2.2.4. Використання графічного способу

В економіко-аналітичній діяльності графіки є масштабним зоб­раженням показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно-художніх фігур. Вони мають велике ілюстративне значення, оскільки роблять досліджуваний ма­теріал більш доступним і зрозумілим.

Велике й аналітичне значення графіків. На відміну від таблично­го матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення або розвитку досліджуваного явища, дозволяє наочно визначити ті зако­номірності, які містить числова інформація. На графіку більш ви­разно виявляються тенденції і зв'язки досліджуваних показників.

Графічні засоби можуть використовуватися також при рішенні методичних задач АГД, насамперед при побудові різноманітних схем для наочного зображення внутрішньої будови досліджуваного об'єкта, послідовності технологічних операцій, взаємозв'язків між результа­тивними і факторними показниками тощо.

Як бачимо, для побудови графіків частіше всього використову­ють перший квадрат системи координат. Важливо відзначити деякі вимоги, яких слід дотримуватися при побудові графіків:

промовистість і контрастність малюнка (для цього можуть використовуватися різнобарвні фарби);

масштаб, який би забезпечував наочність і не ускладнював його читання;

3)         естетична привабливість та простота.

Щоб забезпечити ці вимоги при побудові графіка, зумисне пере­ривають осі координат або беруть лише окремі їхні відрізки, на яких відбивається досліджувана інформація. Можна також стискувати або розтягувати осі незалежно одна від одної, робити з ними різні пере­творення.

Графіки сприймаються візуально, таким чином уможливлюють швидку оцінку загального стану підприємства. Деякі графіки дозво­ляють прослідкувати динаміку підприємства, виконати дослідження.

У практичній діяльності використовується багато різноманітних графіків, але ми зупинимося на деяких простих.

Структурні (секторні) діаграми дозволяють виявити склад досліджуваних показників, питому вагу окремих частин у загально­му розмірі показника. У структурних діаграмах зображення показ­ника дається у вигляді розбитих на сектори геометричних фігур

(квадратів, кіл), площа яких береть­ся за 100 або 1. Розмір сектора виз­начається питомою вагою частини.

Структурні діаграми доцільні під час графічного подання у виг­ляді площ кіл, квадратів або різних фігур. Використання площі кола дозволяє отримати уявлення про відносні значення, наприклад, струк­туру продажу товарів за секторами (рис. 2.1).

Графік характеризує розподіл продажу товарів (А, В, С, Б) по районах міста або структуру імпорту товарів з певної країни, або структуру собівартості продукції, або питому вагу викладачів, асис­тентів, кандидатів та докторів наук тощо.

Для порівняння використовують площі квадратів, які пропорційні квадратам сторін, у колі вони пропорційні квадратам радіусів. Гра­фічне зображення повинно супроводжуватись цифровими даними.

Особливим різновидом є фігурні діаграми, у яких співвід­ношення об'єктів подаються у вигляді умовно-художніх фігур (колоса, бульби, голови тварини, трактора і т.ін.). Коли вони добре виконані, то привертають до себе ува­гу, роблять інформацію більш доступною для сприй­няття.

Використовуються гра­фіки, що будуються на си­стемі координат (рис. 2.2).

Дані розмірів оберту на­носяться по абсцисі, а дані запасів — по ординаті. Такі графіки дозволяють вико­нувати порівняння показ­ників оберту запасів декіль­кох підприємств.


Графіки у вигляді стовпчиків називаються смуговими або сто-впчиковими. Стовпчики можуть будуватися не тільки над горизон­тальною віссю, а й під нею (рис. 2.3, 2.4).

Стовпчикові графіки можуть використовуватися при розгляді хронологічних даних. У цьому випадку періоди часу наносяться на горизонтальну вісь, а показни­ки, що досліджуються, на верти­кальну. Так, на рис. 2.4 подана інформація про доходи і витрати двох цехів за січень (С), лютий (Л), березень (Б). Такий графік доцільно використовувати в аналізі динаміки балансу протя­гом декількох років з виділенням певних статей пасиву або активу.


Подпись: ВИДАТКИ

Чавунне виробництво

[^^Д Постійні витрати І       І Змінні ввирати

І  ХД    Машинобудування


Але коли графіки насичені великою кількістю показників, вони громіздкі, тому в таких випадках доцільно користуватися звичайною хронологічною кривою (рис. 2.5).

200

4

-

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

А

 

 

 

А 'В

-

,           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доходи

С      Л        Б      К      Т       Ч

Видатки

Рис. 2.5

На графіку подано два хронологічних ряди: доходів (А) і витрат (В) цеху за січень — серпень. Такі графіки можна комбінувати із стовпчиковими (рис. 2.6).


Подпись: А

Подпись: В

-

« о

'З ■-

&►>

о В


 

130 120 110 100 90 гТ1


С Л Б К Т Ч Л С В 2006 р.


Використання хронологічних даних дозволяє виявити деякі тен­денції, як короткострокові, так і на далеку перспективу.

+

Надання хронологічних даних виконується на основі арифметич­ної шкали або на базі напівлогарифмічного графіка. Щоб графік не займав багато місця, його можна будувати не з нульової точки, а з тієї, де виникає певний інтерес (рис. 2.7).

Мільйони

40 ЗО

20


500 000 1 400 000 300 000

200 000



т-


І І І І І  І   І   І

І І І І

Рис. 2.7

Напівлогарифмічні графіки — це такі, на абсцисі яких наносить­ся арифметична шкала, а на ординаті — логарифмічна.

Графіки з трикутними координатами дозволяють аналізувати зміни, що відносяться до трьох явищ, сума яких як одне ціле. Допу­стимо, що досліджуємо склад запасів, які формуються з матеріалів, незавершеного виробництва та товарної продукції.

На три сторони наносимо шкали з відсотками, що відповідають трьом складовим елементам як єдиному цілому. Шкали прямують від вершини «А» постійно витримують певний напрямок. Для виз­начення точки, яка відповідає трьом даним відсоткам, проводимо прямі лінії (рис. 2.8). Тоді точка І відповідає запасу:

матеріали — 60 %;

незавершене виробництво — 25 %;

товарна продукція — 15 %.

Таке графічне зображення доцільне при наданні даних балансу, що відповідають балансу і стосуються як активу, так і пасиву. Ана­

логічно витрати виробництва можна градуювати на витрати матері­альні, на робочу силу та загальні витрати. Такі графіки доцільно використовувати в системі управління, коли необхідно попередити вищий орган про критичні позначки.

Графіки для економічних досліджень: графік рахунку результатів та графік структури продаж.

Графік рахунку результатів розроблений Війє (рис. 2.9) — це квадрат, діагоналлю якого є лінія продаж, на якій позначаються суми продаж за кожний рік.

Продажам кожного року відповідає певна сума витрат (по вер­тикалі). Це дозволяє виявити тенденцію (trend) змін витрат вироб­ництва. Така тенденція, коли вона встановлена, приймається за нор­матив. З нею порівнюються фактичні дані, досліджуються причини, що призвели до зміщення нормативних показників. Якщо дані про витрати виробництва не впорядковані, можна визначити тенденцію, це свідчить про відсутність контролю на підприємстві.

Графік структури продаж (рис. 2.10) будується у такій спосіб: на горизонтальну сторону квадрату наносять дані валового прибутку (у %), а на вертикальну — відсотки продажу певної групи виробів до загального обсягу продаж.

0  10 20 ЗО 40 50 60  70 80 % валового прибутку

Рис. 2.10

При цьому необхідно пам'ятати, що коли рентабельність підприє­мства залежить від суми прибутку, то абсолютна величина цін на вироби, від яких залежить прибуток, має також важливе значення (контакт золотий і контакт свинцевий; взуття із крокодилової шкіри або із свинячої і т.ін.).

Інші види графіків та діаграм — у додатку 1.