2.6. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ 2.6.1. Задачі аналізу і загальна оцінка стану основних фондів

Аналіз структури основних

щення питомої ваги машин і обладнання характеризує прогре­сивність структури основних фондів, зростання технічної оснаще­ності підприємства.

Згідно з даними табл. 2.24 у складі основних фондів велику ча­стину складає активна, котра має тенденцію росту до базисного року порівняно з загальним приростом основних фондів.

У результаті питома вага активної частини основних фондів збільшилися з 56,25 % у базисному році до 55,55 % в аналізовано­му. Використовуючи дані аналітичного обліку про джерела збільшення і причини вибуття основних фондів, складається ба­ланс їх руху. Баланс дає змогу проаналізувати фактори, що впли­нули як на збільшення, так і на причини вибуття основних фондів за видами.

Важливе значення для загальної характеристики руху основних фондів мають відповідні коефіцієнти (табл. 2.25).

При аналізі стану устаткування оцінюють його фізичний і мо­ральний знос. Фізичний знос характеризується поступовим зношу­ванням окремих елементів основних фондів під впливом експлуа­тації, особливостей технологічних процесів, ступеня завантаження устаткування, рівня кваліфікації робітників, якості ремонтів.

Коефіцієнт фізичного зносу може бути визначений за форму­лами:

Т          Т          Т

К      =    ф ;       К      = Н       ф ;       ІС       —А      Ф

ПФ.З>       лф.з.     ^РЕЯ'.м'       Кф.з. = арен

де: Тф, ТН — період служби устаткування, роки (фактичний і норма­тивний);

НрЕН — річна норма амортизації на реновацію, %; АрЕН — річна сума амортизації на реновацію, грн; Ф — середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

Моральний знос устаткування виникає під впливом створення нових ефективних засобів праці, внаслідок чого знижується соціаль­на й економічна ефективність старої техніки.

Коефіцієнт морального зносу можна розрахувати за такими формулами:

М .3.

КМ.3. ~~

 

р^

 

де: ОН, Ос ванні, грн;

обсяг випуску продукції на новому і старому устатку-

Середини інтервалів визначаються за формулою:

к =

2

де: МВ — верхня межа інтервалу, років; МН — нижня межа інтервалу, років.

7,5,

ГР

ГР

Тоді по кожній інтервальній групі одержимо: 0 + 5   _    „     5 +10

2

10 + 20

2,5,   II

25.

\\1ГР

2

20 + 30

15,     IV;

2          -ГР       2

Середній вік устаткування дорівнює: (2,5 х 0,3161)+(7,5 х 0,3964)+(15 х 0,1606)+(25 х 0,1269) = 12,5 (року).

Отриманий результат свідчить про те, що на підприємстві вста­новлене застаріле устаткування. Значну питому вагу має устаткуван­ня віком понад 20 років.

Задача

Визначити середній вік устаткування у цеху за такими даними про кількість і вік встановленого устаткування в механічному цеху заводу.

 

 

 

	Встановлене устатку-
Найменування устат­кування	вання на кінець року					Питома вага
	до 5	5-10	10-	понад	Всього	встановлен.
	років	років	20 років	20 років		устаткування
Конвеєри	25	49	6	8	86	12,8
Крани з/д	1	2	1	1	5	0,72
Верстати	1	13	19	8	61	8,87
металорізальні
Електронавантажувач	7	15	7	6	35	5,1
Інші види	64	78	31	26	199	28,9
Всього	223	240	126	98	687	100
Число одиниць устат-
кування кожної інтервальної групи в %	32,45	34,95	18,34	14,26	100
до підсумку

Розв'язування

Визначимо середній вік устаткування. Встановимо середини інтервалів:

Х,_ (ХВ + ХН) 2

де: ХВ, ХН — верхня і нижня межі.

По кожній інтервальній групі одержимо:

I           (5 + 0) / 2 = 2,5;

II         (5 + 10)/ 2 = 7,5;
Ш(10+ 20)/ 2 = 15;
IV (20 + 30)/ 2 = 25.

Середній вік устаткування визначимо за формулою:

X —      X * ( ,

де: х — середина інтервалу;

І — число одиниць устаткування в кожній інтервальній групі в частках до підсумку.

х = 2,5 х 0,3245 + 7,5 х 0,3495 + 15 х 0,1834 + 25 х 0,1426 = 9,76 років » = 10 років.

За допомогою інструменту автопідсумовування розрахуйте стовпець і рядок Всього*.

Розрахуйте стовпець Питома вага встан. устаткування як відношення кількості даного устаткування до загальної кількості устаткування**.

Розрахуйте рядок Число одиниць устаткування кожної інтер-вальної групи в % до підсумку як відношення загальної кількості ус­таткування в даній інтервальній групі до загальної кількості устат­кування***.

Розрахуйте середину інтервалу років. Для стовпця 30 форму­лою =(Е4+Б4)/2 і скопіюйте її в стовпці зліва, використовуючи ав-тозаповнення****.

Розрахуйте Середній вік устаткування, використовуючи фун­кцію СУММДОБУТОК***** з категорії математичних, а як аргу­менти діапазон Встановлене устаткування розділений на кількість даного устаткування і діапазон Середина інтервалу. Таким чином, для Конвеєрів розрахункова формула у вічку Н5****** матиме виг­ляд:

=СУММДОБУТОК(Б5:Е5/Р5;$Б$13:$Е$13)*******. Висновок

* Не забудьте, що перед застосуванням інструменту автопідсумовування активне повинне бути вічко, в якому з'явиться значення суми. ** =Р5/$Р$10 (для конвеєрів). *** =Б10/$Р$10 (для інтервалу 0-5 років).

**** Зверніть увагу, що в стовпці 5 у формулі стоїть посилання на пусте вічко А4, яке сприймається формулою як 0. ***** х = ^(х'-в)А

****** Передбачається, що верхній лівий елемент таблиці введений у вічко А3. ******* Абсолютна адресація в посиланні на Середину інтервалу $Б$13:$Е$13 зроблена для можливості автозаповнення стовпця Середній вік устаткування (діапазон вічок Н5:Н10).

У результаті аналізу встановлено, що середній вік устаткування складає = 10 років. Це критичне значення. Слід звернути увагу на те, що значну питому вагу займає устаткування, встановлене понад 20 років тому.

Задача

Проаналізувати наявність, рух і динаміку основних фондів за даними таблиці:

 

 

 

 

 

 

Основні фонди	Наявність на поч. року, грн	Надходження за рік, грн		Вибуло за рік, грн		Наявність на кінець року, грн (гр. 1 + 2-4)	Перевищення надхо­дження над вибуттям, грн (гр. 2-4)	Темп зростання, % (гр.6 : 1*100)
		Всього	в т.ч. введено в дію	Всього	в т.ч. ліквідо­вано
1. Промислово-вироб. фонди (ПВФ)	3284269	36459	36459	14695	5725	3306033	21764	100,7
в т.ч. активна частина ПВФ	1681128	13122	13122	9960	5252	1684290	3162	100,2
2. Невироб. основні фонди	-	-	-	-	-	-	-	-
Всього	3284269	36459	36459	14695	5725	3306033	21764	100,7

Розв'язування на ПК

Створіть електронну таблицю і введіть в неї початкові дані й

формули.

 

 

 

 

 

 

Основні фонди	Наявність на поч. року, грн	Надходження за рік, грн		Вибуло за рік, грн		Наявність на кі­нець року, грн	Перевищення надходження над вибуттям, грн	Темп зростання, %
		Всього	в т.ч. введе­но в дію	Всього	в т.ч. лікві­довано
1. Промислово-виробничі фо­нди (ПВФ)	3284269	36459	36459	14695	5725	=В5+С5-Е5	=С5-Е5	=С5/В5
в т.ч. активна частина ПВФ	1681128	13122	13122	9960	5252	=В6+С6-Е6	=С6-Е6	=С6/В6
2. Невиробничі основні фонди	-	-	-	-	-
Всього	=СУММ (В5:В7)	=СУММ (С5:С7)	=СУММ (Б5:В7)	=СУММ (Е5:Е7)	=СУММ (Р5:Б7)	=В8+С8-Е8	=С8-Е8	=С8/В8

Висновок

З проведених розрахунків видно, що промислово-виробничі фон­ди збільшилися за рік на 21764 грн, або на 0,7 %. Це збільшення склалося під впливом їх надходження на 36459 грн (і введення на таку ж величину) і вибуття на 14695 грн (зокрема було ліквідовано на 5725 грн).

При аналізі забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють наявні основні фонди з плановою потребою в них як у цілому, так і по основних видах. Аналізується наявність невстанов-леного устаткування і визначається дійсна потреба в ньому.

Все устаткування поділяють на:

наявне;

встановлене;

діюче.

До наявного належить все устаткування на підприємстві неза­лежно від того, де воно знаходиться (в цеху, на складі) й у якому стані.

Встановлене устаткування — це змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться в цехах.

Діюче устаткування — це усе фактично працююче в звітному періоді устаткування (незалежно від часу його роботи).

На підставі цих даних розраховуються коефіцієнти:

використання наявного устаткування — визначається як відношення діючого устаткування до його наявності;

використання встановленого устаткування — обчислюється як відношення кількості діючого устаткування до встановле­ного.

Приріст основних фондів може здійснюватися не лише вве­денням в експлуатацію нових основних фондів, а й їх модерніза­цією.

Модернізація здійснюється за рахунок засобів, призначених на капітальний ремонт з амортизаційного фонду і, як правило, співпа­дає з капітальним ремонтом устаткування. Модернізація устатку­вання підвищує його продуктивність, знижує собівартість виробів, що випускаються. Перш ніж розробити план модернізації, необхід­но визначити ефективність модернізації верстата порівняно з ефек­тивністю нової моделі цього верстата і його застарілого екземпляра (табл. 2.27).

Дані таблиці свідчать, що відставання старої моделі від нової за

76

650 - 760 760

а, по/ (650-760 ,Л >
рівнем продуктивності праці дорівнює 14,5 % І   :           100

модернізованої моделі від нової — 9,2 %

Зниження собівартості виробу нової моделі проти старої дорів-

(15 - 20 нює 33,3 % | 15—200 • 100

15

проти модернізованої моделі — 20 %

Різниця між старою і модернізованою технікою за продуктивні­стю праці дає економічний ефект 5,3 % (14,5 — 9,2), а за собіварті­стю — 13,3 % (33,3 — 20). Тому при неможливості заміни старого верстата новим доцільно його модернізувати.