формули*.
Показник |
Базисний рік |
Звітний рік |
Індекс |
1. Матеріальні витрати, тис. грн (МВ) |
220180 |
220210 |
|
2. Діючий фонд робочого часу, людино-дні (Дф) |
1302600 |
1302583 |
|
3. Трудові витрати, тис. грн (ТВ) |
16530 |
16512 |
|
4. Випуск товарної продукції, тис. грн (ВП) |
255163 |
263139 |
|
|
|
|
|
1. Співвідношення МВ і витрат живої праці на випуск продукції (МВ/ТВ) |
=В4/В6 |
=С4/С6 |
=С9/В9 |
2. Інтенсивність використовування живої праці (ТВ/Дф) |
=В6/В5 |
=С6/С5 |
=С10/В10 |
3. Час виготовлення одиниці вартості продукції (Дф/ВП) |
=В5/В7 |
=С5/С7 |
=С11/В11 |
4. Рівень Мм (Мв/ВП) |
=В4/В7 |
=С4/С7 |
=С12/В12 |
|
|
|
|
Індекс матеріаломісткості розрахунковий ІМм (розрахунковий) |
=ДОБУТОК (ЯКЩО (09:011>1;1; 09:011)) |
|
|
Індекс матеріаломісткості фактичний ІМм (фактичний) |
=012 |
|
|
Резерв зниження матеріаломісткості Я |
= 1-В15/В16 |
|
|
Примітка: Формула для розрахунку Індексу матеріаломісткості розрахункового ІМм (розрахунковий) вводиться особливим чином, оскільки в ній використовуються складені функції і посилання на масив 09:011.
— Викликається майстер функції ДОБУТОК з категорії математичних;
у параметр Число 1 із списку функцій, що знаходиться зліва в рядку формул, викликається функція ЯКЩО:
у параметр Логічний вираз вводиться діапазон індексів і умова (D9:D11>1);
у параметр Значення_якщо_вірно вводиться 1;
у параметр Значення_якщо_невірно вводиться діапазон індексів
D9:D11;
— для введення формули масиву необхідно натиснути OK або клавішу Enter, утримуючи Ctrl і Shift (у рядку формул вираз, що вводиться, буде знаходитися у фігурних дужках).
!!! Порівняйте результати, одержані на ПК, і одержані при округленні проміжних значень.
Висновок
На підставі одержаних розрахунків визначили, що резерв зниження матеріаломісткості складає 0,04 %.
Питома матеріаломісткість може бути виражена як у вартісному обчисленні, так і в натуральному або умовно-натуральному (відношення кількості або маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво i-го виду продукції до кількості випущеної продукції цього виду).
Показником використання матеріальних ресурсів у виробництві є коефіцієнт використання матеріалів:
К
Чиставагадеталі
Норма витрат
де: К — коефіцієнт використання матеріалів.
Аналогічно визначається коефіцієнт втрат (К ) і коефіцієнт
1 і \ втрат' 1 ^
'технологічних відходів
технологічних відходів (К
втрат
Маса витрат
Норма витрат
К
технологічних відходів
Маса технологічних відходів
Норма витрат
Розрахунок інтегрального коефіцієнта використання предметів
праці (к й) здійснюється за формулою:
1 інтегральний' ^ 1 1
к . = 1 — к — к ., ,. .
інтегральний втрат технологічних відходів
У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання матеріалів порівнюють з плановим, вивчають їх динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.
Вплив матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначити з різним ступенем деталізації. Чинниками першого рівня є зміна суми використаних матеріальних ресурсів і ефективності їх використання:
ВП = МВ ■ МО, ВП = —,
ММ
де: вп — випуск продукції;
мв — витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції; мо — матеріаловіддача; мм — матеріаломісткість.
Для розрахунку впливу чинників на обсяг випуску продукції за першою моделлю можна застосовувати прийоми ланцюгової підстановки або інтегральний метод.
Якщо відомо, за рахунок чого змінилася матеріаловіддача (матеріаломісткість), то неважко підрахувати, як змінився випуск продукції.
Для цього необхідно приріст матеріаловіддачі за рахунок г-го чинника помножити на фактичну суму матеріальних витрат.
Зміну обсягу виробництва продукції за рахунок матеріаломісткості визначаємо за допомогою прийому ланцюгових підстановок.
Більш детальний аналіз можна зробити відносно кожного виду матеріальних ресурсів. При цьому використовується така модель випуску продукції:
ЗС ±АЗ. -ВХ
ВП =—і і 1-,
де: вп — випуск продукції з г-го виду сировини; 3сі — кількість заготовленої сировини г-го виду;
А з. — зміна перехідних залишків сировини; ВХ — відходи сировини;
пві — витрати г-го виду сировини на одиницю продукції.
Для розрахунку впливу цих чинників використовується спосіб ланцюгової підстановки, показаний у табл. 2.39, або абсолютних різниць, показаний у табл. 2.40.
Таблиця 2.39
Аналіз ефективності використання сировини на випуск газети
Показники |
Початок місяця |
Кінець місяця |
Відхилення |
Кількість заготовленої сировини, кг |
125 |
130 |
+5 |
Зміна залишків, що переходять з періоду в період, кг |
+20 |
-4 |
-24 |
Відходи сировини, кг |
1,5 |
1,7 |
+0,2 |
Витрати сировини на виробництво продукції, кг |
103,5 |
132,3 |
+28,8 |
Витрати сировини на виробництво одиниці продукції, кг |
0,08625 |
0,08535 |
-0,00089 |
Кількість випущеної продукції, шт. |
1200 |
1550 |
+350 |
Таблиця 2.40 |
Розрахунок впливу чинників на випуск газети способом абсолютних різниць
Чинник |
Алгоритм |
Розрахунок |
Обсяг впливу, шт. |
розрахунку |
впливу |
||
Кількість заготовленої сировини |
(ЗСф-ЗСш)/ПВпя |
(130-125)/0,08625 |
58 |
Зміна залишків |
-( Зф,-Зп,)/ПВ„Л |
-(-4-20)/0,08625 |
278 |
Зміна кількості відходів |
-(ВХф-ВХпл)/ПВпл |
-(1,7-1,5)/0,08625 |
-2 |
Зміна питомих витрат |
-(ПВф-ПВш)ВПф/ПВя |
-(0,08535-0,08625) 1550/0,08625 |
16 |
Всього |
|
|
+350 |
125 - 20 -1 5 В = 125 20 1,5 = 1200 (шт.);
м 0,08625 1 ;
впуМ1
ВПум 2
= 1258 (шт.);
ВПум 3
0,08625
130 + 4 -1,7 0,08625
130 + 4 -1,7 _ 0,08535 "
1536 (шт.);
впф =
1534 (шт.);
1550 (шт.).
Загальна зміна обсягу випуску продукції:
А ВПзаг = 1550 — 1200 = 350 (шт.), в тому числі за рахунок зміни:
а) маси заготовленої сировини
А ВПзс = 1258 — 1200 = +58 (шт.);
б) перехідних залишків сировини
А ВПз = 1536 — 1258 = +278 (шт.);
в) відходів сировини
А ВПвх = 1534 — 1536 = -2 (шт.);
г) питомої витрати сировини
А ВПпв = 1550 — 1534 = +16 (шт.).
Таким чином, план по випуску газети перевиконаний в основному за рахунок збільшення маси заготовленої сировини і великої кількості перехідних залишків. Внаслідок надпланових відходів сировини випуск продукції зменшився на 2 шт.
За такою моделлю можна розрахувати й резерви зростання випуску продукції за рахунок збільшення кількості сировини, скорочення її відходів і витрат на одиницю продукції.
Зменшити витрати сировини на виробництво одиниці продукції можна шляхом спрощення конструкції виробів, удосконалення техніки і технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення її втрат під час зберігання, недопущення браку, максимального використання відходів тощо.
Критерій фактичних матеріальних витрат має певну погрішність. Тому доцільно використати як критерій фактичні матеріальні витрати звітного і минулого року і на їх основі визначати усереднений відсоток зміни обсягу виробництва.
Роль і значення аналізу матеріальних ресурсів в умовах ринкових відносин зростають. Але проведення аналізу ускладнене через невідповідність статистичної звітності зростаючим вимогам аналізу і оцінки господарських результатів.